Вирок № 71389451, 30.12.2017, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 237/1268/16-к

Провадження № 1-кп/266/77/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2017 року м. Маріуполь

Суд присяжних Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., судді Курбанової Н.М., присяжних ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участі секретаря Циганкової М.М., прокурора Сулейманова О.Г., Ігнатенко Н.В., потерпілого ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050690001908, за обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, не судимого в силу ст. 89 КК України, учасника бойових дій, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкаючого без реєстрації в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого трьох малолітніх дітей, не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_6, мешкаючого без реєстрації в смт. Кудрявцівка Веселинівського району Миколаївської області, вул. Осипенко, буд.2

у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2015 року, приблизно о 18.00 год. ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, діючи умисно, прийшли до двору будинку, який розташований за адресою: Донецька область, м. Мар’їнка, вул. Первомайська, б. 156, де проживала ОСОБА_10 09.11 1935 р. н. та її син ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7 Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 зайшов у двір та проник до будинку ОСОБА_10, а ОСОБА_9 залишився біля вхідних воріт вищевказаного будинку, забезпечуючи тим самим безперешкодне вчинення злочину ОСОБА_8 Перебуваючи у приміщенні вищевказаного будинку, у ОСОБА_8 виник умисел на протиправне позбавлення життя іншої особи, внаслідок чого ОСОБА_8 наніс ОСОБА_10 приблизно 17 ударів руками та ногами по різних частинах її тіла. Крім того, ОСОБА_8 було нанесено не менш 38 ударів невстановленим у ході слідства тупим твердим предметом, в ділянку голови, шиї та тулубу, де знаходились життєво важливі органи потерпілої ОСОБА_10, завдавши потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, які знаходяться у причинному зв’язку із її смертю. Причиною смерті останньої стала тупа травма грудної клітини з переломом грудини, множеними двобічними переломами ребер, розривами легенів та селезінки, кровотечею у плевральні порожнини (по 300 мл.), кровотечею у черевну порожнину (200мл.), що ускладнилося розвитком травматичного шоку, набряком легенів та головного мозку. Після цього, реалізуючи свій злочинний намір, з корисливих мотивів ОСОБА_9 та ОСОБА_8П стали оглядати будинок, де у лівій внутрішній кишені куртці, яка знаходилась у шафі в зальній кімнаті знайшли грошові кошти в сумі 10 000 гривень, а також: в одному з ящиків трюмо, яке знаходилось у зальній кімнаті знайшли грошові кошти у сумі 2600 російських рублів. В той самий час до будинку ОСОБА_10 увійшов її син ОСОБА_11, якому, знаходячись в коридорі будинку, ОСОБА_8 наніс один удар. Після цього, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продовжили нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11, а саме нанесли останньому не менше 34 ударів руками та ногами по різних частинах його тіла, а також один удар невстановленим в ході слідства колото-різаним предметом, завдавши останньому тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, які знаходяться у причинному зв’язку із смертю потерпілого. Після отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 помер на місці скоєння злочину. Причиною смерті ОСОБА_11М стала тупа травма грудної клітини з переломом грудини, множинними двобічними переломами ребер, багатоуламковим переломом лівої лопатки, що ускладнилося розвитком травматичного шоку, набряком легенів та головного мозку. Усвідомивши, що ОСОБА_11 не подає ознак життя, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 продовжили огляд будинку, внаслідок чого заволоділи майном потерпілого ОСОБА_11 та потерпілої ОСОБА_10Б, а саме: пляшкою шампанського, невстановленої у ході слідства фірми-виробника, яка для потерпілого ОСОБА_4 не представляє матеріальної цінності; біжутерією у вигляді сережок, які для потерпілого ОСОБА_4 не представляють матеріально цінності грошовими кошти в сумі 10 000 гривень; грошовими коштами в сумі 10 000 доларів США, що еквівалентно 230 888,07 грн.; грошовими коштами в сумі 2600 російських рублів, що еквівалентно 885,82 грн. золотими ювелірними прикрасами, а саме: сережками 585 проби, вагою 1,03 грам; сережками 583проби, вагою 1,69 грам; сережками 585 проби, вагою 3,84 грам; сережками 583 проби, вагою 4,81 грам; кільцем - печаткою 583 проби, вагою 6,82 грам; кільцем 583 проби, вагою 4,48 грам; кільцем обручальним 583 проби, вагою 7,31 грам; кільцем обручальним 585 проби, вагою 3,81 грам; кільцем - обручальним 585 проби, вагою 0.92 грам; кільцем 583 проби, вагою 5,86 грам; кулоном 583 проби, вагою 1,38 грам; кулоном 583 проби, вагою 8,2 грам; кулоном 583 проби, вагою 1,99 грам; загальна вага золотих прикрас проби 583 становить 42,54 грама, загальною вартість яких становить 23 356,81 грн. Внаслідок чого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заподіяли потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 матеріального збитку на загальну суму 265 130,70 грн.

Також ОСОБА_8 10 грудня 2015 року, приблизно о 18.30 год., знаходячись на території парку імені ОСОБА_12, розташованого в м. Одеса, знайшов п’ять предметів схожих на ручні гранати, та достовірно усвідомлюючи, що вказані предмети є бойовими припасами, а саме гранатами РГД-5 та Ф-1, оскільки проходив службу в ЗС України, та брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, діючи умисно, з метою подальшого зберігання та використання в особистих цілях, забрав їх та незаконно приніс за місцем свого тимчасового мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2, де поклав їх на підлогу біля ліжка в спальній кімнаті, та продовжив їх зберігання за місцем свого мешкання, тим самим здійснив незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_8 11 грудня 2015 року приблизно 09.30 год., під час виконання співробітниками ГУНП в Донецькій області, а саме: старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах кримінальної поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_13, старшим оперуповноваженим кримінальної поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_14, старшим оперуповноваженим кримінальної поліції ОСОБА_15 Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_16, помічником оперуповноваженого кримінальної поліції ОСОБА_15 Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_17П, заступником начальника кримінальної поліції ОСОБА_15 Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_18 доручення слідчого щодо встановлення його анкетних даних та зобов’язати явкою для проведення слідчих дій, ОСОБА_8, діючи умисно, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться співробітники поліції, з метою погрози вбивством працівника правоохоронного органу у зв’язку із виконанням цим працівником службових обов’язків, розчекував одну з гранат РГД-5, яку тримав у руці, та усвідомлюючи те, що вона приведена в бойову готовність, підійшов до виходу з кімнати, продемонстрував співробітникам поліції гранати в руках та голосом повідомив, що у випадку будь-якого руху з боку співробітників поліції в його бік - підірве їх і себе.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину визнав частково, пояснивши, що ОСОБА_9 він знає з дитинства, разом навчалися у школі. У зв’язку із проходженням військової служби в 2015 р. він ніс службу на пості на окраїні м. Красногорівка, де він познайомився із ОСОБА_19. Вони стали зустрічатися, в них виникли близькі стосунки. Лариса приходила до нього на пост. Також він познайомився із її сином - ОСОБА_4. Колишній чоловік ОСОБА_19 – ОСОБА_11, неодноразово проїжджав через пост на велосипеді та негативно висловлювався проти Збройних Сил України, що обурювало обвинуваченого. Він просив ОСОБА_19 аби та сказала ОСОБА_11, щоби той так не робив. Під час перебування у Красногорівці ОСОБА_8 позичив свою бензопилу сусідам ОСОБА_19, а перед демобілізацією він просив їх пилу повернути, але ті відмовились. Тоді він залишив ОСОБА_19 усі свої дані і уїхав в ОСОБА_20. У жовтні 2015 р. він приїжджав до ОСОБА_19 у гості, разом з нею він їздив до її друзів у Мар’їнку. Але у ОСОБА_19 не проживав, мешкаючи у вагончику. 2-3 грудня 2015 р. він вирішив з’їздити до ОСОБА_19 у гості. Запропонував поїхати разом ОСОБА_9, той погодився. Ларисі про приїзд він не повідомив, хотів зробити сюрприз. В ОСОБА_20 купив вазон з орхідеєю у подарунок. 3 грудня він купив квитки на поїзд і з ОСОБА_9 приїхали спочатку у Запоріжжя, а потім на автобусі у Курахове. Там на автостанції о десятій ранку він спитав, як проїхати у Красногорівку, йому відповіли, що автобус буде пізно. Тоді вони вирішили їхати у Мар’їнку аби там піти на дачу до знайомого чоловіка, та звідти повідомити ОСОБА_19 про приїзд, оскільки та казала, що завжди його чекає. У Мар’їнці вони взяли таксі та поїхали у бік дач. Там вони зайшли до магазину «У Богдана», де ОСОБА_8 взяв собі кофе, розмовляв із продавчинею, залишив їй свій номер телефону. На відеозапису у магазині був він та ОСОБА_9. Після чого, приблизно о 12.30 годині вони з ОСОБА_9 йшли по дорозі і ОСОБА_8 згадав, що у цьому районі проживає ОСОБА_11. ОСОБА_9 він сказав, що це колишній чоловік ОСОБА_19, і він хоче поспілкуватися з ним щодо його поведінки відносно ОСОБА_19 та ЗСУ. ОСОБА_8 спитав у чоловіка кремезної статури, де мешкає ОСОБА_11. Той повідомив де, сказавши, що ОСОБА_11 немає вдома. Вони з ОСОБА_9 сиділи на зупинці, оскільки з неї проглядалася уся вулиця, чекаючи ОСОБА_11. Також ходили на ставок, де спілкувалися із рибалками. Не дочекавшись, біля 16.30 години вони пішли у бік церкви, де взяли автівку та поїхали до Курахового, потім до ОСОБА_20. Вони з ОСОБА_9 їхали у гості до ОСОБА_19, але ОСОБА_9 наполіг аби вони повернулися додому, оскільки не хотів брати участі у «розборках». Касира автостанції та таксиста він не пам’ятає. В ОСОБА_20 поїхав додому, а ОСОБА_8 пішов проживати у Іванової на дачі. Орхідею він привіз назад. З-за конфлікту із матір’ю Іванової ОСОБА_8 пішов з дачі і на залізничному вокзалі винайшов квартиру для проживання на Обсерваторному провулку. Заселився туди до жінки на ім’я Віка, оплативши їй 1050 гривень. Після цього ввечері він ходив на ринок «Привоз» за продуктами. Повертаючись звідти він проходив через парк ОСОБА_12, де на газоні побачив пакет. У ньому виявилися гранати. Він це достовірно знав, адже був обізнаний зі зброєю, вміє поводитись з гранатами. З зони АТО він гранати вивезти не міг, оскільки при виїзді з неї військовослужбовців ретельно перевіряли. Пакет з гранатами він приніс до місця тимчасового мешкання, аби наступного ранку віднести їх до поліції, оскільки на той момент в нього були швидкопсувні продукти. Наступного ранку він перебував у найманій квартирі, коли прийшли працівники поліції. Йому господарка сказала, що якісь сторонні люди у цивільному одязі за нею спостерігають. ОСОБА_8 ій сказав, що нікого не чекає, хіба що з зони АТО. Коли він служив, то приходили СМС-ки від «днрівців» з погрозами. У «вічко» дверей ОСОБА_8 побачив незнайомих чоловіків, які повідомили, що вони працівники поліції, і хочуть поспілкуватися. Показували посвідчення, але він їм не довіряв, оскільки посвідчення може бути підробленим. Господарка квартири телефонувала дільничному, але той на дзвінок не відповів. Тоді вона подзвонила сусідці. Після цього ОСОБА_8 сказав господарці – відкривай. ОСОБА_8 однією рукою тримав гранату, а іншою – кільце. Відкрили двері, забігли чоловіки, показали посвідчення. Він їм сказав, що їм не довіряє, що себе підірве. Приїде одеська поліція і тоді вони поспілкуються. Усі вийшли до під’їзду, після чого ОСОБА_8 повернувся до квартири. Коли прибули одеські поліцейські, то він через вікно віддав їм гранати. Після чого вийшов з речами з квартири та здався. Його відвезли до відділення поліції, де з ним спілкувалися. Потім його відвели у глиб двору, де у «кімнаті для допитів» з ним спілкувалися працівники, які за ним приїхали. Казали, що він замішаний у вбивстві ОСОБА_11 та бабці. Хотіли його побити, ухиляючись він вдарився обличчям об стіл. Йому погрожували, казали аби він говорив, що заходив у будинок. Він відповідав, що ніколи не бив жінок. На їхнє запитання, чи був із ним ОСОБА_20, відповів - так. Коли він з ОСОБА_20 були в ІТТ, то їх вранці вивозили на автомобілі «Рено» у Слов’янськ на психіатричну експертизу. Після чого везли у Мар’їнку на слідчий експеримент. По дорозі йому казали, аби він на слідчому експерименті говорив так, як його вчили в ОСОБА_20. Перед початком слідчого експерименту захисник з ним не спілкувався, його побачив тільки в будинку. На слідчому експерименті він давав такі пояснення, які його примусили давати в ОСОБА_20 і в автомобілі. Будучі вже затриманим, він з лікарні, куди його везли на обстеження, надсилав ОСОБА_20 СМС, «аби не було провокаційних питань». Телефон просив у співробітниці лікарні, коли йому робили рентген, а працівників поліції у цей час не було. З ОСОБА_20 після затримання він телефоном не спілкувався. Ніхто у будинку ОСОБА_11 спиртні напої не розпивав, ОСОБА_8 не знав, чим займається ОСОБА_11, на складі у того не був, з ОСОБА_19 він це не обговорював. Лариса йому казала, що автомобіль, яким користувався ОСОБА_11, належить їй. Вину у вбивстві та розбої не визнає, оскільки потреб у грошах в нього не було, він займався ритуальним бізнесом.

