Постанова № 71393531, 28.12.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 686/22571/16-ц

Проваджння № 22-ц/792/2044/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Янчук Т.О.,

суддів: Купельського А.В., Спірідонової Т.В.,

секретаря: Лапка Ю.В.,

за участю: представників позивача Персіянової-Гаврилюк Н.С., Терлича В.Г., представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/22571/16-ц за апеляційною скаргою Хмельницької ощадної кредитної спілки на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2017 року (суддя Козак О.В.) по справі за позовом Хмельницької ощадної кредитної спілки до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2016 року Хмельницька ощадна кредитна спілка звернулася до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказувала, що 16.08.2012 року між Хмельницькою ощадною кредитною спілкою та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №9-2012, відповідно до якого остання отримала готівкою кредит в розмірі 30700 грн.. Умовами кредитного договору визначено, що предметом договору є кошти в сумі 30700 гривень, надані позичальнику виходячи із принципів строковості, зворотності, платності та забезпеченості. При умові дотримання узгодженого порядку виплати кредиту та процентів строк дії договору 12 місяців, плата за користування кредитом становить 55% річних. У випадку порушення позичальником узгодженого порядку виплати кредиту та процентів строк дії договору змінюється і не може бути меншим, ніж строк повного виконання сторонами своїх обов'язків за таким договором, та продовжується (пролонгується) на невизначений термін. Відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту і сплати процентів належним чином не виконала, тому станом на 10.11.2016 року її заборгованість перед позивачем становить 257547,02 грн., з яких: 180423,93 грн. - плата за користування кредитом; 46423,09 грн. - збитки, завдані інфляцією; 30700 грн. - тіло кредиту. Враховуючи викладене, Хмельницька ощадна кредитна спілка просила стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2017 року в задоволенні позову Хмельницької ощадної кредитної спілки ________________

Головуючий у першій інстанції: Козак О.В. Категорія: 19,27

Доповідач: Янчук Т.О.

відмовлено.

В апеляційній скарзі Хмельницька ощадна кредитна спілка не погоджується із таким рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначала, що строк виконання зобов'язання за кредитним договором не встановлювався в день закінчення дії договору 16.08.2013 року, а в зв'язку з непогашенням кредиту та невнесенням платежів по договору, сам договір був пролонгований на невизначений термін і відповідно строк виконання зобов'язань обумовлювався строком їх повного виконання. За таких умов позивач не пропустив строк звернення до суду.

В судовому засіданні представники Хмельницької ощадної кредитної спілки Персіянова-Гаврилюк Н.С., Терлич В.Г. підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача, ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши доповідача, доводи представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України , про застосування якого подано заяву іншою стороною. Сплата боргу декількома платежами, зробленими іншою особою, не перериває строку позовної давності, суперечить ч.1 ст.264 ЦК України, оскільки перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання свого боргу або обов'язку, а платежі які надійшли в 2014, 2015 р.р., надійшли поза волею боржника.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено, що 16.08.2012 року між Хмельницькою ощадною кредитною спілкою та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №9-2012, відповідно до якого остання отримала готівкою кредит в розмірі 30700 грн.. Умовами кредитного договору визначено, що спілка надає позичальникові кредит в розмірі 30700 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути його спілці на умовах, що передбачені договором.

Пунктами 2.1, 2.4 договору визначено, що строк дії договору становить 12 місяців, тобто з 16.08.2012 року по 16.08.2013 року, але цей строк не може бути меншим ніж строк виконання сторонами своїх обов'язків. Позичальник зобов'язується повернути кредит та проценти за його використання до 16.08.2013 року.

Плата за користування кредитом (проценти) встановлюється виходячи з процентної ставки 55% річних (п.3.1 кредитного договору). Пунктом 3.5 кредитного договору передбачено, що при порушенні строків сплати кредиту та/або відсотків спілка має право подвоїти процентну ставку вказану в п.3.1 до моменту повного погашення простроченої заборгованості.

Платежі по кредиту сплачуються позичальником в терміни, що встановлені графіком погашення, через касу спілки готівкою, або шляхом перерахунку, днем сплати в останньому випадку є день здійснення перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Спілки (п.3.4 Кредитного договору).

В додатку до Кредитного договору №9-2012 від 16.08.2012 року сторони визначили, що погашення одержаних за кредитним договором коштів буде здійснюватись за графіком, згідно якого щомісячний платіж становив 3386,57грн. та останній платіж необхідно було здійснити 16.08.2013 року.

З метою забезпечення виконання кредитного договору №9-2012 від 16.08.2012 року ОСОБА_4 16.08.2012 року між Хмельницькою ощадною кредитною спілкою та ОСОБА_7 укладено договір поруки.

Згідно з п.6.1 Кредитного договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов договору відповідно до чинного законодавства України. При порушенні терміну розрахунку позичальник сплачує пеню в розмірі 2% за кожен день прострочення (за рішенням Правління), а також до нього застосовуються вимоги ст.549 ЦК України. У випадку не проведення повного розрахунку за кредитним договором до дати, вказаної в п.2.4 договору, договір вважається пролонгованим на невизначений строк, при цьому позичальник зобов'язаний провести погашення повного боргу за кредитом в дводенний термін з дня пред'явлення такої вимоги кредитною спілкою чи направлення відповідної претензії. У випадку пролонгації договору в порядку, вказаному в даному пункті відсоткова ставка, визначена в п.3.1 договору збільшується в три рази.

ОСОБА_4 свої зобов'язання з повернення кредиту і сплати процентів належним чином не виконувала, станом на 10.11.2016 року її заборгованість по кредиту складала 257547,02 грн., з яких 180423,93грн.- проценти за користування кредитом; 46423,09 грн. - інфляційні втрати; 30700 грн. - заборгованість за тілом кредитом.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язався вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правого зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений строк.

В законодавстві визначають різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст. ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилалася на те, що будь-яких платежів по погашенню кредиту не здійснювала. Декілька платежів, які було здійснено, це платежі від іншої особи, поручителя, однак позивачка не уповноважувала та не знала про сплату поручителем цих платежів.

Відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, строк погашення кредиту та процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено 16.08.2013 року (а.с.6,7).

Враховуючи зазначене, та факт пред'явлення позову Хмельницькою ощадною кредитною спілкою тільки 16 листопада 2016 року, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності є правильним.

Так, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1,3 ст.264 ЦК України). При цьому слід враховувати, що переривання строку позовної давності можливе лише тоді, коли такий строк не закінчився.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором в силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Як вбачається із матеріалів справи, що підтверджено поясненнями свідків, декілька платежів в розмірі по 100 грн., на погашення кредиту було здійснено поручителем ОСОБА_8, кошти вона передавала ОСОБА_9, а остання вже їх вносила в касу. Належні докази, на підтвердження того, що погашення кредиту за спірним кредитним договором відбувалося за згодою та відома відповідачки матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги не спростовують ці висновки.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Хмельницької ощадної кредитної спілки залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 грудня 2017 року.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук