Постанова № 71389176, 29.12.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/7112/17

Номер провадження 3/235/1982/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року м. Покровськ

Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Клікунова А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріалами військової служби правопорядку військової комендатури м. Покровська у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, військовослужбовця в/ч А3220 (оператор-навідник противотанкового взводу), який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КпАП України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Військовою комендатурою м. Покровськ військової служби правопорядку відносно ОСОБА_1 порушено справу за протоколом про військове правопорушення серії ДНК № 0841 за ознаками ч. 4 ст. 172-11 КУпАП. З дотриманням Положення про автоматизовану систему документообігу суду справи передано на розгляд судді Клікуновій А.С.

Судом встановлено, що 14 грудня 2017 року військовослужбовець за контрактом оператор-навідник противотанкового взводу військової частини А3220 ОСОБА_1 діючи умисно, без поважних причин не з’явився вчасно з відпустки в розташування військової частини А3220, що дислокується в с. Михайлівка Покровського району Донецької області та ухилявся від несення обов’язків військової служби протягом трьох днів (з 14 грудня 2017 року по 17 грудня 2017 року), при цьому проводив час, не пов’язуючи його з виконанням обов’язків військової служби в умовах особливого періоду.

ОСОБА_1 у судовому засіданні зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення погодився, пояснив, що з є військовослужбовцем за контрактом, отримав відпустку тривалістю 10 діб, починаючи з 03.12.2017 року, яку проводив вдома. Дійсно вчасно не повернувся вчасно з відпустки, яка закінчувалась 14.12.2017 р., прибув в військову частину лише 18.12.2017 р., оскільки так склалися сімейні обставини, а саме затримався через хворобу матері. Зобов’язався не вчиняти подібного в майбутньому.

Вислухавши особисті пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ДНК № 0841 від 26.12.2017 року – процесуальна форма та зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;

- копія військового квитка серії МО № 673255;

- витяг з наказу командира військової частини - польова пошта В2612 № 91 від 01.04.2016 р. про зарахування солдата ОСОБА_1 до особового складу в/ч;

- рапорт ТВО командира противотанкового відділення, поданий на ім’я командира в/ч А3220 про виявлення факту нез’явлення вчасно на військову службу солдата ОСОБА_1 з відпустки;

- витяг з наказу ТВО командира в/ч А3220 № 901 від 16.12.2017 р. про призначення службового розслідування по факту нез’явлення вчасно на військову службу без поважних причин військовослужбовця ОСОБА_1;

- довідка військового коменданта військової прокуратури м. Покровськ № 2114 від 21.12.2017 р. про повернення військовослужбовця ОСОБА_1 з щорічної відпустки в розташування військової частини 18.12.2017 р.;

- письмові пояснення свідків військовослужбовців ОСОБА_2, ОСОБА_3, з яких вбачається, що вони проходять службу в в/ч А3220 та їм відомо, що їх співслужбовець ОСОБА_1 вибув у відпустку 04.12.2017 року та не повернувся вчасно 14.12.2017 р., в розташування частини з’явився лише 18.12.2017 р.;

- акт службового розслідування, складеного командиром другого штурмового взводу І штурмової роти, затвердженого ТВО командира в/ч А3220 з прийняттям висновку про притягнення солдата ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за нез’явлення вчасно з відпустки у в/ч та невихід на військову службу без поважних причин з 14.12.2017 р. по 17.12.2017 р. та повідомлення про наявність в діях військовослужбовця ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, -

оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, зразково виконувані свої службові обов'язки. Згідно з вимогами ч. 10 ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014, затв. Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію. Рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

Всупереч інтересам служби та наведених вимог нормативно-правових актів, ОСОБА_1 вчинив правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, а саме допустив нез"явлення вчасно без поважних причин на військову службу з відпустки в умовах особливого періоду, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-11 ч. 4 КпАП України.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясовую, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-11 ч. 4 КпАП України, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КпАП України не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст. 23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Пом’якшуючих обставин, визначених ст. 34 КпАП України, та обтяжуючих обставин, визначених ст. 35 КпАП України – не встановлено. Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушника (за місцем служби характеризується посередньо), з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, вважаю за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі в межах санкції ч. 4 ст. 172-11 КпАП України, а саме у розмірі ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімуму доходів громадян, як такого, що буде достатнім для виправленням правопорушника.

Згідно ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Разом з тим, згідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків. Таким чином, підстави для накладання на ОСОБА_1 обов’язку сплати судового збору відсутні.

На підставі викладеного, ст. 172-11 ч. 4 КпАП України, керуючись ст. ст. 279, 280, 283, 284 КпАП України, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-11 ч. 4 КпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 2465 (дві тисячі чотириста шістдесят п’ять) гривень в дохід держави (Реквізити рахунку для оплати штрафу: розрахунковий рахунок - м. Покровськ – 31110106700060, Покровський район – 31114106700259, ОКПО- 34686579, Банк отримувача- ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО – 834016, Код бюджетної класифікації — 21081100).

Строк пред"явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області.

Суддя /підпис/ ОСОБА_4

З оригіналом згідно

Суддя