Рішення № 71383876, 26.12.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2017 року Провадження №2/425/703/17

Справа №425/2980/17

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Романовського Є.О.,

за участю секретаря Вада Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

15.11.2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з зазначеним позовом, обґрунтування якого зазначає, що відповідно до укладеного договору № б/н від

07.09.2010 року ОСОБА_1 від позивача отримав кредит у розмірі 10 000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в свою чергу відповідач повинен був слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метоюзапобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 Договору.

В порушення ст.ст. 526-527,530 ЦК України та вимог договору позичальник своїх зобов’язань за договором не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість станом на 31.08.2017 року в сумі 130 455,18 грн., з них: заборгованість за кредитом 9 994,40 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 110 579,04 грн., 3193,40 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 6188,34 грн. - штраф (процентна складова), які й просить стягнути позивач з відповідача, а також просить стягнути судовий збір у розмірі 1 956,83 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не надав, заперечень на позов не надав. Виклики в судове засідання були направлені відповідачу за адресою, згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу, які повернулися до суду з відміткою «через не запит».

Відкриття провадження по вказаній справі та початок її розгляду (судове засідання від 11.12.2017 року) відбувалися за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 03.08.2017 року.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147 -VIII, викладено у новій редакції Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України).

Цей закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме, - з 15.12.2017 року.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

26.12.2017 року згідно ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.09.2010 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, відповідно до якого він оформив на своє ім’я кредитну картку (а.с. 17).

Згідно Умов кредитування базова відсоткова ставка в місяць становить 3,0%, тобто 36% на рік. Розмір щомісячних платежів, з урахуванням плати за користування кредитними коштами становить 7% від заборгованості, але не менш 50,00 гривень та не більше залишку заборгованості, строк внесення щомісячних платежів 25 число місяця, наступного за звітним. Також, згідно тарифів банку передбачено сплату комісії.

Відповідач ознайомився та погодився з Умовами надання платіжної картки «Кредитка «Универсальна 30 днів пільгового періоду» та прикладами розрахунку суми плати за користування кредитних коштів, що підтверджується його підписом на анкеті - заяві від 07.09.2010 року (а.с. 17-зворот, 18).

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір (а.с. 17- зворот).

Банк нараховує відсотки за користування кредитом та Овердрафтом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку» з розрахунку 360 календарних днів на рік, відповідно до п.2.1.1.12.13 «Правил користування платіжною карткою».

Пунктом 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками та його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії. Штраф враховується на окремому рахунку і підлягає сплаті в першу чергу.

Судом встановлено, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, внаслідок чого сума боргу відповідача перед позивачем за Договором склала 130 455,18 грн., з них: заборгованість за кредитом 9994, 40 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 110 579,04 грн., 3193,40 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 6188,34 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 8-15).

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов’язання є неустойка.

У чинність ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту.

В той же час, відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи зареєстроване місце проживання ОСОБА_1: Луганська область, м. Рубіжне,

АДРЕСА_1 (а.с. 43, 55).

Згідно розпорядження КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 2 грудня 2015 р. № 1275-р м. Рубіжне, Луганської області віднесене до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Отже, відповідач є суб’єктом Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відносно якого відповідно до ст. 2 зазначеного Закону, встановлено заборону щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов’язань.

Крім того, суд звертає увагу на те, що комерційним банкам Національним Банком України надані роз’яснення у листі № 18-112/62138 від 27.10.2014, відповідно до яких банки зобов’язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО.

Згідно наведеного у позові розрахунку штрафні санкції позивачем нараховані станом на 31.08.2017 року фактично після 14.04.2014 року дати, коли згідно з Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» банківським установам заборонено нарахування таких санкцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення заборгованості по сплаті пені та комісії 3193, 40 грн. та штрафів 500,00 грн.(фіксована частина) та 6188,34 грн.(процентна складова), а всього 9881,74 грн.

При цьому суд зазначає, що позивачем не зазначено, яку частку у 3193,40 грн. складає пеня, а яку комісія, тому суд позбавлений можливості визначити розмір комісії окремої від пені, та перевірити правильність її нарахування.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надав, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.09.2010 року у сумі

120573, 44 грн., яка складається із 9994, 40 грн. заборгованість за кредитом,

110579,04 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із п. 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).

Позивачем понесені судові витрати на загальну суму 1956,83 грн. Враховуючи те, що задоволено 92,45% позовних вимог (120573,44 грн. від 130455, 18 грн. складає

92,45 %), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1809,08 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (1956, 83 грн. х 92, 45% / 100).

Керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 141, 263 - 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 07 вересня 2010 року у сумі 120573 (сто двадцять тисяч п’ятсот сімдесят три гривні ) 44 коп., яка складається з 9994 (дев’яти тисяч дев’ятсот дев’яноста чотирьох гривень) 40 коп. заборгованість за кредитом, 110579 (сто десять тисяч п’ятсот сімдесят дев’ять гривень) 04 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299, 1809 (тисячу вісімсот дев’ять гривень) 08 коп. в рахунок понесених судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складання.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.О. Романовський