Рішення № 71378832, 22.12.2017, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1957/17

Провадження №2/173/1051/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2017 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої – судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності , -

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2017 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання права власності до відповідача ОСОБА_3 міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: КП «Верхньодніпровське БТІ»,

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2017 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 22 грудня 2017 року на 11-00 годину.

Справа розглядалась без участі сторін та представника третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання технічними засобами не проводилась

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на садибний житловий будинок з господарськими спорудами № 54 по вул. Київська в с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог посилаючись на наступне: в 1961 році вона збудувала житловий будинок літ. – А-1, в якому проживає до цього часу, сплачує комунальні послуги та земельний податок.

В жовтні 2017 року у неї виникла необхідність зареєструвати у належному їй будинку свого онука. Але в зв'язку з відсутністю у неї правовстановлюючого документу на вищезазначений будинок, що посвідчує її право власності, їй відмовили у проведенні такої реєстрації, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивач не з'явилася, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність,згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач - представник ОСОБА_2 міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, подавши заяву про слухання справи у його відсутність. Будь –яких заперечень з приводу задоволення позовних вимог суду не надав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представник КП «Верхньодніпровське БТІ», в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про слухання справи у її відсутність.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що позивачка в 1961 році збудувала житловий будинок лі. А-1 за адресою: вул. Київська, 54 м. Верхівцево Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується даними технічного паспорту на будинок.

З часу закінчення будівництва і до сьогоднішнього дня позивачка вільно, відкрито користується будинком, сплачує комунальні платежу, оплачує земельний податок.

Проте в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, який підтверджував би право власності позивачк4и на зазначений будинок, остання не може повною мірою користуватись та розпоряджатись належним їй домоволодінням

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що позивачк побудувала вищезазначений будинок на відведеній їй земельній ділянці. На даний житловий будинок був виготовлений технічний НОМЕР_1 квітня 1969 року.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово проінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцем знаходження об'єкта будівництва.

Механізм прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та їх інженерних мереж визначено наказом Мінрегіону від 24.06.2011 року № 91 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та П категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж».

Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного Порядку – документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складаний за результатами технічної інвентаризації.

Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що так як будинок був побудований позивачкою в 1961 році, тобто до 05.08.1992 року, то введення його в експлуатацію не потребується, так як на будинок складений технічний паспорт за результатами технічної інвентаризації.

Крім того відповідно до рішення Верхньодніпровської районної ради народних депутатів № 295/1 від 28.10.1988 року «Про оформлення права власності на будинки громадян ОСОБА_2 міської ради» вирішено визнати право власності на житлові будинки громадян сіл ОСОБА_2 міської ради згідно списку, що додається. Згідно списку, що додається до даного рішення під № 246 значиться ОСОБА_1

Виходячи з вищевикладеного судом встановлено, що у позивача виникло право власності на збудований ним будинок, на яке вона не отримала правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності на даний будинок.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та не отримання ним правовстановлюючого документу на майно, яке ним вже отримане.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на садибний житловий будинок загальною площею 50.0 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. Київська, 54 в с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 0.2500 га., по фактичному користуванню.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640.00 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з недотриманням порядку оформлення права власності на спадкове майно спадкодавцем.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 право власності на садибний житловий загальною площею 50. 0 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. Київська, 54 с. Широке Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на земельній ділянці площею 0.2500 га., по фактичному користуванню

Витрати по сплаті судового збору в сумі 640.00 грн. покласти на позивача ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Повний текст рішення виготовлений 22.12.2017 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстровано 22 .12.2017

Оприлюднено 29 .12.2017

Дата набрання законної сили 22.01.2018