Рішення № 71381546, 10.07.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1578/17

Провадження № 2/204/892/17

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2017 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Тітової І.В.

за участю секретаря Олішевської К.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним,

в с т а н о в и в:

17 березня 2017 року до суду надійшов вищевказаний цивільний позов, у якому позивач просить визнати поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0684188, укладений між сторонами недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 вересня 2016 року відбулася дорожньо-транспортна пригода а участю транспортного засобу "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та транспортного засобу "Daewoo", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. 19 вересня 2016 року до позивача звернулись ОСОБА_2 із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, а також ОСОБА_1 та надав копію обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0684188 від 12 вересня 2016 року. У зв’язку із зазначеними зверненнями, ТДВ СК "Альфа-гарант" було проведено службове розслідування, лише 28 вересня 2016 року було сплачено страховий платіж за даним договором страхування. Окрім того, згідно із матеріалів справи про адміністративне правопорушення по вищезазначеному ДТП, у протоколі в графі "серія та номер полісу ОСЦПВ наземних ТЗ та назва страхової організації, яка його видала та термін дії (у разі відсутності серія та номер пільгового документа або постанови за ч.1 ст.126 КУпАП" зазначено, що транспортний засіб "ВАЗ", державний номер НОМЕР_1, на момент дорожньо-транспортної пригоди не був забезпеченим, у зв’язку із чим на власника було складено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП. Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди, а саме на 17.09.2016 року договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0684188 був недійсним, адже був укладений після настання такої події. Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду із даною позовною заявою.

Представник позивача у судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від нього надійшла заява, у якій просить розглядати справу за своєї відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судові засідання двічі підряд не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. За таких обставин, у порядку передбаченому ч.1 ст.224 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення.

У зв’язку із неявкою осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються загальними нормами глави 67 Цивільного кодексу України, Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР), а також спеціальним законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).

За змістом ст.15 Закону № 85/96-ВР страхові агенти діють від імені та за дорученням страховика, виконуючи частину його страхової діяльності, в тому числі й мають право одержувати страхові платежі.

Згідно зі ст. 16 Закону № 85/96-ВР договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За приписами ст.18 Закону № 85/96-ВР для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. При укладанні договору страхування страховик має право запросити у страхувальника баланс або довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), та інші документи, необхідні для оцінки страховиком страхового ризику. Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до Закону України «Про дорожній рух», укладаються страховиками за умови проходження транспортними засобами обов'язкового технічного контролю, якщо вони згідно з протоколом перевірки технічного стану визнані технічно справними.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух». Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як випливає з матеріалів справи, 12 вересня 2016 року між сторонами був укладений поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0684188, відповідно до пункту 3 якого, строк дії полісу починається з 12.09.2016 року до 11.09.2017 року включно (а.с.5). Згідно п.7 зазначеного Полісу, забезпеченим транспортним засобом є ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1.

За змістом ст.983 ЦК України договір страхування набуває чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із витягу ЦБ "Insurance" страховий платіж у розмірі 324 грн. був сплачений лише 28 вересня 2016 року, тобто договір набув чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, а саме з 28.09.2016 року.

Крім того, згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення автомобіль ОСОБА_1 на момент здійснення ДТП, а саме станом на 17.09.2016 року, не був застрахований, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії АР №000651, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.10).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що станом на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди, 17 вересня 2016 року, договір страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0684188, укладений між сторонами був недійсним, а набрав чинності лише після здійснення сплати страхового платежу відповідачем, а тому позовні вимоги є цілком обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 600грн., тому відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.88, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

Цивільний позов товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" до ОСОБА_1 про визнання договору страхування недійсним задовольнити повністю.

Визнати поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0684188 від 12.09.2016 року, укладений між товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" та ОСОБА_1 недійсним.

Стягнути із ОСОБА_1, і/н НОМЕР_3, на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (ЄДРПОУ 32382598, юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 02100) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя І.В. Тітова