Рішення № 71392586, 26.12.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2017 року м. Кропивницький Справа № П/811/2114/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

позивач: Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (28001, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості з єдиного податку за січень-вересень 2017 року в сумі 5693,60 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачкою, яка з 01.06.2016 року перебувала на спрощеній системі оподаткування, рахується борг зі сплати єдиного податку у розмірі 5693,60 грн. Оскільки у встановлений строк вказаний борг відповідачкою не сплачено, позивач просить суд стягнути його до місцевого бюджету Олександрійської міської ради Кіровоградської області.

Ухвалою судді від 04.12.2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.12.2017 року.

Між тим, 15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України шляхом викладення його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 частини 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частинами 1, 2 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд вважає, що з огляду на категорію та складність справи за цим позовом, її слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання сторони не прибули. При цьому представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Судова повістка про виклик до суду, яка направлена на адресу відповідачки, вказану як місце її проживання у позовній заяві, витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута поштою за закінченням терміну зберігання.

Частиною 11 статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 9 статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 з 30.05.2016 року зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с. 23-25), перебуває на обліку платників податків в Олександрійській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області. На підставі поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.06.2016 року по 30.09.2017 року була зареєстрована платником єдиного податку (ІІ група платників єдиного податку зі ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати) (а.с. 5 - 7).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Пунктом 295.2 статті 295 ПК України визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Як вбачається з інтегрованої картки платника ФОП ОСОБА_2, у зв'язку з несвоєчасною сплатою нею авансових внесків, нарахованих у розмірі обраної ставки єдиного податку, за січень-вересень 2017 року утворилася недоїмка у розмірі 5693,60 (а.с. 9).

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За визначеннями, наданими пп.14.1.39, 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Воднораз, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; є податковим боргом.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідачки податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 5693,60 грн. узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Встановлено, що ГУ ДФС у Кіровоградській області у зв'язку з виникненням у відповідачки податкового боргу винесено податкову вимогу форми "Ф" №1122-17 від 22.02.2017 року про сплату 1213, 60 грн., яка направлена на адресу відповідачки (а.с. 10) Вказана податкова вимога на даний час не відкликана, сума податкового боргу не погашена.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

При цьому пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Пунктом 20.1.19 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За таких обставин, вимоги адміністративного позову про стягнення з відповідачки податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пунктів 10.2, 10.5 статті 10 ПК України єдиний податок відноситься до місцевих податків. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно з п.20 ч.1 ст.64, ч.2 ст.67 Бюджетного кодексу України цей платіж відноситься до доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (28001, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) в дохід місцевого бюджету Олександрійської міської ради Кіровоградської області податковий борг з єдиного податку у сумі 5693,60 грн. (п'ять тисяч шістсот дев'яносто три гривні 60 копійок).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду/, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.А. Черниш