Ухвала суду № 71379688, 14.11.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/16843/17

Провадження № 1-кс/201/10709/2017

УХВАЛА

14 листопада 2017 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Трещова В.В.

при секретарі – Джамалової С.Г.

за участю:

прокурора – Кос І.О.

захисника – ОСОБА_1

підозрюваного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017040010000201 від 10 липня 2017 року клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом у військовій частині польова пошта В2830 на посаді гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону, у званні «солдат», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся з клопотанням до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В2830 №264 (по стройовій частині) від 10 листопада 2015 року солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта В2830, яка дислокується за адресою: смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області та призначено на посаду снайпера 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону.

Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В2830 №144 (по стройовій частині) від 25 травня 2016 року солдата ОСОБА_2 призначено на посаду гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону.

12 вересня 2016 року солдата ОСОБА_2 направлено на обстеження до лікувального закладу військової частини польова пошта В2148.

13 вересня 2016 року після проведення обстеження солдата ОСОБА_2 направлено на лікування до лікувального закладу Військово – медичного клінічного центру Північного регіону, який дислокується в місті Харків, де останній перебував на стаціонарному лікуванні та 22 вересня 2016 року був виписаний та направлений до військової частини польова пошта В2830 для подальшого проходження військової служби.

За наведених обставин, солдат ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов’язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов’язку.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII зі змінами, визначено, що особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. У відповідності до нової редакції статті 407 КК України, внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі види військових злочинів» опублікованої в журналі «Голос України» від 4 березня 2015 року №39, солдат ОСОБА_2 вчинив злочин в умовах особливого періоду.

Однак, 23 вересня 2016 року солдат ОСОБА_2, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині польова пошта В2830, без поважних причин, в умовах особливого періоду, не з’явився вчасно на службу з лікувального закладу Військово – медичного клінічного центру Північного регіону, свої службові обов’язки не виконував, час проводив на власний розсуд, мір для повернення до військової частини польова пошта В2830 не приймав та про своє місцезнаходження командуванню, в органи військового чи цивільного управління не повідомляв.

8 червня 2017 року працівниками Центрального управління Військової служби правопорядку по м. Києву і Київській області було встановлено місцезнаходження солдата ОСОБА_2 та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини польова пошта В2830

Таким чином, 23 вересня 2016 року ОСОБА_2 не з’явився вчасно на службу до військової частини польова пошта В2830 з лікувального закладу Військово – медичного клінічного центру Північного регіону без поважних причин в умовах особливого періоду та незаконно перебував за межами розташування військової частини польова пошта В2830 до 8 червня 2017 року.

В подальшому, 9 червня 2017 року солдата ОСОБА_2 було направлено до лікувального закладу військової частини А4615, яка дислокується за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 63 для проходження військової лікарської комісії для визначення його придатності до подальшого проходження військової служби.

20 червня 2017 року солдата ОСОБА_2 було виписано з лікувального закладу військової частини А4615 та направлено до військової частини польова пошта В2830 для подальшого проходження військової служби.

Однак, 21 червня 2017 року, солдат ОСОБА_2, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині польова пошта В2830, без поважних причин, в умовах особливого періоду, не з’явився вчасно на службу з лікувального закладу військової частини А4615, свої службові обов’язки не виконував, час проводив на власний розсуд, мір для повернення до військової частини польова пошта В2830 не приймав та про своє місцезнаходження командуванню, в органи військового чи цивільного управління не заявляв, та ухилявся від військової служби до 12 листопада 2017 року.

Таким чином, солдат ОСОБА_2, повторно 21 червня 2017 року не з’явився вчасно на службу до військової частини польова пошта В2830 з лікувального закладу військової частини А4615 без поважних причин в умовах особливого періоду та незаконно перебуває за межами розташування військової частини польова пошта В2830 до 12 листопада 2017 року.

31 липня 2017 року винесено підозру відносно ОСОБА_2 та останнього у зв’язку із переховуванням від органів досудового розслідування оголошено в розшук.

12 листопада 2017 року о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_2 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.

13 листопада 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у нез’явленні вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42017040010000201, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.

Разом з тим, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Східного територіального управління Військової служби правопорядку, яка дислокується за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 2.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є 11 січня 2018 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_2, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 32 000 гривень, ОСОБА_2, підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.В. Трещов