Рішення № 71378050, 14.12.2017, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/328/17

2/171/661/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря - Титаренко Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СФГ «Прогрес», треті особи: АТСК «АХА СТРАХУВАННЯ», ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2, про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до СФГ «Прогрес», треті особи: АТСК «АХА СТРАХУВАННЯ», ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2, про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначає, що є власницею автомобіля «Ford Mondeo», державний номер НОМЕР_1. 10 вересня 2016 року її син зі своєю дружиною, рухаючись із м.Запоріжжя по автодорозі Харків-Сімферополь до м.Василівка Запорізької області потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з вини водія автомобіля «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її автомобіль було пошкоджено. Вказує, що згідно звіту висновку спеціаліста-автотоварознавця про встановлення вартості матеріальної шкоди від 29.09.2016 року № 175 вартість ремонту автомобіля становитиме 196580,98 грн.

Зазначає, що ОСОБА_2 є працівником СФГ «Прогрес», тому вона звернулася до вказаного підприємства з претензією про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 196580,98 грн. Після отримання листа-претензії відповідач відповіді їй не надав і тому вона звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

Посилається на те, що на момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно страхового полісу № АЕ/8869648. Зазначає, що на момент подання позову страховик не виконав обов’язки за договором страхування.

Вказує, що оскільки ОСОБА_2 перебуває з СФГ «Прогрес» у трудових відносинах відповідач зобов’язаний відшкодувати їй майнову шкоду, заподіяну винними діями свого працівника.

За таких обставин, позивач просить стягнути з СФГ «Прогрес» майнову шкоду за пошкодження автомобіля у розмірі 196580,98 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_3 подала заперечення проти позову, зазначивши, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за обставин, що виникли в даних правовідносинах є зловживанням позивачем своїми правами з метою отримання безпідставної вигоди та збагачення за рахунок відповідача. Вважає, що оскільки позивачем відповідно до норм чинного законодавства не пред’являються вимоги до страхової компанії, в якій застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, то позовні вимоги про стягнення шкоди, завданої в результаті ДТП з СФГ «Прогрес» задоволенню не підлягають. Вказує, що на теперішній час документально підтверджених доказів щодо витрат на ремонт автомобіля позивачем суду не надано, вважає, що витрати на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП повинні бути покладені на страхову компанію, яка взяла на себе зобов’язання перед страхувальником.

Позивач у судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала та просила задовольнити.

Представник позивача – ОСОБА_4 подав клопотання про розгляд справи в дистанційному режимі відеоконференції, однак в судове засідання, яке було призначено на 14 грудня 2017 року о 14 год. в режимі відеоконференції не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, згідно поданої до суду заяви просила розглядати справу у її відсутності.

Представник третьої особи ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» подав до суду письмову заяву згідно якої просить розглядати справу без участі ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

У поданій заяві зазначає, що ДТП сталася з вини водія автомобіля «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, що підтверджується постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2016 року. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2, який керував вказаним автомобілем, була застрахована за полісом ОСЦПВВНТЗ № АІ/5177733 від 05 листопада 2015 року у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Посилається на те, що 04 квітня 2017 року ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» здійснила на користь власниці автомобіля «Форд» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 страхову виплату у розмірі ліміту відповідальності в сумі 50 000 грн.

З приводу пред’явлення вимоги у розмірі 196580,98 грн., то вважає, що дана сума повинна бути уточнена, оскільки звіт за № 175 від 29.09.2016 року містить вартість матеріальних збитків без урахуванням зносу в сумі 196580, 98 грн. та вартість матеріальних збитків з урахуванням зносу, яка становить 87562, 75 грн., та зменшена на 50000 грн., що є страховою виплатою, яка здійснена на користь позивача, тому позивач може вимагати у відповідача відшкодування майнової шкоди на суму 37562,75 грн. Також, третьою особою звернуто увагу на розрахунки страхової компанії, які були проведені по даному страховому випадку. Так, згідно вказаних розрахунків вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля без урахування зносу складає 137913,50 грн. з ПДВ, а розмір матеріальних збитків з урахуванням зносу складає 63669, 32 грн. Тому, вважає, якщо виходити з розрахунків, проведених страховою компанією, то позивач може вимагати від відповідача компенсацію різниці між розміром завданих позивачу матеріальних збитків з урахуванням зносу та страховою виплатою позивачу, а саме розмір такої різниці складає 13669,32 грн.

Відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

З’ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля «Ford Mondeo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК 805866 (а.с.47).

10.09.2016 року о 07 год. 30 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, винним в якій визнано ОСОБА_2, який, керуючи автомобілем «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_2, на 319 км автодороги Харків-Сімферополь не перевірив та не забезпечив справний технічний стан транспортного засобу, внаслідок чого на вказаному автомобілі відпало запасне колесо, яке потрапило в автомобіль НОМЕР_3, за кермом якого знаходився ОСОБА_5 та автомобіль «Форд» д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_6; ОСОБА_2 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу, що встановлено з постанови Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2016 року (а.с.56).

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «Ford Mondeo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 завдано технічні пошкодження.

Відповідно до звіту № 175 від 29 вересня 2016 року про визначення вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу «Ford Mondeo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, дійсна ринкова вартість транспортного засобу становить 216196,05 грн., вартість відновлювального ремонту - 196580, 98 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та втрати вартості – 87562,75 грн. (а.с.48-55).

Цивільно-правова відповідальність відповідача ФГ «Прогрес» застрахована в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно страхового полісу № АЕ/8869648 (а.с.69-70).

ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» здійснено виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору ОСОБА_1, в сумі 50 000 грн., зазначена сума отримана позивачем, що вбачається з платіжного доручення № 290 від 04 квітня 2017 року (а.с.98).

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, судом встановлено, що сума невідшкодованої матеріальної шкоди внаслідок ДТП складає різницю між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та втрати вартості – 87 562,75 грн. і відшкодованою сумою за ремонт автомобіля страховою компанією в розмірі 50 000 грн. і дорівнює 37 562,75 грн.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України сторони повинні довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-59 цього Кодексу, зазначені ними обставини.

Та обставина, що третя особа – ОСОБА_2 є працівником СФГ «Прогрес» визнається сторонами, та відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню в даній справі.

Будь-які докази, які б спростовували визначений судом розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, відповідач суду не надав.

Доводи викладені в запереченні на позов, що оскільки позивачем відповідно до норм чинного законодавства не пред’явлено вимоги до страхової компанії, в якій застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача, то позовні вимоги про стягнення шкоди, завданої в результаті ДТП з відповідача задоволенню не підлягають є безпідставними виходячи з того, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі 6-2808цс15.

Посилання позивача в позовній заяві, що завдана матеріальна шкода підлягає відшкодуванню в розмірі 196 580,98 грн. є необґрунтованими та спростовуються наданими до матеріалів справи доказами: звітом № 175 від 29 вересня 2016 року про визначення вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу, де зазначено, що вартість матеріальних збитків з урахуванням зносу становить 87562, 75 грн.; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САК 805866, де зазначено рік випуску пошкодженого в результаті аварії автомобіля (2005 рік); платіжним дорученням № 290 від 04 квітня 2017 року про перерахування ОСОБА_1 страхової виплати в сумі 50000 грн.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі невідшкодованої матеріальної шкоди - 37 562,75 грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. та за сплату судового збору в сумі 1965, 81 грн., то відповідно до ст.88 ЦПК України такі витрати слід присудити позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 373,54 гр. – на відшкодування судового збору, 570 грн. – на відшкодування витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57-61, 64, 88, 62, 209, 212, 215, 292 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до СФГ «Прогрес», треті особи: АТСК «АХА СТРАХУВАННЯ», ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_2, про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з СФГ «Прогрес» (юридична адреса: Дніпропетровська область, м.Апостолове, вул.Б.Хмельницького, 81) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у сумі 37 562 (тридцять сім тисяч п’ятсот шістдесят дві) грн. 75 коп. та 373 (триста сімдесят три) грн. 54 коп. – на відшкодування судового збору, 570 (п’ятсот сімдесят) грн. – на відшкодування витрат на правову допомогу.

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяОСОБА_7