Рішення № 71390358, 22.12.2017, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4626/17

Провадження №2-а/442/169/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі

головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря Харіва І.М.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача Сироїжко О.Є.,

представника відповідача Ільницької Х.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі справу адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю , зайнятість, та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Львівській області Сироїжко Ольги Євстахівни, Головного управління Держпраці у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов мотивує тим, що оскаржувана постанова є незаконною, порушує її права, прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема, відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, що відповідно до ст.247 та ст.288 КУпАП є підставою для скасування постанови та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення. А тому просить адміністративний позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 адміністративний позов підтримала з аналогічних підстав, доповнила, що внаслідок незаконного та необ'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем її було безпідставно притягнуто до відповідальності. Тому вважає постанову про накладення адміністративного стягнення незаконною та просить таку скасувати.

Відповідач Сироїжко О.Є. просила відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідачаГоловного управління Держпраці у Львівській області Ільницька Х.Й. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, пославшись на письмове заперечення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши дійсні обставини справи та давши правову оцінку наданим суду доказам у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Львівській області Сироїжко Ольгою Євстахівною винесено Постанову № 13/01/101/0528/0070, якою накладено на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 1343 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст..188-6 КУпАП.

Статтею 188-6 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання законних вимог посадових органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів, що передбачає умисну форму вини.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктами 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема утворено Головне управління Держпраці у Львівській області.

За змістом Конвенції № 81 Міжнародної організації праці 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Україною 08.09.2004 року (ст. 12, ст.22, ст.23, ст. 24) інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Процедуру проведення Держпраці України та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень визначено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України, від 02.07.2012, № 390 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.07.2012 р. за № 1291/21603) (надалі Порядок).

Згідно п.7 Порядку за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Держпраці у Львівській області було складено акт перевірки додержання ОСОБА_1, як суб»єктом господарювання, законодавства про працю та загальнообов»язкове державне соціальне страхування за 313/03/101/1126 від 21.04.2017 року. В даному акті зазначено порушення позивачем ст..259 КЗпП.

Даний акт було скеровано поштою позивачу та листами Головного управління Держпраці у Львівській області від 26.04.2017 року та 12.05.2017 року, ОСОБА_1 було запрошено до відповідача для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст..188-6 КУпАП та дачі своїх письмових пояснень.

23.05.2017 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області складено протокол №13/01/101/0528 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КУпАП.

В подальшому, Головним управлінням Держпраці у Львівській області на адресу позивача було скеровано листи від 24.05.2017 року та 02.06.2017 року для її прибуття в дане управління для прийняття участі в розгляді справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст..188-6 КУпАП.

Відтак, на підставі акту перевірки Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Львівській області Сироїжко Ольгою Євстахівною винесено Постанову № 13/01/101/0528/0070, якою накладено на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 1343 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст..188-6 КУпАП.

Так, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови відповідачем було встановлено факт наявності адміністративного правопорушення та винність позивача у його вчинені виходячи із дослідження протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 23.05.2017 року №130/01/101/0528 та акту перевірки від 21.04.2017 року.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У відповідності до положень ст. 256 КпАП України передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

З наведених правових норм убачається, що присутність особи, щодо якої складається протокол про вчинення адміністративного правопорушення є обов'язковим під час його складання, за виключенням випадку відмови особи від підписання протоколу та дачі пояснень з приводу вчиненого адміністративного правопорушення.

Однак, як вбачається із протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, такий складений без відома та у відсутності позивача, як особи, в діях якої виявлено ознаки адміністративного правопорушення, з порушенням її права на ознайомлення із протоколом, надання своїх пояснень.

У зв'язку із наведеним суд вважає, що зазначений доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення здобутий незаконно з порушенням норм процесуального законодавства України, а відтак безпідставно взятий до уваги Головним управлінням Держпраці у Львівській області при розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення.

Крім цього, як вбачається із змісту постанови, справа про вчинення адміністративного правопорушення була розглянута Головним управлінням Держпраці у Львівській області у відсутності позивача. Доказів про те, що позивач належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не представлено.

При цьому, представлені чеки про відправку рекомендованої кореспонденції на адресу позивача не можуть бути взяті судом до уваги, як належний доказ повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки не підтверджує факту вручення позивачу виклику на засідання адміністративної комісії, а позивач зазначає, що про розгляд справи їй не було відомо, про факт притягнення її до адміністративної відповідальності вона дізналася по факту, отримавши поштою постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності.

Крім цього, суд враховує, що виходячи із змісту положень ч.2 ст.71 КАС України, у даній справі саме на відповідачу лежить обов'язок доказування правомірності свого рішення, оскільки він заперечує відносно адміністративного позову.

Суд вважає, що при розгляді даної справи посадовою особою відповідача були порушені вимоги ст.ст.268, 277-2 КУпАП, із змісту яких слід, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

З наявного в матеріалах справи заперечення відповідача вбачається, що позивач належним чином була повідомлена про розгляд справи (рекомендованим листом), однак доказів на підтвердження цьому останніми не надано.

Таким чином, при розгляді даної справи посадовою особою відповідача мало місце порушення порядку розгляду справи (порушення процесуальних норм), в результаті чого позивач не мала можливості приймати участь у розгляді справи та реалізовувати свої права, зокрема передбачені ст. 268 КУпАП.

Разом з тим, позивач у позовній заяві та у судовому засіданні стверджував, що інспектори, які з'явились на перевірку не представили їй направлення на проведення перевірки та наказу на проведення перевірки, вказувала, що не створювала перешкод для проведення перевірки. Натомість, державні інспектори, які оформляли акт перевірки, відповідач у запереченні на позовну заяву, представник відповідача наполягали на тому, що інспектори не провели перевірку підприємця, оскільки їм були створені перешкоди.

При оцінці доказів суд враховує, що факт не допуску до перевірки не був належно оформлений, не складено акт про не допущення до перевірки у момент його вчинення (за наявності даного факту), який би мав бути підписаний, зокрема, особами, які не зацікавлені у вирішенні спору.

Тому суд прийшов до переконання, що суб'єкт владних повноважень не обґрунтував належними докази, що позивач не допустив державних інспекторів до проведення перевірки. Суд вважає, що невірно у разі не допуску до проведення перевірки оформляти згодом акт перевірки і у розділі виявлених порушень зазначати про створення перешкод при проведенні перевірки.

Досліджуючи оскаржувану постанову № 13/01/101/0528-0070 від 09.06.2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, суд враховує, що у ній безпідставно зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 порушила вимоги статті 259 Кодексу законів про працю України, оскільки статтею 259 Кодексу законів про працю України лише передбачено діяльність органів з нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відсутні підстави для накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1343 гривень. Відтак, позовні вимоги слід задоволити, визнати протиправною та скасувати постанову № 13/01/101/0528-0070 про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 188-6 КУпАП від 09 червня 2017 року.

Позивачем не було сплачено судовий збір при поданні позову, позов задоволено, тому судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 13/01/101/0528-0070 про накладення адміністративного стягнення відповідно до статті 188-6 КУпАП від 09 червня 2017 року на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1343гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо апеляційного адміністративного суду Львівської області через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.12.2017 року

Суддя Нагірна О.Б.