Ухвала суду № 71390288, 28.12.2017, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 457/1286/15-ц

Номер провадження № 2-о/438/3/2017

У х в а л а

про залишення без розгляду

28 грудня 2017 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого судді Слиша А.Т.

при секретарі Наминанік О.С.

за участі заявників ОСОБА_1,

представника заявників ОСОБА_2

представника заявників ОСОБА_3

представника заінтересованої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_5, заінтересовані особи: Трускавецька міська рада Львівської області, виконавчий комітет Трускавецької міської ради Львівської області, Міністерство закордонних справ України про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

Заявники ОСОБА_1, ОСОБА_5 звернулися до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, уточнивши заявлені вимоги просять суд: встановити юридичний факт примусового переселення - депортації на прізвище ОСОБА_6 в 1945р. з села Чорноріки Кроснянського повіту Жешівського воєводства, Польщі, на підставі Міждержавної Угоди від 09.09.1944р. між Урядом УРСР і Польським Комітетом Національного Визволення «Про евакуацію українського населення з території Польської Народної Республіки і польських громадян з території УРСР»,встановити факт приналежності ОСОБА_6 рішення виконкому міської ради депутатів трудящих м.Трускавця Дрогобицької області «Про закріплення будинку по вул. Дзержинського 74 (Хрущова 74), тепер Помірецької 70) м. Трускавець за переселенкою з Польщі на прізвище - ОСОБА_6., згідно опису майна зданого в Польщі та затвердження розрахунку за залишене майно в Польщі та отримане в УРСР та не завершений взаємозаліку примусово з переселеною - депортованою ОСОБА_6 відповідно до архівних документів, встановити факт родинних стосунків між примусово переселеними - депортованимиЯбчаник (Сеньчак) Є.Г. 1899р.н. та ОСОБА_7 1889р.н., спадкоємцями ОСОБА_1 (ОСОБА_3) ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 1935р.н. та їх спадкоємцями, встановити факт залишення майна ОСОБА_6 в Польщі (згідно архівна довідка) і факт отримання майна в м.Трускавці залишене ОСОБА_9 (згідно довідки та акту 1,2) неповне проведення взаємозаліку, встановити факт, що має юридичне значення, кому належить на праві приватної власності майно домоволодіння по вул. Помірецькій 70 (колишня Дзержинського 74, Хрущова 74) м. Трускавець згідно правовстановлюючих документів, згідно Міждержавної угоди 09.09.1944р. архівних довідок.

В обґрунтування поданої заяви посилаються на те, що 1945 року ОСОБА_6 була примусово переселена – депортована в складі однієї особи з с.Чорноріки Кроснянського повіту Жешівського воєводства, Польща у Сталінську область УРСР (тепер – Донецька область) на підставі Міждержавної Угоди від 09.09.1944р. між Урядом УРСР і Польським Комітетом Національного Визволення «Про евакуацію українського населення з території Польської Народної Республіки і польських громадян з території УРСР». Попри те ОСОБА_6 зупинилась у м.Трускавець, вул.Помірецька 70 (Дзержинського 74, Хрущова 74).ОСОБА_6 як голова сім’ї залишила у Польщі майно і землю; розбіжності в документах вказують на описку щодо вартості залишеного майна. У ешелонних списках переселених родин з Польщі зроблено помилки у прізвищі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та вказано помилково «ОСОБА_10Г.».

Разом з ОСОБА_6 1945 року була примусово переселена – депортована її рідна сестра ОСОБА_7 у складі п’ятьох осіб (голова родини ОСОБА_7, донька ОСОБА_11, син ОСОБА_12, донька ОСОБА_11, донька ОСОБА_13І.).

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є доньками ОСОБА_7, яка є рідною сестрою ОСОБА_6 Заявники хочуть прийняти спадщину після смерті мами, ОСОБА_7, яка померла 22.06.1978р.

