
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
26 грудня 2017 року м. Київ № 826/14698/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
14 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 143091,60 грн., з огляду на його безпідставність, оскільки позивач не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, за яку обраховано податок.
Ухвалою від 17 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано 10-денний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.
06 грудня 2017 року через канцелярію суду на усунення недоліків подані документи.
Згідно зі статтями 12, 19, 20, 26 Кодексу адміністративного судочинства України зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у формі спрощеного позовного провадження за правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовна заява, після усунення недоліків, відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, у позовній заяві позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, обґрунтовуючи тим, що про оскаржуване рішення дізналася лише в листопаді 2017 році.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею 102 ПКУ врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.
Тобто, строк оскарження податкового повідомлення-рішення становить 1095 днів з дня отримання такого рішення.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 15 грудня 2017 року) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вивчивши матеріали справи та доводи позивача, зазначені в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його розгляду взагалі через відсутність пропуску строку для такого звернення.
Керуючись статтями 12, 19, 20, 26, 49, 121, 160, 161, 171, 248, 257, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання 05 лютого 2018 року о 15:00 год., яке відбудеться за адресою: 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, зал судового засідання №9.
Встановити сторонам строки для подання заяв по суті справи відповідно до статей 162-164, 261 Кодексу адміністративного судочинства України:
- відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов та протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень;
- позивачу протягом семи днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
Позивача подати до суду:
- оригінали документів, доданих до позовної заяви, для їх догляду судом;
- власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.
Зобов'язати відповідача подати до суду:
- належним чином засвідчену копію податкового повідомлення-рішення, винесеного ОСОБА_1 за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016 рік у сумі 143091,60 грн.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб - порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі може бути оскаржена з питань підсудності. Згідно зі статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Чудак
Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
Судове рішення № 71393061, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 26.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/14698/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: