Вирок № 71389135, 27.12.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 1-кп/235/23/17

Справа № 235/3582/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі : головуючого судді Хмельової С.М.

за участю : прокурорів Столяренко Д.С., Реган Ю.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

секретарів судового засідання Соловйової М.О., Кучерявого М.Ю., Лебеденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42015050000000105 від 2 березня 2015 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Красноармійськ, Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення, яке викладено у обвинувальному акті, у наступному:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 згідно наказу начальника ГУМВС України в Донецькій області № 55 о/с від 28.02.2014, призначено на посаду слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи СВ ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області. ОСОБА_1, маючи спеціальне звання лейтенанта міліції, відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364, ч. З ст. 18, п. 2 Примітки до ст. 368 КК України, ст. ст. 1, 10, 11, 20 - 25 Закону України «Про міліцію», являється службовою особою, яка постійно здійснює функції представника органу виконавчої влади та займає відповідальне становище.

ОСОБА_1, перебуваючи на вказаній посаді, в порушення ч.ч. 1, 2 ст. 9 КПК України, п.п. 1, 2, 6 Функціональних обов’язків, затверджених т.в.о. начальника СВ ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області 02.01.2015, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_4 за знищення речових доказів у кримінальному провадженні за наступних обставин.

03.02.2015 року слідчому СВ ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015050410000245 за фактом заздалегідь необіцяного сприяння ОСОБА_4 учасникам злочинної організації «ДНР» за ч.І ст.256 КК України.

Під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим Волобоєвим А.О. 04.02.2015 надано доручення (в порядку ст. 40 КПК України) ОСОБА_3 МРВ УСБ України в Донецькій області щодо направлення на адресу СВ ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області легалізованих матеріалів оперативно-розшукової діяльності ДКР СБ України, які підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчиненого кримінального правопорушення.

За постановою прокурора від 23.02.2015 кримінальне провадження №12015050410000245 для подальшого розслідування спрямовано за територіальністю до ОСОБА_5 ГУМВС України в Донецькій області.

24.02.2015 року ОСОБА_1 викликав ОСОБА_4 до ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області для бесіди на 16 год. 00 хв. В цей же день приблизно о 16 год. 15 хв. ОСОБА_1, знаходячись на території внутрішнього двору ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області за адресою: Донецька область, місто Красноармійськ, вулиця Фрунзе 7, діючи умисно, з метою одержання для себе неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, повідомив ОСОБА_4 про те, що її буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 256 КК України, та в подальшому засуджено до реальної міри покарання. В той же час за винагороду в розмірі 15-20 тисяч гривень можливо знищити речові докази за кримінальним провадженням - легалізовані матеріали оперативно-розшукової діяльності ДКР СБ України (оптичний носій – DVD-R диск із записами телефонних дзвінків ОСОБА_4 на «гарячу» лінію злочинної організації «ДНР»), які були підставами для внесення відомостей за даним фактом до ЄРДР. Побоюючись бути притягнутою до кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 погодилась передати ОСОБА_1 обумовлену суму грошових коштів.

Попередньо домовившись між собою, 11.03.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зустрілись в приміщенні ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області. В цей же день об 11 год. 08 хв. ОСОБА_1, перебуваючи на території внутрішнього двору ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області за адресою:Донецька область, місто Красноармійськ, вулиця Фрунзе, 7, повідомив ОСОБА_4, що матеріали кримінального провадження відносно неї вже передані до ОСОБА_5 ГУМВС України в Донецькій області, однак легалізовані матеріали оперативно-розшукової діяльності ДКР СБ України надійдуть спочатку до нього як відповідь на його доручення оперативному підрозділу. ОСОБА_1 пояснив, що в нього є знайомий працівник СБ України, який допоможе видалити частину аудіозаписів з диску із легалізованими матеріалами оперативно - розшукової діяльності. За це ОСОБА_4 повинна передати ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 тисяч гривень.