Обвинувачений ОСОБА_9 в суді своєї провини не визнав, пояснивши, що ОСОБА_8 знає з дитинства. До затримання проживав у Кудрявцівці із громадянською дружиною та трьома дітьми. Він неофіційно працював в ОСОБА_20 на металургійному виробництві, де раз на місяць відбувалися чотириденні позапланові ремонти, та раз на рік капітальні. На роботу він з дому їздив щоденно. На час ремонтів його відпускали у неоплачувану відпустку. Заробляв 5-6 тисяч гривень на місяць. На початку грудня 2015 р. як раз відбувався ремонт і він зателефонував ОСОБА_8 щодо пошуку роботи. ОСОБА_8 його познайомив з Івановою. Та йому знайшла замовлення на проведення внутрішніх робіт у будинку, господар якого дав йому під розпису на будівельні матеріали та за роботу 1500 доларів США. Потім господар будинку дав йому тиждень вихідних аби висохла шпаклівка. ОСОБА_21 знову зателефонував ОСОБА_8 з приводу роботи. ОСОБА_8 запропонував йому поїхати до Красногорівки до свого знайомого, з яким служив. ОСОБА_21 погодився, оскільки хотів з’їздити до зони АТО, подивитись на терикони, почути від місцевих мешканців про ситуацію. ОСОБА_8 оплачував дорогу. Взяли квитки на поїзд з ОСОБА_20 до Запоріжжя, звідти доїхали на автобусі до Курахова. ОСОБА_22 пішов на автостанцію дізнатися про квитки, та повідомив, що до Красногорівки можна доїхати через Мар’їінку. Вони їхали у гості до ОСОБА_19 та друга ОСОБА_22 за речами. Приїхавши до Мар’їнки, на кінцевій зупинці взяли пиріжки та безалкогольне пиво. Після чого на таксі приїхали до магазину «У Богдана», де ОСОБА_22 розмовляв з продавчинею, освідчувався їй у любові, запрошував до себе у гості. Після чого вийшли, пішли по вулиці, дійшли до зупинки. ОСОБА_21 сів на зупинці аби випити пива, а ОСОБА_22 пішов по вулиці питати, де живуть ОСОБА_11. Кого він питав ОСОБА_21 не бачив. ОСОБА_22 повернувся і сказав, що ОСОБА_11 мешкає десь там, але будинок був закритий. Будинок видний з зупинки. ОСОБА_22 у двір не заходив. ОСОБА_22 відразу не говорив, навіщо йому потрібний ОСОБА_11. Він згадав про ОСОБА_11 та сказав, що до нього треба зайти. Після чого вони ходили на ставок, де спілкувалися з рибалками. Потім вони повернулися на зупинку, де ОСОБА_22 йому сказав, що ОСОБА_11 чоловік ОСОБА_19 і в них свої «розбірки». ОСОБА_11 його називав «нациком», і він хоче з ним зустрітися аби поговорити. ОСОБА_21 йому сказав, що йому цього не треба. Вони їхали у гості, а приїхали на «розбірки». ОСОБА_21 сказав ОСОБА_22, що йому це не потрібно і пішов у бік церкви, а ОСОБА_22 знову пішов до будинку. Потім ОСОБА_22 наздогнав ОСОБА_21, вони зупинили автівку та поїхали на Курахове, адже їхні плани різко змінилися. З Курахового вони на автобусі доїхали до Запоріжжя, а звідки на поїзді до ОСОБА_20, до розсталися, ОСОБА_21 поїхав у Кудрявцівку. Через місяць до нього додому приїхали працівники поліції. ОСОБА_21 був вдома. Його позвали два чоловіка, він вийшов та відразу був покладений на живіт, на нього одягли наручники. Відразу стали прибігати інші працівники поліції. Один тикнув у обличчя якийсь папірець і сказав, що вони приїхали на обшук. Потім усі, крім трьох, побігли до будинку. Дружина та діти знаходились вдома. ОСОБА_21 повезли у відділення поліцій, а вдома проходив обшук. У відділенні йому сказали, що приїхали з Мар’їнки, показали фотографій потерпілих. Спитали, чи знає він їх. Він відповів, що ні. У душовій кімнаті його поклали на підлогу у наручниках, одягали на голову пакет, підіймали уверх його руки, заковані у наручники, давили ногою на голову. Висунули версії вбивства і пропонували аби він вибрав одну з них. Так відбувалося декілька разів, поки він не погодився підписати папірці. Його дружині дозволили дати йому передачу після того, як вона також підписала чисті папірці. Після цього його відвезли до райвідділу, де зняли відбитки пальців, обшукали. Знову погрожували фізичним насильством. Наступного дня його повезли до Маріуполя. По дорозі його питали куди він подів гроші 50 000 доларів США та 700 000 гривень. Неодноразово зупинялись, погрожували. З-за погроз він сказав, що гроші знаходяться у гаражі його матері. На допиті у слідчого був захисник ОСОБА_23, який йому порадив підписувати папір, а на суду вони будуть усе оспорювати. При слідчому експерименті його три рази заводили до будинку, аби я показав так, як треба поліції. Декілька разів заводили у дальню кімнату, де, коли адвокат та поняті виходили, йому виламували руки та одягали пакет на голову. У ІТТ у нього зафіксували побої. Перед початком слідчого експерименту у нього бесіди з адвокатом не було. Слідчий йому прав не роз’яснював. Золото, яке демонструвалося у залі суду належить йому, залишилося від прабабці дочки. Він також прикраси купував дружині. Дружина позичала гроші у різних осіб аби їздити до нього, також на передачі, на оплату адвоката. ОСОБА_21 не пам’ятає, коли в нього брали кров з вени для експертизи. Кров у нього брали у ІТТ із пальця для аналізів. З приводу автомобіля ВАЗ 21099 пояснив, що хотів його купити ще у листопаді, але не домовився із продавцем за ціну. У нього був автомобіль ВАЗ 21011 та мотоцикл, які він продав за 700 доларів США. ВАЗ 21099 купили за 2 000 доларів. Оформили довіреність на дружину, оскільки він був позбавлений прав. Від ОСОБА_22 він СМС отримував, коли був в ОСОБА_20.

Заслухавши пояснення обвинувачених, допитавши потерпілих та свідків, дослідивши письмові і речові докази, суд присяжних дійшов про те, що провина обвинувачених у вчиненні злочинів, у яких вони обвинувачуються, знайшла своє підтвердження при судовому розгляді і доведена наступними доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що потерпіла ОСОБА_10 рідна бабуся, ОСОБА_11 – батько. Був знайомий з ОСОБА_8, з ним мала стосунки його мати. Його батьки розлучились в 2013 році. ОСОБА_11 переїхав до ОСОБА_10 в жовтні 2015 року. Мати підтримувала зв'язок з ОСОБА_8, дзвонила йому, той приходив до них додому. 01.12.2015 року ОСОБА_11 подзвонив та запропонував вантажити насіння. Домовились про завантаження на 02.12.2015 року, в той день завантажили першу партію. 03.12.2015 року знову подзвонив ОСОБА_11 та попросив прийти 04.12.2015 року вантажити раніше. Після завантаження насіння в суботу ОСОБА_11 не дзвонив, в неділю подзвонив – той не взяв слухавку. 07.12.2015 року подзвонили з роботи ОСОБА_11 та повідомили, що він на роботу не вийшов. Приїхавши по місцю мешкання ОСОБА_11 з братом ОСОБА_24 побачили надворі машину, всередині якої був безлад. ОСОБА_24 побачив в вікно ОСОБА_10, яка лежала в крові. Викликали співробітників поліції, після їх приїзду зламали вхідні двері. В середині будинку знайшли ОСОБА_11 та ОСОБА_10, яких було вбито. З будинку пропали заощадження ОСОБА_11 в сумі 5000 доларів США, заощадження ОСОБА_10 в сумі 5000 доларів США, 300 000 грн. – гроші за першу партію насіння, 2600 російських рублів. Золоті вироби, що зберігались в ОСОБА_10 в спальні, які згодом було пред’явлено для впізнання. На впізнанні було пред’явлено та впізнано кулон з листками, сережки з червоним камінням, сережки та кільце з фіолетовим камінням, також були сережки, ланцюжок, масивна печатка дідуся без каміння. Також зникла пляшка шампанського та біжутерія. Слідчий пред’явив золоті виробі для впізнання під час слідства, вони були ним впізнані. Підтримав цивільний позов на підставі втрати рідних йому людей, залишився без підтримки, перебуває в стані стресу на момент розгляду справи в суді. Брав в борг 15000 грн. на похорон ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Додатково пояснив, що ОСОБА_11 переїхав на постійне місце мешкання до ОСОБА_10 за 2-3 місяці до вбивства. Ключів від їх будинку в нього особисто не було. В їх будинку бував часто. Замок на дверях був врізаний, але коли приїхав 07.12.2015 року – двері були зачинені на навісний замок, врізаний був відкритий. В будинку 5 вікон, всі пластикові, були зачинені. Також в будинку є горище та підвал – вхід в них зовні будинку. ОСОБА_10 лежала обличчям на дивані. Автомобіль був зачинений на сигналізацію, ключі від нього знайшли при огляді будинку. ОСОБА_10 золоті прикраси надягала лише на свята, ОСОБА_11 прикрас не носив взагалі. Після розірвання шлюбу ОСОБА_11 мешкав разом з колишньою дружиною. Після переїзду до ОСОБА_10 він забрав лише свої заощадження та гроші. На запитання про його стосунки з матір’ю – ОСОБА_8 казав, що в нього серйозні наміри. Напередодні від’їзду ОСОБА_8 його матір віддала останньому золоті прикраси за умови, що ОСОБА_8 їх відремонтує та поверне. Золоті прикраси забрав з вагончика, де ночував ОСОБА_8, вагончик – власність ОСОБА_10. Під час огляду будинку з співробітниками поліції оглядав місця, де зберігались цінні речі та гроші – вони були відсутні. З ОСОБА_9 знайомий не був. ОСОБА_24 проводив впізнання ОСОБА_8 оскільки бачив останнього. Слідів проникнення в будинок не було, ворота не були замкнені. 300 000 грн. ОСОБА_11 знімав з банківських рахунків та зберігав в коморі, на якій не було замка. Гроші зберігались в ємності для порошку. В тому ж місці зберігав долари США. Належні ОСОБА_10 долари США зберігались в пакунках в її кімнаті, золото зберігалось в м’якій іграшці. На собі ОСОБА_10 носила кільце та сережки. Останній раз з ОСОБА_11 спілкувались 04.12.2015 року, ОСОБА_10 бачив останній раз 09.11.2015 року на її день народження, де також були присутні ОСОБА_24 з родиною та ОСОБА_11 ОСОБА_8 в останній раз бачив наприкінці жовтня 2015 року, коли підвозив його на автовокзал. Про нього було відомо, що він воював, частина розташовувалась в м. Красногорівка, він був у військовій формі. В будинку був безлад, складалось враження, що там щось шукали, в підвалі також був безлад. ОСОБА_8 був знайомий з ОСОБА_11, оскільки ніс службу на блок – посту в м. Красногорівка. ОСОБА_8 міг знати про місце мешкання ОСОБА_11 зі слів матері потерпілого. Після демобілізації в жовтні 2015 року ОСОБА_8 поїхав до м. Одеса, мати чекала на нього, сподівалась що він приїде. Після розірвання шлюбу між батьками в них не було претензій одне до одного. За першу партію насіння ОСОБА_25 привіз ОСОБА_11 5000 доларів США та 20000 грн., матері було відомо про наявність грошей в ОСОБА_11

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 – ОСОБА_19 суду пояснила, що мешкала в шлюбі з потерпілим ОСОБА_11 більше 20 років. ОСОБА_8 проходив службу в бригаді ЗСУ, в м. Красногорівка. На посту вони стояли біля місця роботи ОСОБА_11 Познайомились з ОСОБА_8 випадково, коли він допоміг мені перевезти в тачці з городу до дому кабачки. Ввечері того ж дня ОСОБА_8 завітав до неї додому з вареними раками та банкою тушонки. Вона йому відповіла в грубій формі, він образився та пішов. Через деякий час, в місці знаходження їх поста її син працював в магазині, де провозив продукти для реалізації та запитав, чи немає в неї знайомих серед військових, щоб домовитись з ними, оскільки вони забирали багато товару. На що вона відповіла, що знає одну людину серед військових. Вони під’їхали до посту, ОСОБА_8 пообіцяв поговорити з командиром, який через деякий час дав свою згоду на перевезення продуктів. Потім військові попросили її, щоб вона їм готували, тому що в них не було умов для цього. Вона готувала на їх прохання та погодилась передати в користування ОСОБА_8 велосипед. 05.09.2015 року вони поїхали. Вони обмінялись номерами телефонів та спілкувались. Бачились коли зустрічались по дорозі на роботу чи з роботи. Бувало заходив випити чаю. Приблизно два рази бували в ОСОБА_24 З ОСОБА_8 підтримувала близькі стосунки. ОСОБА_11 переїхав жити до матері в зв’язку із несумісністю поглядів на життя. ОСОБА_8 бачив, чим займається ОСОБА_11, знав чим той заробляє. Знала, що в ОСОБА_11 є заощадження, але скільки – не знала. 07.12.2015 року, понеділок, їй зателефонував ОСОБА_26, спитав, чи не бачила вона ОСОБА_11, потім попросив передати слухавку ОСОБА_4, якому задав питання, чи дзвонив той батькові. ОСОБА_4 повідомив, що батько не взяв слухавку. Їй не відомо, як вийшло, що ОСОБА_24 та ОСОБА_4 поїхали до ОСОБА_4. Пізніше, після приїзду співробітників поліції, вони зателефонували та повідомили, що ОСОБА_4 вбито. Вона подзвонила ОСОБА_8, який спитав, що трапилось. Вона повідомила, що ОСОБА_4 вбито. До вбивства їй дзвонив не відомий номер, вона впізнала ОСОБА_8, який спитав, чи все в неї гаразд та повідомив, що змінив номер. Під час візиту до слідчого 07.12.2015 року в неї вилучали її телефон, потім віддали. Коли віддали – там були пропущені виклики. Потім ОСОБА_8 подзвонив сусідці, спитав чому вона не відповідає. Більше він не дзвонив. Демобілізувався та залишив м. Курахове 06.09.2015 року. Приїздив за її запрошенням в гості 23.10.2015 року., але він точно приїжджав не до мене. Військовослужбовці його характеризували негативно. В нього було багато жінок. Зламані золоті вироби віддала ОСОБА_8, щоб він їх віддав полагодити. Він повідомив, що приїздить в жовтні 2015 року, вона надала йому гроші на дорогу, оскільки він сказав, що грошей в нього немає. Після цього він казав, що не приїде, оскільки грошей на дорогу немає. Про його приїзд в грудні 2015 року їй не було відомо. ОСОБА_8 не казав, що в нього є судимість. Хто повідомив про його затримання – їй не відомо. З ОСОБА_8 знайомі були приблизно півтора місяці. ОСОБА_8 розповідав, що 17 років прожив з жінкою без реєстрації, що його теща виписала його з квартири. Також повідомив, що в нього до армії був бізнес, похоронні послуги. Також він повідомляв, що в нього є заборгованість за кредитом в сумі 22 тисячі гривень. ОСОБА_8 питав, чи можливо взяти в борг ці гроші в ОСОБА_11 ОСОБА_8 бачив, чим займався ОСОБА_11, на якій машині їздив, що робив на своєму складі. Це стало відомо від ОСОБА_11 Їй не відомо, чи зупиняв ОСОБА_8 на посту ОСОБА_11 ОСОБА_8 не цікавився, чи є в родині заощадження. Золоті вироби, які показував слідчий – належали родині ОСОБА_11. Він повідомив, що золоті вироби були вилучені у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Розірваний золотий ланцюжок віддала ОСОБА_8 для ремонту. Ланцюжок та печатку їй повернули. З ОСОБА_11 не перебувала в зареєстрованому шлюбі з 2012 року. Після розлучення майно не розподіляли. Також подарувала йому свій пай. Не може сказати, як відноситься до ОСОБА_8 07.12.2015 року під час надання свідчень в поліції в мене співробітники поліції забрали телефон. ОСОБА_8 дзвонив сусідці, ОСОБА_27, вона живе поруч з нею в м. Красногорівка. ОСОБА_11 ніколи не розповідав про свій бізнес. З ним працювали ОСОБА_26, ОСОБА_28, її брат ОСОБА_29, який поїхав з міста. Їй не відомо, чи зникали суми грошей в потерпілого або його компаньйонів. Причиною переїзду ОСОБА_11 були лише їх взаємовідносини на сімейному ґрунті. У ОСОБА_11 та ОСОБА_8 конфліктів не було. Не пам’ятає, чи казала про зникнення грошей. Відмовляла від розмов ОСОБА_8 з ОСОБА_11 Ланцюжок ОСОБА_8 взяв для ремонту. ОСОБА_8 зафіксувала камера спостереження.

