Рішення № 71381588, 29.12.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8122/17

Провадження № 2-а/204/276/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року м. Дніпро

Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання неправомірними дій щодо відмови у проведенні перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці,-

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2017 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про визнання неправомірними дій щодо відмови у проведенні перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він, ОСОБА_1 працював на посаді судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська із 12.03.1993 року до 09.11.2004 року, а з 09.11.2004 року суддею апеляційного суду Дніпропетровської області, рішенням Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року його було звільнено із даної посади у зв’язку із поданням заяви про відставку, а згідно із наказом голови апеляційного суду Дніпропетровської області №280/к від 14.12.2016 року його було відраховано 16.12.2016 року зі складу суддів апеляційного суду. Постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01.09.2017 року, яка набрала законної сили на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 року, було задоволено його позовну заяву до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську про визнання неправомірними дій, розпорядження щодо визначення стажу роботи, та розміру щомісячного довічного грошового утримання, та визнано дії ОСОБА_2 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську щодо призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 86% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді неправомірними. Зобов'язано відповідача призначити та виплачувати йому щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідні посаді судді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи із 17.12.2016 року.14.09.2017 року він звернувся до відповідача із заявою, шодо проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, на підставі довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-300-с від 13.09.2017 року, оскільки при призначенні щомісячного довічного грошового утримання, помилково не були вказані інші виплати, які враховуються при обчисленні довічного грошового утримання, а саме допомога до відпустки на оздоровлення у розмірі посадового окладу, яка включена в оподатковуваний дохід. Про це йому стало відомо 13.09.2017 року, коли він отримав зазначену довідку, в якій вказано, що крім суддівської винагороди щорічно, працюючим суддям, відповідно до ст.136 ЗУ від 02 червня 2016 року №-1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» надається, допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу; в 2017 році - 17600.00 грн. 1/12 допомоги на оздоровлення складає 1466,67 грн. ОСОБА_2 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Дніпропетровську № 3797/03/21 від 19.09.2017 року, йому було відмовлено у проведенні такого перерахунку, з посиланням на те, що матеріальна допомога, відповідно до вимог ст. 135 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 року не входить до складу суддівської винагороди, а тому немає законних підстав провести перерахунок згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-300-с від 13.09.2017 року. Вважає відмову у перерахунку йому щомісячного довічного грошового утримання протиправною, такою, що порушує його конституційні права, виходячи з наступного. На час його звільнення у відставку був чинним ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» Х« 2453-VI від 07.07.2010 року і згідно цього ж таки Закону відповідач нараховував йому довічне щомісячне грошове утримання. Посилаючись на ч.3 ст.141 Закону № 2453-VI в редакції ЗУ «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192- VIII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року, п.4 ст. 43 ЗУ «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року, згідно з яким він й був призначений на посаду судді і який діяв на день набрання чинності Законом № 2453-VI від 07.07.2010 року, зазначив, що законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України № 2453-VI від 07.07.2010 року було передбачено право судді на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді виходячи не з суддівської винагороди, як зазначає відповідач у своєму ОСОБА_2, а саме із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Зазначив, що П. 8) ч.5 ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02 червня 2016 року, як і наведеними вище Законами передбачено, що незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. У відповідності до ч.6 ст. 48 Закону № 1402-УІП від 02 червня 2016 року також зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді. Посилався на п. 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, за нормами якого йому й було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, а також ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, на норми якого посилається відповідач у своєму листі, містять як ІХ розділ - «Забезпечення суддів», так і розділ X - «Статус судді у відставці», зазначив, що хоча перелік складових суддівської винагороди і міститься у ст. 133 та 135 розділу «Забезпечення суддів» зазначених Законів відповідно, однак ні розділ ІХ, ні розділ X не містять у собі будь-яких дефініцій стосовно визначення поняття довічного грошового утримання судді з посиланням лише на розмір суддівської винагороди, як це трактує відповідач у своєму листі. Оскільки, відповідно, до вимог Закону України «Про статус суддів» № 2862-Х11 від 15.12.1992 року, згідно з яким його було призначено на посаду, а також Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-V1, на підставі якого його було звільнено у відставку, наведеними вище текстами Рішень Конституційного Суду України передбачено нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді виходячи з розміру заробітку (заробітної плати), а не суддівської винагороди, тому звуження змісту та обсягу розрахунку довічного грошового утримання, яке пропонує відповідач, відповідно до ч. 6 ст. 47 ЗУ № 2453-VI від 07 липня 2010 року та ч.6 ст. 48 Закону № 1402-V11I від 02 червня 2016 року, вимог ст.22 Конституції України, Рішень Конституційного Суду України с звуженням змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантії незалежності судді. Ст.134 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. 2453-VІ (IX розділ) також передбачено надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено і ст.136 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-V1II (IX розділ), на норми якого посилається відповідач, тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу, була і є передбачена спеціальними законами, якими регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер, а звуження змісту зазначених Законів є недопустимим. Посилаючись на ст.66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» і ст.41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зазначив, що така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20 лютого 2012 року № 21-430а11 та від 06 листопада 2013 року № 21-350а13. Тому відповідачем розмір щомісячного довічного грошового утримання визначено без врахування 1/12 частини допомоги на оздоровлення в розмірі 1466,67 грн., яка виплачується суддям в зв'язку з виходом у щорічну оплачувану відпустку відповідно до вимог ч.5 ст.44 ЗУ «Про статус суддів» № 2862-Х1І від 15 грудня 1992 року. ст.134 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI та ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ. В Постанові від 01 липня 2014 року, у справі №21-244а14, ВСУ висловив обов'язкову для врахування правову позицію, відповідно до якої правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в мoмeнт звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення. Враховуючи викладене, позивач звертається до суду і просить суд визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Дніпрі, викладену у ОСОБА_2 № 3797/03/21 від 19 вересня 2017 року, у здійсненні йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки Апеляційного суду дніпропетровської області №7-300-с від 13 вересня 2017 року, зобов'язавши Правобережне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Дніпрі здійснити перерахунок, та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90%, з включенням 1/12 частини суми допомоги на оздоровлення в розмірі 1466,67 грн. згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-300-с від 13 вересня 2017 року, починаючи виплату з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, тобто з 17 грудня 2016 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, з подальшим перерахунком раніше призначеного щомісячного довічного ротового утримання, у разі зміни грошового утримання судді, який працює па відповідній посаді.

