Рішення № 71388903, 28.12.2017, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/4176/16-ц

Провадження №2/229/1647/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря Костіної І.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що відповідно до укладеного договору № б/н від 27.04.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.10.2016 року має заборгованість 21560,99 грн., яка складається з: 2024,93 грн.- заборгованість за кредитом, 15333,16 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом, 2700,00 грн.- заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500,00 грн.- штраф (фіксована частина), 1002,90 грн.- штраф (процентна складова).

Просять стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість у розмірі 21 560,99 грн. за кредитним договором №б/н від 27.04.2011 року, а також судові витрати в сумі 1378 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Надав заяву про уточнення вимог, в якій просить вважати правильним заборгованість з пені, а не так як зазначнео впозові "заборгованість за пенею та комісією" (а.с.45).

Також пояснив, що в квітні 2011року відповідач звернулася до банку з заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Цією заявою відповдіач була ідентифікована банком та їй було відкрито рахунок і видано кредитну картку №577212707947662 . За цією карткою відповідачка мала заборгованісь, яка була реструктуризована у лютому 2013року . У зв"язку з реструктуризацією боргу відповідачка отримала нову картку № 5211537339601622. Борги були сплачені за договором. Одразу після сплати, 14.04.2013року відповідачка звертається з заявою про зміну анкетних даних, які були зазначені раніше в ОСОБА_1, та оскільки борги погашені, отримує нову картку № 5577212718829206 з кредитним лімітом 300грн, який в наступному збільшувався до 1500грн і останній раз 14.10.2013року до 2000грн. Ця картка діяла до останнього дня вересня 2015року. Після закінчення строку дії картки відповідка отримує нову картку № 5457082801323242, яка діє до останнього дня жовтня 2017року. В березні 2014року відповідачка здійснювала оплату частинами і в неї створився овердрафт в сумі 208грн, тобто відбулося перевищення суми операції по платіжній карті над сумою залишку коштів на рахунку в розмірі ліміта кредитування. У зв"язку з чим тіло кредиту стало більше 2000грн. Останній раз відповідачка здійснює погашення заборгованості в червні 2014року в сумі 497,42грн. 16-18- липня проводяться службові операції і списується 150грн, 100грн. Пеня нараховується з серпня 2014року. Оскільки витрати відповідач здійснював в березні 2014 р, відсоткова ставка за користування коштами діяла 30% і в подальшому не збільшувалася. Але з квітня 2014року в банку запроваджено нові тарифи по карткам "Універсальна" і у випадку виникнення прострочених зобов"язань нараховуються подвійні відсотки на всю суму заборгованості. Оскільки відповідачка вийшла на прострочку, їй почали нараховуватися відсотки в подвійному розмірі. Просить позов задовольнити.

Відповідач та його представник позовні вимоги визнали частково. Визнають факт укладання кредитного договору 27 квітня 2011року, факт отримання кредитних коштів в сумі 2024,93грн. Заперечують щодо розміру нарахованих процентів, штрафу. Просять застосувати строк позовної давності.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до змісту ст. ст. 11,15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до анкети заяви ОСОБА_2 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, яка складена 27.04.2011року,остання ознайомившись з умовами і правилами надання банківських послуг , тарифами Приватбанка, виявила бажанння оформити на своє ім"я платіжну картку кредитку "універсальна" з бажаним кредитним лімітом 500грн. В анкеті заяві зазначено, що вона погоджується з тим, що дана заява разом з пам"яткою клієнта , Умовами і правилами надання банківських послуг , а також Тарифами складають між нею і банком договір про надання банківських послуг (а.с.4)

27.04.2011року відповідачка отримує картку універсальна № 5277212707947662, за якою в подальшому мала заборгованість, а тому в лютому 2013року укладає генеральну угоду про її реструктуризацію і отримує нову картку № 5211537339601622 , заборгованість по якій сплачує (а.с.134-136).

14.04.2013року ОСОБА_2 звертається до позивача з заявою про внесення змін до інформації, яка вказана нею раніше в ОСОБА_1 і (а.с.146 ) і отримує кредитну картку "Універсальна 55днів пільгового періоду" № 5577212718829206 з початковим кредитним лімітом 300грн. (а.с.139).

