Ухвала суду № 71392878, 02.01.2018, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1443/17

Провадження № 2/455/30/2018

УХВАЛА

Іменем України

02 січня 2018 року м.Старий Самбір

Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Ніточко Л.Й., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі №455/1443/17 за позовною заявою ОСОБА_1, як законного представника в інтересах неповнолітньої дитини – ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватний нотаріус ОСОБА_4, про визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину недійсним та їх скасування,

В С Т А Н О В И В:

До Старосамбірського районного суду Львівської області 29.11.2017 року надійшла позовна заява ОСОБА_1, як законного представника в інтересах неповнолітньої дитини – ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватний нотаріус ОСОБА_4, про визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину недійсним та їх скасування.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року провадження у справі відкрито та судове засідання призначено на 21 березня 2018 року на 11 годину 00 хвилин.

29.12.2017 року до суду від позивача ОСОБА_1, як законного представника в інтересах неповнолітньої дитини – ОСОБА_2, надійшла заява про забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З заяви про забезпечення доказів вбачається, що предметом спору у справі є визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину недійсним та їх скасування, так як ОСОБА_5 (дід позивача ОСОБА_6А.), помер 21.12.2005 року. Його дочка - ОСОБА_3 (тітка позивача ОСОБА_6А.), не прийняла спадщину в шестимісячний термін і таким чином право на спадкування за законом отримали спадкоємці першої черги: його дружина - ОСОБА_7 (баба позивача ОСОБА_6А.), та син - ОСОБА_6 (тато позивача ОСОБА_6А.)

Спадкоємцями першої черги за законом, які прийняли спадщину, оскільки постійно проживали із спадкодавцем, були: дружина - ОСОБА_7 та син - ОСОБА_6. Після смерті ОСОБА_7 фактично прийняв спадщину її син ОСОБА_6, однак, за життя не оформив свідоцтво про право на спадщину. ОСОБА_6 помер 18.12.2016 року.

Їхній неповнолітній син - ОСОБА_2, як єдиний спадкоємець першої черги по смерті батька ОСОБА_6, звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом. Спадкову справу за його зверненням зареєстровано 27.12.2016 року №60059983. Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок по вул. Центральна, №105, у с. Верхній Лужок Старосамбірського району Львівської області, виданих на ім'я ОСОБА_6, виникає необхідність набувати право власності на спадщину за законом в судовому порядку.

13.11.2017 року позивачу стало відомо, що спадщину по смерті ОСОБА_5 незаконно отримала його дочка ОСОБА_3 та набула право власності на житловий будинок по вул. Центральна, №105, у с.Верхній Лужок Старосамбірського району Львівської області на підставі свідоцтва про право на спадщину №771, виданого 28.09.2017 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 згідно заповіту, посвідченого секретарем Верхньолужоцької сільської ради 28.12.2003 року, номер реєстрації нотаріальних дій 25.

На даний час рішення Старосамбірського районного суду від 25 липня 2017 року у справі №455/803/17 за позов ОСОБА_3 до Верхньолужоцької сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини оскаржується в Апеляційному суді Львівської області. При визначенні додаткового строку для прийняття спадщини Старосамбірським районним судом не встановлено всіх спадкоємців, що вступили у спадщину по смерті ОСОБА_5 та осіб, які набули право на спадкування, що дало можливість ОСОБА_3 незаконно оформити спадщину, чим порушено права її неповнолітнього сина на спадкування вищевказаного житлового будиноку, як спадкоємця першої черги після смерті його батька ОСОБА_6

У заяві про забезпечення позову наголошено, що діями відповідача порушено право неповнолітнього сина позивачки на спадкування житлового будинку по вул. Центральна, №105, у с. Верхній Лужок Старосамбірського району Львівської області як спадкоємця першої черги після смерті батька ОСОБА_6 Окрім цього, їй стало відомо, що ОСОБА_8 бажає продати даний житловий будинок, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, якщо спадкове майно буде відчужено.

Згідно з приписами ч.1 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, як законного представника в інтересах неповнолітньої дитини – ОСОБА_2, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, як законного представника в інтересах неповнолітньої дитини – ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Верхньолужоцької сільської ради Старосамбірського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, приватний нотаріус ОСОБА_4, про визнання заповіту і свідоцтва про право на спадщину недійсним та їх скасування – задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок по вул. Центральна, №105, у с. Верхній Лужок Старосамбірського району Львівської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Дані стягувача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса місця реєстрації: с. Верхній Лужок, вул. Сонячна, будинок №22, Старосамбірського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;

в інтересах неповнолітньої дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса місця реєстрації: с. Верхній Лужок, вул. Сонячна, будинок №22, Старосамбірського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

Дані боржника: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду для виконання направити до Старосамбірського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Верхньолужоцькій сільській раді Старосамбірського району Львівської області, приватному нотаріусу Старосамбірського районного нотаріального округу ОСОБА_4, Старосамбірській державній нотаріальній конторі Львівської області, Комунальному підприємству «Старосамбірське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Львівської області, Старосамбірську районну державну адміністрацію в особі сектору з питань державної реєстрації для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Апеляційному суду Львівської області через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів після її отримання.

Суддя Л.Й. Ніточко