27 грудня 2017 року відповідач надав до суду письмові заперечення в яких зазначено, що ОСОБА_1 14.09.2017 року звернувся до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі з заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням у складі суддівської винагороди допомоги на оздоровлення у розмірі 1/12 посадового окладу. Згідно із п.1 розділу ІІІ постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 №5-1 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1" (далі - Постанова) до заяви про призначення довічного грошового утримання додається, зокрема, довідка про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання (форма довідки передбачена додатком 2). П.4 розділу II Постанови передбачено у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання. Перерахунок проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Відповідно до ст. 135 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VII (далі - Закон) допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди. В П.2 ст. 135 визначено, складові суддівської винагороди, а саме посадовий оклад та доплати: за вислугу років, за перебування на адміністративній посаді в суді, за науковий ступінь, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Відповідно до п. 3 ст. 142 Закону розмір щомісячного довічного грошового утримання визначається в відсотках від суддівської винагороди судді, відповідно до займаної посади. Законом передбачено крім суддівської винагороди виплачувати допомогу на оздоровлення у разі надання судді щорічної оплачуваної відпустки. Але допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди. Крім того, жодним нормативним документом не передбачено зазначати у довідці про суддівську винагороду саме 1/12 частину допомогу на оздоровлення. Така норма, передбачена у разі призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". Таким чином, для розрахунку довічного грошового утримання (при призначенні/перерахунку) матеріальна допомога на оздоровлення не враховується і не зазначається в довідці про суддівську винагороду, а тому провести перерахунок позивачу згідно із заявою від 14.09.2017 та довідкою, яка видана апеляційним судом Дніпропетровської області від 13.09.2017 за № 7-300-с, немає законних підстав. Вважають вимоги позивача, викладені в прохальній частині позову щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання судді з 17 грудня 2016 року необґрунтованими. Отже, підстави для перерахунку пенсії з 17 грудня 2016 року відсутні. Тому відповідач заперечує проти адміністративного позову та просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Відповідно до п.п.10 ч.1 Перехідних положень Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, а саме: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки провадження по даній справі було відкрито до набрання чинності КАС України у редакції Закону № 2147-VIII, розгляд справи повинен відбуватися у відповідності до правил, які почали діяти з початком роботи Верховного суду, тобто з 15 грудня 2017 року, передбачених новим КАС України у редакції Закону № 2147-VIII.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно п.2 ч.1 ст.263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмову провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що рішенням Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року № 3129/0/15-16, ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови апеляційного суду Дніпропетровської області №280/к від 14 грудня 2016 року ОСОБА_1, якого Рішенням Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року звільнено з посади судді апеляційного суду Дніпропетровської області у зв’язку із виходом у відставку, відраховано 16 грудня 2016 року зі складу суддів апеляційного суду.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій протиправними, розпорядження щодо визначення стажу роботи та розміру щомісячного грошового утримання – задоволено. Визнано протиправними дії та рішення (протокол 4803 від 23.01.2017 року) ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, про призначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% від суддівської винагороди виходячи зі стажу роботи на посаді судді 23 роки. Зобов’язано Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, починаючи з 17 грудня 2016 року призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року вказана постанова суду Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2017 року – залишена без змін. Постанова набрала чинності 19 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно довідки апеляційного суду Дніпропетровської області за № 7-300-С від 13 вересня 2017 року, виданої судді у відставці ОСОБА_1, станом на серпень 2017 року розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді в апеляційному суді Дніпропетровської області складає: оклад - 17600,00 грн.; доплата за вислугу років (70%) – 12 320,00 грн. Щорічно, працюючим суддям, відповідно до ст. 136 Закону України від 02.06.2016 р. № 1402-YІІІ «Про судоустрій і статус суддів» надається, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу в 2017 році: 17600,00 грн. 1/12 допомоги на оздоровлення складає 1466 грн. 67 коп. Суддівська винагорода з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення складає 31386 грн. 67 коп.(а.с.12).

