Рішення № 71377460, 28.12.2017, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/976/17

Провадження № 2/740/708/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2017 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої– судді Ковальової Т.Г.,

за участю секретаря – Кононяко С.А.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

представників відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ №212-0 від 27 грудня 2016 року публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про оголошення їй догани та стягнути з відповідача судові витрати.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що перебуває в трудових відносинах з відповідачем на посаді фахівця з методів розширення ринку збуту відділу регіональної торгівлі.

27 грудня 2016 року відповідач видав наказ №212-0, яким їй оголошено догану за порушення трудової дисципліни, а саме: за порушення вимог пунктів 2.1.1 та 2.1.3 трудового договору від 27 березня 2007 року та пункту 2.1 посадової інструкції №ПІ 32.032, затвердженої 22.02.2016 року - за невиконання умов трудового договору, її посадових обов’язків та правил внутрішнього трудового розпорядку, яке виразилось в тому, що планом її роботи на листопад 2016 року їй було заплановано здійснення 374 візитів до лікарів та аптечних закладів населених пунктів Чернігівської області, а здійснено лише 282 візити. Також, у звітах за 2016 рік вона неодноразово зазначала здійснення візитів до терапевта ОСОБА_5 по вул. Черноусова, 26 у м.Городня, хоча за вказаною адресою терапевт не працює, а є лікарем швидкої допомоги. У звіті за жовтень 2016 року зазначено, що 28 жовтня 2016 року нею здійснено поїздку до м. Прилуки Чернігівської області одночасно громадським транспортом та приватним автомобілем, на підтвердження чого вона представила квиток та чек про придбання у м.Прилуки пального на суму 500 грн.05 коп. Будь-яких випрадовувальних документів вона не надала, письмове пояснення надати відмовилась, про що було складено відповідний акт.

Позивач ОСОБА_1 вважає цей наказ незаконним з огляду на те, що даний наказ не є конкретним, не містить часу вчинення нею дисциплінарного проступку, не враховує ступінь тяжкості проступку, не встановлює, чи був проступок як такий, та обставини, за яких він був вчинений. Розслідування проступку проведено поверхнево, з упередженим до неї ставленням. Жодним чином не передбачено, яку саме кількість візитів до лікарів та аптечних закладів ряду населених пунктів Чернігівської області вона повинна здійснити. Вважає, що Інструкція, на яку відповідач посилається в оскаржуваному наказі, надає їй право самостійно приймати рішення, спрямовані на оптимізацію діяльності з продажу згідно зі своїми повноваженнями, дбати про забезпечення організаційно-технічних умов та своєчасне оформлення документів, необхідних для виконання своїх посадових обов’язків.

Також, відповідно до листка непрацездатності в момент видання наказу вона перебувала на лікарняному з 27.12.2016 по 30.12.2016 року, а з 03.01.2017 - у відпустці, і в порушення вимог ст.149 ч.4 КЗпП України вона не була ознайомлена з наказом в день застосування стягнення та до теперішнього часу, тобто відповідач свідомо порушив порядок застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідач надав до суду письмове заперечення на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно п.2.1 трудового договору від 27 березня 2007 року ОСОБА_1 зобов*язалась виконувати обов*язки згідно посадової Інструкції, яка є невід*ємною частиною договору. Згідно розділу 2 посадової інструкції №ПІ 32.031 від 22.02.2016 року фахівець з методів розширення ринку збуту, зокрема, зобов*язаний здійснювати візити до лікувальних та аптечних закладів згідно з планом, погодженим з безпосереднім керівником.

28 листопада 2016 року заступником начальника відділу регіональної торгівлі ОСОБА_6 та регіональним менеджером з досліджень ринку відділу регіональної торгівлі ОСОБА_7 під час перевірки виконання своїх трудових обов*язків фахівцем з методів розширення ринку збуту відділу регіональної торгівлі ОСОБА_1 було встановлено, що остання не виконує план роботи на листопад 2016 року, а саме: замість запланованих 374 візитів до лікувальних та аптечніх закладів здійснила всього 282 візити. Також, було встановлено, що наведена у звіті за листопад 2016 року інформація не відповідає дійсності.

У запереченні на позов відповідач посилається на порушення позивачем вимог ст.149 КЗпП України, яка передбачає, що працівники зобов*язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, та просили стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн. та витрати на правову допомогу відповідно до наданого розрахунку в сумі 5388 грн.80 коп.

ОСОБА_1 зазначила, що вона здійснювала візити до лікаря ОСОБА_5, яка є лікарем швидкої допомоги, розташованої за тією ж самою адресою, що й мед заклад - по вул. Черноусова, 26 у м.Городня. 28 жовтня 2016 року нею здійснено поїздку до м. Прилуки Чернігівської області власним автомобілем, а в зв*зку із закінченням пального з м.Прилуки до м.Ніжин вона їхала на громадському транспорті, про що свідчить квиток. Пальне на суму 500 грн.05 коп. вона придбала за власні кошти і не просила його відшкодування та відшкодування за квиток та не отримала відшкодування, тому не вбачає в цьому порушення трудової дисципліни.

Вона визнає, що не виконала заплановану їй на листопад 2016 року кількість візитів до лікувальних та аптечніх закладів, але посилається на відсутність її вини в цьому, так як це викликано існуванням об*єктивних причин, недоліками планування, які викладені нею в службовій записці на ім*я керівництва від 31.10.2016 року, зокрема, зазначення в доведених їй планах візитів до лікарів, яких не існує в регіоні або їх кількість не відповідає планам: так, відсутність в смт.Куликівка кардіолога і анастезіолога не завадило керівництву включити до її плану чотири візити до них; в смт.Лосинівка, де існує тільки сімейна амбулаторія, їй в плані доведено здійснення візиту до неіснуючих лікаря-анастезіолога та лікаря-уролога; в плані зазначаються адреси аптек, яких не існує. Але на це її звернення керівництво не реагувало.

Вона працює у відповідача з 2007 року і протягом дев*яти років роботи вона отримувала премії за перевиконання плану продаж і при цьому кількість візитів до медичних закладів не зазначалась в посадовій інструкції і не доводилася їй у виді складених іншими особами планів, тому що за умовами роботи відсутній чіткий критерій кількості візитів, які не можуть бути прогнозовані і їх кількість в абсолютному виміри не може бути визначена через існування та зміну різних об*єктивних обставин, реформуванні медицини, транспортного сполучення, перебування медичних працівників у відпустках тощо.

В червні 2016 року без її згоди було змінено територіальний регіон її обслуговування в Чернігівської області, в серпні 2016 року у неї було вилучено службовий автомобіль для поїздок по виконанню кількісних показників візитів, що не сприяло виконанню необґрунтованого плану. З жовтня 2016 року від керівництва з м.Києва їй доводилися плани візитів із зазначенням того, яких лікарів і в який саме день вона повинна відвідати, що неможливо наперед спланувати без відома особи – лікаря, до якої вона зобов*язана була здійснити візит згідно доведеного плану.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову та пояснив, що 28.10.2016 року ОСОБА_1 отримала та ознайомилася з планом роботи на листопад 2016 року, який було надано їй начальником відділу регіональної торгівлі ОСОБА_8

28.11.2016 року заступник начальника відділу регіональної торгівлі ОСОБА_6, здійснюючи контроль та оцінку фахівців з методів розширення ринку збуту, виявила що ОСОБА_1 не виконує план роботи на листопад 2016 року, а також встановлено, що інформація, наведена в звіті за листопад 2016 року, не відповідає дійсності. Здійснення візитів до лікувальних та аптечних закладів згідно з планом, погодженим безпосереднім керівником, передбачено посадовою інструкцією позивача, з якою остання ознайомлена належним чином, однак позивач здійснює такі візити на власний розсуд.

13.12.2016 року начальник відділу регіональної торгівлі в доповідній записці повідомив генерального директора ПАТ «НВЦ «Борщагівський ХФЗ» про виявлені порушення з боку позивача. Надати пояснення з приводу викладеного в доповідній записці позивач відмовилася, про що було складено відповідний акт.

20.12.2016 року генеральний директор звернувся до профкому, який діє на підприємстві, про надання дозволу на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме: оголошення догани.

