Ухвала суду № 71390099, 19.12.2017, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

УХВАЛА

19 грудня 2017 рокуСправа № 322/989/15

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Блажко О.П.,

за участю:

державного виконавця – Рогової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за скаргою:стягувача – публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (ПАТ «ВіЕйБі Банк») на дії:старшого державного виконавця Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1заінтересована особа:боржник – ОСОБА_2,

встановив:

14.11.2017 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшла вищезазначена скарга, в якій заявник просить:

- визнати неправомірним рішення старшого державного виконавця Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у провадженні № 518885650 від 30.08.2017;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачеві у провадженні № 518885650 від 30.08.2017;

- зобов’язати старшого державного виконавця Новомиколаївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 відновити виконавче провадження № 518885650 щодо примусового виконання виконавчого листа № 322/989/15 від 13.11.2015 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» боргу в сумі 13 913,89 грн.

В обґрунтування вимог заявником зазначено таке.

Заявник вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця є неправомірною, чим грубо порушує норми п. 1 ст. 31, ст.ст. 19, 58, 124 Конституції України.

За твердженням заявника, державний виконавець не скористався жодним з наданих йому законом прав для виконання рішення, що на думку заявника, свідчить про неналежне проведення виконавчих дій.

Також заявник зазначає, що державний виконавець не звертався до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме, майно, що належить боржнику, та не виїжджав за місцем проживання боржника для проведення огляду, опису та накладення арешту на рухоме і нерухоме майно з подальшою його реалізацією.

Виходячи з наведеного, заявник просив задовольнити його вимоги.

У судове засідання представник заявника не прибув, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Державний виконавець Рогова Л.А. у судовому засіданні заперечила проти задоволення скарги, вважаючи її необґрунтованою, та на спростування доводів заявника надала суду засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження, з яких випливає наступне.

Постановою державного виконавця Рогової Л.А. від 10.08.2016 було відкрито виконавче провадження № 51885650 про примусове виконання виконавчого листа № 322/989/15, виданого 13.11.2015 Новомиколаївським районним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 13 913,89 грн.

18.08.2016 державним виконавцем Роговою Л.А. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і проведено державну реєстрацію обтяження, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 66116699 від 18.08.2016 та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 50150838 від 18.08.2016.

Державним виконавцем вживалися заходи, спрямовані на розшук майна боржника, що підтверджується листом управління Держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області від 07.09.2016 № 8-28-0.4-5436/2-16/426/03-38/а, у якому зазначається про відсутність земельних ділянок, зареєстрованих за боржником, листом Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя від 30.08.2016 № 11816 про відсутність транспортних засобів, зареєстрованих за боржником, відповіддю на запит до Пенсійного фонду України № НОМЕР_1 від 16.05.2017 про відсутність пенсії у боржника, відповіддю на запит до Пенсійного фонду України № НОМЕР_2 від 17.05.2017 про відсутність відомостей щодо останнього місця роботи боржника, відповіддю на запит до Державної фіскальної служби України № НОМЕР_3 від 31.05.2017 про відсутність інформації стосовно джерел доходів боржника, відповіддю на запит до Державної фіскальної служби України № НОМЕР_4 від 31.05.2017 про відсутність відомостей стосовно номерів рахунків, відкритих боржником.

22.08.2017 державним виконавцем Роговою Л.А. було складено акт державного виконавця, у якому зазначено, що за боржником ОСОБА_2 за адресою: вул. Весела, 17, с. Веселий Гай Новомиколаївського району Запорізької області не виявлено майна, на яке за законом можна звернути стягнення.

Постановою від 30.08.2017, винесеною державним виконавцем Роговою Л.А., виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» з роз’ясненням права повторного пред’явлення його до виконання у строк до 30.08.2020.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення скарги, суд виходить з такого.

Згідно з підпунктом 9 пункту 1 перехідних положень ЦПК України в редакції, що набрала чинності 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилом ч. 3 ст. 451 ЦПК України в редакції, що набрала чинності 15.12.2017, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржник – юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З вищенаведених доказів випливає, що державним виконавцем було вжито належних заходів, передбачених ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», з метою виявлення майна ОСОБА_2, за результатами яких не встановлено майна, на яке може бути звернено стягнення.

Отже, посилання заявника на невжиття державним виконавцем передбачених Законом заходів, спрямованих на примусове виконання судового рішення, суд визнає необґрунтованим, у зв’язку з чим скарга не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд, також, вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на те, що відповідно до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 перехідних положень ЦПК України в редакції, що набрала чинності 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 260, 261, 263, 272, 355, 450, 451 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» відмовити повністю.

Повний текст судового рішення складено 22 грудня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Гасанбеков