14 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську із заявою про проведення перерахунку раніше призначеного йому розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вищевказаної довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області №7-300-с від 13.09.2017 року (а.с.11).

ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську від 19 вересня 2017 року за № 3797/03/21, ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням у складі суддівської винагороди допомоги на оздоровлення у розмірі 1/12 посадового окладу, згідно із заявою від 14.09.2017 року та довідкою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.09.2017 року за № 7-300-с. В обґрунтування зазначено, що згідно із п.1 розділу та постанови правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 № 5-1 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1» до заяви про призначення довічного грошового утримання додається, зокрема, довідка про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання (форма довідки передбачена додатком 2). П.4 розділу II Постанови передбачено у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання. Перерахунок проводиться з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Посилаючись на ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VІІ зазначили, що допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди. Законом передбачено крім суддівської винагороди, виплачувати допомогу на оздоровлення у разі надання судді щорічної оплачуваної відпустки. Але допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди. Крім того, жодним нормативним документом не передбачено зазначити у довідці про суддівську винагороду саме 1/12 частину допомоги на оздоровлення. Така норма передбачена у разі призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Таким чином, для розрахунку довічного грошового утримання (при призначенні/перерахунку) матеріальна допомога на оздоровлення не враховується і не зазначається у довідці про суддівську винагороду, а тому провести перерахунок згідно із заявою від 14.09.2017 та довідкою, яка видана апеляційним судом Дніпропетровської області від 13.09.2017 за № 7-300-с, немає законних підстав (а.с.13).

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів.

Відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до п.7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. № 8-рп/2005, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.06.2013р. № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з п. 3 Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016р. за № 4- рп/2016 щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Згідно зі ст. 6.4. Європейської хартії про статус судців - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав "протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої "повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Відповідно до ч. 3 ст.141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції, що діяла на час припинення ОСОБА_1 суддівських повноважень, розмір щомісячного довічного утримання становив 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді та за кожний повний рік на посаді судді понад 20 років цей розмір збільшується на 2 відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків. При цьому в цій нормі Закону застосовано термін «грошове утримання судді», а не «суддівська винагорода».

