Ухвала суду № 71394332, 28.12.2017, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 505/3408/14-ц

Номер провадження 4-с/493/8/17

У Х В А Л А

28 грудня 2017 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Тітової Т.П.

за участю секретаря Сирота О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії в.о. начальника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 та головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

12.05.2017 року заявник звернулася до Котовського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою на дії в.о. начальника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 та головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3, в якій просила:

- на період розгляду її скарги зупинити виконавче провадження за виконавчим листом виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц;

- визнати неправомірну бездіяльність головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 з приводу відмови у зупинені виконавчого провадження за виконавчим листом виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 з приводу проведення виконавчого провадження за виконавчим листом виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц з самовільно спотвореним змістом тексту виконавчого документу;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 з приводу проведення виконавчого провадження за виконавчим листом виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц з проведення підготовчих робіт до прилюдних торгів;

- зобов`язати головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 та в.о. начальника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 скасувати результати проведених виконавчих дій за виконавчим листом виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц з самовільно спотвореним змістом тексту виконавчого документу;

- зобов`язати головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 та в.о. начальника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 здійснити виконавче провадження за виконавчим листом виданим Котовським міськрайсудом 15.01.2015 року по справі № 505/3408/14-ц тільки після змінення тексту виконавчого документу судом, як поданий вперше до виконання.

23.10.2017 року в судовому засіданні представник заявника за довіреністю ОСОБА_4 подав уточнену скаргу до Балтського районного суду Одеської області, в якій просив:

- визнати незаконним відкриття виконавчого провадження і всі виконавчі дії, як здійсненні по ньому за межами строку дії виконавчого листа № 505/3408/14-ц виданого Котовським міськрайсудом за підписом невідомої особи з косою рискою «за», з кінцевим строком пред`явлення до виконання – 01.12.2015 року;

- визнати незаконним здійснення виконавчих дій державним виконавцем стосовно перерахування грошових коштів, виручених від реалізації належного заявнику майна з непередбачених у виконавчому документі банківським реквізитам;

- визнати незаконним здійснення виконавчих дій державним виконавцем стосовно проведення публічних торгів без попереднього узгодження із заявником реалізаційної ціни, оскільки наявні у справі докази відправлення сповіщення про встановлення оцінювачем ціни їй не вручалось, так як у виконавчому провадженні знаходяться поштові документи, які свідчать про повернення поштових відправлень в зв`язку з неврученням їх їй поштою.

Представники, які діють на підставі довіреності в інтересах заявника в судовому засіданні скаргу підтримали, посилаючись на обставини та факти, викладені в ній, просили її задовольнити.

Головний державний виконавець Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 в судовому засіданні на задоволенні скарги заперечувала, просила відмовити у задоволені скарги.

Начальник Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, але надав письмові заперечення, в яких просив скаргу розглянути у його відсутність та відмовити заявнику в задоволенні скарги, з підстав її необґрунтованості.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, але надав заперечення на скаргу, вказавши, що виконавче провадження здійснено згідно чинного законодавства, а тому скаргу слід відхилити.

Дослідивши матеріали скарги та виконавче провадження, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

В зазначеній скарзі заявник просить зупинити виконавче провадження, при цьому не зазначає, якими нормами ЦПК України та ЗУ «Про виконавче провадження» вона обґрунтовує свою заяву.

Розділом VI ЦПК України, який регулює процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), не передбачено окремої процедури зупинення виконавчого провадження за заявами сторін виконавчого провадження.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Водночас, питання щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого документа вирішується судом в порядку забезпечення позову у разі звернення боржника до суду з позовом про оскарження даного виконавчого документа.

Крім того, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, в порядку визначеному ст. ст. 447-453 ЦПК України, суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.

Як вбачається з тексту скарги та доданих до неї матеріалів, в останній не ставиться питання про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа в порядку забезпечення позову чи оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Зупинення виконання рішення суду вирішується суддею-доповідачем при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою (ст. 436 ЦПК України), та не входить до компетенції судів першої інстанції.

Водночас, слід наголосити на тому, що згідно приписів ЗУ «Про виконавче провадження», питання щодо зупинення виконавчого провадження вирішується виключно державним виконавцем у випадках та в порядку визначеному вказаним Законом.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що зупинення виконавчого провадження не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, оскільки вирішення вказаного питання відноситься до виключної компетенції державного виконавця.

Щодо заявлених у скарзі вимог визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 щодо не зупинення виконавчого провадження судом встановлено наступне.

Заявник звернулася 03.05.2017 р. до відділу з питанням зупинення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що на рішення Котовського міськрайонного суду подав апеляційну скаргу ОСОБА_5

Що стосується зупинення виконавчого провадження, відповідно до заяви заявника, то ст. 34 та ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав, при яких державний виконавець має право зупинити вчинення виконавчих дій, проте, жодна з цих підстав не наведена боржником в її заяві та не підтверджена відповідними документами.

З матеріалів виконавчого провадження, яке долучено до матеріалів скарги, вбачається, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не скасована, тобто винесена державним виконавцем у відповідності до наданих йому Законом повноважень, в межах його компетенції, а виконавчі документи, на підставі яких прийняті зазначені постанови, повністю відповідають вимогам Закону, в даній скарзі постанова про відкриття виконавчого провадження заявником не оскаржується.

