Ухвала суду № 71381855, 28.12.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/5753/17

№ 1-м/183/4/17

28 грудня 2017 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Мороховець О.В.,

секретаря Гамаскової Н.А.,

за участю прокурора Козлова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідності із законодавством України з урахуванням додаткової інформації, -

В С Т А Н О В И Л А :

09 листопада 2017 року до Новомосковського міськрайонного суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України з урахуванням додаткової інформації, яке мотивоване тим, що 12 квітня 2017 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироків Жєлєзнодорожного районного суду м. Хабаровська від 01 квітня 2014 року, 01.04.2011 року, 17.09.2013 року та апеляційної ухвали Хабаровського крайового суду від 05.06.2014 року, було задоволено, і у відповідності до законодавства України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається засудженим за ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.1 ст.115, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді 9 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу у сумі 15 000 рублів, який відповідно до ч.3 ст.72 КК України виконується самостійно.

Однак, у відповідності до постанови Амурського міського суду Хабаровського краю від 10.03.2017 року, отриманої від Міністерства юстиції Російської Федерації, вищевказані вироки Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська стосовно ОСОБА_1 переглянуто та йому знижено строк раніше призначеного покарання до 9 років 4 місяців позбавлення волі зі штрафом у сумі 13 000 рублів, а тому, звернувшись до суду Міністерство юстиції України, просить, визначити норми (статті, частини статей) Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнано винним вироком Жслєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська від 01.04.2014 року з урахуванням вироків цього ж суду від 01.04.2011року та від 17.09.2013 року, а також змін, внесених апеляційною ухвалою Хабаровського крайового суду від 05.06.2014 року та постановою Амурського міського суду Хабаровського краю від 10.03.2017 року. Визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі зазначених судових рішень.

В судовому засіданні прокурор, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, та висловив свою позицію щодо приведення зазначених судових рішень відносно ОСОБА_1 у відповідності із законодавством України.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання Міністерства юстиції України обґрунтоване й підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Передача засуджених для відбування покарання з однієї держави в іншу регулюється Конвенцією про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, яка ратифікована Україною 22.09.1995 року і набула чинності для України з 01.01.1996 року та ст.606 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд зобов'язаний додержуватись вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої статті 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або місцем знаходження Міністерства юстиції України.

Відповідно до листа ДМС України від 03.11.2015 року №6.4/10487- 15 місце проживання ОСОБА_1 в Україні встановлено за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Орлівщина, вул. Куйбишева, буд. 26, засуджений ОСОБА_1 написав заяву та виявив бажання про його переведення для подальшого відбуття покарання в Україні. На даний час ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ ВК №14 УФСВП Росії по Хабаровському краю, де він характеризується позитивно, за станом здоров’я - здоровий, працездатний та може слідувати етапом (а.с.12-13).

Відповідно до довідки ФКУ ВК №14 УФСВП Росії по Хабаровському краю, кінець строку відбуття покарання у ОСОБА_1 - 02.11.2022 року (а.с.10).

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України №3127/5 від 31.10.2016 року Міністерством юстиції України було прийнято рішення про прийняття громадянина України ОСОБА_1 з Російської Федерації в Україну для подальшого відбування покарання, призначеного вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2014 року з урахуванням вироків цього ж суду від 01.04.2011 року та від 17.09.2013 року, а також змін, внесених апеляційною ухвалою Хабаровського крайового суду Російської Федерації від 05.06.2014 року.

12 квітня 2017 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання Міністерства юстиції України було задоволено та приведені вироки РФ відносно засудженого громадянина України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України, а саме ухвалено:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважати засудженим за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2011 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.70

КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 15 000 рублів.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважати засудженим за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська

Російської Федерації від 17.09.2013 року за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, та визначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважати засудженим за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська

Російської Федерації від 01.04.2014 року, зміненого апеляційною ухвалою Хабаровського крайового суду Російської Федерації від 05.06.2014 року, за ч. 1 ст. 115 КК України, та визначити йому покарання у виді 9 (дев’яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 17.09.2013 року, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 9 (дев’яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Покарання у виді штрафу в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) рублів за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2011 року згідно ч. 3 ст. 72 КК України - виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 01 квітня 2014 року. Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання час тримання ОСОБА_1 під вартою з 03 липня 2013 року по 31 березня 2014 року.

Питання про виконання вироку Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 17.09.2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 майнової шкоди в сумі 38 843 рублів 92 копійки та вироку Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2014 року в частині стягнення з ОСОБА_1 процесуальних витрат в сумі 13 200 рублів - залишити без розгляду.

Разом з тим, постановою Амурського міського суду Хабаровського краю від 10.03.2017 року, яка набрала законної сили 21.03.2017 року дії ОСОБА_1 за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2014 року було перекваліфіковано по епізоду від 27.11.2010 року на ч.1 ст. 158 КК РФ у редакції КК РФ від 03.07.2016 року ФЗ № 323 - як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна. Цією ж постановою ОСОБА_1 вважається засудженим за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2014 року:

- за п. "в" ч. 2 ст. 158 КК РФ до штрафу у розмірі 10 000 рублів;

- за ч. 1 ст. 158 КК РФ (в редакції від 03.07.2016 року ФЗ № 323) до штрафу у розмірі 8000 рублів. На підставі ч. 2 ст. 69 КК РФ за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 13 000 рублів.

Дії ОСОБА_1 за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 17.09.2013 року перекваліфіковані за першим епізодом:

- на ч.1 ст. 158 КК РФ від 03.07.2016 року ФЗ № 323 - як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

ОСОБА_1 вважається засудженим:

- за ч. 1 ст. 158 КК РФ (в редакції від 03.07.2016 року ФЗ № 323) до 10 місяців позбавлення волі, без обмеження волі,

- за п."в" ч. 2 ст. 158 КК РФ до 1 року позбавлення волі без обмеження.

На підставі ч. 2 ст. 69 КК РФ шляхом часткового складання покарань за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у вигляді 1 року 4 місяців позбавлення волі, без обмеження волі.

За вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2014 року, зміненого апеляційною ухвалою Хабаровського крайового суду Російської Федерації від 05.06.2014 року, ОСОБА_1 вважається засудженим із застосуванням ч.5 ст. 69 КК РФ, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком від 17.09.2013 року і визначено до відбуття покарання у вигляді 9 років 4 місяців позбавлення волі, з відбуттям покарання у виправній колонії суворого режиму.

Вирок Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2011 року, у вигляді штрафу у розмірі 13 000 рублів - виконувати самостійно.

Відповідно до ч. 3 ст. 610 КПК України засудженому слід визначити статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку Російської Федерації.

При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:

1)якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;

2)якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 158 КК РФ, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна. За зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк до 2 років, або арешт на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за п. «в» ч. 2 ст. 158 КК РФ кваліфіковані, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, що спричинило значної шкоди громадянину, за зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдала значної шкоди потерпілому за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Дії ОСОБА_1 ч. 1 ст. 105 КК РФ кваліфіковані, як вбивство, умисне спричинення смерті іншій особі, за зазначені дії в Україні встановлена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.

ч. 2 ст. 69 КК РФ, передбачено, якщо усі злочини, скоєнні за сукупністю, являються злочинами невеликої або середньої тяжкості, то остаточне покарання призначається шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням чи шляхом часткового складання або повного складання призначених покарань. При цьому, остаточне покарання не може перевищувати більш ніж на половину максимального строку або розмір покарання, передбаченого за найбільш тяжке із скоєних злочинів, що відповідно до законодавства України передбачено ч. 1 ст. 70 КК України, коли при сукупності злочинів, суд призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

ч. 5 ст. 69 КК РФ, передбачено, що покарання за сукупністю злочинів призначається по тим же правилам, якщо після винесення судом вироку по справі буде встановлено, що засуджений звинувачується, ще в одному злочині, скоєному ним до винесення вироку суду по першій справі, то в даному випадку в остаточне покарання зараховується покарання, відбуте за першим вироком суду, що відповідно до законодавства України врегульовано ч. 4 ст. 70 КК України, якою передбачено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Отже, виходячи з матеріалів клопотання ОСОБА_1 вважається засудженим за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2011 року, зміненого постановою Амурського міського суду Хабаровського краю від 10.03.2017 року:

- за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 13 000 рублів. Однак, суд враховує, що відповідно до вимог ч.ч. 3,4 ст. 610 КПК України визначенню підлягає лише строк покарання виключно у виді позбавлення волі, призначене громадянину України вироком суду іноземної держави. Оскільки за цим вироком ОСОБА_1 призначено покарання не у виді позбавлення волі, а у виді штрафу, беручи до уваги неможливість погіршення становища засудженого вироком суду Російської Федерації в порівнянні із законодавством України - санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, суд не вбачає правових підстав для приведення цього вироку у відповідність до законодавства України.

Крім того, ОСОБА_1 слід вважати засудженим за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 17.09.2013 року, зміненого постановою Амурського міського суду Хабаровського краю від 10.03.2017 року:

- за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, йому визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяці. При цьому суд враховує, що санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає мінімальне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Однак, беручи до уваги вимоги ст. 11 Конвенції та ч.ч. 3,4 ст. 610 КПК України щодо неможливості погіршення становища засудженого вироком суду Російської Федерації в порівнянні із законодавством України, суд не вбачає правових підстав визначати інший строк цього покарання.

За вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2014 року, зміненого апеляційною ухвалою Хабаровського крайового суду Російської Федерації від 05.06.2014 року та постановою Амурського міського суду Хабаровського краю від 10.03.2017 року ОСОБА_1, слід вважати засудженим:

- за ч. 1 ст. 115 КК України, та визначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання з не відбутою частиною покарання, призначеного вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 17.09.2013 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 9 років 4 місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчий установі.

Покарання за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2011 року у вигляді штрафу в розмірі 13000 рублів відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України - виконувати самостійно.

Визначення судом виду кримінально-виконавчої установи, в якій належить відбувати покарання засудженому, чинним законодавством України не передбачено.

Відповідно до ч. 6 ст. 610 КПК України при розгляді питання про виконання покарання суд може одночасно вирішити питання про виконання вироку суду іноземної держави в частині цивільного позову і процесуальних витрат у разі наявності відповідного клопотання.

Відповідно до довідки ФКУ ВК-14 УФСВП Росії по Хабаровському краю від 03.07.2017 року виконавчі листи №1-706/2013 від 16.10.2013 року про стягнення на користь ОСОБА_2 38 843 рублів 92 копійки, № 1-130/14 від 14.08.2014 року про стягнення в дохід держави у розмірі 13 200 рублів 00 копійок та стягнення в розмірі 1 650 рублів 00 копійок, постанова від 01.12.2014 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 2719 рублів 07 копійок, які станом на 04.07.2017 року погашені у повному обсязі. За таких обставин питання щодо виконання вказаного вироку в цій частині слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією «Про передачу засуджених осіб» від 21.03.1983 року, ст. 610 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідності із законодавством України з урахуванням додаткової інформації - задовольнити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим:

За вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2011 року, зміненого постановою Амурського міського суду Хабаровського краю від 10.03.2017 року:

- за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 13 000 рублів.

За вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 17.09.2013 року, зміненого постановою Амурського міського суду Хабаровського краю від 10.03.2017 року:

- за ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, та визначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 4 місяців.

За вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2014 року, зміненого апеляційною ухвалою Хабаровського крайового суду Російської Федерації від 05.06.2014 року та постановою Амурського міського суду Хабаровського краю від 10.03.2017 року:

- за ч. 1 ст. 115 КК України, та визначити йому покарання у виді 9 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання з не відбутою частиною покарання, призначеного вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 17.09.2013 року, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 9 років 4 місяців позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчий установі.

Покарання за вироком Жєлєзнодорожнього районного суду м. Хабаровська Російської Федерації від 01.04.2011 року у вигляді штрафу в розмірі 13000 рублів відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України - виконувати самостійно.

Ухвала може бути оскаржена органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з моменту її проголошення.

Суддя О.В. Мороховець