23.12.2016 року відбулось засідання профкому, на якому була присутня позивач та де було надано згоду на оголошення догани ОСОБА_1, після чого 27.12.2016 року позивачу було оголошено догану.

28 грудня 2016 року позивачу було надіслано лист з проханням прибути на підприємство для ознайомлення з наказом, але вона не прибула до м.Києва, тому 30 грудня 2016 року їй було надіслано поштою копію наказу, який вона отримала 03.01.2017 року.

Вважає, що відповідачем в повній мірі дотримано норм чинного трудового законодавства при оголошенні догани позивачу. В задоволенні позову просить відмовити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є регіональним менеджером та представником компанії в Чернігівській області, вона контролює діяльність менеджерів.

28.11.2016 року вона разом із замісником начальника відділу продаж ОСОБА_6 здійснювала перевірку в Чернігівській області. Під час перевірки роботи ОСОБА_1було виявлено декілька фактів порушень, які зафіксовані в доповідній записці. Були опитані лікарі швидкої допомоги. Для покращення роботи ОСОБА_1 було запропоновано розширяти сферу обслуговування, але остання відповідала, що не вистачає пального на візити до лікарів, хоча для виконання роботи їй було надано автомобіль та вона могла їздити автобусом, а в звіті зазначати витрати на пальне.

Її безпосереднім керівником була ОСОБА_6, яка складала робочі плани і графіки, ставила свій підпис і доводила до відома працівників. Нову робочу програму ввели в лютому 2016 року, згідно якої стали надавати індивідуальні робочі плани кожному. Робочі плани і графіки ОСОБА_1 не виконувала, надавала недостовірну інформацію про візити до лікарів, майже кожного місяця перебувала на лікарняному. Упереджено до ОСОБА_1 ніхто не ставився.

Заслухавши пояснення осіб, що з*явилися в судове засідання, дослідивши письмові докази та оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об*єктивному та безпосередньому їх дослідженні в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває в трудових відносинах з ПАТ «НВЦ «Борщагівський ХФЗ», що не заперечується сторонами по справі.

Наказом № 212-0 від 27.12.2016 року ОСОБА_1, як фахівцю з методів розширення ринку збуту відділу регіональної торгівлі, за порушення трудової дисципліни оголошено догану. Зі змісту наказу вбачається, що 28 листопада 2016 року заступником начальника відділу регіональної торгівлі ОСОБА_6 та регіональним менеджером з досліджень ринку відділу регіональної торгівлі ОСОБА_7 під час перевірки виконання своїх трудових обов’язків фахівцем з методів розширення ринку збуту відділу регіональної торгівлі ПАТ «НВЦ «Борщагівський ХФЗ» ОСОБА_1 було встановлено непоодинокі факти невиконання нею умов трудового договору, своїх посадових обов’язків та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Так, планом роботи на листопад 2016 року для ОСОБА_1 було заплановано 374 візити до лікарів та в аптечні заклади ряду населених пунктів Чернігівської області, проте, на листопад 2016 року ОСОБА_1 самостійно встановила собі графік роботи без погодження з безпосереднім керівником та згідно звіту здійснила лише 282 візити протягом місяця замість 374 візитів.

У звітах за 2016 вік ОСОБА_1 неодноразово зазначала здійснення візитів до терапевта ОСОБА_5 по вул.Черноусова, 26 в м.Городня Чернігівської області, хоча за вказаною адресою цей терапевт не працює, а є лікарем швидкої медичної допомоги. Останній такий випадок стався 14 липня 2016 року.

До фінансового звіту за жовтень 2016 року ОСОБА_1 надала фінансові документи, з яких слідує, що вона здійснила робочу поїздку 28 жовтня 2016 року до м.Прилуки одночасно громадським транспортом та приватним автомобілем, на підтвердження чого представила квиток та чек про придбання у м.Прилуки пального на суму 500,05 грн. Будь-яких виправдовувальних документів ОСОБА_1 не надала, письмове пояснення надати відмовилася, про що було складено відповідний акт.

Відповідно до вимог ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (ст.147-1 КЗпП України).

Статтею 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Аналіз вказаних норм трудового законодавства дає підстави для висновку, що дисциплінарні стягнення застосовуються у разі порушення саме трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків.

