Вирок № 71379532, 28.11.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1176/17

Провадження № 1-кп/175/78/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Реброва С. О.,

при секретарі - Ратушній Л.В.,

за участю прокурора - Кальчик М.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Чухало Ю.М.

представника потерпілого (позивача) - ОСОБА_3

цивільного відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №12017040000000119 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Чегодарівки, Ширяївського району, Одеської області, громадянина України, працює ПрАТ «Державний ощадний банк України», не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення(злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1, 08 лютого 2017 року, близько 19 години 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Ford Transit 350» реєстраційний номер НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ПрАТ «Державний ощадний банк України», рухаючись по проїзній частині автодороги «Знам'янка-Луганськ-Ізварине», яка проходить по території м.Підгородне, Дніпровського району, Дніпропетровської області, з боку м.Новомосковськ, у напрямку м. Дніпро, та має обмеження швидкості руху 40 кілометрів на годину, відповідно до знаку 3.29. Правил дорожнього руху України.

Під час руху в районі електроопори №186, автодороги «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» м. Підгородне, Дніпровського району, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1, рухаючись з перевищенням допустимої швидкості, а саме: 100 км./год., та не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не зменшив швидкість руху, аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого о 19 годині 30 хвилин здійснив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля «Ford Transit 350» на пішохода ОСОБА_5, який переходив проїзну частину автодороги «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» у м. Підгородне, по нерегульованому пішохідному переходу з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля «Ford Transit 350» реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1

Своїми діями водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 12.9. б) Правил дорожнього руху України, які свідчать:

п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3 « Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.9 «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлені розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих правил»;

Порушення п. 12.9 б) Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, а саме: рвані рани: в лівій лобно-скроневій ділянці, розповсюджується в тім'яні ділянки, в правій скронево-тім'яній ділянці на передньо-зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині. Забиті рани: на чолі праворуч, догори від правої брови, на чолі праворуч з садном навколо. Садна: в лівій скроневій ділянці вище та попереду зушної скойки, розповсюджується на ліву виличну ділянку, вздовж верхнього краю лівої вушної скойки, біля зовнішнього кінця лівої брови, на чолі праворуч, на спинці носа, розповсюджуючись на його крила, біля зовнішнього кінця правої брови, в правій виличній ділянці, на правій вушній скойці, на підборідді ліворуч, на обох щоках, вздовж правого краю нижньої щелепи, на правій передньо-бічній поверхні шиї, на верхній поверхні правого плечового суглобу, на тильній поверхні правої кисті біля основи 2-го пальця, на тильній поверхні лівої кисті біля основи 1-го пальця, біля основи 3,4-го пальців, на тильній поверхні 1,2-го пальців лівої кисті, на передній поверхні лівого колінного суглобу, на передньо-зовнішній поверхні правого колінного суглобу, на передньо-внутрішній поверхні правого колінного суглобу. Синці: в правій сідничній ділянці, на внутрішній поверхні правого плеча в середній третині, на задньо-внутрішній поверхні правого передпліччя в нижній третині, на передній поверхні правого передпліччя в нижній третині, на тильній поверхні правої кисті, на передній поверхні, лівого передпліччя в верхній третині, на зовнішній поверхні лівої гомілки в верхній третині, на зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині. Крововиливи в м'які тканини голови. Повний багатоуламковий перелом кісток основи та склепіння черепу, який переходить на обидві очниці, верхню щелепу, де розповсюджується через лунку 6-го зуба та переходить на піднебіння. Розриви твердої мозкової оболонки. Перелом нижньої щелепи по вертикальній лінії, що розповсюджується через лунку 4-го зуба. Багатоуламковий перелом кісток носа. Кров в плевральних та черевній порожнинах. Інфільтруючий крововилив в м'яких тканинах шиї на лівій передньо-бічній поверхні. Розриви правої легені на зовнішній поверхні правої долі. Інфільтруючий крововилив в навколонирковій клітковині з обох боків. Розриви капсули селезінки. Інфільтруючий крововилив навколо підшлункової залози. Плямисті та вогнищеві крововиливи в товщі кореня брижі і позачеревної клітковини. Повний багатоуламковий перелом 2-го шийного хребця. Повний багатоуламковий перелом тіла 8-го грудного хребця з повним розривом твердої мозкової оболонки та спинного мозку. Численні переломи ребер праворуч та ліворуч. Повний багатоуламковий перелом голівки правої великогомілкової кістки. Повний уламковий перелом голівки лівої малогомілкової кістки. Повний косо-поперечний перелом лівої великогомілкової кістки. Повний косо-поперечний багатоуламковий перелом обох кісток лівої гомілки в нижній третині. Крововиливи в м'які тканини в товщі підшкірно-жирової клітковини правої гомілки, на задньо-зовнішній поверхні правого стегна, в правій сідничній ділянці. Повний перелом правого крижово-клубового зчленування. Повний косо-поперечний перелом правої малогомілкової кістки. Крововилив в товщі м'яких тканин спини праворуч.

Виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження у своїй сукупності є тяжкими за ознакою небезпеки для життя.

Тілесні ушкодження в ділянці голови, у своїй сукупності, перебувають в причинному зв'язку з настанням смерті, яка настала на місці ДТП в районі електроопори №186, автодороги «Знам'янка-Луганськ-Ізварине» м. Підгороднє, Дніпровського району, Дніпропетровської області від розтрощення черепу з руйнуванням головного мозку.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю та дав пояснення , що він працює на посаді інкасатора-водія ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Дніпропетровського обласного управління та за ним закріплений автомобіль «FORD TRANSIT», реєстраційний номер НОМЕР_2. Його водійський стаж 40 років . Він 08 лютого 2017 року, близько 19 год. 30 хв. керував цим автомобілем та рухався по проїзній частині автодороги «Знам'янка-Луганськ-Ізварине», яка проходить по території м. Підгороднє, з боку м. Новомосковська у напрямку м. Дніпро. З ним в машині були інкасатори ОСОБА_6 та ОСОБА_7, він знав про обмеження швидкості до 40 км /год., на міській ділянці дороги. Він рухався зі швидкістю 90-95 км\год., та зненацька на пішохідному переході з'явився пішохід. Він відчув удар у ліву сторону та став зупинятися. За ним рухався автомобіль «Нубіра», який теж зупинився. Він можливо був осліплений світлом зустрічної машини, та не помітив пішохода, як пізніше він дізнався його прізвище ОСОБА_5, який переходив проїзну частину автодороги по нерегульованому пішохідному переходу. Він особисто викликав швидку та поліцію.

Він відшкодував потерпілій рідній сестрі загиблого ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі сто тридцять тисяч гривень. Просить суд застосувати до нього ст. 1 п. є) ЗУ «Про амністію у 2016 році» тому як він має матір ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4, якій більше 70 років.

Просить суд не позбавляти його волі, та права керування транспортними засобами.

Потерпіла ОСОБА_8 у судовому засіданні дала пояснення, що вона є рідною сестрою загиблого ОСОБА_5 Її брат був інвалідом, проживав з матір'ю 1938 року народження. Дітей в нього не було. 8 лютого 2017 року брата не стало вдома . де він був не відомо. Вона чула про ДТП, яке знаходиться на відстані приблизно 800 метрів від місця проживання брата та матері. Тому 12 лютого 2017 року вона пішла в поліцію та заявила про те що її брат зник. Їй дали фото з місця події, а потім вона у моргу опізнала брата. Її мати отримує пенсію в розмірі 2400 грн., а її брат отримував пенсію 1600 грн. Тому вона особисто понесла витрати на поховання. Вона отримала від обвинуваченого у рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі сто тридцять тисяч гривень, та просить не позбавляти його волі. Просить задовольнити її цивільний позов.

Суд з'ясував у учасників судового провадження при виконанні ст. 363 КПК України, чи бажають вони доповнити судовий розгляд, а тому суд дослідив матеріали цивільного позову, матеріали надані обвинуваченим та його захисником які, на їх думку є підстави для застосування ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Представник державного обвинувачення не наполягав на допиті свідків, та надав суду наступні докази (документи), а саме: витяг з кримінального провадження № 12017040000000119 від 08.02.2017 року; повідомлення про підозру; копію паспорта обвинуваченого; водійського посвідчення; характеристику; повідомлення з ГУ НП в Дніпропетровської області; картка обліку адміністративного правопорушення; запит до управління інформаційно-аналітичного забезпечення; відповідь КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер», постанову від 08 лютого 2017 року про визнання речовими доказами автомобілю «Ford Transit 350» реєстраційний номер НОМЕР_1; акт прийому передачі № 310 автомобілю «Ford Transit 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 на зберігання ПП «Автоклуб»; постанови слідчого судді про накладення арешту на автомобіль «Ford Transit 350» реєстраційний номер НОМЕР_1; та обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання.

На підставі повного визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_1, пояснень потерпілої ОСОБА_8, вищенаведених наданих представником державного обвинувачення доказів (документів) суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого, та про те що його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, працює, на час постановлення вироку досяг 60 років, позитивно характеризується, думку потерпілої, яка просила суд не позбавляти обвинуваченого волі, та суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання вважаючи, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, та саме про застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та відшкодування шкоди.

Обставин , які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд вирішує питання шодо розміру витрат на залучення експертів під час досудового розслідування на підставі даних визначених у обвинувальному акті:

*судова транспортно-трасологічна експертиза № 6/10.4-163 від 15.03.2017 вартістю 703 гривні 68 копійок;

*судова авто-технічна експертиза № 6/10.1-189 від 13.03.2017 вартістю 703 гривні 68 копійок.

Загальна сума витрат на залучення експертів під час проведення досудового розслідування складає 1407 гривень 36 копійок та ці витрати слід стягнути з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України.

