Постанова № 71387437, 19.12.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2410/17Категорія: 19, 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі: :

Головуючого Нерушак Л.В.

Суддів Бородійчука В.Г., Фетісової Т.Л.

За участі секретаря Овчаренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Агрокомплекс» на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року, ухваленого суддею Шкребою В.В., повний текст виготовлений 08.11. 2017 року, у справі за позовом Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Агрокомплекс» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди укладеною, -

в с т а н о в и в :

24 травня 2016 року Дочірнє сільськогосподарське підприємство «Агрокомплекс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди укладеною.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15 вересня 2010 року між сторонами строком на 5 років було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7121885000:03:000:0520 площею 2,51 га. Даний договір 28 грудня 2011 року пройшов державну реєстрацію.

4 вересня 2015 року Позивач звернувся до Відповідача з повідомленням про намір продовження дії Договору. До вказаного повідомлення Позивач долучив проект Додаткової угоди про продовження дії Договору до 15 вересня 2020 року, який Відповідач отримала 10 вересня 2015 року особисто. Зазначали, що на даний час Відповідач не розглянув звернення Позивача, який продовжує користуватись спірною земельною ділянкою, сплачує орендну плату за землю. Посилаючись на норми статті 764 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі», позивач просив суд визнати договір оренди землі № 18 від 15 вересня 2010 року, укладений на п’ять років між сторонами, поновленим на той самий строк, а також визнати додаткову угоду про продовження дії цього договору укладеною.

Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року в задоволенні позову Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Агрокомплекс» (код ЄРПОУ 31007137, вул. Хомичів, 1а, с. Березняки Смілянського району Черкаської області) до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди укладеною – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Дочірнє сільськогосподарське підприємство «Агрокомплекс» оскаржило рішення в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права та не надав належної оцінки обставинам по справі. Разом з тим, суд при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував та не застосував нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, а саме: суд не врахував, що після п’ятирічного терміну, орендар продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою, продовжував сплачувати орендну плату за землю та є її законним орендарем відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Також, апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення не надав належної оцінки нормам законодавства України, зокрема ст. 33 Закону України « Про оренду землі» в якій встановлена обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору.

Апелянт просить скасувати рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 08.11.2017 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю – доповідача, представника позивача, який з’явився в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не в повній мірі дотримався всіх процедур передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі», а саме заява позивача про продовження намірів була подана пізніше ніж за місяць до закінчення дії договору, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає висновки суду обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 має у приватній власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,51 га з кадастровим номером 7121885000:03:000:0520, що розташована в адміністративно-територіальних межах Райгородської сільської ради Кам’янського району Черкаської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку.

15 вересня 2010 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та Дочірнім сільськогосподарським підприємством «Агрокомплекс» (орендар) строком на 5 років, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою, на умовах платності був укладений договір оренди (далі - Договір) цієї земельної ділянки.

15 вересня 2010 року між ОСОБА_1 та Дочірнім сільськогосподарським підприємством «Агрокомплекс» був підписаний акт прийому – передачі зазначеного нерухомого майна, про що наявна копія акту.

28 грудня 2011 року вказаний договір пройшов державну реєстрацію.

11 серпня 2015 року, тобто в період часу з дня укладення договору оренди земельної ділянки до закінчення його дії, ОСОБА_1 було направлено на адресу Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Агрокомплекс» заяву від 11.08.2015 року про не бажання продовжувати договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121885000:03:000:0520, що підтверджується описом вкладення цінного листа (а.с.55).

04 вересня 2015 року ДСП «Агрокомплекс» направив на адресу ОСОБА_1 лист-намір про намір укласти договір оренди землі на той самий строк, на який було укладено договір від 15.09.2010 року, та таким чином, продовжити його дію до 15 вересня 2020 року, на виконання даної пропозиції направлено проект Додаткової угоди (а.с.13). Даний лист згідно рекомендованного повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала згідно повідомлення 10 вересня 2015 року (а.с.12).

Зазначені правовідносини регулюються Конституцією України, ЦК України, ЗК України та Законом України «Про оренду землі».

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Частинами першою-пятою статті 33 Закону України "Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов‘язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар надав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до п.8 договору оренди землі № 18 від 15 вересня 2010 року, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.4).

Відповідно до п. 45 договору, він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 6).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що ОСОБА_1 не мала наміру подальшого використання земельної ділянки ДСП «Агрокомплекс», про що останнього повідомила у строк відповідно до умов договору, оскільки вказала, що сама має намір обробляти земельну ділянку. Окрім цього, лист - повідомлення ДСП «Агрокомплекс» щодо наміру продовження терміну дії договору оренди землі було направлене відповідачу пізніше, ніж за місяць до закінчення дії договору.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта стосовно того, що від відповідача не надходило на адресу ДСП «Агрокомплекс» жодних заперечень щодо продовження строку дії договору оренди землі, оскільки дані твердження спростовуються матеріалами справи (а. с. 55-56).

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, були предметом розгляду та оцінки судом, інших доказів, які б слугували підставою для задоволення вимог позивача та доводів апелянта апеляційна скарга не містить, тому підлягає залишенню без задоволення колегією суддів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апелянта не є суттєвими, носять суб’єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375 - 378, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дочірнього сільськогосподарського підприємства «Агрокомплекс» - залишити без задоволення.

Рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 08 листопада 2017 року у справі за позовом Дочірнє сільськогосподарське підприємство «Агрокомплекс» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим, визнання додаткової угоди укладеною залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку та за умов, визначених цивільно – процесуальним законодавством.

Головуючий Нерушак Л.В.

Судді Фетісова Т.Л.

ОСОБА_3