Виходячи із засад ратифікованої Україною 04.02.1994 року Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, положень Конституції України та чинного трудового законодавства обов'язок доведення правомірності притягнення працівника до відповідальності покладається на роботодавця.

Порушенням трудової дисципліни вважається недотримання під час виробничого процесу правил поведінки, встановлених чинним законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, наказами і розпорядженнями роботодавця.

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов'язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.

Перелік трудових обов'язків, недотримання чи невиконання яких може бути підставою для застосування стягнень, визначається посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку або приписами Статуту у разі, якщо діяльність установи, підприємства регулюється саме цим локальним нормативним актом.

В оспорюваному позивачем наказі вказано, що позивачем порушено пункт 2.1 посадової Інструкції та вимоги пунктів 2.1.1, 2.1.3 трудового договору від 27.03.2007 року.

Відповідно до п. 2.1. трудового договору від 27.03.2007 року, який укладений між стронами, працівник зобов'язується: виконувати обов'язки, визначені посадовою інструкцією, що вважається невід'ємною частиною даного трудового договору; дотримуватись встановлених у роботодавця виробничої і фінансової дисципліни, добросовісно відноситись до виконання своїх обов'язків, вказаних в п. 2.1 цього договору (п. 2.1.1); сприяти створенню сприятливого виробничого і морального клімату, розвитку корпоративних відносин в трудовому колективі роботодавця (п. 2.1.3). (а.с. 51-53)

Обов'язки фахівця з методів розширення ринку збуту визначені посадовою інструкцією, затвердженою заступником генерального директора ПАТ «НВЦ «Борщагівський ХФЗ» 22.02.2016 року, з якою позивача ознайомлено під розписку (а.с.55).

Пункт 2.1 посадової інструкції позивача передбачає, що фахівець з методів розширення ринку збуту зобов'язаний здійснювати візити до лікувальних та аптечних закладів згідно з планом, погодженим з безпосереднім керівником, що спростовує твердження позивача про її право самостійно приймати рішення, спрямовані на оптимізацію діяльності з продажу.

З наданих суду документів вбачається, що позивачу, як фахівцю з методів розширення ринку збуту, надіслано для вивчення та безумовного виконання план роботи на листопад 2016 року, який нею отримано 28.10.2016 року, що вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с 33, 34, 35-36).

Вказаний план позивачем мав бути дотриманий в повній мірі, чого зроблено не було. Так 05.12.2016 року заступником начальника ОРТ ОСОБА_6 складено доповідну записку на ім’я начальника ОРТ ПАТ «НВЦ «Борщагівський ХФЗ», з якої вбачається, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує план роботи за листопад 2016 року: так, із запланованих для неї 374 візитів до лікарів та в аптечні заклади ряду населених пунктів Чернігівської області нею здійснено 282 візити.

Із складеної доповідної записки на ім’я начальника ОРТ «НВЦ «Борщагівський ХФЗ» вбачається, що позивач працює не згідно з планом роботи на листопад 2016 року, грубо порушує посадову інструкцію та умови трудового договору, фальсифікує звітність.

20.12.2016 року генеральним директором ПАТ «НВЦ «Борщагівський ХФЗ» внесено подання в профком підприємства про надання згоди первинної профспілкової організації на притягнення до дисциплінарної відповідальності – оголошення догани позивачу (а.с. 58).

З копії витягу з протоколу № 92 засідання первинної профспілкової організації ПАТ «НВЦ «Борщагівський ХФЗ» від 23.12.2016 року вбачається, що профкомом надано згоду на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності – оголошення догани. (а.с. 60-62).

Проаналізувавши докази по справі, суд вважає, що викладені в наказі №212-0 від 27 грудня 2016 року відомості про те, що 14 липня 2016 року зазначення ОСОБА_1 візиту до терапевту ОСОБА_5 по вул.Черноусова,26 у м.Городня є недостовірним фактом, не знайшло підтвердження в судовому засіданні, зважаючи на те, що ОСОБА_1 пояснила, що за цією ж саме адресою знаходиться і приміщення швидкої допомоги, де лікарем працює ОСОБА_5 Відповідачем це твердження не спростовано.

Здійснення поїздки ОСОБА_1 до м.Прилуки 28 жовтня 2016 року громадським транспортом і приватним автомобілем суд не розцінює як порушення нею трудового договору та посадової інструкції.

Що стосується невиконання ОСОБА_1 плану роботи за листопад 2016 року – здійснення із запланованих їй 374 візитів до лікарів та в аптечні заклади лише 282 візитів, то цей факт встановлений в судовому засіданні, не заперечується і позивачем, але позивач пояснила невиконання доведеного до нею плану візитів існуванням об*єктивних причин для цього, які викладені нею в службовій записці на ім*я керівництва від 31.10.2016, зокрема, зазначення в доведених їй планах візитів до лікарів, яких не існує в регіоні, який вона обслуговує, або їх кількість не відповідає планам: так, відсутність в смт.Куликівка кардіолога і анастезіолога не завадило включити до плану чотири візити до них; в смт.Лосинівка, де існує тільки сімейна амбулаторія, їй в плані пропоновано здійснення візиту до неіснуючих лікаря-анастезіолога та лікаря-уролога; в плані зазначаються адреси аптек, яких не існує (а.с.104-105).

В матеріалах справи відсутня відповідь відповідача на вказане звернення ОСОБА_1

Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов*язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Особливе значення при визначенні діяння як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вина може виступати як умисел чи необережність.

В судовому засіданні відповідачем не спростовані зазначені позивачем поважні причини невиконання нею плану візитів та не доказана наявність її вини – умислу або необережності у невиконанні плану візитів в повному обсязі.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов*язаний сам доводити свою невинуватість.

Водночас застосування догани вимагає від роботодавця чіткого дотримання порядку застосування дисциплінарних стягнень, встановленого законодавством.

Системний аналіз чинного трудового законодавства надає підстави дійти висновку, що відповідачем при накладенні дисциплінарного стягнення у виді догани на позивача за порушення трудової дисципліни не в повній мірі дотримано порядку накладення адміністративного стягнення, що є самостійною підставою для визнання наказу незаконним.

Зазначення у частині першій статті 148 КЗпП України того, що з місячного строку, не пізніше якого може бути застосовано дисциплінарне стягнення власником або уповноваженим ним органом, виключається час звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці, суд розцінює як неможливість застосування до працівника дисциплінарного стягнення у період перебування його на лікарняному або у відпустці.

При цьому суд враховує, що законодавець в ст.148 КЗпП України передбачає в такому випадку альтернативний шестимісячний строк з дня вчинення проступку для накладення стягнення і позивач мав можливість у разі наявності вини позивача скасувати наказ про накладення на неї стягнення, виданий в період перебування ОСОБА_1 на лікарняному та у відпустці і видати наказ з дотриманням вимог законодавства.

Посилання позивача на те, що вимога ч.4 ст.149 КЗпП України про те, що стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку, не була дотримана відповідачем, не спростовано відповідачем, оскільки встановлено, що в момент видання відповідачем наказу №212-О про оголошення догани ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серії АДЗ №614495 (період з 27.12.2016 по 30.12.2016 року включно), а з 03.01.2017 перебувала у відпустці.

Системний аналіз чинного трудового законодавства, а також докази, надані позивачем та відповідачем і проаналізовані судом, дають підстави дійти висновку, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, тобто невиконання чи неналежне виконання нею з її вини обов'язків, покладених на неї законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, та відсутнє чітке дотримання відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення, встановленого законодавством, з врахуванням встановлення факту застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у період перебування її на лікарняному, що є підставою задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу №212-0 від 27 грудня 2016 року про оголошення їй догани.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн. та витрати на правову допомогу відповідно до наданого розрахунку в сумі 5388 грн.80 коп.

Керуючись ст.ст. 139, 142, 147-149 КЗпП України, ст.ст.89, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати незаконним та скасувати наказ №212-0 від 27 грудня 2016 року публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про оголошення догани за порушення трудової дисципліни ОСОБА_9.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», місцезнаходження якого: 03680, м.Київ -134, вул.Миру, 17, код ЄДРПОУ 23518596, на користь ОСОБА_9, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5388 грн.80 коп., а всього стягнути 6028 (шість тисяч двадцять вісім) грн. 80 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Ковальова Т.Г.