Постанова № 71386342, 28.12.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7298/17

Провадження №3/635/2038/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року смт Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 7, кв.5, -

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ІІ №0002951 від 01 грудня 2017 року, 01 грудня 2017 року о 13 годині 25 хвилин на 19км+100 м автодороги Харків – Сімферополь-Алушта – Ялта ОСОБА_1 надав послугу з перевезення вантажу без державної реєстрації як суб'єкта господарювання транспортним засобом Renault АЕ7724НК. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст. 19, 58 Господарського кодексу України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з’явився,

належним чином повідомлявся про час, місце та дату розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою встановлених законом вимог здійснення діяльності, що містять ознаки підприємницької діяльності, без державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Про легітимність здійснення підприємницької діяльності свідчить видане у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Зайняття підприємницькою діяльністю особою, яка не отримала у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію або особою, свідоцтва про державну реєстрацію якою було скасовано у визначеному законодавством порядку, і є об’єктивною стороною правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання підлягають державній реєстрації відповідно до цього Кодексу та закону .

Частиною 1 статті 58 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Частиною 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, підлягають державному контролю.

Згідно статті 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлені зобов’язання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, тощо.

Статтею 47 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені особливості внутрішніх перевезень вантажів та правила їх надання. Так до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені чіткі вимоги до документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення особами, які мають відповідні ліцензійні документи. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. В даному випадку, для водія це посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Так, відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, визначені права, обов’язки і відповідальність перевізників, вантажовідправників і вантажоодержувачів (далі - Правила). Відповідно до пункту 11 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка повинна оформлюватись суб’єктом господарювання.

Тобто, з наведених вимог нормативно-правових актів та законів вбачається, що обов’язковою умовою належного перевезення вантажу транспортним засобом є ліцензійний документ на право перевезення вантажу та товарно-транспортна накладна.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ІІ №0002951 від 01 грудня 2017 року ОСОБА_1 не працює, а відповідно до товарно – транспортної накладної № 178 від 01.12.2017 року автомобільним перевізником є ООО «ЕС ЛОГИСТИК», а ОСОБА_1 є водієм. Однак, даних про трудові відносини між ООО «ЕС ЛОГИСТИК» та ОСОБА_1 не надано.

Отже, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, не являючись суб’єктом господарювання відповідної категорії, здійснював діяльність, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, за відсутності відповідних ліцензійних документів.

Вказані обставини підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ІІ №0002951 від 01 грудня 2017 року, копією товарно-транспортної накладної серії № 178 від 01.12.2017 року, копією посвідчення водія ВХР610143, копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХМ873891.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про ОСОБА_1, а також ту обставину, що матеріали справи не містять даних щодо притягнень ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає необхідним та достатнім для виховання притягуваного та запобігання вчинення ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164, 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – невідомий, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 7, кв. 5, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень 00 коп., без конфіскації грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – невідомий, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 7, кв. 5, судовий збір в дохід держави (реквізити для сплати: одержувач коштів - ГУК у м.Києві /м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача - 820019; рахунок отримувача - 31215256700001; код класифікації доходів бюджету - 22030106 «Судовий збір») у розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області у десятиденний строк з дня вручення постанови.

Суддя - Я.А. Шинкарчук