Продовжуючи свій злочинний умисел, 16.03.2015 о 20 год. 25 хв. ОСОБА_1, знаходячись у салоні належного ОСОБА_4 автомобілю марки «Чері-Кімо», державний номер НОМЕР_1, який перебував на стоянці біля заднього входу до адміністративної будівлі Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за адресою: Донецька область, місто Красноармійськ, вулиця Горького 20, діючи умисно, з корисливих мотивів, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби, отримав від ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в розмірі 10 тисяч гривень. Вказані грошові кошти він отримав за знищення речових доказів у кримінальному провадженні № 12015050410000245 - легалізованих матеріалів оперативно-розшукової діяльності ДКР СБ України, які повинні надійти до СВ ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області як відповідь на доручення слідчого від 03.02.2015, що унеможливить притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, ОСОБА_1 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 провину у інкримінованому кримінальному правопорушення не визнав, суду показав, що він працював на посаді слідчого, мав звання лейтенант міліції. 3 лютого 2015 року до чергової частини відділу міліції звернулись співробітники СБУ з повідомленням, що деякі люди співпрацюють з так званою днр. Обвинуваченого викликав начальник слідчого відділу ОСОБА_6 та передав повідомлення, дав вказівку реєструвати провадження. Обвинувачений вніс дані до ЄРДР відносно ОСОБА_4 До обвинуваченого прийшов працівник СБУ який привів чоловіка та жінку. Обвинувачений представився, пояснив цим особам по якому провадженню їх доставлено, яка стаття. З чоловіком попрацював півгодини та відпустив. Далі став працювати з ОСОБА_4 З нею довго балакали, пояснював яка стаття, що передбачає відповідальність за правопорушення, давав їй читати кодекс, пояснював що визначає ця стаття. Оглядав мобільний телефон ОСОБА_4, вилучав його та складав про це протокол. ОСОБА_4 повідомила, що мешкає у м. Димитрів та їй треба зв’язатись з чоловіком. Обвинувачений надав їй свій телефон, потім приїхав чоловік та забрав ОСОБА_4 Домовились зустрітися наступного дня. На слідуючий день ОСОБА_4 привезла документи про склад її сім’ї, свідоцтва про народження дітей. Цікавилась у обвинуваченого, що буде далі. Обвинувачений повідомив ОСОБА_4, що справа не їх території і буде направлена в другий орган для проведення розслідування. ОСОБА_4 питала який вона має статус, обвинувачений відповідав, що вона не підозрювана, оскільки їй не вручено підозри, що може спокійно жити, чекати поки її викличуть. В лютому ОСОБА_4 декілька разів дзвонила обвинуваченому, питала що з її справою, нав’язувалась на зустріч. У обвинуваченого не було часу, тому зустріч відкладав. Обвинувачений отримав ухвалу суду про зняття трафіка. Відправив ухвалу та доручення до м. Києва в Департамент карного розшуку в двадцятих числах лютого. Потім ОСОБА_4 приїхала без дзвінка, знову розпитувала, що з її справою. ОСОБА_4 почала розмови про певну суму грошових коштів. Обвинувачений зразу їй сказав, що справ з нею мати не буде, тому що він проти корупційних дій, сказав, що якщо вона бажає хай звертається до тих осіб, які її затримували. Вона спитала скільки це може коштувати, обвинувачений відповів в жарт, що можливо 15 тис. На початку березня обвинувачений поїхав з міста та був відсутній декілька днів. ОСОБА_4 знову йому дзвонила, він порадив звернутись до адвоката, що для адвоката її справа не тяжка. Давав якісь номера телефону адвокатів. Наприкінці лютого чи на початку березня відправив провадження відносно ОСОБА_4 до м. Дружківка по території. ОСОБА_4 напередодні затримання обвинуваченого знову йому подзвонила, питала про адвоката та намагалась оговорити суму. 16 березня дзвонила декілька разів. Обвинувачений був зайнятий, тому сказав, що може зустрітися тільки вечором. Вечором обвинувачений хотів по швидше піти додому. Вийшов на вулицю, зустрів на сходах ОСОБА_7 та попросив відвезти його додому. Сів в службовий автомобіль ВАЗ 2107, за кермом якого був ОСОБА_7, коли почали від’їжджати, знову подзвонила ОСОБА_4 та попросила зустрітись. Обвинувачений погодився, тому що хотів скоріше неї позбутися. Вийшов з автомобілю ВАЗ та сів до машини ОСОБА_4 і в цей момент у нього з карману куртки випав блокнот. ОСОБА_4 підняла блокнот та передала йому, він забрав та поклав в карман. ОСОБА_4 задавала дивні питання. Обвинувачений порадив їй з адвокатом звернутися з клопотанням на ознайомлення з записами її розмов, і йому буде цікаво послухати ці розмови. Вона погодилась. Обвинувачений вийшов з машини та пішов до машини в якій його чекав ОСОБА_7, який завів автівку і, як тільки обвинувачений сів на сидіння, в цей момент на капот машини впав працівник СБУ зі зброєю. В цей же момент обвинуваченого смикнули з правої сторони, витягнули з машини та поклали на землю. Обвинувачений питав що трапилось. Через пару хвилин тільки побачив, що ОСОБА_7 відвели в сторону. Лежав на асфальті хвилини три. Підійшов ОСОБА_8, два понятих. Обшукували обвинуваченого, потім відвели в сторону. Пізніше підвили до машини та сказали, щоб відкривав двері. Обвинувачений відкривав двері, коли підійшов та відкрив водійські двері, побачив предмет схожий на пачку грошей. ОСОБА_8 взяв гроші за гумову резинку та поклав їх на багажник машини. Обвинувачений вимагав, щоб встановили гроші то чи ні, взяли змиви з рук. Обвинуваченого знову відвели в сторону. Що відбувалось біля машини не знає. Коли зупинили відео зйомку, всі пішли до міськвідділу. Обвинувачений питав в якому статусі він перебуває, йому сказали що він затриманий. Попросив подзвонити родичам, на що отримав відмову. У міськвідділі зайшли в кімнату прийому громадян. Там слідчий Саєнко В.В. зачитував протокол. Обвинувачений робив зауваження з приводу грошових коштів. В цій кімнаті також знаходились ОСОБА_7, два поняті, начальник слідчого відділу ОСОБА_6, Михайленко – в.о. начальника МВ, два працівника СБУ. Обвинувачений вимагав перерахувати гроші, але йому відповіли, сказали що вже все перерахували. Потім пішли на третій поверх до СБУ для складання протоколу затримання. До СБУ вже прийшов адвокат, але адвоката пустили через 20 хвилин. Обвинуваченому та його адвокату відмовили у перегляді відео зйомки, захисника не ознайомили з протоколом. Обвинуваченого затримали, з під варти відпустили, коли було внесено заставу. У м. Димитрів з ОСОБА_4 була мінлива зустріч. Був у місті у своїх справах, розмовляв з ОСОБА_4 пару хвилин, давав їй номер телефону адвоката. Грошові кошти ОСОБА_4 обвинуваченому не передавала. Яких-небудь повноважень у обвинуваченого у справі ОСОБА_4 вже не було. Процесуальний керівник прокурор Туренко Д.О. контролював хід розслідування, тому без його погодження слідчий не мав змоги щось робити. Прокурору також було відомо, що обвинувачений спрямував запит. Обвинувачений розмови з ОСОБА_4 сприймав по іншому, йому здається, що на записах відсутні деякі його фрази. ОСОБА_4 допомагав тільки в одному, рекомендував звернутися до адвоката. Відкіля з’явились гроші він не знає. Коли слідчий Саєнко В.В. брав гроші за резинку, обвинувачений думав, що вони оброблені якоюсь речовиною, тому наполягав на знятті змивів з рук. Про те, що гроші були в розмірі 10 тисяч, обвинувачений дізнався тільки з підозри. Обвинувачений просив суд виправдати його, оскільки він не скоював жодного злочину.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що працював разом з обвинуваченим у ОСОБА_3 В березні 2015 року коли виходив з роботи зустрів ОСОБА_1, який попросив підвезти його додому. Вони разом сіли до службового автомобіля ВАЗ 2107, та почали рухатися в бік вулиці 40 років Жовтня. Біля будівлі суду ОСОБА_1 попросив зупинитись. ОСОБА_1 вийшов з машини та пішов до авто світлого кольору, яке стояло на відстані 1-1,5 метра, сідав в машину чи ні обвинувачений, свідок не бачив. ОСОБА_1 був відсутній 2-3 хвилини. Коли повернувся, сів до машини, свідок не вспів завести двигун, підійшли працівники СБУ та попросили вийти з машини. Раніше ОСОБА_1 свідку нічого не розказував, про громадянку ОСОБА_4 свідок не чув. Що-небудь в руках у ОСОБА_1 свідок не бачив, яких-небудь рухів ОСОБА_1 в машині не робив, під сидіння водія нічого не кидав. В обстановці, яка склалась 16.03.2015р. не можливо було підкласти гроші під сидіння водія. Якщо б ОСОБА_1 намагався «скинути» гроші, він би зачепився за свідка, але такого не було. Коли свідка відводили від машини він повернувся та побачив, що ОСОБА_1 лежить на землі. Свідка відвели від машини на відстань близько 5 метрів, що відбувалось з ОСОБА_1 не бачив, що відбувалось біля машини не бачив, спілкувався з працівниками СБУ. Машина є службовою, але свідку не дали можливості бути присутнім під час обшуку машини, та не дали можливості довести про подію до відома керівництва. Оскільки машина службова, то свідок повинен був бути присутнім під час обшуку, але як проходив обшук він взагалі не бачив. Свідок знаходився при виконанні службових обов’язків, при ньому була зброя, але зброю та особисті речі у свідка забрали та повернули тільки через декілька днів в прокуратурі. Всі люди під час обшуку були в цивільному. Свідок був відсутній біля машини 15-20 хвилин, можливо більше, тому що там відбувалось не бачив. Коли свідка підвели до машини він побачив, що на багажнику лежить пакет з грошима, чи справжні чи ні він не знає, путівка, список з підприємством м. Авдіївка, стояли два понятих, слідчий, ОСОБА_1 та працівники СБУ. І тільки потім йому сказали що відбуваються слідчі дії. Начебто ці гроші знайшли під водійським сидінням машини. ОСОБА_4 не було ані біля машини, ані у міськвідділі. Гроші не рахували, не переписували. ОСОБА_1 наполягав, щоб перерахували та переписали гроші, але слідчий сказав, що зробили це раніше. Свідку та ОСОБА_1 сказали щоб вони дістали особисті речі. Потім всі пішли до відділу міліції. Протокол складали, але підписували його вже у відділку. На питання слідчого про гроші, ОСОБА_1 відповідав, що гроші не його. Проводилась відео зйомка, але відео не оглядалось. В присутності свідка протокол фіксування контролю за злочином не складався.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що 2 лютого 2015 року о 14 годині 30 хвилин шестеро людей в балаклавах, не представившись хто вони, попросила її вийти з квартири, де вона перебувала у бабусі у м. Димитрів. Одягли їй на голову мішок, замотали скотчем, вона не знала куди її привезли. Перебувала в якомусь підвалі 28 годин. 3 лютого 2015 року в 17 годині 30 хвилин її допровадили до ОСОБА_3 до слідчого Волобоєва А.О. У неї було вилучено мобільний телефон. Слідчий їй сказав, що їй буде три роки умовно за дзвінок на гарячу лінію «днр», куди вона дзвонила 25.01.2015 року. У свідка забрали телефон та відпустили. 4 лютого 2015 р. свідок з чоловіком приїхала до відділку, підписувала якісь документи. Слідчий сказав, що оскільки вона мати двох дітей, в гіршому випадку, вона отримає термін три роки умовно. 24 лютого 2015 року свідок зателефонувала слідчому Волобоєву А.О. дізнатися про хід її справи. Він сказав, що її справу вже відправлено до м. Дружківка і вони можуть під’їхати та дізнатись в чому суть її справи. Свідок з чоловіком приїхала до відділку о 16 годині. Спочатку балакали на задньому дворі, потім вийшли на вулицю. Слідчий сказав, що відкрита кримінальна справа за ст. 256 КК України і там термін від трьох до п’яти років. Але справа може розвалитись, якщо буде загублений диск з записом, можна звернутися до СБУ, там є люди, які за певні кошти можуть це зробити. Спочатку свідок зацікавилась. ЇЇ чоловік сказав, що слідчий нічим не допоможе, тому що справа поїхала вже на Дружківку, а її «розведуть» на гроші. Чоловік порадив звернутись до СБУ. На гарячу лінію дзвонила тому, що її батьки перебували у с. Тоненьке і по їх будинкам стріляли, батькам зруйнували будинок, їй додзвонилась мама і попросила подзвонити на гарячу лінію, свідок подзвонила і поросила припинити вогонь, тому що у населеному пункті є люди. Свідок звернулась до СБУ у м. Красноармійськ. В СБУ писала заяву про те як її затримували, що з неї шахрайським шляхом вимагають гроші. Дала згоду на фіксування телефонних розмов. Коли переговорила зі співробітниками СБУ, з чоловіком під’їхали до ОСОБА_1 11 березня 2015 року. Він сказав, що є людина, яка нарізає ці диски, і написав на мобільному телефоні суму 10000 гривень. В той же день ОСОБА_1 під’їхав до м. Димитрів до ЦМЛ і сказав, що 10 тис.гривень буде достатньо. Свідок сказала, що вони подумають, і як приїдуть з селища, вона зможе зустрітися зі слідчим. 11.03.2015р. коли балакали у дворі відділу міліції на свідку була відеокамера, як саме записувалась розмова не знає. Камеру на неї одягав працівник СБУ, як його звати не пам’ятає. Після бесіди повернулась до СБУ віддати камеру. За консультацією до юристів свідок не зверталась. Перебувала в страхі, відчувала дискомфорт, тому прислухалась до чоловіка, який рекомендував звернутись до СБУ. Вважала, що слідчий її обманює, і нічим не допоможе. 16.03.2015р. гроші їй передали працівники СБУ. Також були присутні слідчий прокуратури, поняті. Копії грошей робили при ній, на копіях розписувалась і злічала з оригіналами. Гроші були номіналом 100 та 200 гривень. Їй передали гроші, вона поклала їх до файлу та в сумку. Гроші спеціальними засобами не оброблялись. На неї вдягли апаратуру для фіксування. Подзвонила ОСОБА_1, той сказав, що нічого не буде, сказав, що людина, яка повинна це робити не погоджується, що передзвонить пізніше. Вона повернулась до заводу та з неї зняли апаратури. Гроші залишились у свідка. Про зняття або встановлення апаратури документів не складали. В той же день ввечері ОСОБА_1 сказав, щоб вона приїжджала, що людина їде на Київ і треба передати гроші. 16.03.2015 року свідок під’їхала на машині о дев’ятій вечора, стала між міліцією та судом. Не погодилась сідати в іншу машину, попросила ОСОБА_1 сісти у її машину. Коли ОСОБА_1 сів до її машина, свідок увімкнула світло щоб дістати гроші з сумки. ОСОБА_1 запевнив її що в іншій машині сидить працівник СБУ і він йому зараз передасть гроші. Вона дала гроші, ОСОБА_1 взяв рукою гроші і поклав до куртки. Вийшов з машини. Свідок бачила як ОСОБА_1. сідає у машину з синіми номерами. Що відбувалось далі не знає. Свідок поїхала на завод зняти апаратуру. Протокол, коли з неї знімала апаратуру, не складався. Після цих подій більше участі ніде не приймала. Потерпілою себе не відчуває. В якому стані її справа не знає. Станом на 24 жовтня 2017 року свідка не викликали до правоохоронних органів за кримінальним провадженням у відношенні неї. Спеціальних завдань слідчий свідку не давав.

Ще коли 24 лютого 2015р. свідок дізналась, що справа поїхала до Дружківки, вона для себе зрозуміла, що слідчий Волобоєв А.О. шахрай і це буде шахрайство з його боку.

