Рішення № 71391675, 28.12.2017, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1062/17

Провадження № 2-о/604/44/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кияшко М.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Чернилівська сільська рада Підволочиського району Тернопільської області в особі Підволочиської селищної об’єднаної територіальної громади, про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року заявник ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в якій вказала, що є донькою ОСОБА_2, який помер 21 лютого 2017 року. При зверненні до приватного нотаріуса Підволочиського районного нотаріального округу для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, їй було рекомендовано звернутися до суду через пропуск строку для прийняття спадщини. Заявник вважає, що спадщину прийняла, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом зі спадкодавцем, не будучи зареєстрованою, тому у визначений законом строк не зверталася до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину. За таких обставин, змушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини з метою оформлення спадкових прав.

В судове засідання сторони, будучи повідомленими про дату і час розгляду справи, не з'явилися.

Заявник подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, вимоги задовольнити.

Представник заінтересованої особи проти заяви не заперечили.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачами позову суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, враховуючи заяви сторін, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Заявник ОСОБА_1 народилася 01 вересня 1950 року в с. Чернилівка Підволочиського району Тернопільської області у сім’ї ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвами про народження серія VІ-УР №885589, виданим повторно 29 липня 1965 року, про одруження серія ІІ-АБ №229504, виданим 12 серпня 1972 року.

21 лютого 2017 року у с. Чернилівка Підволочиського району помер ОСОБА_2, що вбачається із свідоцтва про смерть серія І-ИД №222507, виданим виконкомом Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області 23 лютого 2017 року.

24 січня 2005 року за реєстровим №1 секретарем виконкому Чернилівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області було посвідчено заповіт ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до якого останній на випадок своєї смерті зробив наступне заповітне розпорядження: все його майно де б воно не було і з чого б воно не складалося заповів у користь ОСОБА_1. Заповіт станом на день смерті заповідача не змінено і не скасовано.

Відповідно до роз’яснення приватного нотаріуса Підволочиського районного нотаріального округу від 29 вересня 2017 року №178/01-16, Позивачу повідомлено, що вчинення нотаріальної дії - видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом неможливе у зв’язку з пропуском встановленого законодавством строку для подання заяви про прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду.

Згідно довідки Підволочиської селищної ради Тернопільської області від 29 серпня 2017 року №245 вбачається, що на день смерті ОСОБА_2, який помер 21 лютого 2017 року та шість місяців потому разом з ним в житловому будинку по вул. Мирна, 48 в с. Чернилівка ніхто не був зареєстрований.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За правилами частини 3 цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, нормами ЦК України для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем (так звані «присутні спадкоємці»), встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 23 постанови від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Факт постійного проживання із спадкодавцем до дня смерті стверджується довідкою № 244 від 29 серпня 2017 року, виданою виконкомом Підволочиської селищної ради Тернопільської області, актом обстеження умов проживання від 10 листопада 2017 року, відповідно до яких ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, дійсно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3, з 2000 по 2017 рік, разом із своїм батьком ОСОБА_2, доглядала його, вела з ним спільне господарство.

Протягом шести місяців з часу відкриття спадщини заявник не заявляла про свою відмову від неї, отже, згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України як спадкоємець вважається такою, що прийняла спадщину.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ України у листі «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 щодо визнання особи такою, що прийняла спадщину, зокрема, в спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у випадках, коли спадкоємці постійно проживали разом зі спадкодавцем, проте зареєстровані за іншою адресою, зазначив, що місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи.

У випадках, якщо встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК, суди не повинні задовольняти вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» діями, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи наведене, а також те, що встановити даний факт іншим способом неможливо, що позбавляє заявника можливості оформити спадкові права, суд має підстави дійти до висновку про можливість встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Керуючись ст. 29 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 55, 124 Конституції України, п. п. 7, 12, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 р. №5 (з наступними змінами), ст. ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 315-316, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки с. Чернилівка, вул. Мирна, 48, Підволочиського району, Тернопільської області, разом зі спадкодавцем ОСОБА_2, який помер 21 лютого 2017 року, за адресою вул. Мирна, 48, с. Чернилівка Підволочиського району Тернопільської області, на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Б. Сташків