Згідно рішення ВК Дрогобицької райради депутатів трудящих від 27/8-1946 з ОСОБА_6 було проведено взаємозалік у м. Трускавці і взамін залишено майно, яке складалося з житлового будинку, комори, криниці, 7 га землі, 2,5 орної, лісу – 1 га, саду 30 коренів надано домоволодіння по вул.Дзержинського, 74 (Хрущова 74, зараз Помірецька 70), яке належало поляку ОСОБА_9

Після смерті ОСОБА_6 26.09.1957 її рідна сестра ОСОБА_7 прийняла і успадкувала майно і землю, доказом чого є свідоцтво про право на спадщину 29.10.1958 року. До складу спадкового майна входить домоволодіння в м.Трускавець по вул.Дзержинського, 74, що належало померлій ОСОБА_6 Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_7, а після смерті ОСОБА_7 – 22.06.1978р. є її діти - заявники ОСОБА_1, ОСОБА_5, і відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України в належний спосіб прийняли спадщину. ОСОБА_7 1959 р. подарувала ? домоволодіння ОСОБА_14 – чоловіку ОСОБА_1, а друга частина належала ОСОБА_7

Відповідно до ст.257 ЦПК України заявники подали цю заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою реалізації та захисту їхніх прав на приватне майно, з метою оформлення спадщини після смерті їхньої мами ОСОБА_7 та ОСОБА_6, що була хресною мамою ОСОБА_1

Ця невідповідність позбавляє їх реалізації своїх прав та інтересів на отримання закордонного паспорта, Шенгенської візи, компенсацій, пільг депортованих тощо.

Евакуаційний лист – це єдиний документ, що підтверджує евакуацію, проте такого документа немає, що може поставити під сумнів права та інтереси заявників та їхніх спадкоємців.

Встановлення факту примусового переселення ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з території Польщі необхідне для спрощеного отримання документів на виїзд у Польщу, отримання пільг депортованих. Іншої можливості оформити і отримати документи та подальша реалізація їхніх прав не можлива без встановлення факту.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1, представник заявників ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреностей від 28.04.2017 року та від 23.02.2017 року, у судовому засіданні підтримали заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та дали пояснення, аналогічні змісту заяви, а також змісту письмового обґрунтування від 22 липня 2017 року, з якого зокрема, вбачається, що остаточний взаємний розрахунок між сторонами, пов’язаний з евакуацією 1945р. родини ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з с.Чорноріки (Польща) до м.Трускавця не був проведений. Для відновлення порушених прав осіб евакуйованих, потерпілих від Міждержавної угоди 09.09.1944р. заявники звернулися до суду для встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки евакуаційний лист ОСОБА_6 втрачений. Договірні сторони Польща і Україна не виконали щодо евакуйованої родини ОСОБА_6 Міждержавну угоду від 09.09.1944, яка є частиною національного законодавства. На виконання Міждержавної угоди від 09.09.1944 та інструкції до неї 1944р., договірна сторона Україна (УРСР) прийняла рішення виконкому Дрогобицької Райради депутатів трудящих від 27.08.1946р. про проведення взаємозаліку з евакуйованою родиною ОСОБА_6 і надано домоволодіння на вул.Помірецька, 70 у м.Трускавець, залишене евакуйованою у Польщу родиною ОСОБА_9. Рішення про зміну назви вулиці і номеру будинку (з вул.Помірецька 70 на вул.Хрущова, 74) немає. Державний нотаріус відкрив спадкову справу після смерті ОСОБА_7 лише у 2014р. та не розшукує спадкового майна після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Відповідно до ЦК України заявники мають право витребувати майно з чужого незаконного володіння. 11.05.1959 року народний суд 2 дільниці м.Дрогобича прийняв рішення, яким сім’ю заявників без будь-яких підстав позбавили ? будинку в м.Трускавціпо вул.Дзержинського, 74. У подальшому у їхнього родича ОСОБА_14 рішенням суду від 20.10.1971 було забрано іншу ? частину будинку. Таким чином, вони втратили своємайно і на даний час щоб відновити право на майно їм слід встановити вказані факти.

Представник заявника ОСОБА_5 – ОСОБА_3, який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 29.05.2017, у судовому засіданні підтримав заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та дав пояснення, аналогічні змісту заяви та змісту його письмового уточнення заяви про встановлення фактів від 30.07.2017,з якого зокрема, вбачається, що 11.05.1959 року народний суд 2 дільниці м.Дрогобича прийняв рішення, яким сім’ю заявників без будь-яких підстав позбавили їхнього майна. Таким чином, заявники втратили своє майно і на даний час щоб відновити право на своє майно, їм слід встановити вказані в заяві факти.

Представник заінтересованої особи Трускавецької міської ради Львівської області та виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 29.12.2016, у судовому засіданні дав пояснення, аналогічні його письмовим запереченням від 14.11.2016та письмовим поясненням по справі від 17.05.2017,зокрема, вважає, що вимоги заявників у частині встановлення факту кому належить на праві власності домоволодіння на вул.Помірецькій, 70 у м.Трускавець стосуються спору про право й повинні розглядатися у порядку позовного провадження. Рішенням Трускавецького міського суду від 15.05.2014 у адміністративній справі №457/1966/13-а встановлено, що вказаний будинок належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_15 та ОСОБА_16Щодо решти вимог заявників вважає, що слід відмовити у встановленні фактів, оскільки заявники не зазначили мету встановлення фактів, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують ці факти, та не зазначено докази, що їх підтверджують.

Представник заінтересованої особи Міністерства закордонних справ України у судове засідання не прибув. На адресу суду надійшло письмове клопотання представника Міністерства закордонних справ ОСОБА_17 про розгляд справи за відсутності представника Міністерства закордонних справ України, під час слухання справи покладаються на розсуд суду, питання щодо поновлення прав заявників не належить до сфери компетенції МЗС України.

Заслухавши пояснення заявника, представників заявників, представника заінтересованих осіб, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 п.9 розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правила, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Зокрема, одними з вимог заявників є вимоги встановити факт, що має юридичне значення, а саме:факту приналежності ОСОБА_6 рішення виконкому міської ради депутатів трудящих м.Трускавця Дрогобицької області «Про закріплення будинку по вул. Дзержинського 74 (Хрущова 74), тепер Помірецької 70) м. Трускавець за переселенкою з Польщі на прізвище - ОСОБА_6, згідно опису майна зданого в Польщі та затвердження розрахунку за залишене майно в Польщі та отримане в УРСР та не завершений взаємозаліку примусово з переселеною - депортованою ОСОБА_6 відповідно до архівних документів, факту залишення майна ОСОБА_6 в Польщі (згідно архівна довідка) і факт отримання майна в м. Трускавці залишене ОСОБА_9 (згідно довідки та акту 1,2) неповне проведення взаємозаліку, факту кому належить на праві приватної власності

майно домоволодіння по вул. Помірецькій 70 (колишня Дзержинського 74, Хрущова 74) м. Трускавець згідно правовстановлюючих документів, згідно Міждержавної угоди 09.09.1944р. архівних довідок.

При цьому, метою встановлення вказаних фактів заявники зазначають оформлення спадщини після смерті їхньої мами ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з світлокопії свідоцтва про право на спадщину від 29.10.1958р., виданого ст.нотаріусом Дрогобицької державної нотаріальної контори, зареєстрованого у Дрогобицькому БТІ (а.с.150 Т.№1)вбачається, що домоволодіння в м.Трускавці по вул.Дзержинського 74 (теперішня вул.Помірецька 70) належало ОСОБА_6 на праві власності згідно рішення виконкому Дрогобицької Райради депутатів трудящих від 27.08.1946р. Домоволодіння успадкувала її сестра ОСОБА_7

Проте, рішенням Народного суду 2-гої дільниці м.Дрогобича від 11.05.1959р. вищевказане свідоцтво про право на спадщину визнано недійсним на половину домоволодіння на вул.Дзержинського 74 у м.Трускавці; та визнано власником половини будинковолодіння ОСОБА_18, що стверджується копією вказаного рішення суду.

ОСОБА_7 відповідно до договору дарування від 14.08.1959 р. подарувала свою 1/2 частину будинковолодіння по вул. Дзержинського, 74 у м. Трускавці своєму зятеві — ОСОБА_19 (батькові ОСОБА_2М.)(а.с.151 Т.№1).

