Постанова № 71380640, 14.12.2017, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6746/17

№ провадження 2-а/208/348/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2017 р. м. Кам'янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області «про визнання протиправним рішення та спонукання до вчинення дій» ,-

в с т а н о в и в:

13 грудня 2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, через представника – ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області «про визнання протиправними рішення та спонукання до вчинення дій».

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 13 грудня 2017 року відкрито скорочене провадження у справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що до вересня 2000 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 , надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю , де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.

20.10.2017р. представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 особисто звернувся до Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявами про призначення пенсії за віком (додаток 2 до Порядку №22-1).

Рішенням № 60 від 25.10.2017р. Кам’янським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області в призначені пенсій за віком відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення управлінням зазначено ,що відповідно до п 1.1 п. 2.22 та п. 2.9 Порядку 22-1 , особа яка звертається за пенсією повинна звертатись до органу за місцем реєстрації , надавати документи про місце проживання (реєстрації) та пред’явити паспорт , або інший документ , що засвідчує місце проживання (реєстрацію) . За документами наданими для призначення пенсії , не підтверджено місце проживання (реєстрації) ОСОБА_2 на території України.

Вважає протиправним рішення щодо відмови в призначені пенсій за віком. Просить зобов'язати Кам’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_2 , з врахуванням періоду навчання , всього стажу зазначеного у трудовій книжці, заробітної плати , що враховуються для обчислення пенсії , підвищення розміру пенсії відповідно до ч.3 ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » починаючи з дати звернення 20.10.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.10.2017р. представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся до Кам’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявами про призначення пенсії за віком (додаток 2 до Порядку №22-1).

Рішеннями № 60 від 25.10.2017р. Кам’янським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області в призначенні виплати пенсій відмовлено.

В обґрунтування прийнятих рішень зазначено, що заяви відповідно до п 1.1 п. 2.22 та п. 2.9 Порядку 22-1 , особа яка звертається за пенсією повинна звертатись до органу за місцем реєстрації , надавати документи про місце проживання (реєстрації) та пред’явити паспорт , або інший документ , що засвідчує місце проживання (реєстрацію) . За документами наданими для призначення пенсії , не підтверджено місце проживання (реєстрації) ОСОБА_2 на території України.

Згідно зі ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 визначено, що пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).

Зокрема, п.3 резолютивної частини рішення звернуто увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України (254к/96-ВР) положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

У цьому рішенні зазначено, що оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 передбачалось, що Верховна Рада України повинна привести у відповідність до Конституції України положення інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору.

Верховний Суд України в постанові від 12.05.2015р. по справі № 21-180а15 при вирішенні питання щодо періоду, з якого має бути поновлена пенсія, зазначив:

« …колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону № 1058-ІV виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.»

Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду України від 06.10.2015р. по справі № 608/1189/14-а.

Але, як встановлено з матеріалів справи, позивачка до вересня 2000 року ОСОБА_2, 14.01.1950 року Бахмач АДРЕСА_1 , надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю , де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.

На обліку у м. Дніпродзержинську (Кам’янське) позивач ОСОБА_2 не перебувала .

Як встановлено, до 20.10.2017 року будь-якого звернення з особистою заявою від ОСОБА_2 до органів ПФ України з питання призначення пенсії не було, і особистих заяв позивач до зазначених органів не подавала і через представника ОСОБА_3

Беспірне право позивача, у разі його підтвердження, на пенсію, узгоджується із приписами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із Рішенням Конституційного Суду України 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009, але виходячи із п. 1.1. Порядку 22-1 «Заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з пп.6 п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ № 280 від 23 липня 2014р., Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, повинен здійснювати забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

На Пенсійний фонд України покладено обов’язок не лише призначення, здійснення обліку, а й виплати пенсій.

Але як встановлено, з боку Пенсійного Фонду України, не визначена підпорядкованість вирішення питання щодо розгляду звернення позивача до Кам’янського об’єднання управління ПФ України в Дніпропетровській області, так як із відповідною заявою про призначення пенсії позивачам до розгляду уповноваженому управлінню із їх боку не подавалося, що є суттєвим при вирішенні питання спору по суті та не узгоджується із Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з’ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини як джерела права.

Відповідно до статті 46 Конвенції рішення ЄСПЛ є обов'язковими для виконання Україною. Суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ.

За таких обставин, з дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону.

З цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, але без заяви особи якій ці виплати повинні бути виплачені та відновлені до виплат не є можливим та таким що суперечить приписам волевиявлення особи, згідно до міжнародних актів та Законодавства України, що також узгоджується із приписом викладеним у п. 9 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно п. 10.3 постанови пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

А таких підставі, з врахуванням вище наведеного, судом не встановлено, та керуючись рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009, статтями 9, 40, 42, 49, 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Кам’янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області «про визнання протиправними рішення, бездіяльності та спонукання до вчинення дій» – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Івченко Т. П.