На підставі ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Потерпіла ОСОБА_8 звернулась з цивільним позовом та просить стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України» на її користь витрати на поховання ОСОБА_5 у розмірі 22 251,86 грн. (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят одна гривня і 86 коп.), та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на її користь грошове відшкодування моральної шкоди, завданої смертю потерпілого, у розмірі 100 000,00 (сто тисяч гривень і 00 копійок). Під час судового розгляду потерпіла підтримала позов і просила задовольнити його у повному обсязі.

Представник цивільного відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_4 заперечував, та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати, а тому дослідивши надані позивачкою докази (квитанції, та т.п.), суд вважає позов про стягнення витрат на поховання підлягаючим задоволенню на підставі ст.1201 ЦК України, а саме в сумі 22 251,86 грн. (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят одна гривня 86 коп.).

Стаття 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє таким джерелом на відповідній правовій підставі.

В п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 (у0007700-94) від 08 липня 1994 року, №11 (\Ю011700-94 ) від 30 вересня 1994 року, №15 (У00 15700-98) від 25 травня 1998 року, №9 (У0009700-03)від 24 жовтня 2003 року) вказано, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав.

Відповідно до Наказу № 580-к «Про прийом працівників» ОСОБА_1 було прийнято на посаду інкасатора - водія сектора організації інкасації та перевезення цінностей ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Дніпропетровського обласного управління.

Наказом № 454/К «Про переведення ОСОБА_1.» останнього було переведено із займаної посади на посаду інкасатора-водія автотранспортних засобів сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей відділу інкасації коштів та перевезення валютних цінностей. Згідно Наказу № 4426 від 25.10.2016 р. «Про закріплення інкасаторів водіїв за оперативним транспортом» за інкасатором-водієм ОСОБА_1 закріплено оперативний інкасаційний автотранспорт - автомобіль «FORD TRANSIT VAN 350 MWB», реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3.

Під час скоєння вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 керував автомобілем за наявності належних правових підстав.

Доказів неправомірності заволодіння ОСОБА_1 транспортним засобом, як під час розгляду кримінального провадження, так і в даному судовому засіданні не здобуто.

Володільцем джерела підвищеної небезпеки, виходячи із зібраних даних у кримінальному провадженні, є ВАТ «Державний ощадний банк», фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому суд вважає, що відшкодування шкоди слід стягувати саме з належного відповідача - ПАТ «Державний ощадний банк України».

Тому, саме на власника автомобіля - відповідача по справі, покладається відповідальність за відшкодування шкоди, завданої позивачам, оскільки він не надав суду належних доказів, що автомобіль «FORD TRANSIT VAN 350 MWB», реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_3, на час дорожньо-транспортної пригоди на будь-якій правовій підставі знаходився у володінні іншої особи.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки, в зв'язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнута до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Вимоги ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 (сто тисяч гривень і 00 копійок) не підлягають задоволенню з таких підстав.

Положення ст. 1172 ЦК України стосуються відшкодування як майнової, так і моральної шкоди. Також, у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року N 4 (зі змінами) визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Відповідно до вимоги чинного законодавства України особа, якій завдано збитків, має також право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_1 відшкодовано потерпілій ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 130 000 грн., виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості фізичних, душевних і емоційних страждань потерпілої, враховуючи принципи розумності та справедливості та відповідно до вимоги чинного законодавства України про те, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди.

Ст. 1 п. «є» «Закону України про амністію в 2016 році», який набрав чинності 07.09. 2017 року передбачено: «Звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили:

Які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-ти річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 має матір ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , якій більше 70 років, але з пояснень обвинуваченого вбачається, що він має працездатного молодшого брата, а тому суд не може застосувати до нього закон про амністію, незважаючи на надані їм докази того, що мати знаходиться на його утриманні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені згідно ст. 76 КК України обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу Дніпровського районного сектору Індустріального міжрайонного відділу м.Дніпра з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, повідомляти Дніпровський районний сектор Індустріального міжрайонного відділу м.Дніпра з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про зміну місця проживання та періодично з'являтися до Дніпровського районного сектору Індустріального міжрайонного відділу м.Дніпра з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ідентифікаційний код юридичної особи 00032129) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_4) витрати на поховання ОСОБА_5 у розмірі 22 251,86 грн. (двадцять дві тисячі двісті п'ятдесят одна гривня і 86 коп.).

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди з ПрАТ «Державний ощадний банк України» відмовити.

Скасувати постанову слідчого судді від 09 лютого 2017 року про накладення арешту на автомобіль «Ford Transit 350» реєстраційний номер НОМЕР_1.

Речові докази: автомобіль «Ford Transit 350» реєстраційний номер НОМЕР_1 який знаходиться на зберіганні ПП «Автоклуб» - повернути ПрАТ «Державний ощадний банк України» .

Стягнути з ОСОБА_1 1407 гривень 36 копійок витрати на залучення експертів під час досудового розслідування.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя С.О. Ребров