Ухвала суду № 71383849, 29.12.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16444/17

Провадження № 2/344/4402/17

У Х В А Л А

29 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів” про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати, середнього заробітку за час взатримки розрахунку та відшкодування витрат та заяву про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів” про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати, середнього заробітку за час взатримки розрахунку та відшкодування витрат.

Позивач ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, вимогами якої просить застосувати заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту в банківських установах на грошові кошти відповідача в сумі 63434,30 грн.

Вивчивши заяву та матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10. 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

У відповідності до вимог п. 9 Прикінцевих положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено частиною четвертою статті 150 ЦПК України, не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Вивченням заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту в банківських установах на грошові кошти відповідача в сумі 63434,30 грн., при цьому в суду відсутні дані , які б свідчили про те, що на банківських рахунках державного підприємства відсутні кошти, призначені для виплат, передбачених частиною четвертою статті 150 ЦПК України та на які не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту.

А відтак вважаю вимоги заяви не належно обґрунтованими, а посилання позивача на необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову як арешт грошових коштів на банківських рахунках відповідача недоведеними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя Т.М. Антоняк