Ухвала суду № 71394530, 26.12.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/15656/17

Провадження № 2/520/10188/17

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26.12.2017

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Приватного підприємства «Інвест – Прогрес», Обслуговуючого кооперативу «Житлово – будівельний кооператив «Морський 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Приватного підприємства «Інвест – Прогрес», Обслуговуючого кооперативу «Житлово – будівельний кооператив «Морський 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд» про стягнення боргу.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступного.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як вбачається у прохальній частині позову позивач просить визнати за ОСОБА_1, паспорт: серія КЕ №441449, виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 18 листопада 1996 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, майнові права на незавершену будівництвом квартиру розрахунковою площею 70,54 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118-А (колишній будівельний номер №32 розрахунковою площею 70,54 кв.м, розташована на 5 поверсі в секції 1 жилого будинку №1 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 118-А), тобто, позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Проте, позивачем зазначено у позові, що позов немайнового характеру та надано до суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 640,00 грн.

Однак суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Майнове право це обумовлене право набуття в майбутньому прав власності на нерухоме майно, яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

Тобто, позов про визнання майнових прав - це різновид позову про визнання права, а більш конкретно - про визнання факту виникнення, існування, зміни або припинення правовідносин. Якщо суд в рішенні визнав цей факт, а рішення набрало законної сили, питання про виникнення, існування, зміну чи припинення правовідносин стає безспірним, та є підставою виникнення цих прав, на підставі яких особа має за умови виконання певних передумов, набути право власності на нерухоме майно.

Оскільки позивач звернувшись до суду з позовом про визнання майнових прав, фактично бажає підтвердити своє право на ці права, які є підставою для подальшого набуття права власності на нерухоме майно, то ці вимоги є вимогами майнового характеру.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно вимог ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

При цьому, згідно ч. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Однак позивачем у позовній заяві не визначено ціну позову щодо дійсної вартості спірного майна на час пред’явлення позовної заяви до суду, у разі належного підтвердження ціни позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання заяви майнового характеру, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за реквізитами: отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача - УК у м. Одесі, код банку отримувача 828011, рахунок № 31218206700005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було додано до позовної заяви, платіжне доручення №0.0.818899784.1 від 01.08.2017 про сплату судового збору у розмірі 640,00 грн.

Однак, дослідивши вказане платіжне доручення, суддя вважає, що врахувати його як належний доказ сплати судового збору не можливо, з огляду на наступне.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп’ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Станом на 26 грудня 2017 року підтвердження сплати позивачем судового збору у розмірі 640,00 грн., в автоматичному та ручному режимі в «Д-3» відсутнє.

У зв’язку з чим, позивачу необхідно надати суду докази, зарахування сплаченого ним судового збору за подання заяви майнового характеру до Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Приватного підприємства «Інвест – Прогрес», Обслуговуючого кооперативу «Житлово – будівельний кооператив «Морський 1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресбуд» про стягнення боргу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз’яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.