Рішення № 71392430, 20.12.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 року о/об 12 год. 48 хв.Справа № 808/2134/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3, державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_4, про визнання рішення протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

за участю представників:

від позивача 1- ОСОБА_5

(діє на підставі договору б/н від 17.01.2016 року)

від позивача 2 - ОСОБА_5

(діє на підставі договору б/н від 17.01.2017 року)

від відповідача - ОСОБА_6

(діє на підставі довіреності № 01-16/01/532 від 01.12.2016 року)

третя особа 1 - не прибув

третя особа 2 - ОСОБА_4

(особа посвідчується паспортом серія СВ № 827773)

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2017 року року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ОСОБА_2 (далі - позивач-2) до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (далі - відповідач), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3, державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_4, в якому позивачі просять суд:

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 33019851 від 19 грудня 2016 року, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3, та рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 33333715 від 04 січня 2017 року, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_7;

- зобов'язати Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради (ІК 40302133) провести державну реєстрацію права власності на садовий будинок, що розташований у м. Запоріжжі, садівниче товариство «Дніпро» (балка Вирва), садова ділянка № 300 (колишнє розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, садівниче товариство «Дніпро», квартал № 10 ділянка № 5) за суб'єктами ОСОБА_1 (ІН1929210209), ОСОБА_2 (ІН2090121045) в рівних долях по 1/2 частині.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 тричі зверталась в своїх інтересах, та в інтересах ОСОБА_2, до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на садовий будинок, що розташований за адресою: м. Запоріжжі, садівниче товариство «Дніпро» (балка Вирва), садова ділянка № 300 (колишнє розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, садівниче товариство «Дніпро», квартал № 10 ділянка № 5). Проте, відповідач відмовив у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Позивачі вважають, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 33019851 від 19 грудня 2016 року, № 33333715 від 04 січня 2017 року прийняті з суттєвим порушенням норм чинного законодавства України, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. Позивачі вказують, що подані ними вдруге та втретє документи повністю відповідали вимогам пункту 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Позивачі зазначають, що Рішення № 33019851 від 19 грудня 2016 року не містить переліку обставин, що стали підставою для його прийняття, передбачених частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Також звертають увагу, що подані позивачами документи не містили жодних суперечностей. Таким чином, у ОСОБА_3 були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, тому і рішення № 33019851 від 19 грудня 2016 року є безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Щодо Рішення № 33333715 від 04 січня 2017 року позивачі зазначають, що державним реєстратором ОСОБА_7 в рішенні вказано підставу для відмови, яка не передбачена статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Також звертають увагу, що замість врахування положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, при виконанні своїх службових повноважень ОСОБА_4 послався на судову практику Верховного суду України. Позивачі вказують, що ними при поданні заяв про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень надані всі необхідні документи, виконані всі вимоги Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, у яких зазначено, що під час розгляду поданих позивачами документів, відповідачем виявлено, що позивачами не було вказано у заявах кадастровий номер земельної ділянки, а також наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Крім того, відповідач зазначає, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. На думку відповідача дії державних реєстраторів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав обставин викладених у прийнятому ним рішенні.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, пояснень або відзиву на позов, заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 17 липня 2017 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв’язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачам був наданий строк до 20 вересня 2017 року для усунення недоліків.

Провадження у справі відкрито 25 вересня 2017 року про що постановлено ухвалу.

17 жовтня 2017 року за клопотання представника позивача провадження у справі зупиненого до 07 листопада 2017 року.

Ухвалою від 07 листопада 2017 року провадження у справі поновлено.

07 листопада 2017 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду до участі у справі, у якості третіх осіб що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено - державних реєстраторів Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради ОСОБА_3, ОСОБА_4 (м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 84).

За клопотання представника відповідача провадження у справі зупинено до 23 листопада 2017 року про що постановлено ухвалу суду.

У зв’язку з перебуванням судді на лікарняному судове засідання призначене на 23 листопада 2017 року відкладено до 27 листопада 2017 року.

27 листопада 2017 року провадження у справі поновлено.

Разом з тим, 27 листопада 2017 року за клопотаннями представника позивача та відповідача провадження у справі було зупинено до 20 грудня 2017 року.

