Вирок № 71384575, 28.12.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6546/17

Провадження №1-кп/639/565/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Крбеян К.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора - Болгової Н.Є.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальні провадження №12017220500002008 від 08.10.2017, №12017220500002218 від 07.11.2017 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

07.10.2017 року приблизно о 09 годині ОСОБА_3, маючи намір на таємне викрадення будь-якого чужого майна (крадіжку), цілеспрямовано прийшов до огородженої парканом території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 де мешкає раніше йому незнайомий ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 спочатку підійшов до паркану та, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проліз в секцію паркану, а потім проник на територію домоволодіння.

Таким чином, він виконав всі дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї злочинної мети, пов'язаної з проникненням у сховище, яким слід вважати територію вказаного домоволодіння, огороджену парканом.

Надалі ОСОБА_3, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, заліз на дах житлової прибудови, розташованої на території зазначеного домоволодіння, де, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, помітив металові вироби, якими й вирішив таємно заволодіти.

Саме в той час повз домоволодіння проходив раніше йому знайомий, ОСОБА_4, який окликнув його.

В подальшому ОСОБА_3, бажаючи довести злочинний умисел до кінця, попросив ОСОБА_4, причетність якого як співучасника злочину в ході досудового розслідування об'єктивно встановити не виявилось за можливе, щоб той допоміг йому забрати металеві вироби, на що останній дав усну згоду.

При цьому ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому, заволодів різноманітними металевими виробами загальною вагою 57 кг. 750 грам, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 17.10.2017 - 231 грн., які передав ОСОБА_4 з даху прибудови. Потім вони перемістили зазначене чуже майно частково за паркан, яким огороджено територію домоволодіння потерпілого ОСОБА_1

Однак, ОСОБА_3 не вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, так як його помітив потерпілий ОСОБА_1 та викликав працівників патрульної поліції, які затримали його на місці вчинення злочину. Під час огляду місця події, де було затримано на гарячому ОСОБА_3, слідчим Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області було виявлено та вилучено дві металеві труби, шість відрізків арматури різної довжини та один металевий автомобільний бензобак.

Крім цього, 03.11.2017 року приблизно о 20 годині ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання у АДРЕСА_4, разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 розпивав спиртні напої, у якого помітив мобільний телефон моделі «S-tell» С551.

Саме в той час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння вказаним мобільним телефоном.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 приблизно о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спочатку, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи ту обставину, що ОСОБА_6 заснув, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, шляхом вільного доступу, таємно заволодів мобільним телефоном моделі «S-tell» С551, який на той час лежав на підлозі у житловій кімнаті вказаної квартири.

Таким чином, ОСОБА_2 виконав всі дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на таємне заволодіння чужим майном.

Після цього, ОСОБА_2, звернувши на свою користь викрадений мобільний телефон, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 1183 грн., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №22788 від 20.11.2017 року.

Крім цього, 07.11.2017 року приблизно о 15 годині ОСОБА_2 перебував біля школи №162, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Пермська, 13, де помітив раніше йому знайому неповнолітню ОСОБА_7, яка в той час розмовляла по належному їй мобільному телефону «Nomi i241+», чорно-сірого кольору.

Саме в той час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння належним неповнолітній ОСОБА_7 мобільним телефоном та в разі необхідності застосування у відношенні неї фізичного насильства, яке не є небезпечним для здоров'я останньої.

Реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, ОСОБА_2, відчуваючи безкарність за раніше вчинену крадіжку чужого майна, спочатку підійшов до неповнолітньої ОСОБА_7 зі спини та, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для здоров'я останньої, схопив своїми руками її руки, здавивши їх силою, чим спричинив потерпілій фізичний біль. У відповідь на протиправні дії нападника неповнолітня ОСОБА_7, діючи правомірно, почала чинити йому опір. Однак, ОСОБА_2, бажаючи довести свій повторний злочинний умисел до кінця, використовуючи свою фізичну перевагу над неповнолітньою дівчиною, правою рукою схопив її за ліву руку, а потім, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, та, бажаючи їх настання, ривком правої руки вирвав мобільний телефон з руки потерпілої та з місця скоєння злочину зник.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив всі дії, які вважав за необхідне для відкритого заволодіння мобільним телефоном, належним неповнолітній ОСОБА_7, та, звернувши його на свою користь, розпорядився ним в подальшому на власний розсуд.

В результаті грабежу ОСОБА_2 завдав неповнолітній потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 397 грн. 60 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №22067 від 10.11.2017 року.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих злочинах за ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочинів, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочинів так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 надав показання, що 07.10.2017 року зранку приблизно о 09 годині він проходив поблизу огородженої парканом території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3. Потім він вирішив вчинити крадіжку металобрухту із території зазначеного домоволодіння. Далі, він проник на територію домоволодіння та заліз на дах господарської будівлі, звідки вирішив викрасти металеві вироби, які там зберігались. Коли він знаходився на даху прибудови, поблизу двору проходив його знайомий ОСОБА_4, якого він попросив допомогти йому. При цьому, він повідомив ОСОБА_4, що власник йому дозволив забрати цей металобрухт. Коли вони разом намагались винести металобрухт із території домоволодіння, до двору приїхали працівники патрульної поліції та їх затримали, а вказані металеві вироби вилучили.