Свідок ОСОБА_9, який є батьком обвинуваченого, суду показав, що йому подзвонили 16 березня 2015 року біля 23 години співробітники сина та сказали, що з сином неприємності і що йому треба прийти до міського відділу міліції. Коли свідок прийшов побачив багато машин, співробітників сина. Про затримання сина працівники СБУ йому не повідомляли. Ніхто не пояснював, що з сином. Свідок сам підійшов до машини, відкрив двері, побачив, що в машині сидить його син, та якість чоловіки, які сказали що повезуть сина до м. Краматорськ. З сином побалакати не дали. На машині не було розпізнавальних знаків. Хвилин 40 син сидів в цій машині, потім його повели до міського відділу міліції. Син вдома про роботу ніколи не розказував. Сина характеризує позитивно.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 2 лютого 2015 року його жінку забрали люди в масках. 3 лютого 2015 року він забрав жінки з міськвідділу. 4 лютого 2015 року жінка сказала, що треба взяти роздруківку телефонних дзвінків, потім вони поїхали до слідчого Волобоєва А.О., який сказав, що жінці загрожує три роки умовно. 24 лютого 2015 року приїхали до міськвідділу до слідчого Волобоєва А.О., і слідчий сказав, що їй загрожує від трьох до п’яти років, рекомендував звернутись до адвоката. Потім вони зі слідчим вийшли на вулицю, і слідчий сказав, що можна вирішити питання за суму 15 тис. гривень. Це плата за диск, де його жінка дзвонила на гарячу лінію. Домовились, що будуть з жінкою обговорювати це питання. Потім вирішили звернутись до СБУ. 11 березня 2015 року зустрілись зі слідчим у м. Димитрів біля лікарні. Слідчий сказав, що побалакав з хлопцями та вони погодились на 10 тисяч гривень. 16 березня 2015 року жінка сказала, що відбулась передача грошей. Слідчий гроші не вимагав, погроз, що якщо вони йому не заплатять, буде гірше, не виказував. Вони балакали про те, що працівники СБУ можуть допомогти, а гроші треба передати через нього.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що він стояв на зупинці де до нього під’їхала машина, чоловіки, які були в машині попросили бути понятим, свідок погодився. Його повезли на завод, який розташований під димитрівським мостом. На заводі був слідчий, начальник СБУ та жінка. Слідчий сказав, що вони будуть присутні при копіюванні грошей, потім зробили копії, свідок та інший понятий розписались в копіях. Гроші оригінали віддали жінці. Складався протокол огляду грошей. Жінку не оглядали. Гроші були в сумі 10000 гривень. У вечері того ж дня їх привезли до міського відділу міліції і там обвинуваченого взяли за хабар. Гроші лежали в машині ВАЗ 2107 в ногах у водія. Обвинувачений ОСОБА_1 казав, що це не його гроші. Коли понятого привезли до місця події машина була відкрита. Ні ОСОБА_1 ні водії в машині не було. ОСОБА_1 стояв позаду машини на відстані півметра. Скільки часу машина була відкрита не знає. Як ОСОБА_1 та водій виходили з машини не бачив. До машини підійшов слідчий, свідок, подивились та побачили що гроші лежать на килимі у водія. Гроші були без пакета, можливо перетягнуті резинкою. Купюри не оглядали та не перераховували. Події біля відбувались 1-1,5 години. Потім всі разом пішли до міськвідділу, в кімнату на першому поверсі. Там розписувались в документах. Гроші не перераховували. Всі речі вилучені склали до пакета та запакували: ключі, телефон, особисті кошти, карточки. З першого поверху пішли на третій, що там відбувалось не пам’ятає, тільки розписувався в документах, які мають відношення до цієї справи. Відбитки пальців у ОСОБА_1 не знімались. Через декілька днів вони поїхали в м. Краматорськ. Там оглядали тільки гроші, які були запечаті в пакеті. Хто розкривав великий пакет не знає. При ньому слідчий розкрив пакет з грошима. Вони звіряли серійні номери купюр з тими, які були видані на заводі.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що він з другом стояв на зупинці, під’їхала машина та їх попросили бути понятими. Потім їх повезли на завод. Там в кімнаті була громадянка. Їм показали гроші по 100 та по 200 гривень. Вони розписувались на копіях грошей. Гроші віддали громадянці, складали чи ні протокол не пам’ятає. Потім їм сказали, що подзвонять та треба буде прийняти участь у слідчих діях. Коли приїхали до машини, обвинувачений лежав на землі. Водія свідок не знає, де він був не знає, в машині нікого не було. Поняті ходили зі слідчим. Почали обшукувати. Всі дивились за обшуком. Потім сказали, що ось лежать гроші. Поняті стояли та спостерігали за процесом. Точних деталей свідок не пам’ятає. Гроші лежали не на килимі, а під сидінням водія. Гроші в руки взяв оперативний працівник, показав. Гроші були складені та замотані резинкою. Гроші поклали на капот машини, копій не було. Знімали чи ні резинку з грошей не пам’ятає, звіряли чи ні їх з копіями не пам’ятає. Щось вилучали, клали до пакета, вони розписувались. Де був ОСОБА_1 свідок не пам’ятає. На капоті машини складався протокол. ОСОБА_1 казав, що гроші не його. Чи ходили вони потім до міліції, до СБУ свідок не пам’ятає. Потім їздили на огляд грошей до м. Краматорськ. Гроші були в маленькому пакеті. Слідчий клав їх на стіл. Звіряли з копіями, розписувались на копіях грошей.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що працює у ОСОБА_3 МРВ УСБУ в Донецькій області, з обвинуваченим перебував у робочих стосунках. В березні 2015 року надійшло доручення слідчого Волобоєва А.О. про те, що необхідно провести легалізацію матеріалів, які будуть отримані внаслідок оперативно-технічних заходів. Це доручення начальником ОСОБА_3 МРВ УСБ було розписано на свідка, як на виконавця. Після чого свідок в робочому порядку погоджував зі слідчим Волобоєвим А.О. строки виконання доручення. Після свідок підготував відповідний лист за підписом начальника та направив на департамент, який знаходиться в м. Київ та має право здійснювати легалізацію ОТЗ. Відповідь особисто свідком не отримана. Тому направити відповідь ОСОБА_1 він не може, тому що нема даних з Києва відносно особи ОСОБА_4 Такі доручення надходять часто. В Києві є відділ, який спеціалізовано займається такими питаннями. З Києва повинен був надійти диск або розпечатка. Після отримання цих матеріалів вони передаються начальнику слідчого відділу. Відповідь з м. Києва надходить до м. Маріуполь, а потім до свідка. Свідок готує супровідний лист на ім’я начальника СВ, а він вже в рамках кримінальному провадження тому слідчому, який займається справою. Свідок не знайомий ще з жодною легалізацією, тому як воно може вплинути на кваліфікацію дій особи не знає. Слідчий не може сам звертатися до Департаменту. До свідка ОСОБА_1 з пропозицією знищити отримані матеріали, або переробити, пошкодити не звертався, гроші не пропонував. Іншого інтересу або активності ОСОБА_1 з цих питань не виявляв та до свідка не підходив. Обвинувачений ОСОБА_1 доступу до тих документів, які надходять до їх управління не має, та будь-яких фактів доступу свідок не знає. Фактів коли знищувались, пошкоджувались докази отримані з Києва свідку не відомі. Відповідь ОСОБА_1 свідок не направляв. У відношенні ОСОБА_4 особисто свідок відповіді не отримував.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що працює старшим слідчим Красноармійського МВ УМВС, з обвинуваченим ОСОБА_1 разом працювали. Свідок деякий час був в.о. начальника слідчого відділу та обвинувачений перебував у його підпорядкуванні, але які у ОСОБА_1 були в провадженні кримінальні провадження свідок не знає. Під час проведення досудового слідства по кримінальним провадженням, якщо проводять негласні слідчі (розшукові) дії, матеріали надходять до секретної частини ОСОБА_3, звідти направляються до прокуратури. Якщо прокурор дає згоду на розсекречування, повертаються назад до МВ, потім до начальника відділу, а потім начальник відділу дає вказівки. Якщо матеріали вже розсекречені вони повинні пройти через начальника, а він вирішує куди їх направляти. Якщо кримінальне провадження перебуває в іншому органі досудового розслідування, матеріали направляються до того органу. Тому відповіді на доручення направляються не ініціатору доручення, а відразу на орган досудового розслідування, куди було направлено кримінальне провадження. Начальник слідчого відділу коли направляє документи слідчому, отримані на його доручення, вони проходять через канцелярію і слідчий ставить свій підпис про отримання. Зникнути ці матеріали (докази) не можуть. Слідчий ставить до відома прокурора, що отримані відповіді на доручення, та отримує від прокурора вказівки. Свідок характеризує ОСОБА_1 лише з позитивної сторони, тому факт знищення ОСОБА_1 доказів виключає. Взагалі таких фактів свідку не відомо. Не може зникнути і диск, а якщо він буде поцарапаний, його можна поновити.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що він працює на посаді старшого прокурора Красноармійської місцевої прокуратури. Обвинуваченого ОСОБА_1 знає як слідчого Красноармійського МВ. Свідок на посаді прокурора працює з вересня 2014 року, ОСОБА_1 знає з середини серпня, коли свідок був у місті у відрядженні. 3 лютого 2015 року до чергової частини міліції надійшов рапорт начальника СБУ про те, що громадянка ОСОБА_4 здійснює заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам терористичної організації, за цим фактом було внесено відомості до ЄРДР за ознакою складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 256 КК України. Свідка було визначено старшим групи прокурорів. Т.в.о. начальника слідчого відділу ОСОБА_6 проведення досудового розслідування було доручено слідчому Волобоєву А.О. Свідку відомо, що за даним кримінальним провадженням громадянка ОСОБА_4 здійснювала вказане правопорушення, місцем вчинення якого було село Тоненьке Ясинуватського району. 9 лютого 2015р. слідчий Волобоєв А.О. виніс клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів з метою витребувати у оператора мобільного зв’язку інформацію по мобільному телефону ОСОБА_4, свідок це клопотання погодив. 23 лютого 2015 року надіслано повідомлення, що місцем скоєння правопорушення є с. Тоненьке Ясинуватського району і свідок виніс постанову про передачу, в порядку ст. 218 КПК України, провадження до прокуратури м. Дружківка. Диску НСРД в матеріалах не було. Свідку відомо, що СБУ м. Києва проводила негласні слідчі дії у відношенні гарячої лінії «днр» і так була встановлена громадянка ОСОБА_4 В подальшому повинні були розсекретити ту частину, яка стосується ОСОБА_4 та передати для долучення, так як це є доказом, де було б вказано що вона говорила, з ким говорила, в який час говорила. Ці дані оформлюються на CD-диск, який в подальшому передається, після певної процедури легалізації. Диск повинен був надійти в розумні строки, але так і не надійшов. За дорученням прокурора області раз чи два на місяць проводиться моніторинг справ за статтями 256, 260, 258-3 КК України, окремою графою ідуть справи, які передані по території. На той час таких справ було п’ять. Ведеться контроль за такими справами. Якщо кримінальне провадження було направлено по території то і диск повинен був надісланий по території. З СБУ такий диск з роздруківкою іде на райвідділ, з райвідділу в прокуратуру, прокуратура направляє далі. При проведенні моніторингу втрата диску була б виявлена. До свідка обвинувачений ОСОБА_1 з пропозицією знищити диск не звертався.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що з обвинуваченим ОСОБА_1 перебуває у дружній стосунках. Якось обвинувачений попросив свідка відвезти його до м. Димитрів, сказав, що дівчині треба зробити сюрприз. Приїхали до м. Димитрів, зупинились в районі лікарні. У ОСОБА_1 були з собою цукерки в коробці. Повернувся вже ОСОБА_1 без цукерок. Куди ходив обвинувачений свідок не знає.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що працює на посаді начальника СВ ОСОБА_3, з обвинуваченим разом працювали. В березні 2015 року свідку повідомили, що співробітник міліції затриманий співробітниками СБУ при отриманні хабара. Коли свідок приїхав до відділку йому сказали, що ОСОБА_1 був затриманий при отриманні хабара від громадянки, у відношенні якої проводив досудове розслідування. Саме провадження, за яким проводились заходи СБУ та обласною прокуратурою вже не розслідувалось їх відділом. За три тижні до цього воно було надіслано до м. Дружковка, оскільки згідно наказу всі правопорушення, які скоєні на території Ясинуватського району розслідує ОСОБА_5 Кримінальне провадження було надіслано 23 лютого 2015 року, тому жодного відношення в березні ОСОБА_1 до цього провадження не мав, та вплинути на хід розслідування він не міг. Свідок був присутній при оголошенні протоколу огляду автомобіля, який не рахується за слідчим відділом, номера купюр в протоколі записані не були. ОСОБА_1 звертав на це увагу та просив занести в протокол. Слідчий сказав що це не суттєво, у них ці номери записані в іншому протоколі. Свідок повинен був бути присутнім при проведенні слідчих дій, але коли свідок прийшов на місце події, його не зовсім культурно, з погрозою застосувати зброю, попросили піти. Свідок підійшов до автомобіля побачив, що на багажнику лежать предмети та гроші. Стояли дві цивільні особи метрах в п’яти від автомобіля, там же були працівники СБУ, прокуратури, ОСОБА_1, але свідка некультурно попросили піти. Свідку також відомо, що матеріали кримінального провадження були надіслані в Дружковку. На час передачі справи відомості з СБУ, розсекречені матеріали, були відсутні. Вся пошта у слідчому відділі проходить через свідка і, якщо надходять матеріали, які вже у них не перебувають в провадженні, то він пише доручення помічнику слідчого або інспектору слідчого відділу з завданням підготувати супровідний лист. По переданим справам не проводять ніяких слідчих дій, матеріали які надходять на їх запити, до слідчого не потрапляють. ОСОБА_1 направляв доручення працівникам СБУ через канцелярію, і копія цього запиту разом з провадженням направлена до м. Дружковка. В розпорядженні слідчого Волобоєва А.О. не залишилось жодного документа з цього провадження. Відповідь СБУ надсилає на ім’я начальника слідчого відділу. ОСОБА_1 до них відношення вже не має. Цей порядок ОСОБА_1 відомий. ОСОБА_1 не просив повідомити йому коли прийде відповідь, не пропонував передати відповідь йому. ОСОБА_1 до свідка з пропозицією отримати неправомірну вигоду не звертався. По тим справам, які перебувають в провадженні їх відділу, свідок пише резолюцію передати слідчому. В даному випадку відповідь на доручення ОСОБА_1 не могла до нього потрапити, тому ОСОБА_1 не міг вплинути на хід слідства.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що працює на посаді старшого слідчого, раніше працював з обвинуваченим. 17 березня 2015 року коли свідок прийшов на роботу йому стало відомо, що його колега ОСОБА_1 був затриманий нібито за отримання неправомірної винагороди. Свідок з обвинуваченим в одному кабінеті працював 10 місяців. Таку особу як ОСОБА_4 не пам’ятає. Оскільки вони перебували в одному кабінеті, іноді був присутній при слідчих діях, які проводив ОСОБА_1, але справами не цікався, займався своєю роботою. Ніколи не чув, щоб ОСОБА_1 пропонував знищити, пошкодити дані у справах.

В якості свідка в судовому засіданні був допитаний слідчий Саєнко В.В., який суду показав, що ОСОБА_18 подала заяву до СБУ у відношенні обвинуваченого Свідок отримав доручення про проведення досудового розслідування, коли відомості вже були внесені до ЄРДР. ОСОБА_4 вручили гроші, які були отримані з фінансової частини СБУ. При врученні грошових коштів ОСОБА_4 повинен був складатись протокол огляду та вручення грошових коштів, але у зв’язку з тим, що пройшов значний час, свідок точно не пам’ятає. Наскільки пам’ятає були зроблені копії з купюр, гроші нічим не оброблялись. ОСОБА_4С, повинна була їхати на зустріч з ОСОБА_1 Інструкцій або вказівок свідок ОСОБА_4 не давав. Свідок пам’ятає, що гроші ОСОБА_4 були передані в першій половині дня, а ввечері вони вручала їх обвинуваченому. Гроші вручала в своїй машині. Кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 закінчував інший слідчий.

В якості спеціаліста в судовому засіданні був допитаний ОСОБА_19, який працює начальником центру ОТЗ УСБУ в Донецькій області, та є спеціалістом в галузі техніки спостереження. Події пов’язані з ОСОБА_1 пам’ятає. Спеціаліст на питання чому за висновком експертизи на дисках наявні переривання та не спів падання аудіо-, відео – ряду, відповів, що в процес запису ніхто не втручався, як було записано так і відділи ініціатору доручення. Запис проводиться на мікро CD-карту. Спеціаліст припускає, що такі дефекти можливо пов’язані з браком картки. Такий ефект іноді буває, в той час таке траплялось, зараз вже ні. Отриманий в ході НСРД запис не проглядають, віддають ініціатору оригінал запису з супровідним листом. Якість зображення залежить не тільки від камери, може залежати від того під яким кутом проводиться зйомка.

В судовому засіданні досліджено наступні матеріалами кримінального провадження та речові докази, які перебувають в матеріалах кримінального провадження:

ОСОБА_4 2.03.2015р. звернулась з заявою до Управління СБ України в Донецькій області з проханням притягнути до відповідальності слідчого СВ ОСОБА_3 ГУ МВС України в Донецькій області лейтенанта міліції ОСОБА_1, який вимагає з неї гроші в розмірі 20000 гривень за не притягнення її до кримінальної відповідальності за кримінальним провадженням, відкритим у відношенні неї ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області 03.02.2015 року за ч. 1 ст. 256 КК України (а.п.79 т.1).

Згідно витягу з кримінального провадження № 42015050000000105 до ЄРДР 02.03.2015 року внесено відомості про те, що співробітник ГУМВС України в Донецькій області вимагає з громадян грошові кошти за не притягнення останніх до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 256 КК України, правова кваліфікації ч. 3 ст. 368 КК України (а.п. 72 т.1).

Начальником слідчого управління прокуратури Донецької області 02.03.2015р. надано доручення про проведення досудового розслідування (а.п. 73 т.1).

Досудове розслідування розпочато 02.03.2015р. слідчим відділом слідчого управління прокуратури Донецької області (а.п.74 т.1). Постановою заступника прокурора області від 02.03.2015р. визначено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42015050000000105 (а.п. 76-77 т.1).

На виконання доручення № 17/1/1-481 вих-15 від 02.03.2015 р. ст..слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області про проведення слідчих (розшукових) дій (а.п.80-81 т.1), головним відділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю направлено рапорт оперуповноваженого 1 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ від 02.03.2015р. про те, що проведенні оперативно-розшукові заходи, спрямовані на встановлення номерів телефонів операторів мобільного зв’язку, які знаходяться у користуванні у слідчого СВ ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області лейтенанта міліції ОСОБА_1, та встановлено, що ОСОБА_1 користується номером оператора мобільного зв’язку «МТС» 050-658-91-00 (а.п.82-83 т.1).

ОСОБА_4 в заяві від 03.03.2015р. на ім’я старшого слідчого слідчого управління прокуратури Донецької області, просить залучити її до проведення негласних слідчих розшукових дій за кримінальним провадженням № 42015050000000105від 02.03.2015р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, також надала згоду на процедуру зняття інформації з каналів її зв’язку, а саме з номера її мобільного телефону НОМЕР_2 (а.п.84 т.1).

Грошові кошти в розмірі 10000 гривень для використання в рамках кримінального провадження № 42015050000000105 від 02.03.2015р. направлені заступником начальника Управління – начальником ГВ БККОЗ старшому слідчому першого слідчого відділу прокуратури Донецької області (а.п.85 т.1).

Слідчий першого слідчого відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_8, у зв’язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015050000000105 від 02.03.2015р. за ознаками кримінального правопорушень, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, у присутності понятих ОСОБА_12, ОСОБА_11, провів огляд грошових коштів, наданих ОСОБА_4, у сумі 10000 гривень, для їх використання у якості заздалегідь ідентифікованих засобів під час проведення слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні. Оглядом встановлено, що суму 10000 гривень складають грошові купюри номіналом 100 гривень – 52 купюри, з номіналом 200 гривень – 24 купюри. Після огляду з вказаних грошових коштів виготовлені світлокопії на 19 аркушах паперу формату А-4, на яких поставили підписи заявник ОСОБА_4 та поняті. Дані аркуші долучені до протоколу огляду в якості додатків. Після вказаного, у присутності понятих вказані грошові кошти передані ОСОБА_4 для подальшого їх використання у якості заздалегідь ідентифікованих засобів під час проведення контролю за вчиненням злочину (а.с.100-120 т.1).

Протокол огляду місця події від 16.03.2015р. Огляд почато о 20 годині 25 хвилин, закінчено о 22 годині 30 хвилин. Огляд проводився за будівлею Красноармійського міського суду та між будівлею ОСОБА_3 міського відділу міліції за адресою: вул. Фрунзе, 7. За вказаною адресою знаходиться автомобіль бордового кольору марки ВАЗ 2107 зі спеціальним державним знаком синього кольору 1348. Під час огляду в автомобілі під лівим сидінням (місце водія) на килимку вилучено грошові кошти скріплені гумовою стрічкою. Грошові кошти в національній валюті купюрами номіналом 100 та 200 гривень. У бардачку під час огляду вилучено дорожні листи та коробку з дисками. На задньому сидінні з правої сторони на дивані вилучено 12 аркушів зі списком підприємств м. Авдіївки. На пропозицію добровільно видати свої особисті речі, громадянин ОСОБА_1 видав 2 мобільні телефони, посвідчення працівника міліції, ключі на зв’язці, особистий жетон, 6 гривень, печатку, флеш-накопичувач, кабель. На пропозицію добровільно видати особисті речі, громадянин ОСОБА_7 видав: посвідчення працівника міліції, посвідчення водія, ключі на зв’язці, паспорт, ідентифікаційний код, шість листків із записами, один лейкопластир, одна візитна карточка, одна банківська карточка, шість гривень сімдесят п’ять копійок, чорна ручка, запальничка, телефон НТС, особиста табельна зброя ОСОБА_7 ПМ з двома магазинами та шістнадцятьма набоями. Виявлене під час огляду вилучено та опечатано Згідно з даним протоколом гроші не перераховувались, номера купюр не перелічувались (а.п. 121-134 т.1).

Відповідно до протоколу огляду документів від 17.03.2015р.слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області ОСОБА_20, одноособово, проведено огляд кримінального провадження № 1201505040000245 від 03.02.2015р. за фактом сприяння громадянкою ОСОБА_4 учасникам злочинної організації «ДНР» за ч. 1 ст. 256 КК України. В межах даного кримінального провадження: внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 256 КК України (а.п.140 т.1); в.о. начальника СВ ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області Г.І. Клепка надано доручення слідчому Волобоєву А.О. про проведення досудового розслідування з метою встановлення причетності до протиправної діяльності ОСОБА_4 (а.с.141 т.1); слідчим Волобоєвим А.О. повідомлено т.в.о. ОСОБА_3 міжрайонного прокурора про початок досудового розслідування 03.02.2015р.(а.п.142 т.1) та начальника ОСОБА_3 МРВ Управління СБ України в Донецькій області (а.п.146 т.1); визначено групу прокурорів (а.п. 143 т.1); повідомлення про вчинення кримінального правопорушення надійшло від начальника ОСОБА_3 МРВ Управління СБ України в Донецькій області (а.п.144-145 т.1); слідчим Волобоєвим А.О. визначено план слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій (а.п.147-148 т.1); слідчим Волобоєвим А.О. надано доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій на адресу ОСОБА_3 МРВ Управління СБ України в Донецькій області (а.п.149 т.1); відповідно до протоколу огляду предмета від 04.02.2015р. слідчий Волобоєв А.О. в присутності понятих провів огляд мобільного телефону ОСОБА_4 (а.с.150-164 т.1); оглянутий телефон визнаний речовим доказом (а.п.165-166 т.1); слідчим Волобоєвим А.О. винесено постанову про проведення процесуальних дій на іншій території від 13.02.2015р., якою доручено співробітникам ДКР МВС України провести виїмку інформації абонентів мобільного зв’язку у ПрАТ «МТС Україна», що розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Лейпцигська, за ухвалою Красноармійського суду від 10.02.2015р. Матеріали виконаного доручення просить надіслати на адресу СВ ОСОБА_3 ГУМВС (а.п.173-174 т.1).

Матеріали кримінального провадження № 12015050410000245 надіслано за належністю для проведення досудового розслідування до прокуратури міста Дружківка, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що місцем скоєння кримінального правопорушення є с. Тоненьке Ясинуватського району, що знаходиться під юрисдикцією Дружківского МВ ГУМВС (а.п.190-193 т.1).

У довідці про вивчення кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 відділу нагляду 04/2/ прокуратури Донецької області від 01.04.2015 року зазначено, що в матеріалах кримінального провадження відсутні відповідні розсекречені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які проводились співробітниками УСБ України в Донецькій області, що містять докази про протиправну діяльність ОСОБА_4 Таким чином, на теперішній час у ході досудового розслідування кримінального провадження № 12015050410000245 не встановлено достатніх даних для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 256 КК України (а.п.198-199 т.1).

Згідно листа ОСОБА_5 відділення поліції Краматорського ВП від 23.10.2017р. кримінальне провадження за № 12015050410000245 від 03.02.2015р. за ознаками кримінального провадження передбаченого ч. 1 ст. 256 КК України, не закривалось, по ньому проводиться робота, будь-які матеріали негласних слідчих розшукових дій відсутні (а.п.225 т.3).

Згідно листа начальника Покровського МРВ 1 Управління СБ України в Донецькій та Луганській областях від 8.11.2017 року легалізовані матеріали стосовно ОСОБА_4 на адресу 1 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях не надходили. Повторних запитів не спрямовувалось у зв’язку зі зміною підслідності кримінального провадження (а.п. 232 т.3).

Слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області 18 березня 2015 року проведено огляд документів, предметів та коштів, вилічених 16.03.2015р. у підозрюваного ОСОБА_1 під час огляду місця події за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вулиця Фрунзе, 7. Під час огляду встановлено, що предмети, документи, речі, які оглядав слідчий знаходяться у чотирьох прозорих (файлах) поліетиленових пакетах та одному паперовому пакунку, зафіксованих липкою стрічкою (скотчем), що обмежує доступ до їх змісту, скріплених паперовими контрольним талонами, із рукописними написами синім красителем в вигляді номеру кримінального провадження, найменування слідчої дії, назви вилученого об’єкту і дати вилучення (а.п.200-221 т.1).

Під час огляду 20.03.2015р. кабінету №4 ОСОБА_3 УМВС України в Донецькій області оглянуто журнал кримінальних справ слідчого Волобоєва А.О. з записами на 30 листах (60 аркушах) з переліком кримінальних проваджень, кваліфікованих за ст. 256 КК України (а.п.236-245 т.1).

З копій листів журналу кримінальних справ слідчого Волобоєва А.О., які долучені до протоколу від 20.03.2015р. вбачається, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 надіслано по території до м. Дружківка 23.02.2015 року.

Відповідно до протоколу огляду від 25 березня 2015 року слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області в присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_11, проведено огляд грошових коштів вилучених 16.03.2015 року під час огляду салону службового автомобілю ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області марки «ВАЗ-2107», спеціальний номер 1348, у якості неправомірної вигоди, переданої ОСОБА_4 ОСОБА_1 На початку проведення огляду вилучені грошові кошти знаходяться у ізольованому пакунку, зробленому з прозорого поліетиленового пакету та перемотаного скотчем, що обмежує доступ до грошових купюр, скріпленому паперовим контрольним талоном (биркою), на якому маються рукописні надписи синім красителем: «кримінальне провадження № 42015050000000105, огляд місця події, грошові кошти з-під лівого переднього сидіння автомобілю та підписи понятих, учасників вказаної слідчої дії і слідчого, дата 16.03.2015». При проведенні огляду слідчим від пакунку відокремлено контрольний талон, пакет розкритий та з нього витягнуті грошові купюри у кількості 76 штук, з яких купюри номіналом 100 грн. в кількості 52 штук, та купюри номіналом 200 грн. в кількості 24 штук.

Загальна сума оглянутих грошових коштів, вилучених слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області в ході огляду від 16.03.2015 складає 10000 грн. (а.п.248-250 т.1, 1-24 т.2).

Відповідно до протоколу обшуку від 24.03.2015 року, який проведено за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1, речей, які мають значення до кримінального провадження не було виявлено (а.п.31-33 т.2).

Старшим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Донецької області 07.05.2015 року повідомлено ОСОБА_1 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера НОМЕР_3, аудіо- , відео контроль місця (за особою) (а.п. 114 т.2).

Постановою слідчого від 25 березня 2015 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні грошові кошти у розмірі 10000 гривень, вилучені слідчим 16.03.2015р. у кількості 76 штук, з яких купюри номіналом 100 грн. в кількості 52 штук, що мають наступні серії та номери: БА 4196574, ЗБ 0771536, КЗ 1899296, ЕШ 5697875, ГЕ 5854965, БМ 2363301, ГЖ 3694435, ВЕ 4686064, ЄА 2459766,ВЖ7086936, ВЕ 7462873, КМ 3687954, БУ 1958083, ЕФ 3914278, ЕГ 6393502, АЖ 3705073, КК 4589921, ГГ 2181799,ЕЕ 5261207, КЗ 7518607, ЕЗ 1501857, ГВ 9238235, ГБ 9546865, ЗФ 3369200, МЄ 2527368, КК 6077647, АЖ 9298799, БК 8965909, БС 1332755, ЗЄ 4593116, КГ 9046056, ВХ 3602763, ВЕ 1794714, ГФ 8563252, ЕБ 2450653, КП 5374388, ЕЯ 2984390, МЗ 8556954, ВЮ 0800801, КК 4325791, ЕЩ 5969249, КЛ 3976207, КИ 6280046, ЕИ 9279290, ВМ 0229471, ГВ 6136603, ГБ 8318905, МЄ 0193442, ГГ 5153471, КЛ 8673206,ЕА 9888342, ВЦ 4422553, купюри номіналом 200 грн. в кількості 24 штук з серіями та номерами: ПА 9310379, ЕЄ 7026328, МА 8378315, ЗЄ 5665257, ЕА 2478870, СВ 4358101, ВА 5111891, ЄА1512723, ПЗ 4396364, МА 4556539, МА 8846667, 33 8350636, ВЖ 1085889, ЕШ 3097914, ЄБ 7715871, МБ 1841310, КК 6126506, КН 6591301, ЕЖ 7387177, ЕЦ 9223492, КВ 0797234, ПД 7040675, МА 4124222, ЕЖ 4829444. Грошові кошти, як речовий доказ, передано на відповідальне зберігання до ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області під гарантійну розписку та квитанцію фінансового відділу даного органу про отримання коштів (а.п.141-144 т.2).

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.03.2015 року, який складено співробітником ГВ БКОЗ УСБ України в Донецькій області у період часу з 20 години 25 хвилин по 22 годину 30 хвилин, у службовому кабінеті № 6 ОСОБА_3 МРВ УСБ України в Донецькій області, ОСОБА_1 затримано як особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, фактичний час затримання 16.03.2015р. 20 година 25 хвилин (а.п.220-224 т.2).

Разом з тим, відповідно до протоколу огляду місця події від 16.03.2015р. огляд почато о 20 годині 25 хвилин, закінчено о 22 годині 30 хвилин (а.п.121-134 т.1). Тільки після складання протоколу огляду всі учасники слідчої дії, в тому числі ОСОБА_1, направились до приміщення ОСОБА_3, спочатку перебуваючи на першому поверсі, де оголошувався протокол огляду місця події, та підписувався учасниками. В протоколі затримання особи міститься дописка зроблена ОСОБА_1 про те, що він бажає ознайомитись з відеозаписом, з протоколом ОТМ за участю свого захисника, датовано 17.03.2015р. 00 годин 55 хвилин.

В судовому засіданні досліджено протокол огляду документів (паперових носіїв) з даними деталізації телефонних з’єднань, роздрукованих з DVD-R (оптичного диску), вилученого при тимчасовому доступі до речей і документів у оператора телекомунікації (мобільного зв’язку «МТС Україна») від 02.04.2015р., від 28.04.2015року за участю свідка ОСОБА_4 В даному протоколі відображено коли саме свідок ОСОБА_4 дзвонила ОСОБА_1, та отримувала дзвінки від нього (а.п.73-85т.2).

В протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 30.03.2015року у вигляді діалогу викладені розмови обвинуваченого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 від 11.03.2015 року, 13.03.2015 року, 16.03.2015 року (а.п. 87-94 т.2).

В протоколі про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою) від 12.03.2015 року викладені у вигляді діалогу розмови обвинуваченого ОСОБА_1 зі свідком ОСОБА_4 , які відбувались 11.03.2015 року в приміщенні та на території ОСОБА_3 МВГУМВС України в Донецькій області. В розмові обвинувачений каже ОСОБА_4, що її справу передано до м. Дружківка, але він може спробувати затримати надіслання легалізованих матеріалів, які надійдуть з м. Києва, рекомендував найняти адвоката (а.п.95-98 т.2).

В протоколі про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою) від 17.03.2015 року викладені у вигляді діалогу розмови обвинуваченого ОСОБА_1 зі свідком ОСОБА_4 , які відбувались 16.03.2015р., у автомобілі ОСОБА_4 біля ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області. Обвинувачений каже ОСОБА_4, що вони спробують щось загубити, що подзвоне їй коли у нього буде диск, що в машині сидить чоловік якому він щось зараз віддасть та він поїде до м. Києва, та там все зробить (а.п.99-100 т.2).

До протоколів долучено оптичні диски формату DVD-R «Videx», які прослухані та переглянуті в судовому засіданні (а.п.101 т.2).

В судовому засіданні під час дослідження дисків з відеозаписами від 11.03.2015 року та 16.03.2015 року виявлено, що зміст розмов, звуків передує зображенню осіб на відеозаписах. Під час затримання обвинуваченого ОСОБА_1 грошових коштів, які ОСОБА_4 передала йому, у останнього при собі не було знайдено, грошові кошти, виявлені в автомобілі ВАЗ 2107 не були оглянуті та перераховані у присутності ОСОБА_1, як під час огляду та вилучення, так і надалі під час проведення досудового розслідування. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 стверджував, що в машині ОСОБА_4 вона передавала йому не гроші, а його блокнот, який випав у нього з карману, коли він сідав до машини.

З метою усунення виявлених протиріч, за клопотанням сторони захисту ухвалою суду від 28.01.2016 року призначено по кримінальному провадженню стосовно ОСОБА_1, комплексну судову експертизу (фототехнічну та експертизу відео звукозапису). Ухвалою суду від 11.03.2016 року проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.Засл.професора ОСОБА_21.

На виконання ухвали суду від 28.01.2016 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім.Засл.професора ОСОБА_21 проведено комплексну судову криміналістичну експертизу відео-, звукозапису та фототехнічну експертизу, висновок експерта № 3133/4284, складено 31.01.2017 року.

У висновку зазначено, що згідно з матеріалами справи та ухвалою суду, дослідженню підлягають відеозаписи від 11.03.2015р. та 16.03.2015р., які зафіксовані на лазерних компакт-дисках, що містяться в матеріалах справи в томі №2, а.с. 101, відеозаписи від 11.03.2015р. та 16.03.2015 p. зафіксовані на лазерному компакт-диску «Verbatim» DVD-R №МА680Р116075234 2, тому подальші дослідження проводились відносно відеофайлів «150311_1059.avi», «150316_2022.avi». При багатократному перегляді та прослуховуванні відеофайлу «150311_1059.avi» встановлено, що відеофайл містить запис кольорового зображення зі звуком. У нижній правій частині екрану є позначення - дата і час фіксації інформації, що, ймовірно, відповідають налаштуванням апаратури запису. Показники таймера на початку відеозапису та в кінці, відповідно, мають значення - «11.03.15 10:50:04», «11.03.15 11:18:35».

При багатократному перегляді та прослуховуванні відеофайлу «150316_2022.avi» встановлено, що відеофайл містить запис чорно-білого зображення зі звуком. У нижній правій частині екрану є позначення - дата і час фіксації інформації, що, ймовірно, відповідають налаштуванням апаратури запису. Показники таймера на початку відеозапису та в кінці відповідно мають значення - «16.03.15 20:22:10», «16.03.15 20:25:10».

При дослідженні характеристик лазерного компакт-диска «Verbatim» DVD-R №МА680Р116075234 2 встановлено, що він записаний за допомогою програмного продукту «Nero», який використовується для записів на лазерні диски пристроями запису, які зазвичай входять в склад системного блоку персонального комп’ютеру.

Враховуючи вищенаведене, експерт вважає, що досліджувані відеофайли «150311_1059.avi», «150316_2022.avi», які містяться в області даних лазерного компакт-диску «Verbatim» DVD-R №МА680Р116075234 2 - є копіями, записаними за допомогою персонального комп’ютера.

Визначити експертним шляхом пристрій створення/запису відеофайлів

не представляється можливим.

Встановити, яким саме технічним засобом виконані відеозображення у відеофайлах «150311_1059.avi», «150316_2022.avi» не представляється можливим, оскільки вони є копіями, записаними за допомогою програмного продукту «Nero» та персонального комп’ютера.

Дослідження ознак монтажу записів, що є копіями, ускладнено тим, що ознаки про апаратуру запису та її налаштування, про носій інформації, на якому зберігався запис оригіналу, про тривалість запису оригіналу, про програмний продукт, за допомогою якого виконувалось оцифровування/ копіювання/редагування/ конвертування запису з оригіналу, маскуються/втрачаються.

При аудитивному та спектральному дослідженні аудіо потоку відеофайлів «150311 1059.avi», «150316_2022.avi» встановлювалися ділянки переривання аудіо-, відеозапису, імпульсні звукові сигнали, характерні для слідів перехідних процесів (службові сигнали початку/закінчення/зупинки відеозапису), встановлювалися ознаки,

характерні для монтажу запису (різка зміна спектрального складу, стрибкоподібна зміна рівня запису, зміна супутнього акустичного середовища тощо).

В процесі дослідження відеозображення встановлювалося:

переривання запису відеопотоку і звукового потоку;

чи одночасно записані звук та відеозображення на окремих фрагментах;

різка зміна, переривання, зникнення таймеру, сюжету зйомки тощо.

На візуальному і аудиторному рівні сприйняття експертом встановлювалася відповідність запису звуку і відеозображення на відеофонограмах. Визначити синхронність запису звуку і відео зображення можливо по ділянках запису на яких звук і відеоряд мають бути синхронні по відношенню один до одного, де не лише чутно, але ще і видно артикуляцію губ, що говорять, поведінка дикторів.

У результаті аудиторно-візуального та спектрального дослідження відеозапису, зафіксованого у відеофайлі «150311_1059.avi» встановлено: відеофайл містить запис кольорового відеозображення та звука; відеофайл міститься різкі зміни відеоряду та показників таймеру, а саме: перший кадр відеоряду досліджуваного відеофайлу наведений на рис.4, та містить на екрані відеозображення показник таймера - «11.03.15 10:50:04», другий кадр відеоряду наведений на рис. 5 та показники таймера - «11.03.15

10:59:44». Виявлене порушення відеоряду могло виникнути в результаті низки причин, наприклад: у результаті цифрової обробки відео файлу (конвертація, декодування, стискання, редагування тощо); через фізичні умови запису (наприклад, збій в роботі апаратури підчас фіксації запису, навмисне призупинення запису тощо), у результаті створення відео з одного/декількох раніше записаних відео тощо;

- у записі звуку виявлені короткочасні переривання аудіодоріжки (рис. 6), що, ймовірно, пов’язано з умовами запису, наприклад, внаслідок зриву радіоканалу тощо;

- інші ознаки, характерні для електронного монтажу запису (різкі зміни фону звукозапису, клацання, ознаки неоднорідності запису фону навколишнього оточення тощо) не виявлені;

- імпульсних сигналів, характерних для звукових сигналів включення/виключення апаратури запису, різких стрибків рівня запису не виявлено;

- різкої зміни/переривання сюжету зйомки, зміни форматів відеозображення, від другого кадру до кінця відеозапису, не виявлено;

- переривання, різкі зміни показників таймеру, від другого кадру до кінця відеозапису, не виявлені;

- поведінка осіб та маніпуляції з предметами відповідають сюжетам, сценам та темам перемов, однак виявлена невідповідність відеоряду запису звуку, а саме, звук відстає від відеозображення. Виявлене порушення ймовірно, виникло в результаті: цифрової обробки відеофайлу (конвертація, декодування, стискання, редагування тощо); через фізичні умови запису (наприклад, збій в роботі апаратури підчас фіксації запису тощо), у результаті створення відео з одного/декількох раніше записаних джерел тощо.

Встановити природу походження виявлених ознак експертним шляхом не представляється можливим через те, що запис є копією.

Враховуючи вищенаведене, визначити чи є вивалені ознаки ознаками монтажу або виникли через фізичні умови запису не представляється можливим.