Ухвалою від 20 грудня 2017 року провадження у справі поновлено.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 20 грудня 2017 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

19 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (№19092939) для проведення державної реєстрації права власності на садовий будинок, розташований за адресою: м. Запоріжжя, садівниче товариство «Дніпро» (балка Вирва), садова ділянка № 300 (колишнє розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, садівниче товариство «Дніпро», квартал № 10 ділянка № 5) на ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Разом із заявою № 19092939 ОСОБА_1 подано наступні документи: копії паспортів заявників та довідок про присвоєння ідентифікаційного номера, довіреність від 05 жовтня 2016 року реєстр. № 281; державний акт на право власності на землю серія ЯИ № 471386, виданий Запорізькою міською радою Запорізької області від 20 листопада 2009 року; свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 червня 2011 року реєстр. № 2-1066; свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 червня 2011 року реєстр. № 2-1080; довідки про членство ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в садівничому товаристві «Дніпро» (балка Вирва) та про розташування земельної ділянки, садового будинку від 17 вересня 2016 року; технічний паспорт на садовий будинок, виготовлений 27 вересня 2016 року ФОП ОСОБА_8

25 жовтня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_9 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 32021714. Підставами для відмови в реєстрації зазначено: 1) відсутність доказів сплати заявником адміністративного збору в належному розмірі; 2) не подано заяви або договору, що посвідчують розподіл часток у спільній власності між заявниками; 3) відсутність доказів реєстрації земельної ділянки в Державному реєстрі прав/ або документу що посвідчує присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна.

09 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстр № 19987207), та додала всі вказані реєстратором документи, яких не вистачало для державної реєстрації садового будинку, що стало підставою для відмови, а саме докази сплати адміністративного збору в належному розмірі, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2302704622016 від 07 грудня 2016 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію земельної ділянки від 14 грудня 2016 року; заяву ОСОБА_2 про розподіл часток у спільній власності від 02 грудня 2016 року реєстр.№339, заява ОСОБА_1 про розподіл часток у спільній власності від 05 грудня 2016 року (реєстр. № 1773).

19 грудня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №33019851. Підставами для відмови в реєстрації зазначено: наявні суперечності між зареєстрованими речовими правами та поданими документами щодо адреси земельної ділянки та садового будинку. У рішенні зазначено, що для подальшої реєстрації права власності на вищезазначений садовий будинок необхідний документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

26 грудня 2016 року ОСОБА_1 втретє звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20337472, до якої окрім вищевказаних документів додала списки членів садівничого товариства «Дніпро» з вказівкою на місце розташування земельних ділянок за колишньою (старою) системою позначення розташуванні земельних ділянок (квартал № /ділянка №), та за новою системою позначення розташуванні земельних ділянок (садова ділянка №).

04 січня 2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_7 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №33333715. Підставами для відмови в реєстрації зазначено: садовий будинок побудований у 1980 році попереднім власником, а не спадкоємцями, і обґрунтував відмову роз’ясненням Постанови пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року.

Позивачі, не погоджуючись із такими рішеннями звернулись до суду із позовом про їх скасування.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 33019851 від 19 грудня 2016 року та № 33333715 від 04 січня 2017 року такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

1. Відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно частини 2 статті 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Часта 4 статті 182 Цивільного кодексу України передбачає, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначенням, наведеним у підпункті 1 пункту 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За приписами підпункту 3 пункту 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката.

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов’язки суб’єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок).

Пунктом 40 Порядку передбачено, що Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Пункт 42 Порядку встановлює, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються:

1) технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна;

2) документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Суд зазначає, що позивачем державному реєстратору разом із заявами надані всі документи, подання яких вимагають приписи статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Пункту 42 Порядку.

Суд звертає увагу, що в Рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 19 грудня 2016 року №33019851, прийнятому державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3, останній зазначив, що для подальшої реєстрації права власності на вищезазначений садовий будинок необхідний документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Проте, враховуючи приписи пункту 42 Порядку, суд зазначає, що державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 не повинен був вимагати такий документ, оскільки спірний садовий будинок збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав, зокрема у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №75750754 від 14 грудня 2016 року зазначено, що земельна ділянка, що знаходиться за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, садівниче товариство "Дніпро", земельна ділянка 5, площею 0.0403 га, кадастровий номер 2310100000:04:019:0075 - знаходиться у приватній власності осіб - ОСОБА_1 (ІН1929210209), ОСОБА_2 (ІН2090121045) в рівних долях по 1/2 частині.

Крім того, суд зазначає, що кадастровий номер земельної ділянки, на якій знаходиться спірний садовий будинок зазначений також у Спадковому реєстрі (Витяги про реєстрацію в Спадковому реєстрі №27231094 від 15 червня 2011 року, №27231253 від 15 червня 2011 року).

Також інформація про власників земельної ділянки, на якій знаходиться спірний садовий будинок, її кадастровий номер містяться в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, про що свідчить Витяг №НВ-2302704622016, та у Свідоцтвах про право на спадщину за законом від 15 червня 2011 року, зареєстрованих у реєстрі за №2-1066 та №2-1080, які також надавались державному реєстратору разом із заявою про реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для прийняття Рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 19 грудня 2016 року №33019851.

