
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 201/15768/17
Провадження № 1-кс/201/10054/2017
УХВАЛА
24 жовтня 2017 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого – слідчого судді Федоріщева С.С.
з секретарем – Джамаловою С.Г.
за участю:
прокурора – Кос І.О.
підозрюваного – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017040010000277 від 7 вересня 2017 року клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовослужбовця військової служби за контрактом у військовому званні «солдат», який проходить службу на посаді водія електрика відділення командно-штабних машин взводу зв’язку батареї управління та радіолокаційної розвідки зенітного-ракетного артилерійського дивізіону військової частини польова пошта В0927, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся з клопотанням до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що громадянин ОСОБА_1, військовослужбовець військової служби за контрактом перебуваючи у військовому званні «солдат», наказом №255 від 4 вересня 2016 року командира військової частини зарахований до списків особового складу військової частини польова пошта В0927 та призначений на посаду – водія електрика відділення командно-штабних машин взводу зв’язку батареї управління та радіолокаційної розвідки зенітного-ракетного артилерійського дивізіону військової частини польова пошта В0927 яка дислокується смт. Черкаське, Новомосковського району, Дніпропетровської області.
Солдат ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов’язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обов’язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов’язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію», з 20 січня 2015 року в Україні діє особливий період.
У відповідності до нової редакції статті 407 КК України внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», який опубліковано у журналі Голос України від 4 березня 2015 року — № 39, зазначено, що до ст.407 КК України внесено зміни та її доповнено ч. 4, яка передбачає відповідальність, за самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду. Зазначені зміни набирають законної сили на наступний день після опублікування, тобто 5 березня 2015 року.
Однак, 6 березня 2017 року солдат ОСОБА_1 діючи всупереч наведених вище вимог Статуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, не з’явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, чим протизаконно припинив виконувати конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, свої службові обов’язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини польова пошта В0927 про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.
11 вересня 2017 року стосовно солдата ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України.
Також в зв’язку із неможливістю встановити місцезнаходження солдата ОСОБА_1, 11 вересня 2017 року його було оголошено в розшук.
23 вересня 2017 року солдат ОСОБА_1 був доставлений співробітниками ВСП до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, наслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Таким чином, 6 березня 2017 рок солдат ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину польова пошта В0927 та незаконно перебував за межами розташування військової частини до 23 вересня 2017 року без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тривалістю понад один місяць.
Враховуючи викладене, досудовим розслідуванням встановлено достатньо підстав для підозри солдата ОСОБА_1 у самовільному залишенні військової частини польова пошта В0927, без поважних причин, військовослужбовцем (крім строкової служби), в умовах особливого періоду (крім воєнного стану), тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.407 КК України.
За викладених вище обставин дії солдата ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.4 ст. 407 КК України, тобто у
- самовільному залишенні військової частини, без поважних причин, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) в умовах особливого періоду (крім воєнного стану), тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 407 КК України.
14 жовтня 2017 року ОСОБА_1 по даному факту повідомлено про підозру.
В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання та надані суду матеріали кримінального провадження № 42017040010000277, суд, враховуючи необхідність забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів до ОСОБА_1 є не доцільним, оскільки вони не можуть виключити можливі ризики з якими прокурор обґрунтовує дане клопотання.
Разом з тим, суд відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним застави. Враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, суд вважає необхідним визначити заставу в сумі двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підстави викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Східного територіального управління Військової служби правопорядку, яка дислокується за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 2.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є 22 грудня 2017 року.
Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3, або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 32 000 гривень, ОСОБА_1, підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_1, з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя С.С. Федоріщев
Судове рішення № 71379427, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 24.10.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 201/15768/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: