Ухвала суду № 71380680, 20.12.2017, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5932/17

№ провадження 1-кс/208/1892/17

УХВАЛА

Іменем України

20 грудня 2017 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, при секретарі Луценко Л.О., за участю потерпілої ОСОБА_2, прокурора Монатко Д.С. розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого СВ Кам’янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 1201604080000214 від 16.08.2017 року,

встановив:

12.12.2017 року ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 1201604080000214, оскільки вона винесена без належної перевірки обставин справи, встановлені слідчим факти не ґрунтуються на визначених КПК України джерелах доказів, тому просить рішення скасувати та досудове розслідування відновити в загальному порядку, а також притягнути слідчого та прокурора до дисциплінарної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_2 скаргу підтримала, просила задовольнити з вказаних у її мотивувальній частині підстав.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі, оскільки досудове розслідування проведене з дотриманням вимог процесуального закону, слідчим встановлені факти, які виключають наявність кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, вивчивши скаргу, заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Як вбачається з матеріалів провадження, у СВ Кам’янського ВП ГУ НП перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.0.12016 року за № 1201604080000214 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

За результатами досудового розслідування постановою слідчого Кисельовою А.І. від 16.08.2017 року дане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.

Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. ст. 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами ч. 1 ст. 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З положень ст. 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В той же час, відповідно до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття,що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Проте, обставини, викладені у заяві особи, що подала скаргу, не в повній мірі стали предметом контролю слідчого, прокурора при проведенні досудового розслідування, оскільки постанова про закриття кримінального провадження вказаним нормам КПК України не відповідає, являється по суті не вмотивованою, оскільки її зміст не відповідає фактичним обставинам справи, зокрема, в ній в повній мірі не проаналізовано суть заяви особи, яка звернулася з відповідною заявою та не надано обґрунтовані відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, зокрема слідчим не враховано можливість отримання інформації що реєстрації місця проживання ОСОБА_4, оскільки факт її наявності впливає на право користування жилим приміщенням, яке, на думку потерпілої, стало предметом злочину.

Так, з постанови слідчого слідує, що в ході досудового розслідування будь-які слідчі (розшукові), не проводилися, оскільки такі відомості у постанові відсутні.

Також постанова містить вказівку на те, що провадження закрито через відсутність складу злочину, однак із її змісту так і не можливо встановити в чиїх діях саме відсутній склад злочину.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню для відновлення досудового розслідування та його проведення у загальному порядку.

При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому у провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України), однак слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

Керуючись ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя –

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову старшого слідчого СВ Кам’янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 16.08.2017 року про закриття кримінального провадження № 1201604080000214 від 16.08.2017 року - скасувати.

В іншій частині вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Савранський Т. А.