Рішенням Народного суду м.Дрогобича Львівської області від 20.10.1971 р. по справі № 2-718/1959 у користуванні ОСОБА_20 залишено 1/2 будинковолодіння по вул. Дзержинського, 70, яке раніше належало ОСОБА_14, та стягнено з ОСОБА_20 на користь ОСОБА_14 грошову компенсацію.

З матеріалів справи вбачається, що домоволодіння в м.Трускавці по вул.Дзержинського 74 (теперішня вул. Помірецька 70) вибуло з власності ОСОБА_7 – матері заявників на підставі рішення суду від 11.05.1959 р. (на ? частку) та на підставі договору дарування від 14.08.1959 р. (на ? частку). Станом на 29.03.2012 року вищевказаний будинок належав на праві власності іншим особам: ОСОБА_15, ОСОБА_16, що стверджується копією відповідного витягу про державну реєстрацію прав. (а.с.192).

Також, судом встановлено, що постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 15.05.2014 у справі №457/1966/13-аякою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Трускавецької міської ради Львівської області, треті особи ОСОБА_15, ОСОБА_16, Міністерство закордонних справ України про визнання протиправними рішень Трускавецької міської ради Львівської області та зобов’язання вчинити певні дії, у мотивувальній частині рішення зазначено, що будинок № 70 по вул. Помірецькій в м. Трускавці належить на праві приватної спільної часткової власності: 1/4 ідеальної частини житлового будинку належить ОСОБА_15, 3/4 ідеальних частин житлового будинку належить ОСОБА_16, що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію прав від 29.03.2012 року № 33641865. Даний будинок був зареєстрований за ОСОБА_15 1/4 ідеальна частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.12.1970 року, ОСОБА_16 3/4 ідеальні частини будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.12.1970 року та рішення народного суду м. Дрогобича Львівської області від 20.10.1971 року, (що підтверджується копією довідки № 411 від 15.09.1981 року виданої Дрогобицьким МБТІ), його вони отримала в спадок після смерті чоловіка та батька ОСОБА_18

ОСОБА_3 цього, під час розгляду цивільної справи № 457/1286/15-ц встановлено, що власником домоволодіння на вул.Помірецькій 70 (колишня Дзержинського 74, Хрущова 74) у м. Трускавець на даний час є ОСОБА_21 (донька ОСОБА_15Б.).

У такому разі, наведене свідчить про те, що під час розгляду даних вимог у порядку окремого провадження виявлено спір про право на спадщину ОСОБА_6, у тому числі на майно, яке на цей час належить іншій особі та зачіпає її права як власника домоволодіння в м.Трускавці по вул.Помірецька 70. Тому такий спірповинен вирішуватися в порядку позовного провадження, а заявлені вимоги підлягають залишенню без розгляду так як встановлення цих фактів повязується з наступним вирішення спору про право.

Таким чином, заявлені заявниками вимоги про встановлення фактів, що мають юридичне значення у вищевказаних частинах необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 258, 259,260, ст.293, ч. 6 ст. 294, ч.4 ст.315, 353, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_5 та їх представником ОСОБА_2 заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у частині вимог: встановлення факту приналежності ОСОБА_6 рішення виконкому міської ради депутатів трудящих м.Трускавця Дрогобицької області «Про закріплення будинку по вул. Дзержинського 74 (Хрущова 74), тепер Помірецької 70) м. Трускавець за переселенкою з Польщі на прізвище - ОСОБА_6, згідно опису майна зданого в Польщі та затвердження розрахунку за залишене майно в Польщі та отримане в УРСР та не завершений взаємозаліку примусово з переселеною - депортованою ОСОБА_6 відповідно до архівних документів, встановлення факту залишення майна ОСОБА_6 в Польщі (згідно архівна довідка) і факт отримання майна в м.Трускавці залишене ОСОБА_9 (згідно довідки та акту 1,2) неповне проведення взаємозаліку, встановлення факту кому належить на праві приватної власності майно домоволодіння по вул. Помірецькій 70 (колишня Дзержинського 74, Хрущова 74) м. Трускавець згідно правовстановлюючих документів, згідно Міждержавної угоди 09.09.1944р. архівних довідок - залишити без розгляду.

Роз’яснити ОСОБА_1, ОСОБА_5 що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо його її скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Т. Слиш