Постанова № 71383196, 27.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4653/17 Справа № 205/7301/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого – Варенко О.П.,

суддів –Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Василенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

на рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2017 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 11.05.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № DNI0AU01960508 від 11.05.2007 року, за умовами якого відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 55389,40 грн. зі сплатою за користування ним відсотків 16,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 11.05.2014 року. Проте, в порушення умов договору відповідач ОСОБА_2 свої зобов’язання належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 27.07.2015 року утворилась заборгованість в сумі 109809,82 грн., в тому числі: - 23373,05 грн. заборгованість за кредитом; - 21678,90 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; - 2869,35 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; - 61888,52 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов язань за договором.

При цьому, від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 46914,71 грн., яка була задоволена рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.02.2013 року та стягнута з відповідача на користь позивача. Тому просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № DNI0AU01960508 від 11.05.2007 року в розмірі 62895,11 грн.: 542,70 грн. заборгованість за кредитом; 8187,78 заборгованість по процентам за користування кредитом; 853,05 заборгованість по комісії за користування кредитом; - 53311,58 пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2017 року позов залишено без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 11.05.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNI0AU01960508, за умовами якого Банк був зобов’язаний надати позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування на рахунок №260085001802 на строк з 11.05.2007р. по 11.05.2014 р. включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на наступні цілі: купівля автомобіля у розмірі 55389,40 грн., 34,0 грн. для сплати за реєстрацію Предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Сам договір застави, який зазначений у п.7.1 кредитного договору № DNI0AU01960508 від 11.05.2007 рок не був доданий Позивачем до матеріалів справи.

Згідно Додаткової угоди №1 від 24.06.2008 року до кредитного договору № DNI0AU01960508 відповідач повинен був сплачувати Індустріальному відділенню ПАТ КБ «Приватбанк» у період з «21» по «28» число кожного місяця грошові кошти у сумі 1278,27 грн. (а.с.45).

Однак позичальник належним чином не виконував умови договору, тому станом на 02.03.2010 року мав перед кредитором заборгованість по сплаті кредитних коштів у сумі 45420,15 грн. (а.с.6, 57).

Актом прийому автомобіля від 10.03.2010 року кредитний автомобіль марки «Chevrolet», днз АЕ2916ВК, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, як заставне майно, було передано ОСОБА_2 ПАТ КБ «ПриватБанк» задля його реалізації за ринковою вартістю та направлення отриманих від продажу коштів на погашення заборгованості (а.с.44).

Згідно повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» від 24.06.2016 року, 05.10.2010 року вищезазначений автомобіль був реалізований ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до довіреності від 10.03.2010 року, виданої ОСОБА_2, за 50300 грн.(а.с.47,49). Отримана сума повністю покривала заборгованість відповідача, яка утворилась до реалізації автомобіля.

Таким чином, позивачем безпідставно продовжували нараховуватись проценти за користування кредитними коштами, комісія та пеня, про стягнення яких ПАТ КБ «ПриватБанк» подано даний позов.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1049,1054 ЦК України, ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про наявність заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № DNI0AU01960508 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки судом встановлено та підтверджується матеріалами справи той факт, що заборгованість відповідача за кредитним договором № DNI0AU01960508 була погашена за рахунок предмету застави, відповідно до п.15.7.2 Договору застави рухомого майна №DNI0AU1960508 (а.с.134) Таким чином, право позивача не порушено та повторному захисту в судовому порядку не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, передбачених ст. 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»– залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2017 року– залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_3