Вказані обставини сторонами визнаються.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг для надання послуг Банк видає ОСОБА_4, її вид визначений у пам’ятці ОСОБА_4/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якого ОСОБА_4 і Банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання Договору є дата отримання Картки, зазначена в Заяві.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.11 Умов та Правил надання банківських послуг картка діє до останнього дня місяця, що вказаний на лицевій стороні карти включно.

Відповідно до пункту 2.1.1.2.12 вказаних Умов та Правил за закінченням строку дії відповідна карта продовжується Банком на новий строк (шляхом надання ОСОБА_4 карти з новим строком дії). По зверненню ОСОБА_4 в Банк, відповідно діючим Тарифам. Перевипуск карти на новий строк здійснюється при дотриманні ОСОБА_4 умов обслуговування ОСОБА_4, передбачених Договором.

Таким чином суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем 27.04.2011року був укладений кредитний договір відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 300грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до довідки ПАТ КБ "Приватбанк" кредитний ліміт по картці № 5577212718829206 останній раз змінювався 14.10.2013 року до суми 2000 грн. (а.с.138).

Відповідно до п.2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість видачі кредиту на платіжну картку. ОСОБА_4 дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, та клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, підвищити або анулювати) кредитний ліміт.

Пунктом 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що підписання даного договору є прямою та безумовною згодою держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач погодилась з умовами кредиту і підписала заяву, що разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею і банком Договір.

Згідно з п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 календарних днів на рік. (а.с.28 зв. ст.)

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом п. 2.1.1.5.6 Умов визначено, що у разі невиконання зобов'язань за договором, позичальник на вимогу банку має виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Судом встановлено, що відповідачем порушено строки платежів за зобов'язаннями як по сплаті кредиту, так і по сплаті процентів за користування кредитом.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунк сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 27 квітня 2011 року, станом на 31.10.2016року, складає 21560,99 гривень, з яких:

- заборгованість за кредитом складає – 2024,93 грн;

- заборгованість по відсоткам за кредитом складають – 15333,16 грн;

- заборгованість з пені - 2700 грн.;

- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн;

- штраф (процентна складова) – 1002,90 грн.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості, Банк посилався на те, що позивач виконав умови кредитного договору, надав відповідачеві кредитні кошти, а останній свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, більш того утворив овердраф, через що тіло кредиту перебільшило встановлений ліміт, і відповідно виникла заборгованість.

Відповідач ОСОБА_2 не оспорює суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2024,93грн.

Враховуючи, що з 30.04.2014 року відповідач вийшов на прострочення і не вносить щомісячних платежів, в тому числі не сплачує проценти за користування кредитом, банк обґрунтовано звернувся до суду з позовом про стягненням заборгованості в примусовому порядку.

Відповідачка в жовтні 2017 року подала до суду заяву про застосування строку позовної давності (а.с. 85).

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Відповідно до ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч.2. ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 1.1.1.45 Умов та правил надання банківських послуг установлено, що кредитом (кредитною лінією, кредитним лімітом) є розмір коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення). (а.с.8)

Картка діє до останнього дня місяця, вказаного на лицевій стороні картки, включно (п.2.1.1.2.11). По закінченню строку дії відповідна картка продовжується на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії) за зверненням клієнта до банку (п.2.1.1.2.12). (а.с.24)

Суд встановив, що строк дії картки №5577212718829206, яка була видана ОСОБА_2 в квітні 2013року, становить до останнього дня 09. 2015 .

Строк дії картки №5457082801323242 - до останнього дня 10.2017р.

Банк пред’явив позов до суду 24.11.2016року, (а.с.106) не порушивши строку позовної давності.

Як зазначено в правовій позиції , висловленої Верховним Судом України у постанові від 12 листопада 2014 року під час розгляду справи №6-167цс14 пролонгація договору передбачає продовження строку дії договору після виконання сторонами його умов і переукладання договору на тих самих умовах, на яких він був укладений.

В правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14 відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності ( ст.. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки ( ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до ст. 264ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

До дій , що свідчать про визнання боргу або іншого обов’язку, можуть належати , зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Із розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідач щомісячно, починаючи з 29 липня 2013року і останній раз 11 червня 2014року здійснює поповнення карти. Тобто до певного часу відповідач належним чином виконував свої зобов’язання за кредитом, що свідчить про те, що знав про умови кредитування та визнавав свої зобов’язання за договором і відповідно до ст. 264 ЦК України відбувалося переривання перебігу позовної давності.

Тому суд вважає стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за тілом кредиту станом на 31 жовтня 2016року в сумі 2024,93грн (1900,78грн сальдо поточної заборгованості за кредитом + 124,15грн сальдо простроченої заборгованості за кредитом ).

Як видно з розрахунку заборгованості банк застосовував до кредитних відносин з ОСОБА_5 проценту ставку у розмірі 30% річних.

Відповідно до наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» № 906 СП-2014-6915682 від 18.08.2014 року з 01.09.2014 року актуалізовані тарифи, зокрема, по карті Універсальна: трати клієнтів з 01.09.2014 року - 2,9%; трати клієнтів до 01.09.2014 року - 2,5%; по всім тратам, які здійснені до 01.09.2014 року проценти будуть нараховуватися по старій ставці до повного погашення заборгованості по цим тратам.

Судом перевірений розрахунок заборгованості в частині нарахованих процентів і суд прийшов до висновку, що проценти нараховувалися банком за ставкою 30 %, але оскільки відповідач допустив прострочення щомісячної оплати, банк застосовував подвійну відсоткову ставку.

Перевіряючи пояснення представника позивача, щодо застосування подвійної відсоткової ставки суд виходить з такого:

Наказом № СП-2014-6635230 від 02.04.2014 року передбачено, що з 05.04.2014 року для ПриватБанка (Україна) при виникненні прострочених зобовязань нараховуються подвійні проценти на всю суму заборгованості (а.с. 109).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем не надано суду доказів виконання ним вимог п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг щодо інформування відповідача про зміну з квітня 2014 року формули нарахування процентів.

Позивач не надав суду доказів про те, що відповідач брав на себе зобов’язання зі сплати процентів за користування кредитом з квітня 2014 року в подвійному розмірі при виникненні прострочених зобов’язань.

За таких умов суд вважає, що не має підстав для застосування до розрахунку заборгованості ОСОБА_2 по сплаті процентів за користування кредитом подвійної процентної ставки. Суд має виходити із ставки, що мала місце на час припинення відповідачем виконання умов кредитного договору, тобто з 30% річних, або 2.5% на місяць.

Судом встановлено, що за період з 30 червня 2014 року по 31 жовтня 2016 року сплинуло 855 днів. Тому заборгованість по процентах за користування кредитом дорівнює 1424,74грн:

(1907,91+236,87)*30%:360*1=1,76

(1907,91+236,87)*30%:360*15=26,44

(1907,91+217,02*30%:360*2=3,5грн

(1907,91+117,02)*30%:360*12=19,97грн

(1907,91+117,02)*30%:360*1=1,66грн

(1907,91+124,15)*30%:360*824=1371,41грн

Саме така сума заборгованості за процентами за користування кредитом має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Загальна сума до стягнення складає 2024,93+1424,74 = 3449,67рн .

Вимоги позивача про стягнення пені 2700грн та штрафу 1502,90рн, суд вважає не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р до зазначених населених пунктів належить м.Дружківка .

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно із пунктом 11 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м. Дружківка .

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_2, яка проживає у м. Дружківка,та останній раз здійснює оплату кредиту 11.06.2014 року, пеня нараховується починаючи з 01.07.2014 року, штраф нарахований станом на 31.10.2016року. Отже є підстави для застосування вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог (16%) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 220,48грн.

Керуючись ст.ст. 2,11,12,13,76-81,133,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 23,04,1993року народження, (ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (рах.№ 29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 27.04.2011 року в загальній сумі 3449(три тисячі чотириста сорок дев"ять)грн. 67коп., в тому числі заборгованість станом на 31.10.2016 року за кредитом в сумі 2024,93 грн, заборгованість по процентам в сумі 1424,74грн., також стягнути судові витрати в сумі 220 (двісті двадцять) грн. 48 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 січня 2018р.

Суддя: Т. Л. Панова