З протоколу пред’явлення речей для впізнання від 18.01.2016 року вбачається, що ОСОБА_24 – ОСОБА_19 впізнала жіночі сережки, які одягала потерпіла ОСОБА_10 ( т. 2, а. с. 288-291)

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 суду пояснив, що 07.12.2015 року подзвонив ОСОБА_24, повідомивши його, що прийхав до ОСОБА_11 в м. Мар’їнка, автомобіль стоїть надворі, двері в будинок зачинено на замок, якого раніше не було. З ОСОБА_24 та ОСОБА_4 підтримує давні дружні стосунки. Дорогою до м. Мар'їнка подзвонив ОСОБА_24 та повідомив, що в вікно бачить ОСОБА_10, яка лежить. Після цього він подзвонив на номер 102 з метою виклику співробітників поліції ОСОБА_15 Після приїзду СОГ ОСОБА_15 зайшли в будинок. Стіни в будинку були в крові. З правого боку в залі лежала ОСОБА_10 та інше тіло, накрите зверху кріслом. Після того, як крісло прибрали – побачили що це тіло ОСОБА_11, обличчя його не було видно. Співробітники поліції опитували сусідів, хтось з яких повідомив, що якийсь чоловік питав, де мешкає ОСОБА_11. Двері в підвал були зламані. На горищі в деяких місцях був безлад. Трупи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були понівечені. Одна з вставок двері в ванну кімнату була вибита, дзеркало забризкано кров’ю. За зливним бачком унітазу знайшов недопалки від цигарок, які показав ОСОБА_31 За трюмо знайшов клейку стрічку з слідами крові та волосся. Під час прибирання приміщення будинку нічого цінного не знайшли. У ОСОБА_10 зі слів ОСОБА_24 та ОСОБА_4 були золоті прикраси. Потім ОСОБА_4 розповідав, що йому пред’являли золоті прикраси для впізнання. Йому відомо, що на поховання ОСОБА_4 витрачено приблизно 17-18 тисяч гривень. ОСОБА_4 став замкнутим, почав скаржитись на зір. Був понятим на слідчому експерименті за участю ОСОБА_9, який почався біля приміщення ОСОБА_15 Під час його проведення біля будинку ОСОБА_4 ОСОБА_9 повідомив, що приїхав до будинку разом з ОСОБА_8, який наказав йому стояти на вулиці. Не може точно сказати, чи говорив ОСОБА_9 з якою метою вони приїхали до ОСОБА_4. Він стояв на вулиці та спостерігав. Потім зайшов до будинку, побачив пакет з грошима, який взяв собі. В будинку ОСОБА_9 побачив, що жінка лежить а ОСОБА_8 наносить удари ОСОБА_11 На запитання, куди поділись взяті гроші – ОСОБА_9 відповів, що придбав собі автомобіль, «ВАЗ – 2109». Наступний слідчий експеримент проводився в присутності адвокатів. ОСОБА_9 розповів, що приїхав разом з ОСОБА_8, який ніс службу в м. Мар’їнка. Також був присутній на слідчому експерименті за участю ОСОБА_8, понятим не був, присутній був на прохання ОСОБА_24 При огляді будинку співробітники ОСОБА_15 попросили його вийти, не заважати. У нього не має особистої зацікавленості у розслідуванні цієї справи, але як і всі мешканці ОСОБА_28,їнки, він вважав, що злочинці повинні бути знайдені та покарані.Звільнений з міліції 06.10.2015 року, остання посада – оперуповноважений ОСОБА_15 районного відділу. З співробітниками поліції після звільнення не спілкувався. Співробітники поліції прибули після виявлення клейкої стрічки та недопалків, їм пояснив як вони були виявлені, його за цими фактами не допутивали. Раніьше виявив в спальні кривавий слід від берцю або від кросівка поряд з тілом ОСОБА_10 Зі слів ОСОБА_4 та ОСОБА_24 йому відомо, що навісний замок раніьше на дверях не висів.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні суду пояснила, що в денний час, ближче до обіду, приїхала до магазину «У Богдана» в м. Мар’їнка. Це було наприкінці 2015 року, точну дату пригадати не може. Зайшла в магазин, побачили чоловіка, якого раніше не бачила. Через півгодини той самий чоловік, якого бачила в магазині, спитав чи мешкають тут ОСОБА_4. Відповіла йому, що ні – чоловік пішов. Він був високого зросту, інших прикмет не пам’ятає. В магазині чоловік розмовляв з продавцем. Їх розмову не пам’ятає. Мешкає неподалік від магазину. Після того, як чоловік пішов – не бачила куди він пішов. В магазині чоловік був один, біля магазину нікого не бачила. За її місцем мешкання приходив теж сам. Фото для впізнання було чотири. Впізнала чоловіка по обличчю. Клієнтами магазину є мешканці Мар’їнки та ті, хто проїжджає по трасі. При пред’явленні фото були присутні поняті, дві особи. Чоловік був одягнений в темну куртку, не пам’ятає чи був той в головному уборі. В магазині його стан був нормальний, коли прийшов до неї додому – був запах алкоголю від нього.

Протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_32 впізнала чоловіка, зображеного на фотокартці під №2, де мається зображення ОСОБА_8 (т. 1, а. с. 179-180)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 суду пояснила, що працювала в магазині «У Богдана» в м. Мар’їнка у грудні 2015 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яких вона впізнала на досудовому слідстві, заходили в магазин випити кави, пили прямо в приміщенні магазину. З нею розмовляв чоловік, який вище на зріст – ОСОБА_8 та заважав їй працювати, намагаючись приділити їй увагу, запрошував приїхати до нього в м. Одеса. Другий чоловік, ОСОБА_9, пив каву на вулиці, та згодом забрав ОСОБА_8, який залишив їй записку з номером свого телефону. Записку спочатку викинула, але згодом, після візиту співробітників поліції, знайшла та видала поліції. В приміщенні магазину є камери відеоспостереження ззовні та всередині. Записи камер спостереження були надані співробітникам поліції. Пізніше при пред’явленні фото для впізнання – впізнала ОСОБА_8 Впізнання проводилось в поліції, також були присутні два чоловіка.

Протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2016 року, свідок ОСОБА_34 впізнала чоловіка, зображеного на фотокартці під № 4, де міститься зображення ОСОБА_8 (т. 2, а. с. 280-281).

В судовому засіданні був оглянутий речовий доказ - шматок аркушу паперу, вилученого у свідка ОСОБА_33 в магазині, де зазначено номер телефону «НОМЕР_1 ОСОБА_8», тобто номеру, який належить ОСОБА_8, який останній залишив їй 04.12.2015 р. у магазині «У Богдана» ( а.с.76 т.1)

В судовому засіданні був переглянутий відеозапис з камери відеонагляду з магазину «У Богдана» (м. Мар’їнка, вул. Первомайська), датований 04.12.2015 р., на якому присутні свідок ОСОБА_33 – продавець магазину, а також обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які значний час знаходились у приміщенні даного магазину. Даний відеозапис був записаний на DVD-диск, який був оглянутий протоколом огляду від 11.12.2015 р (т. 1 а.с. 183, 184).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_35 суду пояснила, що в денний час прийшла до магазину «У Богдана» в м. Мар’їнка. Побачила в магазині високого чоловіка, який пив каву та розмовляв з продавцем. Після цього вийшла з магазина, через деякий час до неї підійшли молоді люди, які показали фото та спитали, чи може вона когось на ньому впізнати. Вона впізнала на фото чоловіка, якого бачила в магазині. До неї також приходили співробітники поліції, задавали питання про впізнану нею особу. Точно дату пригадати не може, оскільки в той час в неї була хвора мати. Чоловік був середнього віку, високий. Він був їй не знайомий, стояв в магазині та розмовляв з продавцем. Більшість клієнтів магазину – місцеві жителі. Чоловік не перебував в стані сп’яніння. З нею він говорити не намагався, лише прокоментував її покупку млинців. Продавця магазину звуть ОСОБА_35, інші дані не відомі. Чоловік був один в магазині. Для впізнання пред’являли три або чотири фото. Чоловік був одягнений в темний одяг, щось схоже на довгий плащ. Звернув увагу на себе,оскільки його обличчя не було знайоме. Впізнала його на фото тільки по обличчю. Не розглядала людину навмисно, оскільки ніколи нікого не розглядає. В будинок до матері прийшли співробітники поліції, на той момент вона знаходилась там. Вони представлялись, але не пам’ятає прізвищ. Показали фото чоловіків. Фото були невеликого розміру, приблизно з коробку сірників. На фото було приблизно 4 особи. Співробітники поліції прийшли, оскільки на неї вказала продавець магазину. В будинку знаходилась з двома сестрами. Співробітників поліції було двоє, більше в будинку нікого не було. Прізвища сестер – ОСОБА_36, ОСОБА_37, вони є її рідними сестрами. Співробітники поліції не вказували, чи підозрюється хтось в скоєнні злочину. Вони спитали, чи впізнає вона когось з фото, вона вказала на чоловіка, якого бачила коли той пив каву в магазині.

Протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2016 року, свідок ОСОБА_35 впізнала чоловіка, зображеного на фотокартці під №2, де міститься зображення ОСОБА_8 (т. 2 а. с. 286-287).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_38 суду пояснив, що про вбивство ОСОБА_4 нічого не відомо. Після вбивства підходили співробітники поліції, показали фото чотриьої осіб. До того по м. Мар'їнка ходив слух, що було вбито двох осіб. На фото він впізнав особу, яку підвозив від магазина «Росинка» до магазина «У Богдана» в м. Мар’їнка. Після цього був запрошений в поліцію, де знову впізнав особу, яку підвозив та пояснив, що бачив цього чоловіка двічі – вперше коли підвозив від магазина «Росинка» до магазина «У Богдана», вдруге бачив його біля блок – посту. Підвозив його приблизно в грудні 2015 року. Біля магазину «Росинка» стоянка таксі, вокзалів поряд не має, але є зупинка автобуса Мар’їнка – Курахове. Підвозив двох осіб, одного не запам’ятав, той, що сидів поряд – був високий чоловік приблизно за 40 років віком, звичайної зовнішності, був одягнений в чорну куртку та штани. Другий був чоловік, нижче за першого. Гроші за поїздку віддав високий чоловік. В них був в руках жовтий пакет. Він щось розповідав, але що – не пам’ятає. Розмовляв на російській мові. Вдруге бачив його через невеликий проміжок часу на блок – посту вбік м. Курахове. Був одягнений в той самий одяг. Не звернув увагу, чи були в нього в руках якісь речі. Чоловіка бачив одного. Для впізнання пред’явлено чотири фото, поняті не були присутні. Працівники поліції опитували таксистів, показали фото, спитали хто бачив цих осіб та може їх впізнати. Йому одразу показали чотири фото, спитали чи впізнаю я когось з них біля магазину «Росинка». Стояв на вулиці, біля нього нікого не було. Співробітників поліції було дві особи, впізнати їх не зможе. Крім нього та співробітників поліції нікого не було. В руках поліцейських була папка, з якої вони показали фото. Документи підписував вже в поліції, на допиті в слідчого, де йому знову показували фотографії. Не пам’ятає, які були фото та як були розташовані. Це були просто фото. Не пам’ятає яка фотографія була перша. Не пам’ятає коли його викликали до відділку поліції. Які були фото, кольорові або чорно-білі не пам’ятає. Фото осіб відрізнялись. Впізнав по фото одного з чоловіків, який сидів поряд, який вище зростом.

Допитана в якості свідка ОСОБА_39 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченими особисто не знайома. Пасажир стояв біля каси, купляв квитки та вів себе некоректно, чим звернув на себе увагу. Його поведінка виразилась в чіплянні до касира. Більше його не бачила. Не чула, чи розказував він щось про себе. Після цього, через якийсь проміжок часу прийшов співробітник поліції та спитав, чи купляли вказані ним особи квитки, вона повідомила що вказані ним особи квитки купляли. Точних дат пригадати не може.Це було в 2015 році взимку.. Під час пред’явлення фото впізнала одного з обвинувачених, вказала як на особу, яка брала квитки. Білети питав з м. Курахово до м. Мар’їнка. Сліди крові або тілесних ушкоджень не бачила. Пасажир був одягнений в якісь темні речі, куртка була темного кольору, точно не може пригадати. Що було вдягнено на голову – не бачила. З ним була друга особа, яка стояла здалеку та окликала його, описати його не може. Друга особа була напевно нижча за того, що був біля каси. Це був чоловік, середнього віку. Зріст не може пригадати, але високий. Співробітник поліції пред’явив своє посвідчення, але даних його не пам’ятає. Особисто її опитували дівчини. Спершу фотографію надали їй за місцем роботи, потім в відділку поліції. Не пам’ятає скільки осіб було зображено на фотографії. Не може сказати, чи впізнала би вона особу знову. Співробітники поліції зайшли до приміщення автостанції, спитали чи хтось бачив цих людей, вона відповіла, що бачила, оскільки один придбав в неї квитки. Після цього в неї стали брати свідчення. Людей для впізнання не пред’являли. Фотографію показали ту саму, що бачила на автостанції. Розписувалась в документах коли давала свідчення в відділку поліції.

Протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2016 року, свідок ОСОБА_39 впізнала чоловіка, зображеного на фотокартці під № 4, де міститься зображення ОСОБА_8 (т. 2, а. с. 297-298)

Допитана в якості свідка ОСОБА_31 суду пояснила, що обвинувачені не є родичами або членами родини. Їй знайомий ОСОБА_8 З загиблими ОСОБА_10 знайома. Загиблий ОСОБА_11 - її тесть, ОСОБА_10 - бабуся. Останній раз ОСОБА_11 бачила 04.12.2015 року, він заходив до неї в магазин, купив мандарини для бабусі, пляшку горілки для якогось гостя та пішов. Їй не було відомо на той момент, кого він чекав в гості. Після їй стало відомо, що в гості він чекав свого товариша по роботі, ОСОБА_25, але їх зустріч так і не відбулась. В понеділок їй подзвонив чоловік, повідомив, що пропали тесть та бабуся, не відповідають на дзвінки та їх почали шукати. Після 11 ранку дізналась, що вже розшукувати нікого. На місце пригоди їздила на наступний день. Звернула увагу, що будинок був зачинений, машина стояла надворі. Двері були зачинені на замок, але він був чужий. Вхідні двері було вибито. В будинку було повністю все перевернуто. Окремі місця, наприклад шафа з книгами, були в порядку, але комора та шафа з білизною були перевернуті повністю. Пляшку горілки, яку придбав тесть – не знайшли. Печиво та мандарини стояли в пакеті. В будинку все було в крові, в ванні було вибито двері, там були недопалки цигарок «LD» червоні, але в будинку ніхто не палив ні тесть, ні бабуся, все було в крові. За стінкою вона знайшла змотану ліпку стрічку в крові. В кімнаті, де було вбито бабусю – побачили лужу крові, яка вже засохла. Коли знімали постільну білизну, побачили слід від армійського берца, кривавий слід, великого розміру, не менше 43 розміру. На столі кухні було видно, що хтось вживав алкоголь та закусив, були розкидані залишки їжі. Двері в підвал були зірвані, там також щось шукали. З будинку зникли заощадження тестя та бабусі, також зникли золоті вироби бабусі. Також зникли гроші за реалізований товар. В ОСОБА_11 були заощадження, які спершу знаходились в банку, потім в зв’язку із кризою в банківському секторі ОСОБА_11 гроші з рахунків зняв. Де він їх зберігав – не відомо. Але гроші були в нього, напевне вдома. Точна сума не відома, але це більше 100 000 гривень, також були долари США. ОСОБА_27 з дідом також збирали гроші на освіту онука. Сумою не цікавилась. З ОСОБА_8 познайомилась, коли він проходив військову службу на блок – посту біля їхнього будинку, влітку 2015 року. Він навіть був у гостях вдома, приходив з ОСОБА_19. Це колишня дружина ОСОБА_11 Приходили просто в гості. Це було в листопаді 2015 року, ОСОБА_8 вів себе вульгарно, це була його нормальна поведінка. Під час візиту в гості він казав, що поїде на заробітки за кордон України. Від відповідей на запитання ухилявся, на жодний, навіть стосовно ОСОБА_19 – не відповів. Золоті вироби при обшуку будинку не знайшлись. Основні заощадження бабусі були в доларах США, також були гривні. Точна сума не відома. Коли ОСОБА_8 приїздив після військової служби в листопаді 2015 року – в нього не було грошей. Він просив позичити йому гроші, оскільки, за його словами, в нього є долари США, які він не бажає міняти. На що йому було запропоновано обміняти долари США в м. Курахове. Також він пропонував забрати належні ОСОБА_19 золоті вироби з собою в м. Одеса для ремонту, але вони зробили так, щоб він не зміг їх взяти, оскільки йому не довіряли. В той час до м. Мар’їнка заборонялось провозити будь – які товари, для провезення яких за блок – пост ОСОБА_8 брав по 500 гривень, він постійно потребував грошей. Пізніше дізналась від його товаришів по службі, що він був людиною з важким характером, запальним, між ними часто бували конфлікти. Також він вихвалявся, що він майстерно володіє ножем, показував на телефоні фото, де різав дичину. Також, коли він стояв на блок – посту, він часто ходив на склад, де працював ОСОБА_11, він був знайомий з ОСОБА_11, але друзями вони не були. В свій приїзд в листопаді ОСОБА_8 не називав ОСОБА_11 другом, були навіть розмови про те, що він не дуже хороша людина. Але на слідчому експерименті ОСОБА_8 сказав, що коли був проїздом в м. Мар’їнка, то пригадав, що в нього є старий друг ОСОБА_11. Ця інформація була брехнею, адже вони ніколи не дружили. ОСОБА_8 вирішив зайти до ОСОБА_11 в гості. Коли він зайшов до нього в гості, в них стався конфлікт, як стверджує ОСОБА_8, він набив обличчя ОСОБА_11 а коли бабка почала кричати – він її заспокоїв ребром долоні лівої руки, потім він сказав, що вони ще побились та на цьому все. ОСОБА_8 був з другом, про що він сказав на експерименті. Також вони були на запису камер відео спостереження сусіднього магазину. Також сусіди повідомили, що ОСОБА_8 з другим чоловіком шукали, де мешкають ОСОБА_11. Також таксист, який віз ОСОБА_8 та другого чоловіка з центра м. Мар’їнка до краю міста – впізнав цих чоловіків. На експерименті другий чоловік, ОСОБА_9, сказав, що ОСОБА_8 підійшовши до будинку ОСОБА_11, сказав йому, що тут мешкає його друг та він піде з ним привітатись. ОСОБА_9 залишився на вулиці. ОСОБА_8 довго не виходив, ОСОБА_9 зайшов до будинку та побачив, що там йде бійка. Він також вдарив лежаче тіло ОСОБА_11 ногами декілька разів та вийшов з будинку. А на вулиці, на бочці, стояв жовтий пакет з доларами США, гривнями та золотими виробами, який ОСОБА_9 взяв та пішов. Це все стало відомо зі слів ОСОБА_9 ОСОБА_8 демонстрував як він бив тіло ОСОБА_11, це було дуже жорстоко, вся кімната була в крові. В тілі ОСОБА_11 не було жодної цілої кістки. Потерпілий ОСОБА_4 впізнав золоті вироби, конкретно які – не пам’ятає. ОСОБА_27 подарували також золоті сережки, на ювілей в школі, вона їх ніколи не вдягала. Була також брошка та велика чоловіча печатка, яка належала дідусю. Було багато звичайних ланцюгів, брелоків, кулонів. Поховання організовував ОСОБА_4, займаючи кошти в інших людей. Приблизно на поховання витрачено 18 000 грн. Вбитих ховали у закритих трунах, так булі понівечені їх обличчя. ОСОБА_4 важко переносив втрату батька та бабусі. Після в нього впав зір на тлі перенесеного стресу. Слідчий експеримент був навесні 2016 року, точну дату пригадати не може. На експерименті були присутні ОСОБА_4, ОСОБА_24, поняті. ОСОБА_8 знав, що в потерпілих є великі суми грошей. Всі знали, що ОСОБА_11 працює в фермерському господарстві, є не дешевий автомобіль та всі розуміли, що батько збирає гроші. ОСОБА_8 намагався дізнатись все та про всіх. Дзвонив ОСОБА_8 один раз, оператор в нього був «лайф». Не може назвати прізвище таксиста, який підвозив ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Впізнати його б змогла, тому що він місцевий. Особливих прикмет таксиста не може назвати. Грошові кошти почали з’являтись в ОСОБА_11 в 2014 році. Точну суму не може назвати, бачила їх в пачці, він знімав їх з банківського рахунка. ОСОБА_8 було відомо про наявність грошових коштів в ОСОБА_11, він знав що потерпілий є фермером, має автомобіль. Не відомо чи були в ОСОБА_11 конфлікти з партнерами. По стану будинку було видно, що особи, які шукали цінності – не знали де вони знаходяться.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_24 суду пояснив, що був знайомий з ОСОБА_8. 07.12.2015 року з ранку знаходився вдома, приблизно о 09 год. 30 хв. в м. Красногорівка, по вул. Молодіжній,3 до нього приїхали з роботи ОСОБА_28 та ОСОБА_26, які повідомили йому, що батько на роботу не вийшов та на дзвінки не відповідає. Він подзвонив ОСОБА_4, сказав йому, щоб він збирався та виходив з будинку для того, щоб вони спільно поїхали в м. Мар’їнка за місцем мешкання ОСОБА_11 та ОСОБА_10. Коли вони приїхали, то побачили, що хвіртка була закрита не на замок та ланцюг, як зазивай, а на металевий прут. Вони відкрили хвіртку, знявши прут та зайшли надвір. Автомобіль стояв на місці, був зачинений на сигналізацію, в ньом був безлад. Все було зачинено. Відкривши перші двері до будинку, вонии побачили розбиту тарілку та розкидані продукти. Другі двері завжди зачинялись на внутрішній замок, але вони були зачинені на зовнішній, навісний, якого він ніколи у своєї бабусі не бачив, він був новий, це здалось підозрілим. Вони вирішили обійти навкруг будинок, не заходячи в нього. На вікнах у бабусі в будинку були решітки. Вікна були цілі, закриті, все було зачинено. Підійшовши до вікна бабусі, її кімнати, він побачив бабусю, яка лежить на ліжку обличчям вниз. Повз будинок проїжджав ОСОБА_25, колега батька, вони з ним працювали, оскільки ОСОБА_25 займався перевезенням, а батько звертався до нього для перевезення зерна та насіння. Він зайшов на двір, вони йому розказали, що побачили бабусю, яка лежить вниз обличчям, на що ОСОБА_25 сказав їм, щоб вони викликали співробітників поліції. Також ОСОБА_25 їм повідомив, що 5 тисяч доларів США та 20 тисяч гривень він передав батьку до смерті. ОСОБА_24 знаходився в шоковому стані, тому попросив свого друга, колишнього співробітника поліції, викликати оперативну групу. Коли приїхала оперативна група,вони почали заходити до будинку. ОСОБА_4 взяв лом та зламав другі вхідні двері до будинку. Ввійшовши до будинку з працівниками поліції ми побачили, що в будинку все розкидано. Пройшовши повз бабусю, вони побачили батька в залі, який лежав на підлозі, на нього було зверху накинуто крісло. Тіло батька лежало обличчям вгору. Він був жорстоко вбитий, відразу його впізнати було неможливо. Батько займався сільським господарством, збирав врожай, а ОСОБА_25 вивозив його. З ОСОБА_8 він познайомився, оскільки база їх частини була неподалік від вулиці, де він проживав, в районі ЗОШ №4 та недалеко від складу, який належав батьку. ОСОБА_8 перебував в ЗОШ №4 в якості військовослужбовця, там базувалася їх частина, він там мешкав. Він з ними спілкувався, про родину не розповідав. Спільних знайомих в нас немає. Він бачив ОСОБА_8 ще до особистого знайомства, приїхавши якось на склад, який належав його батькові,– побачив там кілька військових, серед яких був ОСОБА_8, запам’ятав його обличчя. Не знає, що вони робили біля складу, але його запам’ятав. ОСОБА_27 побачив у вікно при вході на подвір’я, вікно виходить на вулицю. ОСОБА_25 їхав до м. Курахове. Не пам’ятає, коли ОСОБА_25 віддавав батьку гроші. Приблизно гроші віддав 03.12.2015 року. ОСОБА_4 звернув увагу, що з будинку викрадено золото та гроші, які саме золоті вироби – не уточнив. На досудовому слідстві він впізнав обручку бабусі, сережки. З грошових коштів у бабусі було 5 тисяч доларів США, які пропали, особисті бабусині заощадження. Гроші, яке передав ОСОБА_25 – не знайшлись. Були заощадження батька – 5 тисяч доларів та близько 300 000 грн., та 2600 рублів РФ. Поховання організовували разом з ОСОБА_4, гроші на них позичали в третіх осіб, разом витратили 15000 грн. Зайшовши в тамбур, вони побачили навісний замок, який ніколи не бачили та який не належав бабусі. Двері зачинялись на врізний замок. В поліцію про подію повідомив його друг, ОСОБА_30, тому що він сам перебував в шоковому стані. До приїзду поліції в будинок не заходив. ОСОБА_30 був присутній при огляді будинку до кінця. Батько працював в м. Красногорівка Донецької області, колишній колгосп ім. Леніна, де в нього був склад, в якому зберігалось насіння та пшениця. Люди, які приїхали до мене до дому – колеги батька, він працював з ними 20 років. В них свої паї, разом з батьком обробляють землю. Вони приїхали до мене, оскільки це був понеділок, батько не з’явився на роботу, на дзвінки не відповідав. ОСОБА_8 спілкувався з матір’ю, які в них були стосунки – мені не відомо, оскільки він живе окремо. Не відомо, чи були у вітчима конфлікти з ОСОБА_8. 07.12.2015 року був понеділок, робочій день. Коли подзвонив ОСОБА_4 – він не хвилювався, був спокійним. До цього батько не пропадав. З бабусею він мешкав протягом 2 місяців. Раніше жив спільно з матір’ю. Йому не відомо, де зберігались гроші, про суми знав зі слів ОСОБА_4 Відносини з батьком та бабусею підтримував. Більше з ними спілкувався ОСОБА_4 Хвіртка була закрита прутом, це не звичайний спосіб закриття. Автомобіль стояв ближче до будинку, надворі. Розбита тарілка та розкидані продукти були в тамбурі. Перші двері не зачиняються на замок, відкривається на себе. Тарілка була скляна. Другі двері були зачинені на навісний замок, який висів на кільцях. Вікна в будинку пластикові, ролети відсутні. Не може пригадати, чи було ввімкнено світло в будинку. Проблем в батька ніколи не було, конфліктів також. ОСОБА_25 знаю, оскільки всі працювали в колгоспі ім. Леніна, отримали після розпаду паї. Батьки розлучились в зв’язку із появою в житті матері ОСОБА_8. Вітчим з мамою залишились в гарних стосунках. Не може пригадати, яка саме була погода 07.12.2015 року, було сухо. Був одягнений в легку куртку чорного кольору. Будинок опалюється вугільним котлом, який не був розпаленим. Біля нього стояло відро з вугіллям, яке було приготовано до розпалювання, але ним не встигли скористатись. Яка була температура в будинку, сказати не може. Котел знаходиться в будинку відразу при вході, ліворуч. Вітчим лежав в останній кімнаті праворуч, це в будинку зал. В залі також є батарея, вони є у всіх кімнатах. ОСОБА_27 знаходилась в спальні. Котел не міг сам згаснути, але до нього я не заглядав. Такий котел може згаснути, якщо не підкинути вугілля вчасно. Котлом не користувався, в будинку не жив. ОСОБА_8 був у мене вдома в гостях неодноразово, поводив себе нормально. Які відносини були в матері з ОСОБА_8 – мені не відомо. Матір знаходиться в Закарпатті, вона там хоче працювати. Замок був новий, я його ніколи не бачив. До цього я був у бабусі 09.11.2015 року, ОСОБА_4 частіше був у бабусі. ОСОБА_27 була спокійною людиною. Батько був емоціональний, але спілкувався спокійно. Покійників я знайшов 07.12.2015 року. Йому не відомо, чи була у батька інша жінка. Автомобіль був закритий на сигналізацію. Ключі були на кухні в холодильнику, там був безлад, було видно, що в ньому щось шукали. За місцем мешкання не був відомий, як заможна людина. Про гроші могли знати лише люди, які бували вдома. Йому не відомо, чи відомо було компаньйонам батька про його майновий стан. Ані він, ані ОСОБА_4 не бачили цього замка на подвір’ї. ОСОБА_27 раніше була вчителем математики в м. Мар’їнка. Причиною розриву стосунків мами та батька були відносини матері з ОСОБА_8 ОСОБА_9 мені не відомий, я його не знав, на складі його не бачив. Йому відомо про викрадення 300 000 грн. зі складу, коли їх викрали не відомо. Про ці гроші повідомив ОСОБА_4 нещодавно. Це булі спільні робочі гроші пайовиків та компаньйонів. Серед компаньйонів також є ОСОБА_29, який зараз перебуває в Російській Федерації. Дата продажу насіння зі складу йому не відома. Осіб, які викрали 300 000 грн. не знайшли, це не належні йому кошти. ОСОБА_29 поїхав з України ще в 2014 році. Коли вітчим їхав на роботу-бабуся зачиняла хвіртку на ланцюг. Йому не відомо, скільки комплектів ключів було. Коли вони приїхали з ОСОБА_4 – на хвіртку було накинуто залізний прут.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_25 пояснив суду, що про обвинувачених не чув, їх не знає. Знайомий з загиблим ОСОБА_4, перебував з ним в дружніх стосунках. З ОСОБА_4 знайомі з 1991 року, коли після армії прийшов працювати в колгосп водієм, а ОСОБА_4 був бригадиром рільничої бригади. В 1993 році перейшов бригадиром, а ОСОБА_4 – головним агрономом колгоспу. В 1999 році ОСОБА_4 вийшов з колгоспу після отримання земельного паю та розпочав самостійно обробляти землю та вирощувати сільськогосподарську продукцію разом з Болжеварським, ОСОБА_29 та ОСОБА_26. З 2010 року, після того, як він придбав собі автомобіль «Камаз» - вони наймали його для перевезення зерна на елеватори. 30.11.2015 року їхав до себе на базу, заїхав до ОСОБА_4, вони почали перекидати насіння, бо воно почало нагріватись. ОСОБА_4 попросили його перевезти насіння, на що він дав свою згоду. Його вантажний автомобіль «Камаз» поставили під завантаження, на елеваторі в м. Запоріжжя запропонували ціну зберігання 8300 грн. за тонну насіння, яка ОСОБА_4 задовольнила. Після завантаження 02.12.2015 року водій поїхав в м. Запоріжжя. 04.12.2015 року машина повернулась з м. Запоріжжя та привезла гроші. ОСОБА_4 попросив, щоб було передано 5000 доларів США, інша сума – в гривні. Було передано 5000 доларів та 29850 гривень. 04.12.2015 року вранці ОСОБА_4 повідомив, що треба ще на одне завантаження потрібен автомобіль, також йому були передані гроші. Машину завантажили та в той же день водій поїхав до м. Запоріжжя. Ввечері 04.12.2015 року водій повернувся з м. Запоріжжя та передав йому гроші за другу машину. Були вихідні, тому гроші він залишив собі. В понеділок 07.12.2015 року зателефонував ОСОБА_4, однак його телефон не відповідав. Вирішив їхати до колгоспу, по дорозі куди зустрів ОСОБА_28, компаньйона ОСОБА_4. Йому повідомив, що ОСОБА_11 не відповідає на телефон. Передав ОСОБА_28 гроші за другу машину – 5000 доларів США та 23 000 грн., оскільки там було з початку 30500 грн., однак ми вирахували транспортні витрати та передали вище вказану суму ОСОБА_28 для передачі ОСОБА_11. Через півгодини йому зателефонувала фермер ОСОБА_40 та повідомила, що сусіди ОСОБА_11 сказали їй, що дві доби в його будинку горить освітлення, але господарів будинку не видно. Він передав ці слова ОСОБА_28 та ОСОБА_26. Завантаживши свій автомобіль «ГАЗ» - поїхав до м. Курахове. На зворотньому шляху їхав повз будинок ОСОБА_11. Там вже була поліція і там він дізнався, що їх вбили. Потім викликали до поліції, де дав свідчення по справі. Кожний рік після збирання врожаю вони наймали автомобіль, ми – вивозили врожай. Гроші забирали самі, колись він передавав. Останні такі суми передавав рік чи півтора тому. Гроші отримували за вивезену машину. Причину переїзду ОСОБА_11 до матері через розлучення з дружиною дізнався після його смерті. Ніколи не розмовляв з ОСОБА_11 про його гроші. Боргових зобов’язань між ним та ОСОБА_11 не було. Передачу грошей за першу машину передавав в корівнику, де крім ОСОБА_41 був присутній ОСОБА_28, ОСОБА_4 та ОСОБА_26. Вони бачили гроші, але суму не бачили. ОСОБА_28 передавав гроші, які, як він гадає – були спільними грошима ОСОБА_4 та компаньйонів. З ОСОБА_4 спілкувались лише по роботі, ніколи не спілкувались про сімейні відносини. Приблизно за місяць до вбивства ОСОБА_4 повідомив, що переїхав до матері, подробиць він не розповідав. З військовослужбовців жодна особа не цікавилась перевезеннями зерна. Займався лише перевезенням зерна. З початку дзвонив в м. Запоріжжя трейдерам, які називали свою ціну, якщо вона влаштовувала – вантажили машину, вона їхала. Потім верталась з грошима. 02.12.2017 року завантажили машину, вона повернулась 03.12.2015 року ввечері з грошима. 04.12.2015 року планував зустрітись з ОСОБА_4, щоб віддати гроші під час завантаження другої машини. Приїздив до них в корівника, де вони вантажили зерно. 07.12.2015 року мені подзвонила ОСОБА_42, повідомила, що світло в будинку горить два дні, а господарів ОСОБА_4 не видно, подзвонила зранку, приблизно о 09.30-10.00 годині. Конфліктів між ОСОБА_4 та його компаньйонами не було, фінансових проблем в них теж не було. Гроші частіше за все передавав ОСОБА_4. ОСОБА_28 гроші передав в понеділок, що не тримати в себе. Між нами не було розмови про місцезнаходження ОСОБА_4. При виклику на його телефон було повідомлення про відсутність зв’язку або недоступність абонента. Передавав гроші в сумі 5000 доларів та 29850 грн. в грудні 2015 року, до цього гроші не передавав. Не відомо нічого про зникнення великої суми грошей в ОСОБА_4.

Протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2015 року ОСОБА_43 на фотознімку № 3 впізнав чоловіка, який 04.12.2015 року приблизно між 12 .00 годиною та 15.00 годиною прийшов до нього у двір та запитав про місце проживання ОСОБА_4 та він вказав йому на будинок сусідів. Під номером 3 міститься зображення ОСОБА_8 ( т.1 а.с. 181-182).

Протоколом огляду місця події від 07.12.2017 року протоколом додаткового огляду від 08.12.2015 року встановлено місце вчинення злочину у будинку № 156 по вул.. Первомайській у м. Мар’їнка, наявність трупів потерпілого ОСОБА_4 Сю.М. та ОСОБА_44 з наявними ознаками насильницької смерті, в наступному зафіксованих у протоколах огляду трупів(т. 1, а. с. 113-117, а.с. 125-129) зафіксований безлад в будинку, сліди крові, вилучені речові докази (т. 1, а. с. 12-53).

Згідно висновку експерта №232 від 08.12.2015 року, при судово-медичному дослідженні трупу гр. ОСОБА_10 були виявлені наступні ушкодження: забиті рани тім'яно-потиличної ділянки голови ліворуч, тім'яних ділянок, чола в центрі, лівої вушної раковини, садна виличної ділянки ліворуч, в ділянці нижньої щелепи ліворуч, зливного характеру синці чола, вушних раковин, носу, повік очей, правої та лівої щоки, ділянки нижньої щелепи на всьому протязі, скроневих областей, дифузний крововилив у ліве очне яблуко, дифузний крововилив у м'який покрив голови, крововиливи під м'які мозкові оболонки головного мозку в лобно-скроневих областях праворуч та ліворуч, в тім'яно-скроневій області ліворуч, в ділянці півкуль мозочка, крововиливи у м'які тканини шиї; синці в ділянці грудини, правої молочної залози, в ділянках правої та лівої лопаток, вздовж, хребта у грудному та поперековому відділах, обширі крововиливи у м'які тканини грудної клітини, перелом тіла грудини на рівні 3-го межребір'я, фрагментарного характеру переломи 3-11 ребер праворуч між передньою пахвинною та лопаточкою лініями, фрагментарного характеру переломи 4-11 ребер ліворуч між передньою та задньою пахвинними лінями з розривами пристінкової плеври, розриви легенів по бокових поверхнях з кровотечею в плевральні порожнини (по 300 мл. крові), крововилив у м’які тканини середостіння, розрив селезінки з кровотечею у черевну порожнину (200 мл. крові), крововиливи у жирову клітковину нирок, брижу кишечнику; забиті рани задньої поверхні лівого передпліччя, задньої поверхні лівого ліктьового суглоба, правого променево – зап’ясткового суглоба, тильної поверхні правої кисті, синці лівого плеча та лівого ліктьового суглоба, лівого передпліччя, лівої кисті, правого передпліччя, правого та лівого стегна, правої та лівої стопи, закритий перелом ліктьової кістки лівого передпліччя. Всі перелічені тілесні пошкодження в своїй сукупності мають ознаки тяжких, утворились від дії тупих предметів та від дії тупого твердого предмета та знаходяться у прямому причинному зв’язку із настанням смерті.Тілесні ушкодження утворилися прижиттєво. Причиною смерті ОСОБА_10 стала тупа травма грудної клітини з переломом грудин, множинними двобічними переломами ребер, розривами легенів та селезінки, кровотечею у плевральні порожнини, кровотечею у черевну порожнину, що ускладнилось розвитком травматичного шоку, набряком легенів та головного мозку. Смерть ОСОБА_44 настала від сукупності нанесених ушкоджень. Згідно міри розвитку трупних явищ, смерть ОСОБА_44 настала не менш чим за 2 доби до моменту дослідження її трупа у морзі ( 08.12.2015 року о 9 год).При суддово-медичному дослідженні трупу не було виявлено яких-небудь ознак, які б свідчили про змінювання положення її тіла після настання смерті. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_44, не могли утворитися при падінні з висоти власного зросту, як з доданням прискорення так і без нього Тілесні ушкодження, що призвели до настання смерті ОСОБА_44, утоврилися від нанесення великої кількості ударів, не менше 55 ударів тупими предметами та тупого твердого пердмету, маючого жорстку конструкцію з добре вираженим ребром. В момент причинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 була звернута різними частинами відносно травмуючого предмета та могла сидіти, стояти чи лежати. (т. 1, а. с. 144-147)

Згідно висновку експерта №232 від 08.12.2015 року, при судово-медичному дослідженні трупу гр. ОСОБА_11 були виявлені наступні ушкодження: забиті рани тім'яної ділянки голови в центрі, правої брови,верхнього повіка правого ока, садна чола ліворуч, надбрівної ділянки праворуч, підборіддя в центрі та ліворуч, верхньої та нижньої губи, синці зливного характеру чола праворуч, скроневої області праворуч, правої щоки, повік правого та лівого ока, носу ліворуч, скроневу область ліворуч, лівої щоки, підборіддя ліворуч, закриті переломи правої та лівої виличних кісток та кісток носу, кістки верхньої щелепи, дифузний крововилив у м'який покрив голови зі сторони внутрішньої поверхні, дифузні крововиливи під м'які мозкові оболонки півкуль головного мозку та мозочка, перелом лівого ріжка під'язикової кістки, крововиливи у м'які тканини шиї; садна з ділянці рукоятки грудини, синці в ділянці грудини та ключиць, крововилив у м'які тканини середостіння, перелом тіла грудини прямого характеру на рівні 3-го ребра, переломи 2-10 ребер праворуч фрагментарного характеру між середньо ключичною та передній пахвинній лініями, перелом 8-10 ребер праворуч прямого характеру по лопаточній лінії,перелом 1-9 ребер праворуч фрагментарного характеру між біля грудиною та передньою пахвинною лініями, багатоуламковий перелом нижнього краю лівої лопатки, які утворились від дії тупих предметів; одне колото-різане не проникаюче поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч в ділянці ості лівої лопатки, яке утворилось сплощеним колючо-ріжучим предметом, який мав гостре лезо та обух, товщиною близько 1,0-1,2мм. Всі перелічені тілесні ушкодження у своїй сукупності мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Причиною смерті гр. ОСОБА_11 стала тупа травма грудної клітини з переломом грудини, множеними двобічними переломами ребер, багатоуламковим переломом лівої лопатки, що ускладнилося розвитком травматичного шоку, набряком легенів та головного мозку. Тілесні ушкодження, виявлені при досліджені трупу ОСОБА_11 утворилися прижиттєво. Згідно міри розвитку трупних явищ, смерть ОСОБА_45 настала не менш чим за 2 доби до моменту дослідження її трупа у морзі ( 08.12.2015 року о 9 год). Смерть ОСОБА_11 настала від сукупності нанесених ушкоджень. Тілесні ушкодження, що призвели до настання смерті ОСОБА_45, утоврилися від нанесення великої кількості ударів, не менше 34 ударів тупими предметами та одного удару колючо-ріжучим предметом.В момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 був звернутий різними частинами тіла відносно травмую чого предмета та міг стояти, сидіти, лежати. Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_11 не міг здійснювати будь-які осмислені дії, у тому числі самостійно пересуватися (т. 1, а. с. 150-153)

З висновку експерта №3/232 від 10.02.2016 року вбачається, що тілесні пошкодження, нанесені ОСОБА_10 могли утворитись від дії тупого твердого предмета, або його частини, маючого жорстку конструкцію, мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень, які небезпечні для життя. ОСОБА_10 було нанесено не менше 38 ударів тупими предметами та тупого твердого предмета (т. 3, а. с. 3-4)

. Висновком експерта №1810 від 23.12.2015 року та фото таблицею до нього, встановлено, що при проведенні трасологічної експертизи речей потерпілого ОСОБА_11, встановлено, що весь вилучений одяг: куртка болотного кольору, тільняшка в смугу чорно-білого кольору, сорочка в клітину синьо – білого кольору, піджак робочий темно-синього кольору має пошкодження, які могли виникнути в результаті колючо-ріжучої дії та спричинені дією гострого предмета. (т. 1, а. с. 193-198)

Висновком експерта №45-МК від 14.12.2015 року, встановлено пошкодження на шматку шкіри з тім’яно - потиличної ділянки голови ліворуч від трупа ОСОБА_10 має морфологічні особливості забитої рани і заподіяне при тупій травмі від ударної дії тупого твердого предмета або його частини, маючого жорстку конструкцію, контактуюча поверхня якого прямолінійної форми добре виражене ребро, довжиною близько 70,2 мм. у межах контакту. (т. 1, а. с. 202-204)

З протоколу слідчого експерименту від 13.01.2016 року за участю ОСОБА_9 в присутності понятого ОСОБА_30, під час якого останній підтвердив, що разом з ОСОБА_8 приїздив до м. Мар’їнка відвідати знайомого ОСОБА_8 По дорозі вони випили два літри пива. Підійшовши до будинку ОСОБА_8 сказав йому зачекати та спостерігати за тим, щоб не приїхала чорна машина власника будинку. Біля воріт простояв годину, побачив чорний автомобіль власника будинку, простояв ще приблизно 30 – 40 хвилин біля воріт, після чого зайшов в приміщення будинку. ОСОБА_5 цей час ОСОБА_8 був в будинку. При вході в будинок побачив, що двері відчинено, ОСОБА_8 знаходився в зальній кімнаті. Також побачив тіло літньої жінки, яке лежало впоперек дверного пройму, на голові була кров. Зайшовши до зальної кімнати побачив ОСОБА_8, який наносив удари ногами по спині чоловіка, який лежав на лівому боці ногами до виходу. Він також наніс два удари ногою, взутою в кросівок, в область спини та ребер. Вийшов з будинку та побачив на бочці пакет жовтого кольору, з якого забрав собі 2400 доларів США та золоті прикраси. Після подій вони з будинку пішли та ніколи туди не повертались.

Протоколом обшуку від. 11.01.2016 року за місцем мешкання ОСОБА_9 та ОСОБА_46 за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Кудрявцевка, вул. Осипенка, б. 2, під час якого було вилучено предмети одягу, належні ОСОБА_9, пластикові банківські картки та технічна документація на автомобіль «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номер 477530К, який було придбано 12.12.2015 року, золоті та срібні вироби (т. 1, а. с. 270-274) .

З протоколу огляду від 04.02.2016 року вбачається, що ювелірні прикраси, які належали ОСОБА_10, зазначені в заяві потерпілого ОСОБА_4, були вилучені за місцем мешкання ОСОБА_9 ( т.3, а. с. 31-33)

З протоколу пред’явлення речей для впізнання від 08.02.2016 року вбачається, що потерпілим ОСОБА_4 впізнано кулон у вигляді листа жовтого кольору, який належав потерпілій ОСОБА_10, які були вилучені під час обшуку у ОСОБА_9 за місцем його проживання ( т. 3, а. с.52-54).

Протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.01.2016 року, свідок ОСОБА_38 впізнав чоловіка, зображеного на фотокартці під № 3, де міститься зображення ОСОБА_8 (т. 2, а. с. 284-285)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.03.2016 року, під час якого ОСОБА_8 повідомив, що 04.12.2015 року зі своїм приятелем ОСОБА_9 прибув до м. Мар’їнка Донецької області. Вони спільно вживали пиво та 250 гр. горілки. Після вживання спиртного вирішили направитись до місця мешкання ОСОБА_10, для уточнення якого питали мешканців міста. Підійшовши до будинку ОСОБА_10, ОСОБА_8 зайшов в будинок, а ОСОБА_9 залишився чекати його біля воріт будинку. Двері відчинила ОСОБА_10, яка повідомила, що ОСОБА_11 немає вдома та запропонувала почекати його. Згодом приїхав ОСОБА_11 та між ним та ОСОБА_8 стався конфлікт, під час якого ОСОБА_8 наніс ОСОБА_11 три удари в область обличчя, від яких останній впав та більше ударів йому не наносив. Під час конфлікту він також наніс удар в область обличчя ОСОБА_10 ОСОБА_11 підвівся та пішов. Приміщення будинку не обшукував та ударів тупим твердим предметом потерпілим не наносив (т. 3, а. с. 155-161)

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів ОСОБА_8, під час якого в нього було вилучено 4 ключі з брелком «ДАЧА», одна пара черевиків чорного кольору, пакет жовтого кольору, в якому знаходились два стартових пакети мобільних операторів «Київстар» та «Life», тканинна куртка білого кольору, шкарпетки чорно-сірого кольору, кепка чорного кольору, штани джинсові синього кольору, светр синього кольору, черевики з високими берцями кольору хакі-коричневий, телефон марки «Nokia» ІМЕІ1: 355948052893444, ІМЕІ2: 355948052893451, в якому встановлено 2 SIM-картки: оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» з абонентським номером +380961136750 та оператора телекомунікаційних послуг ТОВ «Астеліт», з абонентським номером +380935562860.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_14 суду пояснив, що в 2015 році працював в ГУНП в Донецькій області на посаді старшого оперуповноваженого, займався розкриттям вбивств. В грудні 2015 року було скоєно подвійне вбивство, жінки та її сина. ОСОБА_8 підпадав під підозру в його скоєнні. Для встановлення місця мешкання та анкетних даних ОСОБА_8 до м. Одеса виїхали вчотирьох, двоє співробітників ГУНП в Донецькій області та двоє співробітників ОСОБА_15 Після прибуття в м. Одеса встановили адресу його мешкання. Після встановлення місця мешкання ОСОБА_8 прибули за вказаною адресою, в квартирі крім нього знаходилась хазяйка приміщення та її син. Коли зайшли в квартиру, то побачили ОСОБА_8 з двома гранатами в руках, він повідомив, що при спробі до нього наблизитись – підірве гранати, а з ними всіх присутніх співробітників поліції та себе. Вийшли з квартири та викликали співробітників поліції м. Одеса, вони прибули за адресою та були в формі. Прибуло керівництво поліції м. Одеса. ОСОБА_8 сильно нервував, в зв’язку із чим їм було запропоновано відійти. Про що йшлось на переговорах між співробітниками поліції м. Одеса та ОСОБА_8 не знає. Не бачив, як саме ОСОБА_8 віддавав гранати. В квартиру заходили спочатку постукавши, на що скрізь зачинені двері жінка спитала «хто там?». Відповіли, що поліція. Жінка подзвонила своїй сусідці, яка вийшла до них та вони пояснили їй мету візиту. Після цього сусідка передзвонила хазяйці квартири. Коли хазяйка відчинила двері то побачили що в кімнаті спить хлопець. У ОСОБА_8 в руках були дві гранати, ще дві гранати були в карманах брюк. Одна з гранат в руці була без чеки. Було відомо, що він був учасником АТО та є нервово неврівноваженою особою. Гранати сприймав як бойові. ОСОБА_8 було повідомлено, що перед ним співробітники поліції. До входу в квартиру показали службові посвідчення хазяйці квартири в вікно, оскільки квартира знаходиться на першому поверсі. Вона добровільно відчинила двері та вийшла з квартири, повідомивши що ОСОБА_8 знаходиться всередині. Якийсь час спілкувались з ОСОБА_8, показували йому службові посвідчення. В квартиру заходили спокійно, зброї та спорядження в нього особисто з собою не було, оскільки їхали не на затримання, а для вручення повістки.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 суду пояснив, що в грудні 2015 року був у відрядженні в м. Одеса, на той час працював оперуповноваженим Управління кримінальної поліції ГУНП в Донецькій області, спільно з працівниками ОСОБА_15 ГУНП в Донецькій області за дорученням слідчого прибув до м. Одеса з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_8 та повідомлення його про явку в СУ ГУНП в Донецькій області та збору характеризуючого матеріалу. Прибувши в м. Одеса, на 2-3 день перебування встановили місце мешкання ОСОБА_8 Вранці приїхали за встановленою адресою. Постукали, жінці яка перебувала в квартирі – пояснили, що є співробітниками поліції. Жінка попросила вийти на вулицю та пред’явити посвідчення, квартира знаходилась на першому поверсі. Спільно з ним перебували співробітники поліції ОСОБА_16 та ОСОБА_14, разом вони виконали прохання жінки. Під час спілкування з нею їй пояснили мету візиту, вона повідомила що здає кімнату чоловікові. Після цього вона вийшла на сходову клітину та повідомила, що ОСОБА_8 знаходиться в кімнаті справа. ОСОБА_16 повідомив, що в ОСОБА_8 при собі є гранати. Коли він побачив ОСОБА_8 – той на витягнутих перед собою руках тримав дві гранати. ОСОБА_16 тримав в руках службове посвідчення та повідомив ОСОБА_8 що він співробітник поліції, із зони АТО. ОСОБА_16 взяв з іншої кімнати хлопця та вивів його до виходу. Він відступав до виходу, ОСОБА_8 з гранатами в руках йшов на нього. Вийшли за двері квартири на сходову клітину. Бачив, що одна з гранат була розчекована. Також в карманах брюк ОСОБА_8 було ще дві гранати. Викликали співробітників поліції м. Одеса, вони прибули в формі. ОСОБА_8 повернувся в квартиру та зачинив за собою двері. Крізь вікно ОСОБА_16 говорив ОСОБА_8, що він теж із зони АТО, співробітник поліції. Потім переговори вели співробітники поліції м. Одеса, в результаті яких ОСОБА_8 здався. Під час переговорів ОСОБА_8 говорив ОСОБА_16, що йому нема чого втрачати та він всіх підірве. Сприймали його погрози реально. Під час візиту за місцем перебування ОСОБА_8 були в цивільному одязі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_16 суду пояснив, що в грудні 2015 року в м. Мар’їнка було скоєно подвійне вбивство. ОСОБА_8 проходив там військову службу, брав участь в АТО, був під підозрою. На виконання доручення слідчого, який видав нам повістку – поїхали до м. Одеса для її вручення ОСОБА_8 Встановили адресу мешкання ОСОБА_8, в складі групи було 5 осіб. Приїхавши за адресою мешкання ОСОБА_8 постукали в двері. Відчинила дівчина – хазяйка. Вона через сусідку дізналась, що перед нею співробітники поліції, доки не поспілкувались з сусідкою та вона не повідомила хазяйку – відчиняти відмовлялась. Хазяйка квартири повідомила, де саме знаходиться ОСОБА_8 Зайшли в кімнату, де стояв ОСОБА_8 та представились, повідомивши, що є співробітниками поліції. У ОСОБА_8 в руках були дві гранати, він йшов на них. Побачивши хлопчика, який теж перебував в квартирі – забрав його з собою до виходу. Вийшли на сходову клітку, побачили що в ОСОБА_8 в карманах є ще гранати. Викликали керівництво поліції м. Одеса. В подальших подіях участі не приймав. ОСОБА_8 висловлював погрози всіх підірвати та пішов в бік розташування співробітників поліції. В його діях була виражена агресія. Співробітники поліції були без зброї та в цивільному одягу, оскільки їхали вручити повістку. Додатково пояснив, що коли вони ввійшли до квартири – він особисто представився ОСОБА_8 та показав йому службове посвідчення,на що ОСОБА_8 попередив, що якщо вони зроблять ще хоча б один крок в його бік – він всіх підірве.

Допитана в якості свідка ОСОБА_47 суду пояснила, що з ОСОБА_9 не знайома, знала лише ОСОБА_8 Я не пам’ятаю точне число, це було взимку, на початку грудня, я здала ОСОБА_8 кімнату. Наступного дня приїхала поліція його затримувати. Він дістав гранати, поліція мене вигнала з квартири з дитиною. Про мету візиту поліції я дізналась після того, як мене вивели з квартири. Співробітники поліції приїхали о 07 год. 30 хв., вона збиралась на роботу. Працівники поліції постукали в двері, намагалась виглянути в дверне вічко, але воно було закрито. Працівники поліції попросили її надати свій мобільний телефон. На що вона попросила людей, які стукали в двері підійти до вікна її квартири, яка розташована на першому поверсі, що зрозуміти хто стукає в двері. Співробітники поліції хотіли подивитись телефон та спитали, з ким я мешкаю в квартирі. Спершу, коли в двері постукали-подзвонила свєї сусідці, яка вийшла на вулицю, вона поговорила з людьми, які стукали їй в двері і по телефону повідомила, що це співробітники поліції та треба відкрити їм двері. Вона відкрила двері, співробітники поліції зайшли, закричали про гранати та виштовхнули її з квартири, в якій залишалась її неповнолітня дитина, якого згодом вони також вивели з квартири. Далі їй не відомо, що було в квартирі. Вона бачила в руках ОСОБА_8 гранати, коли підіймала дитину з ліжка. Не бачила в нього великих сум грошей. В квартирі він мешкав менше доби. З початку не знала, з якою метою стукали мені в двері, дізналась тільки зі слів сусідки. Прямо про затримання ОСОБА_8 ніхто не казав. Затримання ОСОБА_8 не бачила, оскільки була в сусідки. Гранати в нього були в обох руках. Перебувала в шоковому стані. Працівники поліції знаходились за вхідними дверима в момент, коли я побачила гранати. Далі її вивели разом з дитиною, приїхали ще співробітники поліції, її в квартирі не було, знаходилась у сусідки. Для чого він тримав гранати – не відомо. Він не перебував в стані сп’яніння та не нервував. Співробітники поліції показали мені свої посвідчення, хто саме не пам’ятає. З початку вони показали посвідчення їй у вікно, потім вона зателефонувала сусідці, сказавши, що їй сильно стукають в двері. Сусідка вийшла на вулицю, про що вона розмовляла з співробітниками поліції – не відомо. Співробітники поліції були в цивільному одязі. Зброю вона не бачила. Співробітників поліції було троє або четверо. Вони не просили надати паспорт або документи, які підтверджують право власності на житло та не повідомили мету візиту в квартиру. Багато чого вже не пам’ятає. По телефону один з співробітників поліції сказав, щоб вона забрала дитину та через 2 хвилини відчинила двері в квартиру. З дитиною однак вони з квартири вийшли окремо. Після того, як вона побачила гранати в руках у ОСОБА_8, то відразу відчинила двері не дійшовши до кімнаті де спала дитина. В квартиру поліцейські зайшли спокійно. Вона закричала, що в неї в кімнаті спить дитина коли опинилась за межами квартири. Дитину на вулицю вивели працівники поліції. Не пам’ятає, чи було службове посвідчення в руках людей коли вони входили до квартири, оскільки перебувала в шоковому стані, побачивши гранати. Свою кімнату вона здає не часто. Це була друга оренда. Після того випадку не здавала. Її квартиру ОСОБА_8 скоріш всього знайшов через осіб, які стоять на залізничному вокзалі м. Одеса та пропонують житло в оренду. Ніхто з минулих орендаторів або знайомих не міг залишити в кімнаті боєприпаси. Після оренди кімната прибиралась. Не пам’ятає чи погрожував ОСОБА_8 співробітникам поліції. На питання, чи це прийшли за ним – ОСОБА_8 відповів, що ні. Що це скоріш всього звідти, фрази про «ДНР» вона не чула.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 суду пояснив, що з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 особисто не знайом, але знаю як підозрюваних в кримінальному провадженні по вбивству ОСОБА_11. 09.12.2015 року я за дорученням слідчого спільно з старшим оперуповноваженими ОСОБА_15 відділення поліції ОСОБА_16 та двома працівниками ГУНП в Донецькій області, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, виїхали до м. Одеса для встановлення місцезнаходження ОСОБА_8, підозрюваного у вчиненні умисного вбивства родини ОСОБА_11. Були наявні покази свідків. Прибувши в м. Одеса, встановили, що за місцем реєстрації ОСОБА_8 ніхто не мешкає. За інформацією стали встановлювати квартири, які здаються в оренду через людей, які здають житлові приміщення. В таких осіб на одному з вокзалів м. Одеса встановили адресу квартири, в якій згідно опису мешкав чоловік, схожий на того, кого ми шукали, для встановлення особи пред’являли фото. Прибувши вранці за вказаною адресою ми постукали в квартиру, однак жінка, яка там мешкала, відповіла що двері не відчинить, попросила підійти до вікна щоб пред’явити службове посвідчення, оскільки їй відразу було повідомлено, що ми співробітники поліції. Підійшов до вікна, квартира знаходилась на першому поверсі, показав своє посвідчення. Жінка побачила, що це посвідчення співробітника поліції, однак двері не відкрила. Потім з іншої квартири вийшла жінка, сусідка, яка повідомила, що хазяйка квартири їй подзвонила, повідомила, що до неї в двері хтось стукає, вона налякана та двері відчиняти боїться. Нам повідомили також, що вона боїться відчинити двері, оскільки в квартирі знаходиться чоловік, який знімає в неї кімнату. Вони повідомили сусідці, щоб вона переказала власниці квартири, щоб вона відчинила двері та вибігала з квартири. Після чого власниця квартири вибігла з квартири, згодом вибігла дитина. Він заходив в квартиру останнім, на вході побачили ОСОБА_8, який вийшов з гранатами, з яких він висмикнув кільця та загрожував підірвати їх. Співробітники поліції вийшли з квартири, згодом вийшов ОСОБА_8, який повідомив, щоб в квартиру ніхто не заходив, що він підірве гранати. Він зайшов в квартиру, загрожуючи встановити розтяжку. Була повідомлена місцева поліція, приїхав заступник начальник ГУНП в Одеській області та почав з ОСОБА_8 перемовини скрізь двері. Згодом ОСОБА_8 добровільно здався та його відвезли до ГУНП в Одеській області. Гранати в нього були вилучені. За фактом скоєння вбивства він дав покази, в яких зізнався в скоєному. Особисто бачив гранати в руках ОСОБА_8, стоячи на вулиці, коли він вийшов на сходову клітину першого поверху. Гранати були в нього в руках. Він неодноразово під час перемовин демонстрував гранати в руках. Після того, як він здався – поклав гранати на підвіконня. ОСОБА_8 знав, що перед ним співробітники поліції, оскільки йому відразу представились. Посвідчення ОСОБА_8 показували, одного з співробітників він також знав в обличчя. Мабуть ОСОБА_8 своєю поведінкою намагався запобігти затриманню. Погрожував підірвати весь дім при спробі його затримання. Ми їхали до м. Одеса з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 та доставки його до слідчого для проведення слідчих дій. Ми їхали його затримувати. Було доручення слідчого на затримання ОСОБА_8, наявність ухвали суду не пам’ятає. Було чотири особи та водій. Були в цивільному одязі. Зброя була тільки в співробітників ГУНП в Донецькій області ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Особисто до квартири не заходив, стояв біля вікна, після відкриття дверей – стояв на вході в під’їзд. Своє посвідчення ОСОБА_8 не пред’являв, тільки власниці квартири. В жінки не питали документів про право власності на квартиру, за особистим переконанням зрозуміли, що вона власниця квартири, оскільки вона підійшла до вікна та вимагала пред’явити посвідчення. Його в вікно пред’являв особисто, співробітники вже стояли біля дверей. Відразу в двері вийшла жінка, через декілька секунд співробітник поліції ОСОБА_16, який заходив першим – вивів дитину. Співробітники поліції пробули в квартирі приблизно 35 секунд, оскільки коли вони переступили поріг квартири – ОСОБА_8 вже стояв з гранатами в руках в передпокої. Зайти в квартиру співробітники поліції не встигли, оскільки стикнулись з ОСОБА_8 та відразу вийшли. Погрози на адресу поліції з його боку почались одразу. Після чого він зайшов в квартиру, зачинив двері та крізь вікно погрожував все підірвати. Стоячи позаду інших співробітників – не міг бачити, чи пред’являв хтось з них посвідчення ОСОБА_8 Коли двері відчинились – знаходився біля вікна на вулиці. Співробітників поліції м. Одеса викликали одразу після того, як ОСОБА_8 зачинив двері в квартиру, оскільки була загроза всьому будинку. Здався ОСОБА_8 та видав гранати приблизно через годину. Після того він був доставлений в місцеве відділення поліції або до ГУНП в Одеській області, точніше пригадати не може, де був затриманий слідчим місцевої поліції. Гранати впізнали за зовнішніми ознаками, також знали, що вони в нього можуть бути, оскільки він колишній військовий. ОСОБА_8 знав в обличчя ОСОБА_16, впізнав його. ОСОБА_16 не казав звідки вони знайомі, однак ОСОБА_16 обслуговує м. Красногорівка, де вони мабуть перетинались. Вважає, що ОСОБА_8 міг застосувати гранати для захисту від поліції. На слідчих діях при допиті присутнім не був.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що в 2015 році поїхали до м. Одеса за дорученням слідчого з метою з метою збору відомостей про ОСОБА_8 Їхала група в кількості 5 осіб, в склад входили співробітники ГУНП в Донецькій області, особи йому не відомі. Прибувши до м. Одеса встановили адресу перебування ОСОБА_8 Вранці прибули за встановленою адресою, двері відчиняла жінка, у якої ОСОБА_8 знімав кімнату. Коли ОСОБА_8 стало відомо, що прийшли співробітники поліції – він дістав гранати, був в той момент вдягнутий в халат. В квартиру особисто не заходив, однак ОСОБА_8 бачив. З квартири вивели жінку та дитину. ОСОБА_8 здався після переговорів. В приміщенні відділку поліції м. Одеса ОСОБА_8 намагався завдати собі тілесні пошкодження шляхом нанесення ударів своєю головою об поверхню столу. Також був допитаний в поліції м. Одеса. Стояв біля під’їзду, два співробітники пішли в квартиру. Представлялись ОСОБА_8 Погрози з його боку були реальними, він говорив, що все підірве, якщо до нього наблизяться. Всі співробітники, крім двох, були в камуфльованому одязі. Не бачив, що було в квартирі, також не бачив, щоб співробітники поліції заходили в квартиру. Навіть після того, як ОСОБА_8 представились співробітники поліції, він кричав, що вони з «ДНР», прийшли за ним. Один з співробітників вів переговори з ОСОБА_8 крізь вікно.

Протоколом огляду місця події від 11.12.2015 року, під час якого при огляді ділянки входу в парадне №3 будинку №6 по пров. Обсерваторний в м. Одеса було знайдено дві гранати «Ф-1», 3 гранати «РГД-5» №16581, №17984 та запали типу «УЗРМ» та «УЗРГМ» до вказаних гранат (т. 3, а. с. 88-89)

Протоколом огляду місця події від 11.12.2015 року, під час якого при огляді приміщення квартири АДРЕСА_3 виявлено та вилучено 4 ключі з брелком «ДАЧА», одна пара черевиків чорного кольору, пакет жовтого кольору, в якому знаходились два стартових пакети мобільних операторів «Київстар» та «Life», тканинна куртка білого кольору, шкарпетки чорно-сірого кольору, кепка чорного кольору, штани джинсові синього кольору, светр синього кольору, черевики з високими берцями кольору хакі-коричневий, телефон марки «Nokia» ІМЕІ1: 355948052893444, ІМЕІ2: 355948052893451, в якому встановлено 2 SIM-картки: оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» з абонентським номером +380961136750 та оператора телекомунікаційних послуг ТОВ «Астеліт», з абонентським номером +380935562860.

Протоколом огляду місця події від 11.12.2015 року, під час якого при огляді приміщення гаражу в кооперативі «Хаджибей – 2», розташованому в смт. Наті Біляївського району Одеської області виявлено та вилучено особисті речі ОСОБА_8 – натільну білизну, шкарпетки, камуфляжний одяг (т. 3, а. с. 116-118)

З висновку експерта №146 від 18.12.2015 року вбачається, що вилучені під час огляду ділянки входу в парадне №3 будинку №6 по пров. Обсерваторний в м. Одеса предмети, що знаходились в ОСОБА_8 є уніфікованими запалами для ручних гранат УЗРГМ-2 та УЗРГМ, які відносяться до бойових припасів, а також корпусами осколкових ручних гранат «РГД-5» та «Ф-1», які відносяться до вибухової речовини в металевому корпусі. В сукупності предмети безперешкодно з’єднуються між собою та становлять три гранати «РГД-5» та дві гранати «Ф-1», які є вибуховими пристроями дистанційної дії, промислового виробництва, військового призначення (т. 3, а. с. 133-146)

З висновку експерта №146 від 18.12.2015 року вбачається, що вилучені під час огляду ділянки входу в парадне №3 будинку №6 по пров. Обсерваторний в м. Одеса предмети, що знаходились в ОСОБА_8 уніфіковані запали ручних гранат «УЗРГМ-2», «УЗРГМ» та корпуси гранат «РГД-5» та «Ф-1» безперешкодно з’єднуються між собою та становлять три гаранти «РГД-5» та дві гранати «Ф-1», які придатні до використання за цільовим призначенням та до здійснення вибуху (т. 3, а. с. 187-192)

При цьому суд не може погодитись з позицією захисників ОСОБА_6, ОСОБА_48, які зазначили, що докази, зібрані стороною обвинувачення є недопустимими, зібраними з суттєвими порушенням норм КПК України, тому такі докази не можна покласти в основу вироку, а ОСОБА_49, ОСОБА_9 виправдати за ст.. 115 ч.2 п1.6, 12, 187 ч.4 КК України, а також виправдати обвинуваченого ОСОБА_8 за ст.. 348 КК України

Згідно ст. 84 КПК України - доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст.85 КПК України - належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до статті 223 КПК України, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Таким чином, слідчий, запросивши у якості понятого ОСОБА_30, ніяким чином не порушив вимоги вищезазначеної статті. Як встановлено судом, дана особи є сторонньою особою,не являється родичем потерпілого, не працює в правоохороних органах, крім того доказів його особистої зацікавленості в результатах кримінального провадження стороною захисту не доведено. Крім того, позиція понятого, який в залі суду заявив що як громадянин, як і інші мешканці м. Мар, їнки зацікавлений саме у розкритті резонансного кримінального злочину та покарання винного у жорстокому вбивсті двох людей, відповідає активній громадськівй позиції громадянина та не може свідчити про особисту зацікавленість у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол огляду було складено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, істотних порушень норм КПК, інших законів, Конституції України при складанні протоколу огляду судом не встановлено, тому у суду не має підстав вважати протокол огляду від 07.12.2015 року та додатковий протокол огляду від 08.12.2015 рокку недопустимим доказом, відповідно до ст. 87 КПК України.

Крім того, суд не може погодитись з доводами захисника ОСОБА_50 про порушення прав обвинуваченого ОСОБА_9 під час проведення обшуку за місцем його проживання в с. Кудрявцівка, а саме відсутністю захисника у ОСОБА_9 під час обшуку та відсутністю його підпису у протоколі обшуку, так як зазначена особа не була особисто присутньою під час проведення вказаної слідчої дії.

Також суд не може погодитись з доводами захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недопустими доказом речового доказу - оптичного диску з відеозаписом з магазину «У Богдана» від 04.12.2015 року

Крім того, суд не може погодитись з заявою захисника ОСОБА_6 про підробку оптичного диску з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «У Богдана», подану в порядку ст. 359 ч.4 КПК України, так як в судовому засіданні захисник не зміг пояснити та надати суду докази в обгрунутвання своєї заяви, а зазначив тільки посилання на вказану норму закону. Таким чином, залишаючи розгляд зазначеної заяви на розсуд суду, захисник тим самим порушує вимоги змагальності, диспозитивності учаснків кримінального процесу та можливість інших учасників судового процесу погодитись чи заперечувати проти зазначених доводів про підробку.

Також суд приходить до висновку. що відеозапис , який був переглянутий в судовому засіданні з камер відеоспостереження магазину «У Богдана», є належним та допустимим доказом по вказаному кримінальному провадженню, так як на досудовму слідстві, в порядку ст. 290 КПК України, саме цей відеозапис, а також протокол огляду від 11.12.2015 року, складений після його перегляду, був відкритий стороні захисту, обвинуваченим.

Технічна несправність самого носія – оптичного диску, не може свідчити, що доказ – відеозапис був підроблений чи може вважатися недопустим доказом в порядку, передбаченому КПК України.

Дослідивши протоколи проведення слідчих експериментів за участю обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та переглянувши відеозапис цих слідчих дій, суд приходить до висновку, що права обвинувачених порушено не було, а саме ще до початку проведення вказаної слідчої дії кожному з них було вручено пам,ятку з їх правами та обов,язками, передбачені ч. 8 ст. 42 КПК України, тобто вказані особи були ознайомлені із своїми правами завчасно, кожному з них було призначено захисника, який був присутній при проведенні вказаної слідчої дії. Крім того, ст. 240 КПК України , якою регламентується порядок проведення слідчого експерименту, взагалі не передбачено повне зачитування прав та обов’язків обвинувачених перед його початком.

Також суду не надано належних та допустимих доказів того, що слідчий експеримент з ОСОБА_9 проводився декілька разів, дані пояснення також спростовують допитані судом потерпілий ОСОБА_4, свідок ОСОБА_30, які були присутні при проведенні вказаної слідчої дії.

Також суду не надано об’єктивних даних щодо неналежного захисту інтересів ОСОБА_9 з боку залучених захисників під час досудового слідства, проведенні слідчого експерименту з його участю.

ОСОБА_9 , не визнаючи своєї вини у скоєні правопорушень, передбачених п.1,6, 12 ч.2 ст. 115, 187 ч.4 КК України, , та пояснюючі свої дії на досудовому слідстві, заявили про застосування до них недопустимих методів ведення досудового слідства, а саме затримання з порушенням норм КПК України, застосування психологічного тиску з боку працівників міліції, загрозу життю та здоров,ю, нанесення працівниками міліції йому тілесних ушкоджень.

Суд звертає увагу, що для захисту інтересів ОСОБА_9 йому було надано захисника, який приймав участь у проведенні його допиту у якості підозрюваного, у слідчому експерименті, при обранні запобіжного заходу у слідчого судді.

Скарг на дії слідчого на стадії досудового розслідування від нього не надходило, при обранні міри запобіжного заходу у слідчого судді Гунько не заявляв про застосування до нього недозволених методів ведення слідства.

Слідчий суддя Томілін О.М., при продовженні запобіжного заходу, на звернення ОСОБА_9 про порушення його прав під час досудового слідства, прийняв ухвалу 10.03.2016 року, винесену на підставі ст. 206 КПК України, для проведення відповідної перевірки доводів ОСОБА_9 прокурором.

Таким чином, на час винесення вироку у суду не має підстав вважати, що до обвинувачених застосовувалися недозволені методи ведення досудового слідства, які вплинули на їх покази під час проведення слідчого експерименту з їх участю.

Відтворення обстановки та обставин скоєння злочину обвинуваченими ОСОБА_8, ОСОБА_9 , зафіксовані на відеозаписах слідчих експериментів за їх участю, а саме щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілим, їх кількості, локалізації спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме висновками судово- медичних експертиз № 1/233 від 10.02.2016 року та № 3/232 від 10.02.2016 року, № 6/3/232 від 23.03.2016 року та № 7/1/233 від 23.03.2016 року, де експерт прийшов до висновку, що свідчення ОСОБА_9 , ОСОБА_8 про механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_44, ОСОБА_45 не відповідають механізму , характеру і кількості фактично виявлених ушкоджень.

Позиція обвинувачених на слідчих експериментах свідчить про їх намагання ухлитися від кримінальної відповідальності за вказаний злочин, та на думку суду, також свідчить про відсутність будь-якого незаконного тиску працівниками правоохоронних органів на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для отримання «необхідних» показів та відтворення механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим, які привели до їх смерті.

На спростування вини ОСОБА_9 захисником ОСОБА_6 в порядку доповнень, після відкриття стороні обвинувачення, суду було надано наступні докази: розписки від ОСОБА_46 про займ грошових коштів, бірки від золотих виробів та фотографії, на яких зображені особи, які названі захисником та обвинуваченим ОСОБА_9 його родичами, та які мають прикраси, які були вилучені у обвинуваченого ОСОБА_9 під час обшуку у будинку, де він проживає у с. Кудрявцевка.

Суд не може вважати дані докази такими, що спростовують вину обвинуваченого ОСОБА_9. так як про пропажу золотих, срібних виробів, а також іншого майна з будинку загиблих потерпілий ОСОБА_4 заявив після того, як виявив мертвими свого батька та бабусю, надав опис виробів, які було вкрадено ще до проведення обшуку у будинку ОСОБА_9 Крім того, вилучені під час обшуку в будинку ОСОБА_9 золоті, срібні вироби були впізнані потерпілим ОСОБА_51, свідком ОСОБА_52 та підтверджено ними під час їх допиту судом.

За результатами негласних слідих (розшукових) дій, які були проведені на підставі ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Донецької області ( т.4 а.с.289-291), було знято інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж з абоненського номеру 38- 063 – 471-44-47, яким користується ОСОБА_9 З довідки від 28.04.2016 року випливає, що ОСОБА_9 отримав 05.01.2016 року, тобто після затримання ОСОБА_8 смс-повідомлення, в якій ОСОБА_8 повідомляє ОСОБА_9 про те, що по вказаному злочину він іде один, тупим предметом ніхто не бив, двері не зачиняв.

Згідно телефонної розмови 06.01.2016 року, яка відбулась між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, останній пропонує ОСОБА_8 взяти все на себе, а він допоможе йому з адвокатом і передачами. Також між ними йде мова про те, що при купівлі квитків на потяг, фіксується прізвище. Цю ж розмову 06.01.2016 року ОСОБА_9 передав дружині при телефонній розмові ( т.4 а.с. 286-287).

Результати НСРД були відкриті стороні захисту, обвинуваченим до початку їх дослідження в судовому засіданні, тому вважати їх недопустимими доказами, як вважав захисник ОСОБА_6, у суду підстав немає.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". ЄСПЛ зазначив, що відповідно до його прецедентної практики під час оцінки доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (див. рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вище перелічені письмові докази по справі отримані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, істотних порушень норм КПК, інших законів, Конституції України, які б могли вплинуту на їх допустимість та належність, не встановлено, тому суду кладе їх в основу вироку.

Однак, суд звертає увагу і на істотні порушення вимог КПК України при отриманні доказів провини ОСОБА_9, які мають бути визнані недопустими в сенсі ст. 87 КПК України.

У якості доказу вини ОСОБА_9 стороною обвинувачення суду надані висновки судово-медичної імунологічної експертизи № 175 від 03.02.2016 року, судово-медичної цитологічної експертизи № 50 від 26.01.2016 року, згідно яких не можна виключити походження слідів крові на кофті ОСОБА_10 в якості домішку від ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 218-219) та що групова приналежність крові ОСОБА_9 дозволяє прийти до висновку, що останній міг курити чотири цигарки, недопалки яких були представлені на дослідження( а.с. 148-149 т.2), вилучені під час додаткового огляду 08.12.2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 241 КПК України передбачено, що освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря.

Додатково, ч. 7 ст. 223 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи.

Крім того, отримання зразків для експертизи, відповідно до ОСОБА_29 20 КПК України, є слідчою (розшуковою) дією.

Згідно ч. 2 ст. 46 КПК України неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов’язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Як встановлено судом, що на підставі постанови прокурора Сулейманова О.Г. від 13.01.2016 р. (т. 2 а.с. 196) того ж дня слідчим СВ ОСОБА_15 ОСОБА_53 були відібрані біологічні зразки – кров ОСОБА_9 Відібрання зразку крові відбувалося слідчим самостійно та за відсутності судово-медичного експерта або лікаря.

Судом також встановлено, що за день до відібрання слідчим крові ОСОБА_9 він вже набув статус підозрюваного, йому був призначений захисник, але при вказаній слідчії дії захисник присутнім не був, хоча його участь була обов’язковою. Також були відсутні поняті.

З врахуванням вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме ст. 89 КПК України, суд приходить до висновку про визнання недопустимими доказами, наданими стороною обвинувачення протоколу відібрання зразків для експертного дослідження від 13.01.2016 року( а.с.195 т.2), а саме відбору крові у обвинуваченого ОСОБА_9 та, відповідно, висновки судово-медичної імунологічної експертизи № 175 від 03.02.2016 року, судово-медичної цитологічної експертизи № 50 від 26.01.2016 року.

Також суд виключає із обвинувачення ОСОБА_9, ОСОБА_8 за п.1, 6, 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння, так як зазначений факт не підтверджується об’єктивними даними.

Суд, враховуючи сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, заподіяних потерпілим, прийшов до висновку, що тілесні ушкодження потерпілим, в результаті яких їм було заподіяно смерть, було причинено спільними сумісними діями ОСОБА_8, ОСОБА_9 , які мали умисел подавити волю та активний опір потерпілих та досягнути мети – позбавити життя та заволодіти їх майном.Про умисел позбавити життя потерпілих свідчить також і те, що ОСОБА_11 особисто знав ОСОБА_8 та міг його впізнати.

Також суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 348 КК України, тобто у здійснені замаху на вбивство працівників правоохоронних органів у в зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Як випливає з показів потерпілих та свідків ОСОБА_8 погрожував підірвати гранату, але самостійно припинив свої дії, добровільно передав гранати працівникам правоохоронних органів. Прокурором не доведено, що ОСОБА_8 вчинив саме замах на вбивство працівників поліції, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від його волі. До того ж, у обвинувальному акті не зазначено які саме дії свідчать про вказане. Тому за цим епізодом його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 345 КК України як погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків. Тому обвинувачення у цій частині є необґрунтованим і підлягає зміні.

Таким чином суд дійшов висновку, що діяння, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_8 та ОСОБА_9, мали місце.

ОСОБА_8 своїми умисними діями, що виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто в умисному вбивстві двох осіб, з корисливих мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (розбої), та в незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, та у погрозі вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків. Тому суд кваліфікує його дії за п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345 КК України.

ОСОБА_9 своїми умисними діями, що виразились в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто в умисному вбивстві двох осіб, з корисливих мотивів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (розбої), вчинив кримінальні правопорушення передбачені л. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_8 не судимй в силу ст. 89 КК України, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, не одружений, не працюючий, за колишнім місцем служби та проживання характеризується задовільно, є учасником бойових дій.

Висновком судово – психіатричної експертизи №267 від 18.03.2016 року встановлено, що ОСОБА_9 під час скоєння інкримінованих йому діянь міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, скоював кримінальні правопорушення в стані простого алкогольного сп’яніння та не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, яке б позбавило його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 3, а. с. 136-139)

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, пом,якшучих покарання, судом не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає скоєння злочину щодо особи похилого віку.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що ОСОБА_8 вчинив злочини проти життя і здоров,я особи, проти власності, які відносяться до категорії особливо тяжких, а також злочин проти громадської безпеки, який відноситься до тяжкого злочину, злочин проти авторитету органів державної влади, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, враховуючи думку потерпілого, який наполягав на суворій мірі покарання, а також тяжкість наслідків – позбавлення життя двох осіб при обтяжуючих обставинах, його ставлення до своїх дій та їх наслідків, відсутність будь-яких притаманних людині проявів співчуття, жалю до потерпілих осіб, особливо цинічне ставлення до життя людини, нехтування ним такою найвищою цінністю, яке ним було проявлено як під час вчинених злочинів, так і в судовому засіданні, ОСОБА_8 представляє собою виключну небезпеку для суспільства, а тому суд приходить до висновку про необхідність обрання йому покарання у виді довічного позбавлення волі, вважаючи за неможливе застосовувати позбавлення волі на певний строк за вказані злочинита застосувати додаткове покарання у вигляді конфіскації всього майна, яке належить обвинуваченому.

Обвинувачений ОСОБА_9 не судимй в силу ст. 89 КК України, , на обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, офіційно не одружений, не працюючий, за місцем проживання характеризується задовільно.

Висновком судово – психіатричної експертизи №266 від 18.03.2016 року встановлено, що ОСОБА_8 під час скоєння інкримінованих йому діянь міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Не знаходився в тимчасовому хворобливому стані, яке б позбавило його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 3, а. с. 142-146)

Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, пом,якшучих покарання ОСОБА_9, судом не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає скоєння злочину щодо особи похилого віку.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що ОСОБА_9 вчинив злочини проти життя і здоров,я особи, проти власності, які відноситься до категорії особливо тяжких, суд вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства,враховуючи думку потерпілого, який наполягав на суворій мірі покарання, а також тяжкість наслідків – позбавлення життя двох осіб при обтяжуючих обставинах, його ставлення до своїх дій та їх наслідків, відсутність будь-яких притаманних людині проявів співчуття, жалю до потерпілих осіб, особливо цинічне ставлення до життя людини, нехтування ним такою найвищою цінністю, яке ним було проявлено як під час вчинених злочинів, так і в судовому засіданні, ОСОБА_9 представляє собою виключну небезпеку для суспільства, а тому суд приходить до висновку про необхідність обрання йому покарання у виді довічного позбавлення волі, вважаючи за неможливе застосовувати позбавлення волі на певний строк за вказані злочинита застосувати додаткове покарання у вигляді конфіскації всього майна, яке належить обвинуваченому.

Оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили декілька злочинів, передбачених різними статтями КК України, то, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, їм слід призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Строк покарання обвинуваченим слід обчислювати з моменту їхнього фактичного затримання: ОСОБА_8 – з 11 грудня 2015 р., а ОСОБА_9 – з 11 січня 2016 р.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, сток попереднього ув’язнення слід зарахувати до загального строку покарання слід зарахувати наступним чином: з моменту затримання і до 21 червня 2017 року виходячи з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув’язнення двох днів позбавлення волі. Інший строк попереднього ув’язнення зарахувати до загального строку покарання з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув’язнення одного дня позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили має бути залишений без змін.

Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до обвинуваченого, який за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану його діяннями Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Статтею 129 КПК України встановлено порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні, а саме: ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд розглянув справу в межах пред’явленого обвинувачення, судом встановлено протиправність дій обвинувачених, в результаті чого потерпілому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 280830, 07 гривень, яка складається із вартості викраденого майна та витрат на поховання. Позовні вимоги потерпілого підлягають частковому задоволенню, а саме за відрахуванням вартості золотих виробів, які вироком суду будуть повернуті потерпілому та вартості пляшки «Шампанського», яка згідно обвинувального акту не має для потерпілого матеріальної цінності. Таким чином, підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в розмірі 257 273 , 26 гривень, яка повинна бути стягнута солідарно з обвинувачених.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд, вислухавши пояснення потерпілого, обвинувачених, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що потерпілий ОСОБА_4 переніс сильні душевні страждання, заподіяними протиправними діями обвинувачених, які позбавили життя його самих близьких родичів – батька та бабусі, стан його здоров,я значно погіршився, тому позовні вимоги ОСОБА_51 в частини стягнення моральної шкоди є обгрунтованими, доведеними, підлягають задоволенню та стягненню солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на користь потерпілого 2 000 000 гривень.

ОСОБА_46 речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до статті 118 ч.3, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 21 451,24 гривень , у рівних частках по 10 725,62 гривень з кожного.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд присяжних -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим та призначити йому покарання:

- за п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України – довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч. 4 ст. 187 КК України – п’ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч. 1 ст. 263 – сім років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 345 КК України – три роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Строк покарання ОСОБА_8 обчислювати з 11 грудня 2015 року.

Зарахувати ОСОБА_8 до загального строку покарання строк попереднього ув’язнення з 24 грудня 2016 року і до 21 червня 2017 р. включно, з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув’язнення двох днів позбавлення волі. А з 22 червня 2017 року строк попереднього ув’язнення зарахувати до загального строку покарання з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув’язнення одного дня позбавлення волі.

ОСОБА_9 визнати винуватим та призначити йому покарання:

- за п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України – довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

- за ч. 4 ст. 187 КК України – п’ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_9 остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Строк покарання ОСОБА_9 обчислювати з 11 січня 2016 року.

Зарахувати ОСОБА_9 до загального строку покарання строк попереднього ув’язнення з 11 січня 2016 року і до 21 червня 2017 р. включно, з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув’язнення двох днів позбавлення волі. А з 22 червня 2017 року строк попереднього ув’язнення зарахувати до загального строку покарання з розрахунку відповідності одному дню попереднього ув’язнення одного дня позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» засудженим залишити без змін.

Речові докази:

- речі з трупа ОСОБА_11, а саме: шкарпетки, труси, штани болотного кольору, куртка болотного кольору, тільняшка, сорочка синього кольору, піджак-роба, футболка блакитного кольору, речі з трупа ОСОБА_10, а саме: двоє гамаш чорного кольору, шкарпетки, футболка, труси, бюстгальтер, волосся з голови ОСОБА_11 та ОСОБА_10, нігтьові зрізи з рук,два фрагменти марлі із зразками крові ОСОБА_45, ОСОБА_44, слід матеріалу слідоутворюючого об'єкту, чотири банківських картки , три з яких «ПриватБанк», одна «ІмексБанк», марлевий тампон із зразком крові ОСОБА_9, фрагменти шпалер, тканини простирадла, лінолеуму,тканини наволочки подушки, осколки від п,яти гранат, чотири важелі від запалів, п,ять кілець із запобіжною чекою бирки з пояснювальними надписами та первинна упаковка, чотири недопалки цигарок, зрізи нігтів рук ОСОБА_8, змиви з долонь його рук, марлевий тампон із зразком крові ОСОБА_8, м,яка іграшка у виді голови собаки – знищити;

- ювелірні вироби, які виготовлені з коштовного металу срібло, а саме: хрест з розп'яттям на зворотному боку якого мається текс, проба - 925, вага - 2,86 грм., хрест з розп'яттям на зворотному боку якого мається надпис «спаси и сохрани», проба - 925, вага -1,85 грм., кільце з безліччю дрібних камінців, білого кольору, проба - 925, вага - 1,68 грм., кільце з великим каменем, білого кольору, проба - 925, вага - 3,67 грм., кільце з каменем овальної форми, білого кольору, проба - 925, вага - 1 грм., кільце по типу «солитер» з каменем округлої форми, білого кольору, проба - 925, вага - 2,08 грм., кулон у вигляді знаку зодіаку «козерог», проба - 925, вага - 0,91 грм., ланцюжок, проба - 925. вага - 2,01 грм., браслет, проба - 925, вага - 4,69 грм., крім того ювелірні вироби, які виготовлені з коштовного металу золото, а саме: кільце з каменем фіолетового кольору, проба - 583, вага - 4,48 грм., пара серг у вигляді ракушки, проба - 585, вага 1,03 грм., пара серг у вигляді овалу, проба - 583, вага - 1,69 грм., пара серг з биркою, проба - 585, вага - 3,84 грм., чоловіча печатка, проба - 583, вага - 6,82грм., обручальне кільце широкої форми, проба - 583, вага - 7,31 грм, обручальне кільце середньої форми, проба - ^35, вага 3,81 грм., обручальне кільце узької форми, проба - 585, вага - 0,92 грм., пара серг з фіолетовим каменем, проба - 583, вага - 4,81 грм., кільце без каменів, проба - 583, вага - 5,86 грм., кулон у вигляді знаку зодіаку «водолій», проба - 583, вага - 1,38 грм., кулон з каменем жовтого кольору, з кріпленням у вигляді листів, проба - 583, вага - 8,2грм., кулон з каменем жовтого кольору подовженої форми загостренням на кінці, проба - 583, вага - 1,99 грм, мобільний телефон «Нокіа 2690» чорного кольору з сірою плівкою, з сім картою оператора «МТС» за № +30952067905, мобільний телефон «Hокіа 1616-2» чорного кольору з сім картою оператора «МТС» з № +380991634720, навісній замок – повернути потерпілому ОСОБА_51, знявши з них арешт.

- свідоцтво серії ОІС 539769 про реєстрацію транспортного засобу від 19.11.2002 на ім’я ОСОБА_54, страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ 5519158 на ім’я ОСОБА_54, гарантійний лист до договору громадсько-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів серії АІ № 5519158, який оформлений через агентську мережу «Универсал ЛТД», довіреність № НАС 616525 від 12.12.2015 на право управління транспортним засобом «ВАЗ 21099», д\н 47753 ОК, два ключа з брелком - пульт керування сигналізацією, транспортний засіб «ВАЗ 21099», д\н 47753 ОК, які були вилучені 11.01.2016 за місцем мешкання ОСОБА_9, за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Кудрявцівка, вул. Осипенка буд. № 2 - повернути власнику майна – ОСОБА_54, знявши з них арешт.

- паперовий фрагмент з написом «НОМЕР_2 ОСОБА_8» залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи;

- чоловічу куртку, кросівки, троє джинсових брюк, які належать ОСОБА_9, повернути власнику; черевики чорного кольору, черевики з високими берцями кольору «хакі», кепку чорного кольору, чотири ключі з брелоком з написом «дача», куртка світлого кольору, светр синього кольору, шкарпетки чорно-сірого кольору, джинси сірого кольору - повернути ОСОБА_8, як належне йому майно,

- картонну книжку зі стартовим пакетом «Lifе» в якому знаходиться сім карти за № +380730215667, картонну книжку зі стартовим пакетом «Київстар», в якому знаходиться сім карта за № +380966137206 мобільний телефон «Нокіа 202» чорного кольору з сім картою оператора «Lіfе» за № +380935562860, та сім картою оператора «Київстар» за № +380966136750; біжутерію: брошку у вигляді сови, брошку у вигляді квітки, ланцюжок з кулоном у вигляді метелика, ланцюжок з кулоном у вигляді краплі з каменями, пару сережок у вигляді трикутника жовтого кольору, пару сережок з красним каменем вилучені в ході обшуку 11.01.2016 року, мобільний телефон «Самсунг» GT-Е12001», білого кольору з сім картою оператора «Lіfе», мобільний телефон «Самсунг F-5» - конфіскувати ;

Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 відшкодування матеріальної шкоду у розмірі 257 273, 26 гривень, відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 000,00 гривень, а всього 2 257 273, 26 ( два мільйони двісті п,ятьдесят сім тисяч двісті сімдесят три гривень двадцять шість копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 процесуальні витрати на залучення експертів в загальному розмірі 21 451,24 гривень, у рівних частках, по 10 725,62 гривень з кожного.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 30 днів із дня проголошення, а засудженими у той самий строк з моменту вручення їм копії вироку.

Роз’яснити обвинуваченим право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а також заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Пантелєєв Д.Г.

Суддя Курбанова Н.М.,

Присяжні ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3