Також обвинувачений ОСОБА_2 надав показання, що 03.11.2017 року він знаходився за місцем проживання в АДРЕСА_5 де розпивав пиво разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 Коли ОСОБА_6 засунув в його квартирі, він вирішив заволодіти його мобільним телефоном «S-tell» С551. Далі, він дістав цей мобільний телефон із під ліжка та викрав його. Після цього він пішов із квартири та здав мобільний телефон до ломбарду.

Крім цього, 07.11.2017 року в денний час він на вулиці за адресою: м. Харків, вул. Пермська, 13, помітив раніше йому знайому ОСОБА_7, в якої із собою був мобільний телефон. Після цього він підійшовши до потерпілої та вихватив у неї мобільний телефон «Nomi i241+», після чого з місця скоєння злочину зник. Ввечері цього ж дня, коли він йшов здавати мобільний телефон до ломбарду, його затримали працівники поліції за підозрою у вчиненні цього злочину.

З показань обвинуваченого ОСОБА_2, у вчинених злочинах він щиро розкаюється, після вчинення цих злочинів майно було повернуто потерпілим ОСОБА_1, ОСОБА_6 та неповнолітній потерпілій ОСОБА_7

Заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди обвинувачений ОСОБА_2 визнає у повному обсязі.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєних злочинах та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та допитом потерпілого, дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу винного.

На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Під час судового засідання потерпілий ОСОБА_1 підтвердив обставини вчинення крадіжки майна із території його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 та пояснив, що заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 4000 грн. він підтримує у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, на адресу суду надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_2 не має, викрадене майно йому повернуто, він просить призначити ОСОБА_2 покарання не пов'язане із позбавленням волі.

Законний представник потерпілої - ОСОБА_8 та неповнолітня потерпіла ОСОБА_7 у судове засідання не з'явились, на адресу суду надали заяву про проведення судового розгляду за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_2 не мають, у зв'язку з чим судовий розгляд проведено за відсутності зазначених осіб.

Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч.3 ст.337 КПК України).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 увчиненні інкримінованих злочинів та кваліфікує його дії:

-за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка);

-за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, тобто незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до сховища;

-за ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілої, вчинене повторно.

Вивченням відомостей про особу ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких (хронічних) захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, в 2015-2016 роках проходив службу в Збройних силах України у військовій частині 1405 (розташована в с. Веселівка Кіровоградської області), офіційно неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей та не непрацездатних осіб не має, має постійне місце проживання, де проживає разом із матір'ю, вітчимом та малолітнім братом, за місцем проживання характеризується посередньо (к/п а.с.19-24, 107-114).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_2, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Згідно п.13 ч.1 ст.67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, є вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до вимог ст.67 КК України інших обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_2,суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, керується принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, його відношення до скоєних злочинів, думку потерпілих, яким повернуто викрадене майно та які не наполягали на призначенні суворого покарання, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, яке є необхідним й достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_2 необхідно призначити остаточно покарання за сукупністю злочинів, із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого

законом менш суворого покарання - особам, які вперше вчинили злочини, які щиро розкаялись у вчиненому та активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Враховуючи викладене, на підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди на суму 4000 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки в цій частині цивільний позов повністю визнається обвинуваченим ОСОБА_2, а заявлені вимоги відповідають засадам розумності, виваженості та справедливості.

В порядку ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, до набранням вироком законної сили суд вважає за необхідне змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання, та на підставі ч.1 ст.377 КК України обвинуваченого необхідно звільнити з під варти в залі суду негайно.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі;

-за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

-за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В порядку ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення з 07.11.2017 по 28.12.2017 року, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 1 (один) день позбавлення волі.

До набранням вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінити запобіжний захід з тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань №27» на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1, із покладенням на обвинуваченого обов'язку не залишати місце проживання у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.

На підставі п.2 ч.3 ст.202, ч.1 ст.377 КПК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - негайно звільнити з під варти в залі суду.

Покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: 1) прибувати за викликом до суду за першою вимогою; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 3) не залишати місце постійного проживання у визначений період доби.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь потерпілого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, моральному шкоду на суму 4 000 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2процесуальні витрати за проведені судові експертизи на загальну суму 1089,00 грн. (одна тисяча вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) (к/п а.с.47, 52, 90).

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-мобільний телефон «Nomi» і241+, в корпусі чорного з сірим кольору, ІМЕІ:НОМЕР_1, без комплектуючих пристроїв - повернути потерпілій ОСОБА_7 як законному власнику (к/п а.с.57)

-мобільний телефон «S-Теll» С551, ІМЕІ:НОМЕР_2, без комплектуючих пристроїв - повернути потерпілому ОСОБА_6 як законному власнику (к/п а.с.105, 106)

-дві металеві труби, шість відрізків металевої арматури та один автомобільний паливний бак - повернути потерпілому ОСОБА_1 як законному власнику (к/п а.с.13, 17);

-копію договору про надання фінансового кредиту від 07.11.2017 року - залишити зберігатись в матеріалах кримінального провадження (к/п а.с.62).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило