Постанова № 71387715, 19.12.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2365/17Головуючий по 1 інстанції - ОСОБА_1 Категорія: 19, 23 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі: :

Головуючого Нерушак Л.В.

Суддів Карпенко О.В., Фетісової Т.Л.

за участю секретаря Овчаренко І.С.

розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу СТОВ «ПАЛЬМІРА» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 листопада 2017 року, ухваленого суддею Середою Л.В., повний текс якого виготовлений 10 листопада 2017 року, у справі за позовом СТОВ «ПАЛЬМІРА» до ОСОБА_3, ТОВ «ГРАНЕКС-ЧЕРКАСИ» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди, -

в с т а н о в и в :

13 липня 2017 року ТОВ «Пальміра» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, ТОВ “Гранекс-Черкаси” про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди.

Свої позовні вимоги СТОВ «Пальміра» пояснює тим, що 03.11.2009 року між ОСОБА_3 – орендодавцем та ТОВ «Кропивна» (правонаступником якого є СТОВ «Пальміра») – орендарем було укладено договір оренди землі, предметом якого виступала земельна ділянка площею 2,53 гектара, строк дії договору оренди встановлювався з 01.01.2010 року по 31.12.2014 року.

06.12.201 року сторонами договору було укладено додаткову угоду, умовами якої було і те, що строк договору оренди земельної ділянки визначено до 31.12.2016 року, а також, що після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

11.11.2016 року позивачем було направлено ОСОБА_3 лист з повідомленням про намір поновити строк дії договору оренди. Однак відповідач ОСОБА_3 відмовалась поновлювати договір оренди земельної ділянки, натомість згідно відомостей у державному реєстрі речових прав 04.01.2017 року під № 18526980, ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки із ТОВ «Гранекс-Черкаси». Дані дії відповідача ОСОБА_3 СТОВ «Пальміра» вважає такими, що не відповідають вимогам ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: - переговорний процес між позивачем і орендодавцем станом на 01.01.2017 року не завершився; - ТОВ «Гранекс-Черкаси» надало значно гірші умови оренди ніж позивач; - СТОВ «Пальміра» мало і має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

За таких обставин ТОВ «Пальміра « просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у державному реєстрі речових прав № 18526980 від 04.01.2017 року та визнати укладеною, без підпису сторін , додаткову угоду до договору оренди землі від 03.11.2009 року, зареєстровану 28.09.2010 року за № 041078400642, з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених додатковою угодою, яка додавалася.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 листопада 2017 року Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Пальміра» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди – відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра» оскаржила рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

Апелянт вважає, що рішення є незаконним та необгрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, яке підлягає скасуванню. Апелянт зазначає в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що позивачем недотриманна процедура поновлення строку дії договору оренди землі, також суд першої інстанції однобоко підійшов до аналізу чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, неправомірно зазначивши про порушення позивачем процедури встановленої ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Також апелянт зазначає, що суд необгрунтовано зазначив, що не знайшли підтвердження доводи позивача про те, що оскаржуваний договір оренди укладений на гірших умовах, ніж було запропоновано позивачем. У спірному рішенні, суд не наддав правової оцінки договору оренди між відповідачем, не проаналізувавши його умови.

Апелянт просить скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.11.2017 року у справі № 695/1939/17 і ухвалити нове, яким позовну заяву СТОВ «Пальміра» задовольнити в повному обсязі. Стягнути з відповідачів витрати на судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Заслухавши суддю – доповідача, представників сторін, які з’явились в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач не в повній мірі дотримався всіх процедур передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», а також з того що відповідач скористався своїм правом вільно розпоряджатися своєю власністю, а продовження позивачем користування орендованою земельною ділянкою та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди за наявності заперечень орендодавця не є підставою для поновлення договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 03.11.2009 року між ОСОБА_3 як орендодавцем, та ТОВ «Кропивна» (правонаступником якого є СТОВ «Пальміра»), як орендарем, укладено договір оренди землі, за яким земельна ділянка площею 2,55 гектари передавалася у оренду строком з 01.01.2010 року по 31.12.2014 року. Даний договір оренди зареєстровано у Державному реєстрі земель 28.09.2010 року № 041078400642.

06.12.2011 року між ОСОБА_3 як орендодавцем, та СТОВ «Пальміра», як орендарем, укладено додаткову угоду до договору договір оренди землі від 03.11.2009 року, за яким земельна ділянка площею 2,55 гектари передавалася у оренду строком по 31.12.2016 року. Дана угода зареєстрована у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 712151664005431 від 05.03.2012 року.

11.11.2016 року СТОВ «Пальміра» направило ОСОБА_3А лист, у якому повідомлялося про намір скористатися переважним правом оренди земельної ділянки та було додано додаткову угоду до договору оренди землі (строком на 10 років з виплатою 7% орендної плати).

Листом від 25.11.2017 року (отримано позивачем 30.11.2016 року) ОСОБА_3А повідомила СТОВ «Пальміра» про небажання продовжувати договір оренди земельної ділянки, оскільки її не влаштовували розмір орендної плати та умови розрахунку у натуральній формі. Земельну ділянку просила повернути.

01.01.2017 року між ОСОБА_3А, як орендодавцем, та ТОВ «Гранекс - Черкаси», як орендарем, укладено договір оренди землі, за яким земельна ділянка площею 2,53 гектари передавалася у оренду строком на 10 років з виплатою 8 % орендної плати. Даний договір зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 18526980 від 04.01.2017 року.

Наказом ТОВ «Гранекс - Черкаси» № 6-Г від 26.01.2017 року було підвищено відсоткову ставку орендної плати у 2017 році до 9,5 % з орендодавцями, які мають земельну частку в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району.

Листом № 16 від 03.02.2017 року СТОВ «Гранекс» просило СТОВ «Пальміра» виділити земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та було надано список орендованих земельних ділянок, серед яких і земельна ділянка ОСОБА_3 Даний лист було отримано СТОВ «Пальміра» 07.02.2017 року.

Зазначені правовідносини регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗК України та Законом України «Про оренду землі».

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст.627 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно ст.19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частинами першою-п'ятою ст.33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.11.2016 року СТОВ «Пальміра» направила повідомлення № 772 ОСОБА_3 про те, що товариство має намір продовжити дію договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі та внесення змін до нього. Проект додаткової угоди до договору оренди землі додавався до повідомлення (а.с.23-25).

25.11.2016 року ОСОБА_3 направила позивачу лист- повідомлення про те, що не погоджується з пропозицією орендаря, оскільки запропоновані умови договору її не влаштовують та заявила про відмову в продовженні договору оренди з позивачем.

01.01.2017 року між ОСОБА_3А, як орендодавцем, та ТОВ «Гранекс - Черкаси», як орендарем, укладено договір оренди землі, за яким земельна ділянка площею 2,53 гектари передавалася у оренду строком на 10 років з виплатою 8 % орендної плати.

08.02.2017 року СТОВ «Пальміра» направило ОСОБА_3 лист, в якому повідомлялося про врахування відмови у поновленні договору оренди землі і про намір скористатися переважним правом оренди земельної ділянки, та було додано додаткову угоду до договору оренди землі (строком на 10 років з виплатою 9,5% орендної плати).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що СТОВ «Пальміра» в місячний строк, з моменту початку переговорів (узгодження) з орендодавцем істотних умов майбутнього договору оренди земельної ділянки, не досягло згоди з орендодавцем. Натомість лист з новими умовами договору було надіслано орендодавцю лише 08.02.2017 року, після спливу більш, як двох місяців з моменту отримання листа ОСОБА_3, та після місячного терміну закінчення попереднього договору оренди землі (31.12.2016 року).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що встановивши відсутність у орендодавця волевиявлення на поновлення договору оренди землі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність переважного права у позивача на поновлення договору оренди землі.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доказів оскарження та наявності судового рішення, щодо відмови, а також наявного зволікання в укладенні додаткової угоди зі сторонни ОСОБА_3, СТОВ «Пальміра» не надано.

Крім того, слід зазначити, що станом на 1 січня 2017 року на час укладення і 04.01.2017 року - на час реєстрації договору оренди землі ОСОБА_3 з ТОВ «Гранекс-Черкаси» не було перешкод для укладення та реєстрації цього договору, так як договір оренди землі з СТОВ «Пальміра» закінчився 31 грудня 2016 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно визначається як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно; під нерухомим майном розуміються земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Посилання апелянта на те, що позивач має переважне право на поновлення строку дії договору на новий строк є безпідставними та не спростовує висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

З вищевикладеного не вбачається, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушень норм матеріального чи процесуального права та залишив не розглянутими обставини, що мають значення для справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апелянта не є суттєвими, носять суб’єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374 - 378, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра" – залишити без задоволення.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 листопада 2017 року у справі за позовом СТОВ «ПАЛЬМІРА» до ОСОБА_3, ТОВ «ГРАНЕКС-ЧЕРКАСИ» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку та за умов, визначених цивільно – процесуальним законом.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Карпенко О.В.

ОСОБА_5