У результаті аудиторно-візуального та спектрального дослідження відеозапису, зафіксованого у відеофайлі «150316_2022.avi» встановлено:

-відеофайл містить запис чорно-білого відеозображення та звука;

- записі звуку виявлені короткочасні переривання аудіодоріжки (рис. 7), що, ймовірно, пов’язано з умовами запису, внаслідок зриву радіоканалу тощо;

- інші ознаки, характерні для електронного монтажу запису (різкі зміни фону

звукозапису, клацання, ознаки неоднорідності запису фону навколишнього

оточення тощо) не виявлені;

-імпульсних сигналів, характерних для звукових сигналів включення/виключення апаратури запису, різких стрибків рівня запису не виявлено;

- різкої зміни/переривання сюжету зйомки, зміни форматів

відеозображення не виявлено;

- переривання, різкі зміни таймеру не виявлені;

- визначити одночасність запису звуку і відеозображення у відеофайлі,

встановити відповідність поведінки осіб та маніпуляцій з предметами

зображеним сюжетам, сценам та темам перемов - не представляється

можливим, зважаючи на відсутність достатньої кількості візуального

матеріалу, придатного для порівняльного дослідження синхронності запису

звуку і відеозображення (де не лише чутно, але ще і видно артикуляція губ

осіб, що говорять, поведінка дикторів тощо).

Встановити природу походження виявлених ознак експертним шляхом

не представляється можливим через те, що запис є копією.

Враховуючи вищенаведене, визначити чи є виявлені ознаки ознаками

монтажу або виникли через фізичні умови запису не представляється можливим.

Для вирішення питань постанови щодо встановлення можливості ідентифікувати предмет, зображений на відеозапису від 16.03.2015, дослідженню підлягав представлений відеозапис «150316_2022.avi» та отримані за допомогою програмних продуктів скріншоти. Дослідження проводилось як з використанням отриманих скріншотів, так і безпосередньо при перегляді відеозаписів.

За допомогою програми Adobe Photoshop CS3 Extended скріншоти оброблялись в. режимах «яскравість/контраст» з метою поліпшення зображення.

Візуальним дослідженням відеофайлу «150316_2022.avi» було встановлено, що відеофайл містить запис чорно-білого зображення із записом звуку, який проведено у темний час доби відеокамерою, встановленою у салоні транспортного засобу ( згідно ухвали, у салоні автомобіля «Чері Кімо» держ. номер НОМЕР_1). Згідно показників таймера, який розташований в нижній правій частині відеозображення, початок відеозапису відповідає значенню «16.03.15 20:22:10», кінець - показнику «16.03.15 20:25:10». Зображення об’єктів та предметів на відеокадрах нечітке, «розмите», з слабкою контрастністю та низькою різкістю як поблизу об’єктиву відеокамери, так і у віддаленні від нього. Об’єкти на відеозображенні проглядаються відносно чітко тільки в моменти часу, коли у салоні автомобіля вмикається світло.

Подальшим дослідженням наданого відеозапису «150316_2022.avi» встановлено, що на відео зображенні відеозапису фіксується передня частина салону автомобіля, на водійському сидінні якого проглядаються контури людини, яка знаходиться на ньому. У скло правих передніх дверей проглядається будівля, біля якої знаходиться автомобіль. На відеозабраженні фіксується салон автомобіля, у якому встановлена відеокамера, та періодично проглядається рука людини, що знаходиться на передньому сидінні автомобіля. До правої передньої двері автомобіля підходить чоловік, відкриває двері та сідає на переднє, пасажирське, сидіння автомобіля й продовжує сидіти на ньому. В момент часу 20:23:14 у салоні автомобіля вмикається світло, в 20:23:20 – світло вимикається. У цей час на відео зображенні відносно чітко проглядається чоловік, який сидіть на передньому сидінні, та права рука людини, що знаходиться на водійському сидінні, яка дістає з, ймовірно, сумки предмет (предмети) прямокутної форми, утримує його (їх) у правій руці та передає чоловіку, що сидить на передньому сидінні. Передача предмета (предметів) відбувається при вимкненому світлі та відео зображенні проглядається фрагментарно та нечітко.

Виходячи з поставленого питання, безпосередньому дослідженню у наданому відеозапису підлягало зображення предмета (предметів), який (-і) знаходяться у руці людини, що сидить на водійському сидінні автомобіля. У салоні якого встановлена відеокамера, та який (-і) передає чоловіку, що знаходиться на передньому сидінні цього ж автомобіля.

Дослідженням як наданого відеозапису, так і отриманих скріншотів встановлено, що на відеокадрах, на яких людина передає чоловіку предмет (предмети), утримуючи їх у правій руці, відносно чітко проглядається тільки форма предмета (предметів) – прямокутна. Кількість предметів, їх вид, а також будь-які рисунки, орнаменти, цифрові позначення тощо на предметі (предметах) на відео зображенні чітко не проглядаються.

Виходячи з наведеного, ідентифікувати зафіксований у відеозапису «150316_2022.avi» предмет (предмети), який (-і) утримує в руці людина, що знаходиться на водійському місці автомобіля, та який (-і) вона передає чоловіку, що сидить на передньому сидінні автомобіля, та, відповідно, встановити чи є вказані предмети грошовими коштами (пачкою грошових коштів) або іншим предметом (блокнотом з вкладеними в нього папірцями), не представляється можливим.

Експерти прийшли до висновку, що встановити, яким саме технічним засобом виконані відео зображення у відеофайлах «150311_1059.avi», «150316_2022.avi» не представляється можливим.

Відеозаписи у відеофайлах «150311_1059.avi», «150316_2022.avi» є

копіями, записаними на лазерний компакт-диск за допомогою програмного

продукту «Nero» та персонального комп’ютера. Визначити експертним

шляхом пристрій створення/запису відеофайлів не представляється

можливим.

Досліджувані відео файли «150311_1059.avi», «150316_2022.avi», які містяться в області даних лазерного компакт-диску«Verbatim» DVD-R №МА680Р116075234 2 – є копіями, записаними за допомогою персонального комп’ютера.

У відеофайлі «150311_1059.avi» виявлені короткочасні переривання аудіо доріжки, різкі зміни відеоряду та показників таймеру.

У відеофайлі «150316_2022.avi», виявлені короткочасні переривання аудіо доріжки.

Інших ознак монтажу, змін, переривань у відеофайлах не виявлено.

Визначити експертним шляхом природу походження виявлених ознак не представляється можливим через те, що записи є копіями, відповідно визначити чи є виявлені ознаки ознаками монтажу або виникли через фізичні умови запису не представляється можливим.

У відеофайлі «150311_1059.avi» поведінка осіб та маніпуляції з предметами відповідають сюжетам, сценам та темам перемов, однак виявлена невідповідність відеоряду запису звуку, а саме, звук відстає від відеозображення. Визначити природу походження цих невідповідностей експертним шляхом не представляється можливим через те, що записи є копіями.

Визначити одночасність запису звуку і відеозображення у відеофайлі «150316_2022.avi», встановити відповідність поведінки осіб та маніпуляцій з предметами зображеним сюжетам, сценам та темам перемов - не представляється можливим, зважаючи на відсутність достатньої кількості візуального матеріалу, придатного для порівняльного дослідження синхронності запису звуку і відеозображення (де не лише чутно, але ще і видно артикуляція губ осіб, що говорять, поведінка дикторів тощо).

Ідентифікувати зафіксований у відеозапису «150316_2022.avi» предмет (предмети), який (-і) утримує в руці людина, що знаходиться на водійському місці автомобіля, та який (-і) вона передає чоловіку, що сидить на передньому сидінні автомобіля, та, відповідно, встановити чи є вказані предмети грошовими коштами (пачкою грошових коштів) або іншим предметом (блокнотом з вкладеними в нього папірцями), не представляється можливим (а.п. 172-182 т.3).

Згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 4.03.2015 року надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеконтролю особи у публічно доступних місцях; візуальне спостереження за особою, у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; візуальне спостереження за річчю грошовими коштами в сумі 20000 гривень, у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме мобільних переговорів, смс-повідомлень абонентського номеру 050-658-92-00 у відношенні ОСОБА_1 (а.п.188-189 т.3).

Згідно ухвали слідчого судді апеляційного суду Донецької області від 4.03.2015 року надано дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме мобільних переговорів, смс-повідомлень абонентського номеру 050-102-37-58 у відношенні ОСОБА_4 (а.п.190-191 т.3).

Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 10.03.2015 року старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Донецької області. В постанові зазначено, що для отримання доказів злочинної діяльності слідчого слідчого відділу ОСОБА_3 ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 та повного документування факту вчинення ним злочину – провести контроль за скоєнням злочину у формі імітування обстановки злочину із застосуванням грошових коштів, шляхом передачі заявником ОСОБА_4 неправомірної вигоди ОСОБА_1, а саме заздалегідь ідентифікованих грошових коштів (грошових купюр заздалегідь помічених хімічною речовиною або з яких зроблено копії). Гриф секретності скасовано 23.03.2016 року (а.п.192-193 т.3).

ОСОБА_4 залучено до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню № 42015050000000105 від 02.03.2015р. на підставі постанови про залучення іншої особи до участі у проведенні негласних (розшукових) дій від 10.03.2015р. Гриф секретності скасовано 23.03.2016 року (а.п. 194 т.3).

Відповідно до листа апеляційного суду Донецької області від 15.04.2015р. на адресу прокурора Донецької області на підставі акту № 4 від 15.04.2015 року про скасування грифу секретності МНСІ, затвердженого експертною комісією апеляційного суду Донецької області, скасовано ступінь секретності ухвал апеляційного суду Донецької області №№ 455т, 454т від 04.03.2015 року з «таємно» на «не таємно» про кримінальному провадженню № 42015050000000105 від 02.03.2015р. (а.п.187 т.3).

Ухвали слідчого судді апеляційного суду від 4.03.2015 року, Постанова про проведення контролю за вчиненням злочину від 10.03.2015 року, постанова про залучення іншої особи до участі у проведенні негласних (розшукових) дій від 10.03.2015р., надані прокурором до суду тільки 14.03.2017 року.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 271 КПК України під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні. Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

Як встановлено в судовому засіданні протокол про результати контролю за вчиненням злочину в присутності ОСОБА_4 не складався, також не складались будь-які процесуальні документи під час використання засобів аудіо-, відео контролю з метою контролю за вчиненням злочину, а саме при встановленні спеціальної апаратури для фіксації 11.03.2015 року та 16.03.2015 року.

Суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд приймає до уваги, що згідно положень статті 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення; необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Під час судового розгляду даного провадження судом клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, не відхилялись.

При цьому суд також приймає до уваги, що згідно статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом; слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Суд враховує, що згідно роз’яснень, зазначених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України N 5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Відповідно до постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 05.09.2013 року, кваліфікація діяння за ознаками одержання хабара (основний склад злочину, передбачений статтею 368 КК) завжди потребує встановлення спеціального суб'єкта злочину - службової особи, визначення якої дається у примітці до статті 364 КК, предмета злочину - будь-якої матеріальної вигоди, способу одержання хабара, який може бути будь-яким, причинного зв'язку між незаконною винагородою та згодою службової особи використати свої службові повноваження чи становище, залежності між оплаченим хабарем результатом та спроможністю і/або реальним застосуванням або ж незастосуванням службових повноважень чи можливостей суб'єкта злочину.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року, обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Суд наголошує й на тому, що згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища. Водночас, згідно постанови ВСУ від 21.01.2016 року у справі №5-124 кс15, із законодавчого визначення та судової практики випливає, що така ознака, як вимагання хабара, може бути поставлена за провину за наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором давання (одержання) хабара є службова особа - хабароодержувач; 2) пропозиція про давання (одержання) хабара має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою, або б) створенням таких умов, які переконують хабародавця в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) його правам та законним інтересам, що змушує його погодитися з вимогою хабароодержувача; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам хабародавця. При цьому, вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності, тощо. На відміну від цього, у разі, якщо винна особа з метою одержання хабара погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам чи законним інтересам того, хто дає хабар, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати хабар із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача хабара слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останнього.

В п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд, оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, дійшов до висновку про відсутність у обвинуваченого ОСОБА_1 можливості вжити заходи, пов’язані зі знищенням або пошкодженням легалізованих матеріалів (дисків, стенограм тощо) у відношенні ОСОБА_4 Приходячи до цього висновку суд враховує показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_22 Станом на березень 2015 року в провадженні обвинуваченого ОСОБА_1 кримінальне провадження у відношенні свідка ОСОБА_4 не перебувало у зв’язку з направленням за територіальністю, тобто втрутитись будь-яким чином в його подальше досудове розслідування він не міг.

Крім того, як вбачається з розмов свідка ОСОБА_4 з обвинуваченим ОСОБА_1, саме вона почала розмови про можливість уникнути їй покарання, тобто даючи хабар, ОСОБА_4 усвідомлювала, що у такий спосіб незаконно уникне кримінального переслідування за злочин, передбачений ч. 1 статті 256 КК України. Коли службова особа вимагає дати їй хабар, а особа, яка його дає і при цьому усвідомлює, що тим самим незаконно никає настання для себе негативних наслідків, які б настали за відмови дати його, то такі дії за своїми ознаками не утворюють вимагання хабара.

Наведені обставини стороною обвинувачення не спростовані.

Враховуючи викладене, суд визнає, що обвинувачений, достовірно знаючи про неможливість вжиття заходів по знищенню або пошкодженню доказів, зазначив ОСОБА_4, що це питання може бути ним вирішено за допомогою знайомого з СБУ. Для запевнення ОСОБА_4 в тому, що у нього є знайомий, який може допомогти з диском, в її присутності робить телефонний дзвінок свідку ОСОБА_7, також 16.03.2015р. запевняє її що його в машині чекає знайомий з Києва, який вирішить її питання. При цьому в судовому засіданні встановлено, що свідок ОСОБА_7 не має жодного відношення до цих питань.

Обман як спосіб шахрайського заволодіння чужим майном чи придбання права на таке майно полягає у повідомленні ОСОБА_4 неправдивих відомостей та приховуванні певних відомостей, повідомлення яких мало б суттєве значення для поведінки останнього, з метою введення його в оману. Такими відомостями, на думку суду, є відсутність у обвинуваченого ОСОБА_1 реальних відповідних можливостей щодо вирішення питання про пошкодження або знищення доказів.

Тому за наведених обставин суд вважає, що умисел обвинуваченого був спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, шляхом обману в сумі 10000 гривень, і це є способом вчинення шахрайства.

Згідно до вимог ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.

Відповідно до частини 3 статті 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Суд вважає, що в діях обвинуваченого, що проявились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), наявний склад злочину, передбачений ч.1 ст.190 КК України і саме за цією статтею необхідно кваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_1, перекваліфікувавши пред’явлене досудовим слідством обвинувачення зі ч.3 ст. 368 КК України.

Суд вважає за можливе здійснити таку перекваліфікацію, оскільки у цьому випадку права обвинуваченого порушені не будуть у зв’язку з тим, що покарання за статтею на яку перекваліфіковуються його дії не є більш суворим, ніж покарання за статтею по первісному обвинуваченню.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що своїми умисними діями, які проявились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України.

Розглядаючи питання про закриття провадження у зв’язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Частина 1 статті 190 КК України передбачає, що заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Тобто максимальне можливе покарання є обмеження волі на строк до трьох років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Таким чином підстави для закриття провадження відсутні, також відсутні підстави для виправдання обвинуваченого.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, які обтяжують або пом’якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, є злочином невеликої тяжкості, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за останнім місцем роботи характеризується позитивно, за місцем мешкання характеризується позитивно, офіційно не працює, на обліку у психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Судові витрати у справі відсутні.

Доля речових доказів вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок.

Речові докази:

1.Грошові кошти у розмірі 10000 гривень, вилучені 16.03.2015р. у кількості 76 штук, з яких купюри номіналом 100 грн. в кількості 52 штук, що мають наступні серії та номери: БА 4196574, ЗБ 0771536, КЗ 1899296, ЕШ 5697875, ГЕ 5854965, БМ 2363301, ГЖ 3694435, ВЕ 4686064, ЄА 2459766,ВЖ7086936, ВЕ 7462873, КМ 3687954, БУ 1958083, ЕФ 3914278, ЕГ 6393502, АЖ 3705073, КК 4589921, ГГ 2181799,ЕЕ 5261207, КЗ 7518607, ЕЗ 1501857, ГВ 9238235, ГБ 9546865, ЗФ 3369200, МЄ 2527368, КК 6077647, АЖ 9298799, БК 8965909, БС 1332755, ЗЄ 4593116, КГ 9046056, ВХ 3602763, ВЕ 1794714, ГФ 8563252, ЕБ 2450653, КП 5374388, ЕЯ 2984390, МЗ 8556954, ВЮ 0800801, КК 4325791, ЕЩ 5969249, КЛ 3976207, КИ 6280046, ЕИ 9279290, ВМ 0229471, ГВ 6136603, ГБ8318905, МЄ 0193442, ГГ 5153471, КЛ8673206,ЕА 9888342, ВЦ 4422553, купюри номіналом 200 грн. в кількості 24 штук з серіями та номерами: ПА 9310379, ЕЄ 7026328, МА 8378315, ЗЄ 5665257, ЕА 2478870, СВ 4358101, ВА 5111891, ЄА1512723, ПЗ 4396364, МА 4556539, МА 8846667, 33 8350636, ВЖ 1085889, ЕШ 3097914, ЄБ 7715871, МБ 1841310, КК 6126506, КН 6591301, ЕЖ 7387177, ЕЦ 9223492, КВ 0797234, ПД 7040675, МА 4124222, ЕЖ 4829444, які передано на відповідальне зберігання до ГВ БКОЗ УСБУ в Донецькій області під гарантійну розписку та квитанцію фінансового відділу даного органу про отримання коштів, залишити в їх розпорядженні.

2. Службове посвідчення працівника міліції ГУМВС України в Донецькій області УДО №100832 від 19.03.2014 на ім’я лейтенанта міліції ОСОБА_1, зберігати при матеріалах кримінального провадження.

3. Мобільний телефон (сенсорний смартфон) моделі «iPhone4» ОСОБА_1, чорного кольору у формі моноблоку із «sim-картою» мобільного оператору «МТС Україна», абонентській номер (050)-658-92-00; мобільний телефон (смартфон) моделі «Fly IQ456» чорного кольору у формі моноблоку з двома ( 2 ) «siM-картами» операторів мобільного зв’язку «Kyivstar» і «Life», абонентські номери (097)-229-11-27 та (063)-193-93-36 (відповідно); флеш-накопичувач в корпусі білого кольору з найменуванням «Transcend USB 2.0», об’ємом 8 GB передані на зберігання ОСОБА_1 під гарантійну розписку, залишити йому.

4.Матеріали кримінального провадження № 12015050410000245 від 03.02.2015р.

за фактом сприяння громадянкою ОСОБА_4 учасникам злочинної організації «ДНР» за ч. 1 ст. 256 КК України у світлокопіях на п’ятдесяти двох аркушах – зберігати в матеріалах у кримінального провадження.

5. Оптичний диск DVD-R, на який скопійовано деталізацію телефонних

з’єднань за мобільними номерами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за період з 04.02.2015 по 16.03.2015, із роздруківками зазначених з’єднань на двадцяти дев’яти аркушах за 04.02.2015, 06.02.2015, 16.02.2015, 24.02.2015, 03.03.2015, 11.03.2015, 13.03.2015, 16.03.2015 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

6. Протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ( електронних інформаційних систем ) № 56/3-1157 т. від 22.04.2015 року ( не таємно ), а саме номерів мобільних телефонів ОСОБА_4 -380501023758 та ОСОБА_1 - 380506589200, інших осіб, із зазначенням типу дзвінка (вхідний/вихідний), дати і тривалості розмов та стенограми розмов з умовними позначеннями за період з 11.03.2015 по 16.03.2015р. – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

7. Протоколи про результати аудіо -, відеоконтролю місця (за особою)

№ 56/3-1158 т. від 22.04.2015 року та № 56/3-1159 т. від 22.04.2015 року (не таємно), які містять дати, час початку та кінця аудіо і відеозапису, пояснення щодо місця здійснення запису, а також стенограми розмов між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з умовними позначеннями за 11.03.2015 і 16.03.2015р. – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

8. Оптичний диск формату DVD - R (кольоровий) з найменуванням «Videx» 8х 4.7 Gb 120 min., з маркуванням красителем чорного кольору в вигляді № 64, акт № 56/3 — 1214 дек від 27.04.2015 «Розсекречено» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

9. Оптичний диск формату DVD - R ( стального кольору ) з найменуванням «Verbatim» 16х 4.7 Gb 120 min., з маркуванням красителем чорного кольору в вигляді № 101, акт № 56/3 - 1214 дек від 27.04.2015 «Розсекречено» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін, а після набрання вироком законної сили скасувати, та повернути заставодавцю як власнику ОСОБА_9 грошову заставу в розмірі 36540 (тридцять шість тисяч п’ятсот сорок) гривень, яка внесена на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, згідно до квитанції від 19.03.2015 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя