Ухвала суду № 71383270, 27.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1612/17 Справа № 171/2281/17 Слідчий суддя - Хоруженко Н.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 року м.Дніпро

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді -доповідача Крот С.І.,

суддів Піскун О.П., Слоквенка Г.П.,

за участю секретаря Баглик О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо

ОСОБА_3, 23 січня 1983 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

Алтайського краю, громадянина України, який проживає:

за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район,

смт.Радушне, вул.Шкільна, 14/2, зареєстрований за адресою:

Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Лісна, 8/2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурора Дорошенка А.В.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні клопотання слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на відсутність обґрунтованої підозри пред’явленої ОСОБА_3 за ч.3 ст.185 КК України. Вказує на те, що слідчим суддею не враховано покази підозрюваного ОСОБА_6, а саме те, що його було затримано не на місці вчинення крадіжки, а неподалік від нього, а кабель зв’язку, який було виявлено в автомобілі, на якому пересувався ОСОБА_3 підкинули працівники поліції, з метою оперативного розкриття злочину, який було вчинено іншими особами. Зазначає, що обставини кримінального правопорушення вказують на відсутність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Звертає увагу на те, що підозрюваний працює, а отже, покладаючи на нього обов’язок перебувати цілодобово під домашнім арештом, порушується конституційно гарантоване право на працю. ОСОБА_1 того, знаходження під цілодобовим арештом унеможливлює належне утримання підозрюваним ОСОБА_3 своєї сім’ї. Стверджує, що розгляд клопотання було проведено за участю прокурора, повноваження якого не підтверджено у відповідності з вимогами КПК України. Вказує на те, що слідчий суддя, застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_3 цілодобовий домашній арешт, не зазначила строк дії ухвали у повному обсязі, обмежившись кінцевим днем строку, з посиланням на 09 лютого 2018 року.

Ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року задоволено частково клопотання слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 09 лютого 2018 року, з покладенням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що враховуючи дані про особу підозрюваного, який є раніше не судимий, має постійне місце проживання, має сім’ю, працює, характеризується позитивно, а також відсутність доведеності прокурором обґрунтованості підозри, пред’явленої ОСОБА_3, в той мірі, яка була б доцільна в даному випадку для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дають підстави для висновку про необґрунтованість застосування найбільш суворого запобіжного заходу відносно ОСОБА_3, оскільки тяжкість інкримінованого злочину, складність справи не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_2, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв’язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, з покладанням на нього певних обов’язків у відповідності до вимог ст. 194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 12 грудня 2017 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040410001563.

12 грудня 2017 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, тобто таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням у сховище.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ПАТ «Укртелеком» про вчинене кримінальне правопорушення – викрадення кабелів зв’язку невідомими особами, актом ПАТ «Укртелеком» про встановлення факту викрадення та довідкою про вартість викраденого, знищеного, пошкодженого майна, протоколом огляду місцевості від 12.12.2017 року, в ході якого поблизу будинку № 2 по вул.Святковій у м.Зеленодольську оглянуто каналізаційні люки, виявлено зрізи кабелю, змоти кабелю та автомобіль ВАЗ 2106, протоколом огляду муфт кабелю, вилучених при огляді.

Слідчий СВ Апостолівського ВП Нікопольського ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, який є раніше не судимий, має постійне місце проживання, має сім’ю, працює, характеризується позитивно, а також відсутність доведеності прокурором обґрунтованості підозри, пред’явленої ОСОБА_3 в тій мірі, яка була б доцільна в даному випадку для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів вважає, що сукупність ризиків і доводів, на які послався слідчий, дають підстави для висновку про необґрунтованість застосування найбільш суворого запобіжного заходу відносно ОСОБА_3, оскільки тяжкість інкримінованого злочину, складність справи не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з доводами слідчого судді щодо наявності відносно ОСОБА_3 ризику, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що цей ризик є вагомим і не може бути усунутий у менш обтяжливий спосіб, ніж у вигляді домашнього арешту, та оцінює критично доводи апелянта про те, що відомості про особу підозрюваного дають підстави для застосування до нього менш обтяжливого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про те, що встановлені щодо останнього ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України можуть бути усунуті лише у такий спосіб.

Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2, діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_3– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8