Щодо Рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04 січня 2017 року №33333715, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_7 суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

За приписами частини 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відповідно до пункту 23 Порядку за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Суд звертає увагу, що по-перше Рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04 січня 2017 року №33333715 не містить жодної з передбачених частиною 1 статті 24 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

По-друге, як вже зазначалось раніше, суд встановив, що позивачем при поданні заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно надані всі документи, подання яких вимагають приписи Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, отже у відповідача були відсутні підстави для прийняття Рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04 січня 2017 року №33333715.

Щодо тверджень відповідача про те, чим керується при виконанні службових повноважень державний реєстратор - суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд зазначає, що при виконанні службових повноважень та прийнятті рішень державний реєстратор має керуватись Конституцією, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, які регулюють його діяльність.

Тобто при прийнятті рішень державний реєстратор не має права використовувати Пленуми Верховного суду України або рішення судів України як підставу для прийняття таких рішень, оскільки рішення державного реєстратора є індивідуальним щодо особи, яка звертається за державною реєстрацією прав та їх обтяжень і повинно бути прийнято об’єктивно, з усебічним дослідженням наданих документів.

Суд звертає увагу, що Пленуми Верховного суду України або рішення судів України, зокрема Верховного суду України, можуть бути використані лише в силу процесуального закону під час здійснення судочинства, а відтак Рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 04 січня 2017 року №33333715, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_7 не може вважатися таким, що прийняте на підставі закону, отже є протиправним.

Також суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 3 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

За приписами пункту 4 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" під час проведення реєстраційних дій обов’язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов’язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

У разі коли відомості Державного земельного кадастру про власників, користувачів земельної ділянки, перенесені з державного реєстру земель, містять неповну або неточну інформацію, що унеможливлює ідентифікацію особи, державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав надсилає відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2012 року № 1051 (Офіційний вісник України, 2012 рік, № 89, ст. 3598), повідомлення в електронній формі державному кадастровому реєстраторові про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі, в якому зазначається виключний перелік відомостей, що є неповними або неточними.

Доступ до відомостей Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним реєстром документів здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін’юстом разом з Мінрегіоном.

Державний реєстратор у разі наявності в нього паперових носіїв інформації (реєстрових книг, реєстраційних справ, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

Таким чином, при розгляді заяв від 09 грудня 2016 року №19987207 та від 26 грудня 2016 року №20337472 відповідачем порушено приписи вищезазначених норм, внаслідок чого рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 33019851 від 19 грудня 2016 року та № 33333715 від 04 січня 2017 року прийняті необґрунтовано та безпідставно, у зв’язку з чим є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо твердження відповідача, що позивачі повинні набути права власності на спірний садовий будинок у порядку спадкування, визначеному діючим законодавством - суд не приймає такі твердження в обґрунтування заперечень на позов з огляду на наступне.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами частини 1 статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми та матеріали справи суд зазначає, що разом із прийняттям позивачами у спадщину земельної ділянки, що знаходиться за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, садівниче товариство "Дніпро", земельна ділянка 5, площею 0.0403 га, кадастровий номер 2310100000:04:019:0075, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також прийняли у спадщину та набули права власності і на садовий будинок збудований на вказаній земельній ділянці.

2. Щодо позовних вимог про зобов'язання Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (ІК 40302133) провести державну реєстрацію права власності на садовий будинок, що розташований у м. Запоріжжі, садівниче товариство «Дніпро» (балка Вирва), садова ділянка № 300 (колишнє розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, садівниче товариство «Дніпро», квартал № 10 ділянка № 5) за суб'єктами ОСОБА_1 (ІН1929210209), ОСОБА_2 (ІН2090121045) в рівних долях по 1/2 частин, то суд зазначає, з метою повного захисту порушених прав та інтересів позивачів, приймаючи до уваги протиправність рішень державних реєстраторів, неодноразову відмову стосовно реєстрації, враховуючи принцип ефективності судового захисту, не перебираючи на себе повноважень суб’єкта владних повноважень, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради (ІК 40302133) провести державну реєстрацію права власності на садовий будинок.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем, як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірність прийнятих ним рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 33019851 від 19 грудня 2016 року та № 33333715 від 04 січня 2017 року.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 73, 90, 241-246, 250, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 33019851 від 19 грудня 2016 року, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3, та рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 33333715 від 04 січня 2017 року, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4

Зобов'язати Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради (ІК 40302133) провести державну реєстрацію права власності на садовий будинок, що розташований у м. Запоріжжі, садівниче товариство “Дніпро” (балка Вирва), садова ділянка № 300 (колишнє розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, садівниче товариство “Дніпро”, квартал № 10 ділянка № 5) за суб'єктами ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_2) в рівних долях по 1/2 частині.

Присудити на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради судові витрати у вигляді судового збору сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Присудити на користь ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради судові витрати у вигляді судового збору сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений статті 255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений статтею 295 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 28 грудня 2017 року.

Суддя Д.В. Татаринов