Вирок № 71384603, 28.12.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/769/2017

Справа № 428/12387/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Рочевої М.О.,

прокурора Мамонтової А.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015130370003340 від 17.12.2015 року у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, групи інвалідності не має, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого: 05.11.1999 р. Сєвєродонецьким міським судом за ст. 143 ч. 2 КК України, до позбавлення волі на термін 1 (один) рік, із застосуванням ст. 45 умовно з випробувальним терміном на 1 рік; 23.01.2001 р. Сєвєродонецьким міським судом за ст. 140 ч.2, 143 ч. 2, ст. 208, ст. 42 КК України до позбавлення волі на термін 2 роки 6 місяців. Згідно ст. 43 КК України приєднане покарання за вироком від 05.11.1999 р., остаточно 3 роки позбавлення волі. 19.12.2002 р. звільнився з місць позбавлення волі, не відбутий строк 9 місяців 14 днів; 24.11.2003 р. Сєвєродонецьким міським судом за ст. 309 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. Згідно ст. 71 КК України приєднане покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду від 23.01.2001 р., остаточно 1 рік 6 місяців позбавлення волі, 19.03.2005 р. звільнився з місць позбавлення волі, за відбуттям строку покарання; 10.10.2006 р. Сєвєродонецьким міським судом за ст. 309 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. 21.07.2008 p. звільнився з місць позбавлення волі, відбутий строк покарання; 04.06.2009 р. Сєвєродонецьким міським судом за ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 6 років, з конфіскацією майна, звільнений на підставі ст. 7 ЗУ «Про амністію в 2014 році», за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

16.12.2015 року приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1, перебував за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренко, б. 47 кв. 23, де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, реалізуючи який, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1, таємно викрав з кухонного столу мобільний телефон «Nokia» 220 RM 969 Dual Sim, в корпусі жовтого кольору, середня роздрібна вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 612/7 від 11.01.2016 року, на момент скоєння кримінального правопорушення, може складати 871,50 грн.

Після цього, ОСОБА_1 пішов з квартири з викраденим мобільним телефоном та розпорядився майном на власний розсуд, заподіявши таким чином потерплій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 16.12.2015 він стояв біля під'їзду, зустрів свою знайому Наталію, яка запросила його в гості за адресою: вул. Федоренка, 47\23. В квартирі у Наталії вже знаходилися родичі і в тому числі потерпіла ОСОБА_2. Сиділи, випивали. Він побачив на столі в кухні мобільний телефон Нокиа, в корпусі жовтого кольору, який вирішив викрасти. Чий це був телефон, йому було не відомо. Він взяв його непомітно зі столу та вийшов з ним із квартири. В цей же день заклав вкрадений телефон в ломбарді за 200 гривень. В скоєному злочині щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву провести судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 без її участі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз’яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не працює, не є інвалідом, не одружений, раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, вину визнав, щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов’язки у відповідності зі ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України, долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 612/7 від 11.01.2016 року, які згідно довідки НДЄКЦ № 612/7 від 11.01.2016 складають 429 (чотириста двадцять дев'ять ) грн. 66 коп. в дохід держави (отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/ м.Сєвєродонецьк/24060300, банк- ГУДКСУ у Луганській області, МФО-804013, р/р-31111115700080, код-37944909).

Речові докази: мобільний телефон «Nokia» 220 RM 969 Dual Sim, в корпусі жовтого кольору, вилучений в ломбарді «Гроші напрокат», який переданий під розписку на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 – залишити у власності ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова