Рішення № 71392296, 27.12.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року ЛуцькСправа № 803/1698/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2, позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі – ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 вказав, що згідно з частиною першою статті 121 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га.

У 2017 році позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,00 га, яка знаходиться на території Селецької сільської ради Турійського району Волинської області. 05 липня 2017 року відповідачем надано відповідь, якою позивачу фактично відмовлено у наданні такого дозволу.

Позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки законодавством встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Серед таких підстав - невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Позивач вказав, що заявлений ним розмір земельної ділянки – 2,0 га - відповідає нормі, що визначена статтею 121 ЗК України, а подані документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному у статті 118 зазначеного Кодексу.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 стверджує, що відмовляючи у задоволенні заяви, відповідач порушив норми ЗК України та принцип розсудливості, оскільки дії відповідача спрямовані на перешкоджання в реалізації права отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 22 грудня 2017 року (а.с.15-21) адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Відповідач вказує, що оскільки в Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що можуть бути передані у власність громадянам у третьому кварталі 2017 року, відсутні земельні ділянки в межах Турійського району Волинської області, то ОСОБА_2 було відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Зазначений перелік затверджено наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 22 червня 2017 року №113 на виконання постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 07 червня 2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

Відповідач стверджує, що місце розташування земельної ділянки, щодо якої звернувся позивач, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому порядку, а зазначене відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

ГУ Держгеокадастру у Волинській області звертає увагу, що з часу набрання чинності постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 07 червня 2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», якою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації, в тому числі учасникам антитерористичної операції, може здійснюватися відповідно до переліків земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за формулою), оприлюднених на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.

Відповідач ввважає, що ним не порушено вимоги статті 118 ЗК України та правомірно не надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться на території Селецької сільської ради Турійського району Волинської області.

Позивач у заяві від 06 грудня 2017 року просив розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с.8).

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у їх задоволенні. Суду додатково зазначила, що відповідач не заперечує право ОСОБА_2 на отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, однак постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 07 червня 2017 року №413 визначено у якому порядку територіальні органи Держгеокадастру надають дозволи на розроблення документації із землеустрою.

Зазначена постанова є чинною, у встановленому законодавством порядку не визнавалася такою, що не відповідає Конституції чи законам України, а отже є обов’язковою для виконання відповідачем як суб’єктом владних повноважень.

В свою чергу, позивач може реалізувати своє право щодо тих земельних ділянок, які передбачені у відповідних переліках, опублікованих на веб-сайті ГУ Держгеокадастру у Волинській області.

Суд, перевіривши доводи позивача, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 24 травня 2017 року до ГУ Держгеокадастру у Волинській області надійшла заява ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка знаходиться на території Селецької сільської ради Турійського району Волинської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації (а.с.22). Листом від 05 липня 2017 року №Д-2941/0-2354/0/6-17 ГУ Держгеокадастру у Волинській області було повідомлено ОСОБА_2, що оскільки в Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у третьому кварталі 2017 року на території Волинської області, розміщеному на сайті ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відсутні земельні ділянки в межах Турійського району, відтак надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства не є можливим (а.с.25).

Частиною першою статті 116 ЗК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом «в» частини третьої цієї статті передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (частина четверта статті 122 ЗК України).

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою ОСОБА_3 Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується ОСОБА_3 Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308 (а.с.28-33), Головне управління Держгеокадастру у Волинській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Волинської області (пункт перший, підпункт 13 пункту четвертого Положення).

Таким чином, повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Волинської області покладені на Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, частина сьома статті 118 ЗК України є відсилочною і зобов’язує перевіряти відповідність місця розташування об’єкта вимогам законів або інших нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як передбачено пунктом «б» частини першої статті 13 ЗК України, до повноважень ОСОБА_3 Міністрів України в галузі земельних відносин належить реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель.

Відповідно до частин першої – третьої статті 49 Закону України «Про ОСОБА_3 Міністрів України» від 27 лютого 2014 року №794-VII (з наступними змінами та доповненнями) ОСОБА_3 Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. ОСОБА_3 Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов ОСОБА_3 Міністрів України. ОСОБА_3 Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень ОСОБА_3 Міністрів України.

ОСОБА_3 Міністрів України 07 червня 2017 року видав постанову №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» (далі – постанова №413). Зазначеною постановою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними (далі – Стратегія).

Відповідно до Стратегії Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність в межах норм безоплатної приватизації повинні:

формувати перелік земельних ділянок та визначати площу земельних ділянок, яка передається в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за такою формулою:

Sбп = Sаук х 0,25,

де Sбп - площа земельних ділянок, яку пропонується передати безоплатно у власність на території відповідної області;

Sаук - площа земельних ділянок, право оренди та/або емфітевзису на яку було продано на території відповідної області у кварталі, що передував поточному кварталу;

щокварталу за 10 днів до закінчення поточного кварталу оприлюднювати перелік земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за зазначеною формулою), на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок;

надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, насамперед учасникам антитерористичної операції;

враховувати позицію відповідної сільської та селищної ради під час надання (передачі) земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадян.

Зазначені заходи визначаються завданнями Стратегії.

Суд вважає за необхідне зазначити, що держава через уповноважені органи може встановлювати порядок реалізації законодавчо закріплених прав, якщо це відповідає легітимній меті.

Зі змісту Стратегії слідує, що її прийняття обумовлене визначенням ефективного механізму управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, запобігання зловживанням, недопущення соціальної напруги у цій сфері. Мета Стратегії - створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Тобто, прийняття ОСОБА_3 Міністрів України зазначеної вище Стратегії має легітимну мету.

Системний аналіз зазначених нормативно-правових актів дає суду підстави дійти висновку про те, що з часу набрання чинності постановою №413 надання дозволів на розроблення документації із землеустрою та передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації може здійснюватися лише відповідно до переліків земельних ділянок, які пропонується передавати у наступному кварталі (розрахованих за формулою), оприлюднених на офіційних веб-сайтах територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельних ділянок.

Вимога цієї Стратегії стосується усіх органів виконавчої влади, які здійснюють державне управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, та усіх землекористувачів таких земель.

Таким чином, підстави для неврахування зазначеного нормативно-правового акта відсутні.

22 червня 2017 року на виконання постанови №413 ГУ Держгеокадастру у Волинській області видано наказ №113 «Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у третьому кварталі 2017 року на території Волинської області» (а.с.26).

Згідно з інформацією про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у третьому кварталі 2017 року на території Волинської області передбачено 84 земельних ділянки загальною площею 25, 37 га у Ковельському та Старовижівському районах (а.с.27). Вказана інформація була оприлюднена на офіційному веб-сайті Держгеокадастру у Волинській області.

Отже, у сформованому відповідачем переліку земельних ділянок, які можуть передаватися в межах норм безоплатної приватизації на території Волинської області, відсутні земельні ділянки в межах Турійського району.

Тобто, у даному випадку місце розташування земельної ділянки, щодо якої звернувся позивач (на території Селецької сільської ради Турійського району Волинської області), не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, оскільки зазначена земельна ділянка відповідно до постанови №413 та наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 22 червня 2017 року №113 не входить до переліку земельних ділянок, які можуть бути передані у власність громадянам у третьому кварталі 2017 року на території Волинської області.

Отже, враховуючи, що під час розгляду заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства набрала чинності постанова №413, а наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 22 червня 2017 року №113 бажана для отримання земельна ділянка не була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у третьому кварталі 2017 року на території Волинської області, тому відсутні підстави вважати, що відповідач неправомірно не надав позивачу дозвіл на розроблення документації із землеустрою на підставі його заяви.

Крім того, суд звертає увагу, що постанова ОСОБА_3 Міністрів України від 07 червня 2017 року № 413, якою затверджено Стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, є обов'язковим для виконання актом нормативного характеру (частини перша, друга статті 49 Закону України «Про ОСОБА_3 Міністрів України»), нормам ЗК України не суперечить та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Суд також наголошує, що наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 22 червня 2017 року №113, яким затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам у третьому кварталі 2017 року на території Волинської області, є чинним та у встановленому порядку не скасований.

Частиною першою, абзацом другим частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відмовляючи ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Селецької сільської ради Турійського району Волинської області, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Статтею 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-77, 241-246, 255, 295 КАС України, на підставі Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративний позову ОСОБА_2 (44575, Волинська область, Камінь-Каширський район, село Стобихівка, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 67, ідентифікаційний код юридичної особи 39767861) про визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено 02 січня 2018 року.