Це грошове утримання, згідно ст.ст. 133-134 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», складається як із суддівської винагороди (посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь, за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці), так і при наданні щорічної відпустки - допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3. Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати» матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначаються, крім відомостей про судову винагороду, інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги на оздоровлення здійснюється суддям систематично та включена в оподатковуваний дохід.

Матеріальна допомога відноситься до фонду оплати праці, що є складовою заробітної плати, що підтверджується довідкою Апеляційного суду Дніпропетровської області №7-300-с від 13 вересня 2017 року, в якій вказано, що «допомога на оздоровлення суддям нараховується відповідно ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» входить до складу фонду оплати праці, на яку нараховуються внески.

Аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді.

Частиною 1 статті 51 та частиною 5 статті 109 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» закріплено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та даного закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з суддів України і здійснює правосуддя на професійній основі; за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканості, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 06 листопада 2013 року (справи №№ 21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13 відповідно) в яких суд зазначив, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Слід також зазначити, що в рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року №4-рп2007 вказано, що щомісячне довічне грошове утримання як і пенсія, є особливою формою соціального забезпечення суддів, тобто, довічне грошове утримання є аналогом пенсійного забезпечення.

Таким чином, вищенаведений аналіз законодавства свідчить, що головним для включення матеріальної допомоги чи то у пенсію, чи то у довічне грошове утримання, є її наявність у складі заробітної плати відповідної категорії працівників та підтвердження відрахувань з цієї суми передбачених чинним законодавством.

Отже, відповідач відмовив у проведенні перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги судді у відставці, всупереч частині 2 статті 19 Конституції України діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією України і Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Таким чином на підставі викладеного, суд дійшов висновку що дії відповідача про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки Апеляційного суду дніпропетровської області №7-300-с від 13 вересня 2017 року, є протиправними.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідач в свою чергу не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, тобто не виконав обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, викладеній у листі №3797/03/21 від 19 вересня 2017 року в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області №7-300-с від 13 вересня 2017 року є протиправними, а позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому слід визнати неправомірними дії ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки Апеляційного суду дніпропетровської області №7-300-с від 13 вересня 2017 року та зобов’язати Правобережне об’єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90%, із включенням 1/12 частини суми допомоги на оздоровлення в розмірі 1 466,67 грн., згідно довідки Апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-300-с від 13 вересня 2017 року, починаючи виплату з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, тобто з 17 грудня 2016 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Підсумовуючи все вищенаведене суд констатує, що відповідачем по справі було порушено право позивача ОСОБА_1 на отримання щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у відповідному розмірі з урахуванням суми на оздоровлення, у зв’язку з чим порушене право підлягає судовому захисту.

Що стосується вимог позивача в частині зобов’язання відповідача в подальшому перераховувати раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання, у разі зміни розміру грошового утримання судді, який працює па відповідній посаді, суд вважає що підстав для їх задоволення немає, оскільки суд захищає лише порушені на час звернення до суду права позивача, а доказів того, що його права в подальшому будуть відповідачем порушені, позивач суду не надав.

Підсумовуючи все вищенаведене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки Законом України № 2147 від 03.10.2017 року органи Пенсійного фонду України були виключені з числа осіб, яким надано пільги щодо оплати судового збору, судовий збір у розмірі 640,00 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 55, 95, 64, 124, 152 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», Законом України «Про судоустрій та статус суддів», Законом України «Про пенсійне забезпечення», та керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 9, 72, 77-78, 90,139, 241-246, 255, 263 КАС України(у редакції ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017 року), –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання неправомірними дій щодо відмови у проведенні перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці – задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі викладену у листі №3797/03/21 від 19 вересня 2017 року у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки апеляційного суду Дніпропетровської області №7-300-с від 13 вересня 2017 року.

Зобов’язати Правобережне об’єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90%, із включенням 1/12 частини суми допомоги на оздоровлення в розмірі 1466,67 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят шість гривень, 67 копійок), згідно довідки апеляційного суду Дніпропетровської області № 7-300-с від 13 вересня 2017 року, починаючи виплату з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, тобто з 17 грудня 2016 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Дніпрі (місце знаходження: м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, б. 100, ЄДРПОУ - 40380679) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень, 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.Л. Черкез