Вирок № 71391821, 26.12.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2017 Справа №607/9231/17

Тернопільський міськрайонний суд в складі головуючого судді Багрія Т.Я., з участю секретаря судового засідання Стус К.І., прокурора Голинець З.Є., обвинуваченого ОСОБА_1 у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши кримінальне провадження №42017210220000033 стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Петропавлівка Нововоронцовського району Хнрсонської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, жителя АДРЕСА_1, про обвинувачення за ч.4 ст.407 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової частини - польова пошта В1428, в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.ст.1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи зі злочинним наміром - тимчасово ухилитися від проходження військової служби в умовах особливого періоду, крім воєнного стану умисно в 8 год. 30 хв. 21 листопада 2016 року своєчасно без поважних причин до місця служби - у розташування військової частини - польова пошта В1428 (вул.Дубовецька, 1 м.Тернопіль) не з'явився та до 17 год. 10 хв. 17 липня 2017 року, не вживаючи жодних заходів задля повернення до місця проходження військової служби, і не заявляючи про своє місцезнаходження до правоохоронних органів чи органів державного управління, маючи реальну змогу це зробити, проводив час на власний розсуд за адресою АДРЕСА_1 чим вчинив не з'явлення вчасно на службу у розташування військової частини - польова пошта В1428, без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю.

Враховуючи, що учасники судового провадження не заперечували, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази щодо обставин, які ніким не оспорювалися. Суд постановив ухвалу допитати лише обвинуваченого.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав такі показання: Все було, як вказано в обвинувальному акті. Він, будучи військовослужбовцем військової частини - польова пошта В1428 умисно 21 листопада 2016 року в 8 год. 30 хв. без поважних причин своєчасно не прибув до місця служби у розташування військової частини - польова пошта В1428, що в м.Тернополі вул.Дубовецька, тобто не з'явився та до 17 год. 10 хв. 17 липня 2017 року знаходився вдома у АДРЕСА_1 В його сім'ї є багато дітей. Допомоги ніхто не надає, тому він вчинив злочин через збіг тяжких сімейних обставин. У вчиненому щиро розкаюється.

За таких обставин суд прийшов до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України, тобто нез'явлення вчасно на службу у розташування військової частини, без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій ст.407 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, його молодий вік і те, що він раніше не суджений, обставини, що пом'якшують покарання це визнання вини, щире каяття, сприяння судовому розгляду, утримання неповнолітніх дітей, вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку із тяжкими сімейними обставинами.

Суд вважає, що з метою виправлення ОСОБА_1 і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень йому доцільно призначити покарання передбачене ч.4 ст.407 КК України у виді позбавлення волі.

Вчинене ОСОБА_1 діяння є тяжким кримінальним правопорушенням. Він просить застосувати до нього Закон України «Про амністію в 2016 році», оскільки у нього на утриманні є неповнолітня дитина ОСОБА_2, крім того він є часником АТО. З довідки виданої виконавчим комітетом Демуринської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області №471 від 03.02.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає з співмешканкою ОСОБА_3 та її дітьми, тобто він не зазначений батьком жодної дитини. Оскільки, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 є батьком малолітньої ОСОБА_2 і він не позбавлений батьківських прав, немає підстав застосувати п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2016 році» до нього. З долученої до матеріалів справи копії посвідчення серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Обмежень щодо застосування до ОСОБА_1 ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році» не встанволено. Отже, на ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», тому його необхідно звільнити від відбування призначеного покарання.

Керуючись статтями 349, 369-371, 373-376, 392-395, 532, 535 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.407 КК України і призначити йому покарання три роки позбавлення волі.

ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання призначеного вироком Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2017 року у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку шляхом подачі апеляції, особами визначеними у ст.393 КПК України, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення, що набрало законної сили звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду із суду апеляційної чи касаційної інстанції або Верховного суду України.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Головуючий суддяТ. Я. Багрій