Ухвала суду № 71385362, 29.12.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/12558/13-к

н/п 1-кп/640/676/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2017 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участю: секретаря Давіденко Н.В.,

прокурора – Ізотова В.А.,

захисника – ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові клопотання по кримінальному провадженню №12013220140000365 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше судимого:

- 09.06.1995р. - Київським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 213, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України (1960 року) до 3 (трьох) років позбавлення волі, з конфіскацією майна, яке є його власністю;

- 08.04.1997р. - Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 229 - 6 КК України (1960 року) до 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;

- 21.02.2001р. - Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 196 - 1, ст. 42 КК України (1960 року) до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з конфіскацією майна, яке є його власністю;

- 12.04.2011р. - Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 186, ст. 69 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі, звільнився у зв'язку з відбуттям покарання,

зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. ПроскуриАДРЕСА_1,

в скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, -

встановив:

В провадженні суду перебуває справа по кримінальному провадженню №12013220140000365 за обвинуваченням ОСОБА_2 в скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Обвинуваченому на стадії апеляційного розгляду справи був змінений запобіжних захід у вигляді тримання під вартою, який продовжений ухвалами суду до 21.01.2018р.

Захисник обвинуваченого заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший не пов'язаний із позбавленням волі, оскільки за практикою ЄСПЛ не допускається абстрактне продовження запобіжного заходу, відсутні докази вчинення обвинуваченим інкримінуємих злочинів, має міцні соціальні зв’язки, ризики передбачені ст.177 КПК України – відсутні. Обвинувачений підтримав клопотання, зазначив що у нього погіршився стан здоров»я, він потребує лікування.

Прокурор проти задоволення заперечував.

При розгляд клопотання сторони захисту, суд враховую сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у скоєні злочинів , у вчиненні яких обвинувачується, його вік, стан здоров’я, наявність постійного місця проживання де проживає із сім’єю, відсутність законних джерел доходу, наявність у обвинуваченого не знятої та не погашеної судимості, а також ті обставини, що ОСОБА_3 приховувався від суду на стадії апеляційного провадження, внаслідок чого був оголошений у розшук, що свідчить про наявність на теперішній час ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - можливість обвинуваченого переховатися від суду.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи тяжкість покарання за злочин у вчинені якого звинувчується ОСОБА_3 від 6 до 10 років та доказів які свідчать, що обвинувачений переховувався від суду, підстави для зміни обраного запобіжного заходу, суд не вбачає.

Посилання сторони захисту на абстрактне продовження запобіжного заходу обвинуваченому є безпідставним, оскільки судом продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , здійснюється з метою виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, з урахуванням усіх обставин.

Стосовно необхідності проведення лікування обвинуваченого, внаслідок погіршення його стану здоров’я, суд зазначає, що відповідно ст.11 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» та п. 2.6. Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту - обвинувачений має право запросити (з дозволу установи де перебуває) будь-якого лікаря- фахівця, який його обстежить та буде здійснювати необхідне лікування.

Керуючись ст. ст. 177,178, 182,183, 201 КПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволені клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бородіна Н.М.