Відповідно до ст. 431 ЦПК України, виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Відповідно до п.п. 29.32 п. 29 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, виконавчі листи виписуються після набрання рішенням суду законної сили за заявою стягувача, а у справах, в яких рішення підлягає негайному виконанню, - у день постановлення рішення. Виконавчі листи підписуються головуючим суддею, а за його відсутності (відпустка, тривале відрядження, хвороба та ін.) - головою суду чи його заступниками.

Таким чином, враховуючи, що порядок і випадки підписання виконавчих документів іншим суддею передбачено Інструкцією, враховуючи, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області є таким, що на час видачі виконавчого листа набрало законної сили і підлягало примусовому виконанню, обов'язок за кредитним зобов'язанням не виконано, суд вважає порушення, на яке посилається заявник, формальним і таким, що не тягне за собою зміни існуючих між сторонами правовідносин.

Також заявник звернулася з вимогами про визнання неправомірними дій з приводу проведення підготовчих робіт до прилюдних торгів та їх проведення, тобто фактично оскаржує результати проведення прилюдних торгів.

Відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Повідомлення про результати оцінки були скеровані заявнику листом від 14.09.2016 р. рекомендованим повідомленням про вручення 15.09.2016 р., відправлено ОСОБА_1 на адресу вул. 8-Березня, 30 м. Подільськ, зазначеною у виконавчому документі.

Що стосується самого Звіту про оцінку майна (висновку про його вартість), то він зроблений уповноваженими особами, обґрунтовано, на підставі постанови державного виконавця, винесеною в межах повноважень. Тобто процесуально правильно, і в цьому сенсі нема підстав для визнання оцінки протиправною чи незаконною. Наданий Звіт про оцінку майна відповідає вимогам ст. 12 Закону про оцінку майна.

Таким чином, в межах заявлених обґрунтувань скарги суд не вбачає підстав для визнання дій державного виконавця по проведенню оцінки майна неправомірними. Всі дії виконані в межах повноважень, при наявності підстав, у виконавчому провадженні при явній необхідності звернення стягнення на майно боржника, обґрунтовано, з дотриманням вимог закону і процедури.

Згідно ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

З оглянутих матеріалів виконавчого провадження видно, що в ньому є акт опису та арешту майна, підписаний боржником, є заяви боржника, адресовані виконавцю, є скарги боржника на дії державного виконавця за вказаною адресою, а саме вул. 8-Березня, 30 м. Подільськ, тобто дані документи вказують на те, що боржник своєчасно дізналась про наявність виконавчого провадження. З даних обставин суд робить висновок, що боржник обізнана з необхідністю виконувати рішення, з тим, що накладено арешт на її майно, і що вчиняються певні дії, направлені на реалізацію вказаного майна вже на протязі декількох років. Тому посилання заявника, що вона не отримувала своєчасно постанову і листи, які були направлені їй державним виконавцем, суд вважає надуманими, пов`язаними з ухиленням боржника від виконання рішення та з метою створення перешкод у виконанні рішення. Встановлено, що боржник знала про наявність виконавчого провадження і саме вказану адресу вказала для направлення їй кореспонденції; що сам факт неотримання нею пошти від виконавця не означає невиконання виконавцем вимог закону щодо направлення постанов і повідомлень боржнику, а вказує на ухилення боржника від отримання такої кореспонденції. Таким чином, в даному випадку вказані обставини свідчать не про порушення прав боржника державним виконавцем в процесі виконання рішення, а про недобросовісне використання своїх прав боржником.

На час розгляду скарги виконавче провадження завершено, тому зобов`язувати державного виконавця вчиняти будь-які виконавчі дії поза межами виконавчого провадження чинним законодавством не передбачено.

Згідно Розділу VII ЦПК України суд здійснює контроль виключно під час виконання судового рішення.

Відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 стягувач звернувся до виконавчої служби саме 01.12.2015 року, однак заява була зареєстрована через вхідну кореспонденцію тільки 02.12.2015 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження була постановлена 03.12.2015 року та надіслана сторонам виконавчого провадження.

На другому екземплярі заяви стягувача про пред'явлення виконавчого документа до стягнення, посадовою особою ВДВС поставлено відмітку про прийняття документів 01.12.2015 року. Дана заява долучена до матеріалів справи.

З огляду на зазначені обставини та враховуючи, що рішення суду не виконано, виконавчий лист стягувачем був наданий до виконання у встановлений строк, тому суд не вбачає порушень вимог ЗУ «Про виконавче провадження», які б впливали на обов'язок боржника виконати рішення суду.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога скаржника щодо зобов`язання державного виконавця вчинити дії щодо скасування результатів проведених виконавчих дій та здійснити виконавче провадження тільки після змінення тексту виконавчого документу судом, оскільки державний виконавець є суб`єктом владних повноважень та має право самостійно приймати рішення, які віднесено до його компетенції відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження».

10.05.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено повторне виконання рішення суду зобов`язального характеру за яким було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Що ж стосується вимоги скарги про визнати незаконним здійснення виконавчих дій державним виконавцем стосовно перерахування грошових коштів, виручених від реалізації належного заявнику майна з непередбачених у виконавчому документі банківським реквізитам, - то дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки кошти на час розгляду даної справи перераховані стягувачу, що підтверджується розпорядженням державного виконавця від 25.04.2017 року та платіжним дорученням, копії яких наявні у справі, а також визнається заявником.

Згідно ст. 451 ч. 3 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчить про правомірність дій державного виконавця, а тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 447, 451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії в.о. начальника Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 та головного державного виконавця Подільського міжрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст ухвали виготовлений 02 січня 2018 року.

СУДДЯ: