Вирок № 71375783, 29.12.2017, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 580/1127/15-к

№ провадження 1-кп/588/30/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2017 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Щербаченко М.В.,

за участю секретаря судового засідання Горлянд С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тростянці кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Визирівка Сумського району Сумської області, громадянки України, розлученої, з професійно-технічною освітою, працює на посаді відповідального чергового обміну пошти ЦОП СД УДППЗ «Укрпошта», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, обвинуваченої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України,

ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Підлипне Конотопського району Сумської області, громадянина України, розлученого, з повною загальною середньою освітою, який не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, обвинуваченого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с.Лісна Поляна Марківського району Ворошиловоградської області, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, працює старшим механіком ЦПП СД УДППЗ «Укрпошта», проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше не судимого, обвинуваченого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України,

за участі учасників судового провадження:

прокурора Гриценка А.О.,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1,

захисників Матішинець В.В., Сукач Л.С., Вдовіченко О.Л.,

представника потерпілого ОСОБА_8,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 із 10 квітня 2010 року обіймав посаду листоноші із супроводження пошта, будучи службовою особою, яка несе повну матеріальну відповідальність згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 01 липня 2010 року 14 січня 2015 року ОСОБА_4 відповідно до графіків роботи був призначений для супроводження пошти на маршрут № 13 разом з водієм ОСОБА_9 О 08 год. 20 хв. 14.01.2015 року відповідно до накладної № 97 від 14.01.2015 року на відправлену пошту ф.16 ОСОБА_4 отримав у приміщенні головної каси СД УДППЗ «Укрпошта» 14 страхових мішків з готівкою на загальну суму 415500 грн. під розписку у накладній ф.16. У порушення вимог п.3.1 Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезенні, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 29.12.1999 № 158 ОСОБА_4,будучи службовою особою, проявляючи злочинну недбалість, неналежно виконав службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, зокрема, не перевірив справність обладнання фургону автомобіля, замків та засувів, наявність закріпленої металевої скриньки, та в подальшому завантажив 14 страхових мішків із готівкою та іншою поштою, отриманою за маршрутною накладною, що перевозиться автомобільним транспортом 13 маршруту, за ф.24, в якій власноручно поставив підпис як старший по маршруту. В подальшому ОСОБА_4 у порушення вимог Посадової інструкції листоноші із супроводження пошти Цеху оброблення пошти Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта»,Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезенні, не забезпечив схоронність ввіреного йому майна - 14 страхових мішків із готівкою в сумі 415500 грн., а саме не перевірив закриття дверей фургона автомобіля ГАЗ - 2705 з державним номером НОМЕР_2, не забезпечив опломбування їх пломбиратором перед виїздом на маршрут, не повідомив керівництво Цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта» про указані порушення та виїхав на маршрут на указаному автомобілі, внаслідок чого допустив втрату 14страхових мішків із готівкою в сумі 415500 грн., а СД УДППЗ «Укрпошта» було заподіяно тяжкі наслідки у виді матеріальної шкоди в сумі 415 500 грн.

ОСОБА_1 із 01 липня 2010 року, обіймаючи посаду відповідального чергового обміну пошти цеху оброблення пошти Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», будучи службовою особою, 14 січня 2015 року о 08 годині 20 хвилин перед відправкою пошти на маршрут №13, проявляючи злочинну недбалість, неналежно виконала службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, а саме всупереч вимогам розділу 2 та 3 посадової інструкції відповідального чергового обміну пошти цеху оброблення пошти Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», пункту 1.15 Розділу Загальні положення Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезенні, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 29.12.1999 № 158, пункту 5.2.8 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ «Укрпошта» від 12.05.2006 року № 211, не забезпечила схоронність 14 страхових мішків із готівкою на суму 415500 грн., які листоноша ОСОБА_4 отримав у приміщенні головної каси «Укрпошти» на підставі накладної №97 від 14 січня 2015 року та завантажив до поштового автомобіля ГАЗ - 2705 з державним номером НОМЕР_2 разом з іншою поштою шляхом перевірки закриття дверей, та не повідомила про наявні порушення керівництво цеху оброблення пошти Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», і відправила пошту на маршрут, що призвело до втрати 14 страхових мішків із готівкою в сумі 415500 грн., внаслідок чого Сумській дирекції УДППЗ «Укрпошта» було заподіяно тяжкі наслідки у виді матеріальної шкоди в сумі 415 500 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 367 КК України визнав повністю, обставин викладених в обвинувальному акті не заперечив. Пояснив, що 14.01.2015 року працював листоношею із супроводження пошти, оскільки операторів не вистачало, раніше прийшов на роботу розклав пошту і товар по маршруту, підготував їх до завантаження, потім отримав зброю, прийшов інструктаж, який провів ОСОБА_10, стосовно зброї, інших інструктажів ніхто не проводив, але у книзі інструктажів у цеху оброблення, який має проводити ОСОБА_11 пошти розписався, оскільки так завжди було, що фактично не проводиться інструктаж, а за нього розписуються. Потім у головній касі від касирів отримав страхові мішки, з оператором розклали по маршруту, звірили черговість та кількість. Яка конкретна сума у мішках ОСОБА_4 не знав, розписався за 14 страхових мішків у накладній ф.16, разом з касиром поклали всі мішка в один великий і його ОСОБА_4 транспортував до свого транспортера, з якого на його маршрут мало відбуватись завантаження. Біля транспортера не було нікого, спитав в іншого оператора хто буде його завантажувати, на що отримав відповідь, що працівників немає, ніхто завантажувати не буде. В подальшому завантажувати пошту, яку мав супроводжувати ОСОБА_12, вийшла оператор ОСОБА_13, спочатку мішок поставили на транспортер і його водій ОСОБА_14 поставив у середній відсік, потім почали завантажувати товар у задній відсік. ОСОБА_4 надав ОСОБА_14 замок, щоб він закрив задній відсік, потім забрав у нього ключі. Обрав задні двері для закриття навісним замком, оскільки викликали підозру, не з першого разу зачинив їх водій, і крім того, під час руху їх не можна контролювати. Бокові двері питань не викликали. При цьому у розпорядженні ОСОБА_4 іншого навісного замка не було в цей день, яким треба було закрити бокові двері, що мали петлі. Питання перед керівництвом про видачу додаткового замка не ставив, оскільки це був єдиний автомобіль, що мав їхати в цей день, для якого потрібно було два замка, нею рідко перевозилась пошта, в інших автомобілях був потрібен один замок. Зазвичай замки видавала начальник ЦОП ОСОБА_15 під підпис. Перед виїздом не перевіряв чи працюють двері, замки. Не доповів керівництву про порушення.

В подальшому з водієм завантажили пошту в середній відсік, в якому місця було не багато, а пошти навпаки було дуже багато. Всередині цього відсіку стояв стіл та стілець приварений до підлоги, під вмонтованим столом стояли дві металеві скриньки, які призначені для працівника, що працює на пересувній пошті і сидить всередині автомобіля за цим столом. В цьому випадку мішки з коштами неможливо було туди покласти, оскільки вони в них не помістилися, і крім того, це було не зручно, оскільки при приїзді на відповідне відділення, кожного разу пошту треба було б забрати з салону, дістати гроші, потім все назад покласти. При цьому пошта мала б бути розміщена так, щоб пошта з одного відділення не попала на інше. Мішок з грошима стояв біля дверей у середньому відсіку і не в металевій шафі, туди їх поставив водій ОСОБА_14 Потім коли все завантажили ОСОБА_4 доручив водію ОСОБА_14 зачинити двері бокові, що він і зробив, не помічав неповного закриття дверей. В цей день опломбування дверей ОСОБА_4 здійснив сам, пломбиратор подала оператор ОСОБА_13. Наявність пломби на думку ОСОБА_4, яка представляє собою невелику тонку смужку, не убезпечила б відкриття дверей і випадіння грошей. ОСОБА_1 для відправки пошти не виходила, в ЦОП давно так було заведено, що якщо навіть і не виходить відповідальний черговий, все одно їхали на маршрут. В цей день не бачив, щоб чергова виходила до автомобілів перед відправкою.

ОСОБА_4 зазначив, що перевірив час по власному годиннику, оскільки загального у ЦОП не було, встановив, що час їхати вже, а тому вирішив їхати, щоб дотримуватись графіка, незважаючи на те, що ОСОБА_1 не вийшла, кликати та шукати її не намагався. Нікого не ставив до відома, що вирішив їхати. Ніхто з ЦОП не телефонував, не повертав автомобіль. Рухаючись по маршруту, доїхавши в район с.Бишкінь, водій ОСОБА_14 побачив, що відчинені двері, крикнув «це тюрма», загальмував. ОСОБА_4 вийшов і побачив, що немає мішка з грошима. ОСОБА_14 зупинив водія іншого автомобіля, який повідомив, що бачив «шестьорку вишневого кольору», яка рухалась у напрямку м.Суми, в яку вантажили мішки. ОСОБА_4 з водієм ОСОБА_14 розвернулись і поїхали у бік м.Суми з надією наздогнати, заїхали у Ворожбу, думали у відділення пошти хтось повернув, проїхали ще, але нічого не знайшли, потім поїхали у с.Бишкінь, викликана була міліція. В цей день проводили експериментальні поїздки на автомобілі, щоб встановити чи відкриваються двері самовільно.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 суду показала, що винною себе не визнає, проти цивільного позову заперечує, просила суд її виправдати. При цьому обвинувачена пояснила, що 14.01.2015 о 06 год. прийшла на роботу, отримала залишки від відповідальної чергової попередньої зміни. Близько 07 год. 15 хв. до цеху перевезення пошти почали приїжджати водії. Оскільки було скорочено посаду диспетчера за усною вказівкою начальника цеху оброблення пошти ОСОБА_15 обвинувачена повинна була заповнювати дорожні листи водіям, без якого водій не міг виїхати на маршрут. ОСОБА_1 зазначила, що оскільки виконувала цю доручену в усному порядку роботу, вона не вийшла до автомобіля, який супроводжував ОСОБА_4 по маршруту № 13 перед його відправкою, а її ніхто не звав, коли ця машина відправлялась. Обвинувачена вказала, що вона з робочого місця нікуди не відлучалась, виконувала доручену начальником роботу. ОСОБА_1 вказала, що грошові кошти вона особисто не отримувала, ці кошти не ввірялись їй, не розписувалась за них, а тому за їх втрату не повинна відповідати, вони втрачені поза межами цеху. У листоноші, що супроводжував пошту і був неуважний під час руху автомобіля, є необхідний причинний зв'язок між несумлінним виконанням його обов'язків і втратою коштів, що виключає її відповідальність. Шкоду Укрпошті завдано не нею, а тими особами, які заволоділи цими коштами. Відповідальним працівником, яким згідно з пунктом 1.15 Інструкції у цей день була заступник начальника цеху обробки пошти ОСОБА_11, яка мала право проводити інструктаж, на відміну від обвинуваченої, саме вона мала виконати ті обв'язки, передбачені указаним пунктом з перевірки закриття дверей, їх пломбування. 14.01.2015 року під підпис як відповідальний черговий не отримувала пломбиратори, яких два у цеху, оскільки не було відповідного журналу, за них ніхто не розписувався, до них був вільний доступ 14.01.2015 будь-яким працівником цеху, хоча зазвичай один пломбиратор був у відповідального чергового, а інший передавався оператору. ОСОБА_1 зазначила, що на наступний день після цієї події працівники ЦОП, на яких в усному порядку було покладено обов'язок оформлення дорожніх листів водіям, відмовились це робити, і все в цеху при відправці пошти стало виконуватись як передбачено Інструкцією.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 узгоджуються та підтверджуються з дослідженими судом доказами наданими стороною обвинувачення. Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 її вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за обставин установлених судом підтверджується дослідженими судом доказами наданими стороною обвинувачення - показаннями свідків, письмовими та речовими доказами, показаннями обвинуваченого ОСОБА_4, висновком експерта.

Так, наказом від 01.04.2010 року № 64-К підтверджується, що на час вчинення інкримінованого ОСОБА_12 діяння він з 01.04.2010 року займав посаду листоноші із супроводження пошти Цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта» (а.с.65 том 2).

Статус обвинуваченого як службової особи та коло його обов'язків підтверджуються посадовою інструкцією листоноші із супроводження пошти Цеху оброблення пошти Сумської дирекції, затвердженої 14.05.2014 року, з якою ОСОБА_4 21.05.2014 року ознайомився під підпис. Згідно з указаною Посадовою інструкцією листоноша із супроводження, зобов'язаний: п. 2.1.5 своєчасно одержувати пошту та періодичні видання із супровідними документами у встановленому порядку і видавати за неї розписку в начальному пункті, здійснювати обмін пошти в пунктах, розташованих на маршруті в терміни, згідно розкладів руху, і здавати в кінцевому пункті, включаючи завантаження, укладення та розвантаження відправлень згідно інструкції; п. 2.1.6 бути уважним і вживати необхідних заходів для забезпечення збереження пошти у разі різного роду пригод, надзвичайних ситуацій і замахів зловмисників та негайно повідомляти керівництву ЦОП та органам внутрішніх справ; п. 2.2.8 не допускати пошкодження та/або втрату, ввіреного майна підприємства, а також документів, що передані на збереження або перебувають у роботі. Має право: п. 3.1 доповідати начальнику ЦОП про всі виявлені недоліки в роботі ЦОП у межах своєї компетенції; п. 3.2. вносити пропозиції щодо вдосконалення роботи, пов'язаної з передбаченими цією посадовою інструкцією обов'язками. На листоношу із супроводження покладається дисциплінарна відповідальність за неякісне і несвоєчасне виконання покладених на нього цією посадовою інструкцією обов'язків п. 4.1; п. 4.2. покладається матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну Сумській дирекції, внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків, а також спричинену недбайливим ставленням до майна підприємства.

Крім того, згідно із розділом 5 Посадової інструкції листоноша із супроводження пошти Цеху оброблення пошти Сумської дирекції повинен знати у тому числі Інструкцію із супроводження та охорони пошти при перевезеннях (а.с.51-54 том 2).

У свою чергу пунктом 3.1 Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезенні, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 29.12.1999 № 158, яку ОСОБА_4 в силу займаної посади повинен знати, і обізнаність з положеннями якої останній не заперечував, «працівник, якого призначено для супроводження й охорони пошти зобов'язаний уважно перевірити справність обладнання фургону автомобіля, замків, засувів…, наявність закріпленої металевої скриньки..., після закінчення навантаження перевірити відповідність укладання та укріплення пошти згідно з вимогами охорони праці».

ОСОБА_1 наказом Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 30.06.2010 року № 390-К «Про прийом по переведенню» з 01.07.2010 року прийнята на посаду відповідального чергового з обміну пошти (а.с.26-32 том 2).

Статус ОСОБА_1 як службової особи, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями підтверджується посадовою інструкцією відповідального чергового обміну пошти ЦОП, дослідженої в судовому засіданні, відповідно до якої відповідальний черговий обміну пошти зобов'язаний: п. 2.1 забезпечувати своєчасний обмін пошти і періодичних видань в установлені контрольні терміни та згідно з планами направлення пошти і періодичних видань у відповідності до існуючих правил та інструкцій; п. 2.2 здійснювати керівництво і брати участь у прийманні і відправленні пошти, у тому числі рекламної та інформаційної продукції; п. 2.3 оформляти документи на прийняту і відправлену пошту; п. 2.4 приймати на початку зміни невідправлену пошту, іменні речі, посібники, поштову тару та інші матеріали і здати їх після закінчення зміни; п. 2.5 вживати заходи для забезпечення схоронності поштових відправлень та періодичних друкованих видань; п. 2.7 виконувати та контролювати виконання працівниками зміни поштових правил, інструкцій, розпоряджень з питань оброблення, перевезення та обміну пошти; п. 2.8 у разі відсутності керівника цеху оброблення пошти та його заступника забезпечувати адміністративне керівництво; п. 2.12 особисто контролювати роботою бригад і забезпечувати в установлені контрольні строки обмін пошти транспортом; п. 2.13 забезпечувати повну схоронність поштових відправлень, цінностей, майна. Має право: п. 3.1 вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо вдосконалення роботи пов'язаної з передбаченими даної посадовою інструкцією обов'язками; п. 3.2. в межах своєї компетенції повідомляти керівництву про всі виявлені недоліки у роботі та вносити пропозиції щодо їх усунення; п. 3.3. вимагати від керівництва сприяння у виконані ним посадових обов'язків (а.с. 43-45 том 2).

Наказом № 17 від 06.01.2014 року «Про призначення відповідальних осіб на право здійснення обміну пошти, розкриття та запакування страхових мішків працівниками ЦОП Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» на виконання вимог Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ «Укрпошта» від 12.05.2006 року № 211 надано право відповідним посадовим особам, які мають посвідчення ф. 81, в тому числі і відповідальному черговому ОСОБА_1 проводити обмін пошти, розкривати і запаковувати страхові мішки по ЦОП. Указаним працівникам наказано забезпечити безумовне виконання вимог нормативних документів при обміні та обробці пошти. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлена під підпис (а.с. 41, 100 том 2).

Відповідно до пункту 1.15 Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезенні від 29.12.1999 № 158 (далі - Інструкція від 29.12.1999 № 158) перед відправкою пошти на маршрут поштового вузла початкового пункту відповідальний працівник зобов'язаний особисто перевірити укладання пошти у фургоні автомобіля відповідно до існуючих вимог, закриття дверей фургона (кузова) і опломбування їх пломбиратором даного поштового вузла, а також провести інструктаж з працівниками, виділеними для супроводження і охорони пошти на даному маршруті.

Двома маршрутними накладними від 14.01.2015 року за ф. 24 підтверджується видача ОСОБА_4 пошти та 14 страхових мішків з грошима для супроводження автомобільним транспортом за маршрутом 13 разом з водієм ОСОБА_14, отримання яких ОСОБА_4 засвідчив власним підписом (а.с.3-6 том 2). Також факт отримання ОСОБА_4 у головній касі 14 страхових мішків, які призначались для доставки по одному із визначених відділень пошти за маршрутом № 13, підтверджується накладною від 14.01.2015 за ф. 16, в якій ОСОБА_4 своїм підписом підтвердив факт отримання цих коштів (а.с.19 том 2). Указані обставини також підтвердили допитані як свідки сторони обвинувачення ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які працюють операторами у головній касі Сумської дирекції «Укрпошта», і повідомили, що 14 січня 2015 року до головної каси зайшов ОСОБА_4, пред'явив посвідчення і йому ОСОБА_17 видала страхові мішки. При цьому складалась накладна форми №16, у якій розписався ОСОБА_4 як особа, яка отримала ці мішки. При цьому він перевірив кількість мішків, наявність, претензій з його боку не було ніяких. Видача страхових мішків відбулася у штатному режимі. Супровідник не знає суму, яка знаходиться у страхових мішках. Він знає лише назву відділення, куди їде мішок, і по накладній перевіряє номер мішка.

Наказом керівника СД УДППЗ «Укрпошта» від 31.12.2014 року № 930 було визначено у тому числі операторів головної каси ОСОБА_16, ОСОБА_17 та листоношу з супроводження пошти ОСОБА_4 відповідальними працівниками за обмін брезентових сумок та страхових мішків (а.с.22-25 том 2).

Затверджена до висилання сума готівки для підкріплення відповідного відділення на 14 січня 2015 року була визначена розпорядженням № 58, затверджена заступником начальника СД УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_18 13.01.2015 року, яке містить суму за вимогою відповідного відділення, суму затвердженої до висилання та номер страхового мішка для відповідного відділення пошти (а.с.20 том 2).

З графіку роботи водіїв на січень 2015 року та з графіку роботи працівників Цеху оброблення пошти на січень 2015 року установлено, що у водія ОСОБА_14 та листоноші з супроводження пошти ОСОБА_4 14.01.2015 було робочим днем (а.с.10, 16, 17 том 2). Згідно з наказом СД УДППЗ «Укрпошта» від 30.09.2013 року за ОСОБА_14 був закріплений автомобіль фургон ГАЗ 2705 НОМЕР_2. (а.с.82,83 том2) З подорожнього листа, вбачається, що автомобіль ГАЗ з державним номером НОМЕР_2 14.01.2015 року був поставлений на маршрут № 13 під керуванням водія ОСОБА_14 ( а.с. 21 том 2). З копії аркушів з журналу видачі посвідчень ф.81 установлено, що ОСОБА_4 14.01.2015 о 6 год. 55 хв. отримав посвідчення ф.81 (а.с.14,15 том 2).

Розкладом руху транспорту з поштою по внутрішньорайонному маршруту ВР 18024 (№13) визначено час відправлення о 07.40 год. з Цеху перевезення пошти, а з Цеху оброблення пошти о 08 год. 20 хв., також визначено час руху у прямому та зворотньому напрямку, назви всіх пунктів обміну пошти, відстані, частота на тиждень, вид транспорту, який його обслуговує (а.с.18 том 2).

Допитаний як свідок сторони обвинувачення ОСОБА_14 суду показав, що працював водієм на підприємстві «Укрпошта», близько року за ним був закріплений автомобіль НОМЕР_1, який використовувався для перевозки пошти, як пересувне поштове відділення. Фургон автомобіля був поділений на дві секції, двері відкривалися ззаду та збоку. Пошта завантажувалась залежно від її кількості, і найцінніше намагалися класти всередину, щоб можна було водію контролювати бокові двері у бокове дзеркало. Особисто свідок допомагав ОСОБА_4 14.01.2015 року вантажити мішки, у задній відсік грузився товар, пошту та мішок з грошима грузив водій особисто через бокові двері. ОСОБА_4 йому подав мішок з грошима, а він поставив його по ліву сторону до бокової стіни автомобіля, де відчиняються двері. Відстань від краю дверей до перегородки, де ставив мішок з грошима, становила приблизно 1 м. Мішок нічим не закріплявся. Зауважень від ОСОБА_4 з приводу розміщення мішка не було.Гроші у металеву скриньку він не поклав тому, що мішок у неї не помістився б, а якби й помістився б, то їх було б важко з неї дістати. Крім того, ця скринька не призначена для перевозення грошей, а була робочим столом для поштарів. Можна було б покласти цей мішок з грошима у салон автомобіля, але він би заважав. Двері заднього та бокового відсіку зачиняв особисто він, на задні двері він вішав навісний замок. ОСОБА_4 дав йому замок і він його вішав. Він не бачив, щоб хтось пломбував двері, бо сів до автомобіля. Оскільки йому дали лише один замок, він вирішив його почепити на задні дівері, оскільки їх важно контролювати. Коли раніше відкривалися бокові двері, він це бачив у дзеркало, але цього разу, коли побачив, було вже пізно, коли виїхали з населеного пункту за Бишкінем, зупинив автомобіль, вискочив з машини, ОСОБА_4 вийшов раніше, і був у шоці від того, що не було мішка з грошима. Він намагався зупинити перший автомобіль, який рухався, і запитав у нього, чи він не бачив нічого, на що той пояснив, що бачив, як грузили зелений мішок у червоні «Жигулі». Вони із ОСОБА_4 відразу сіли до машини і намагалися догнати. Він точно не знає, чи крім грошей ще щось випало, чи ні. Під час руху автомобіля йому не було чутно щоб щось переміщалося по відсіку. ОСОБА_14 вважає, що двері відчинилися у процесі руху, періодично дивився у дзеркало. З моменту місця відправлення і до місця зупинки вони не зупинялися.

Відеозаписом з камер відеоспостереження біля лотку № 3, де відбувалось завантаження 14.01.2015 автомобіля ГАЗ з державним номером НОМЕР_2 перед відправкою на маршрут № 13, який було вилучено в ході огляду місця події 17.01.2015 року з приміщення кабінету служби безпеки СД УДППЗ «Укрпошта» по вул.Привокзальна,5 у м.Суми і визнано речовим доказом, підтверджується, що завантаження автомобіля відбувалось шляхом передання поштових відправлень через транспортер оператором, які приймали ОСОБА_4 і ОСОБА_9, останній сам вантажив у задній та боковий відсіки. Великий мішок з готівкою ОСОБА_14 згідно з відеозаписом завантажив через бокові двері та поставив ліворуч від них. Після завантаження зсувні бокові двері зачинив ОСОБА_14 Відеозапис не підтверджує, що ОСОБА_4 перед виїздом на маршрут переконався у належному закритті бокових зсувних дверей. Після завантаження автомобіля та до його виїзду на маршрут відповідальний черговий з обміну пошти ОСОБА_1 до автомобіля не вийшла, щоб перевірити закриття дверей, укладення пошти, проте ОСОБА_4, не чекаючи нікого, майже одразу після завантаження пошти та мішка з готівкою сів у кабіну поряд з водієм, а автомобіль виїхав з ЦОП (а.с.58, 62, 63 том 2).

Факт реальної можливості належного виконання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 покладених на них службових обов'язків в обстановці, що склалась о 08.20 хв. 14.01.2015 року перед відправкою автомобіля ГАЗ з державним номером НОМЕР_2 на маршрут № 13, підтверджуються показаннями допитаних свідків сторони обвинувачення та актом службового розслідування, проведеного 14-17.01.2015.

Так, свідок ОСОБА_18 показала, що вона працює заступником директора Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта». Автомобіль відряджається згідно затвердженого графіку розкладу руху, який є у цеху оброблення пошти, яким користуються всі працівники цеху, контролює відправку відповідальний черговий, а також відповідальний по супроводженню пошти. Всі користуються Інструкцією з супроводження та охорони пошти при перевезенні, Порядком перевезення поштових відправлень, та на початку року видаються накази, згідно яких призначаються відповідальні особи, які здійснюють оформлення пошти. Згідно приписів цих нормативних документів та наказу, що видавався у січні 2014 року право на обмін, розкриття та запакування пошти покладено на відповідальних чергових.Листоноша з супроводження пошти повинен був отримати всю пошту по документам, які йому повинні були видати. Отримавши пошту, він здійснює погрузку, несе відповідальність за здійснення завантаження.При отриманні страхових мішків листоноша повинен поіменно перевірити страхові мішки, скласти їх у скриньку, яка передбачена для перевезення пошти, вжити заходи для забезпечення схоронності, перевірити справність замків, наявність закріпленої металевої скриньки і скласти все туди. Після цього ОСОБА_1 повинна була перевірити, яким чином укладені поштові відправлення, опломбувати машину та відправити, оскільки такі обов'язки були покладені на неї згідно наказу. Супроводжуючий повинен їхати згідно графіку, однак перед цим відповідальний черговий, знаючи, що у неї по розкладу повинна від'їжджати машина, повинна була вийти і опломбувати машину. На сьогоднішній день неопломбовані машини не від'їжджають.Одночасно на зміні може бути начальник, заступник начальника і відповідальний черговий. Може бути така ситуація, що у відповідального чергового одночасно буде відправлятися декілька машин, то її посадовою інструкцією передбачено попросити допомоги, і якщо вона побачить десь якісь недоліки, вона може надати пропозиції начальнику ЦОПа чи звернутися до неї за допомогою. Але якщо у неї немає нагальної потреби звертатися за допомогою, то вона виконує свої функції відповідно до її посадової інструкції.

Свідок ОСОБА_18 зазначила, що якщо маршрут поїхав раніше часу, встановленого графіком маршруту, то ОСОБА_1 повинна була доповісти керівникові про те, що у неї виникла нестандартна ситуація, однак такого запису не було. Якщо машина виїхала неопломбована, то машину можна повернути назад, однак такої вказівки від неї не було. ОСОБА_1 порушила нормативні документи, які передбачаються порядок обміну пошти в пункті обміну, оскільки не була біля автомобіля на час його відправлення.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_19 у судовому засіданні показав, що 14 січня 2015 року перебував на роботі, працював начальником служби поштової безпеки Сумської дирекції «Укрпошта», виїжджав на місце події після повідомлення про втрату грошей. На підприємстві проводилось службове розслідування, було встановлено пряме порушення працівниками посадових інструкцій. ОСОБА_1 повинна була перед відправкою автомобіля на маршрут оглянути як укладені поштові речі та страхові мішки, і засвідчити, що укладені речі відповідають вимогам нормативних документів, пересвідчившись, що двері автомобіля закриті на замок, опломбувати і з її дозволу автомобіль повинен був уже далі слідувати за маршрутом. ОСОБА_4 повинен був як вложити сам страхові мішки та пошту, зобов'язаний був сам закрити двері на замок, але ним це не було зароблено, що і призвело до втрати страхових мішків. Якби перед відправкою автомобіля ОСОБА_1 виконала покладені на неї всі обов'язки, а саме перевірила, що автомобіль виїхав із вкладеними у скриньку мішками, та що автомобіль був обладнаний навісним замком, то двері не відкрилися б і не сталася ця подія.

Допитана в судовому засіданні як свідок начальник цеху оброблення пошти СД УДППЗ «Укрпошта» ОСОБА_15 показала суду, що працює на посаді з 2004 року, її підлеглою є обвинувачена ОСОБА_1 і на момент події підпорядковувався обвинувачений ОСОБА_4, що раніше працював листоношею з супроводження пошти. 14.01.2015 вона була на зміні, маршрут №13 відправився згідно графіку о 08 год. 20 хв., при його відправці вона не була присутня, близько до обіду подзвонив супроводжуючий ОСОБА_4 і повідомив, що з машини випали гроші. Відповідальною черговою того дня була ОСОБА_1, яка повинна була перевірити укладення пошти, запломбувати машину та відправити по маршруту. ОСОБА_4 повинен був укладати пошту згідно Інструкції, а водій допомагати йому, машину повинен був закрити ОСОБА_4 Листоноша із супроводження того дня не повісив замок на двері, а відповідальна чергова не повісила пломби. Про неправильність укладення пошти та відсутність замка ОСОБА_1 повинна була доповісти старшому відповідальному або начальнику або заступнику цеху оброблення пошти. ОСОБА_4 також повинен був повідомити про відсутність замка. Їм потрібно було викликати ОСОБА_11 як заступника начальника цеха. До обов'язку ОСОБА_1 відноситься опломбування машини, в до функцій ОСОБА_11 відноситься контроль за опломбуванням машини, також вона і сама могла її опломбувати. ОСОБА_1 того дня отримувала іменні речі - два пломбиратори та два штемпеля, але у журналі цього зазначено не було, оскільки він закінчився, а новий не завели. Від попередньої зміни іменні речі ОСОБА_1 під підпис не передавалися, що було порушенням Інструкції порядку пересилання поштових відправлень. Один пломбиратор вона передає по журналу другому оператору для закриття мішків, а у неї залишається один для пломбування машини. Їй невідомо хто з працівників цеху пломбував дану машину. Грошові кошти для перевезення автомобілем видаються згідно накладної форми №16 з головної каси. При отриманні та завантаженні грошових коштів ОСОБА_1 не повинна бути присутньою, листоноша по супроводженню сам отримує ці гроші та передає водію, який кладе їх до металевої скриньки, закриває на ключ та передає ключі супроводжуючому. Інструктаж повинен проводити старший на зміні, того дня це була заступник начальника цеха ОСОБА_11 ОСОБА_1 не має право проводити інструктаж, лише начальник або заступник. ОСОБА_11 того дня повинна була провести інструктаж і перевірити, але вона цього не зробила, оскільки була на другому робочому місці на контролі. ОСОБА_1 одночасно не могла готувати документи на відправку і перевіряти машину, але повинна була повідомити, щоб заступник ОСОБА_11 вийшла на робоче місце на опломбування машини. В цей час вона готувала накладні на відправку пошти іншої машини. Коли вона вийшла і побачила, що машина поїхала, тим більше на 3 хв. раніше графіка, повинна була повідомити, що машина поїхала неопломбована.

Свідок ОСОБА_13 показала суду, що 14.01.2015 року працювала на посаді оператора поштового зв'язку ЦОП. Того дня вона була на першій зміні, займалася оформленням документів, форми 24, форми 16 щодо відправки маршрутів 22, 24, 25, 15 та 19, закривала форму 24. Після підготовки всіх документів за усним розпорядженням ОСОБА_15 (ОСОБА_15), оскільки не вистачало людей, вона вийшла на завантаження 13 маршруту, який супроводжував ОСОБА_4. Вони разом вантажили посилки, страхові мішки, зверху газетні пачки і товар. Свідок не бачила того, хто виходив перевіряти правильність укладання пошти. ОСОБА_1 вона бачила вранці, але в процесі завантаження пошти на маршрут № 13 вона її не бачила. Вона передавала ОСОБА_4 документи форми 24, та на його прохання пломбиратор і пломбу. ОСОБА_13 не знає хто повинен був пломбувати машину. Пломбиратор стояв у залі, вона його взяла і надала ОСОБА_4, хоча не має права ним користуватися. Вона не бачила, щоб ОСОБА_4 пломбував машину, а коли вона підійшла, він повернув їй пломбиратор. Вона не ставила до відома ОСОБА_1, що надала ОСОБА_4 пломбиратор.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що у січні 2015 року працював інженером цеху оброблення пошти, у його обов'язки входило видача зброї на маршрут та її прийом після повернення маршруту. В цеху оброблення пошти супровідники відповідали за інкасацію на поштових відділеннях. 14 січня 2015 року ОСОБА_4 отримав зброю, було проведено його інструктаж щодо використання зброї. Стосовно укладення пошти інструктаж повинен проводити начальник цеху або заступник начальника цеху. Чи повинен проводити інструктаж відповідальний черговий, він не знає. Журнали інструктажів знаходяться в цеху. Того дня була присутня в цеху заступник начальника цеху ОСОБА_11, однак йому невідомо, чи проводила вона інструктажі з перевезення.

Актом службового розслідування за фактом втрати страхових мішків з підкріпленням під час їх перевезення проведеного 14-17 січня 2015 року на підставі наказу Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» установлено, що ОСОБА_4 14.01.2015 року було порушено порядок укладання пошти в фургоні, оскільки страхові мішки з підкріпленнями були вкладені не в металеві шафи, а розміщено в кузові автомобіля на ліву сторону від дверцят, разом з іншими поштовими речами. Відповідальна чергова обміну ЦОП ОСОБА_1 не перевірила закриття та опломбування дверей кузова, що за висновком службового розслідування є грубим порушенням п.1.15 Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезенні від 29.12.1999 № 158 (а.с.231-236 том 1).

Зі ОСОБА_4 як з листоношею із супроводження пошти та окремо з ОСОБА_1 як відповідальним черговим обміну пошти 01.07.2010 року СД УДППЗ «Укрпошта» було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, які взяли на себе відповідальність за зберігання довірених їм підприємством матеріальних цінностей, що підтверджується відповідними оригіналами договорів, які були вилучені слідчим згідно з протоколом огляду місця події 17.01.2015 року з приміщення кабінету служби безпеки СД УДППЗ «Укрпошта» по вул.Привокзальна,5 у м.Суми (а.с.58, 60, 61 том 2).

З протоколу огляду місця події від 14.01.2015 року з фототаблицями та відеозаписом до нього установлено, що 14.01.2015 року по вул.Будівельна в с.Бишкінь Лебединського району Сумської області проведено огляд автомобіля «Газель» з державним номером НОМЕР_2 білого кольору з жовтими та синіми смугами по боках та написом «ПОШТА». На час огляду задні металеві двері автомобіля замкнені на навісний замок та опломбовані. На зсувних бокових дверях автомобіля наявні петлі, будь-які запірні пристрої на петлях відсутні, відсутні пломби та печатки. Після огляду автомобіль ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2 було вилучено та поміщено на штрафмайданчик Лебединського МВ, який був визнаний речовим доказом і в подальшому переданий на зберігання до Цеху перевезення пошти СД УДППЗ «Укрпошта» (а.с.215-229 том 1, 159-161 том 4).

Довідками головного бухгалтера СД УДППЗ «Укрпошта» від 29.05.2015 року підтверджується, що 14.01.2015 року було втрачено чотирнадцять страхових мішків, в яких знаходилась готівка на загальну суму 415500 грн. Указані кошти направлялись для виплати пенсії у таких відділеннях зв'язку: Лебедин-2, Лебедин ВД, ПВПЗ № 17, Будилка, Боровеньки, М.Бобрик, Кам'яне, Пристайлове, Лебедин-3, Лебедин-1, Калюжне, Курган, Михайлівка, Межирич. Кошти Пенсійного фонду, що не були доставлені до зазначених відділень зв'язку 14.01.2015 року на суму 415500 грн. відшкодовані Сумською дирекцією «Укрпошта» за рахунок власних обігових коштів (а.с.14,15 том 1). Також свідок ОСОБА_18 підтвердила, що після втрати цих коштів, які були перераховані на рахунок дирекції Пенсійним фондом, і передбачалися для виплати пенсії пенсіонерам, Сумська дирекція «Укрпошти», оскільки втрачені кошти застраховані не були, з власних обігових коштів виплатила пенсіонерам Лебединського району кошти, що вказує на те, що саме СД УДППЗ «Укрпошта» в результаті події була завдана шкода.

З висновку судової інженерно - транспортної експертизи № 59 від 05.06.2015 року установлено, що за умови неповного закривання дверей (на запобіжний зуб), можливе часткове чи повне самовільне відкриття засувних дверей автомобіля ГАЗ 2705 н.з. НОМЕР_2 під час здійснення ним руху, що підтверджує наявність причинного зв'язку між неналежним виконанням обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_1 службових обов'язків щодо перевірки належного закриття бокових дверей та тяжкими наслідками, що настали (а.с. 94-98 том 2).

Отже, всебічно дослідивши обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що досліджені докази дають підстави для висновку про те, що вина ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні є доведеною повністю.

Дії ОСОБА_22 суд кваліфікує за частиною 2 статті 367 КК України як службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам юридичної особи.

Оцінюючи в сукупності указані досліджені в ході судового розгляду докази сторони обвинувачення, надані на підтвердження пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення та одночасно, аналізуючи доводи останньої та її захисника в обґрунтування її невинуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення, суд виходить з таких мотивів.

На переконання суду стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_1 була зобов'язана особисто здійснити опломбування дверей фургона пломбиратором.

Характер та обсяг службових обов'язків, а також порядок їх здійснення визначаються компетенцією службової особи, яка визначається нормативно-правовими актами, посадовими інструкціями, організаційно-розпорядчими документами локальної дії.

В обвинувальному акті відсутнє посилання на відповідний правовий акт чи положення посадової інструкції, чи організаційно-розпорядчий документ підприємства, яким би на ОСОБА_1 було покладено такий обов'язок, який полягав би у проведенні особисто відповідальним черговим пломбування дверей автомобіля. Не надано такого письмового доказу стороною обвинувачення і під час судового розгляду кримінального провадження.

Суд не бере до уваги свідчення свідків ОСОБА_18 ОСОБА_19, ОСОБА_15, які зазначали, що ОСОБА_1 повинна була опломбувати двері автомобіля з державним НОМЕР_4, оскільки такі пояснення самі по собі не можуть бути належними доказами, які підтверджують покладання на посадову особу такого службового обов'язку і ознайомлення з ним. Натомість належними доказами покладення на ОСОБА_1 відповідних службових обов'язків є посадова інструкція, наказ СД УДППЗ «Укрпошта» від 06.01.2014 року № 17, Порядок №211 та пункт 1.15 Інструкції № 158.

Отже, суд погоджується з доводами ОСОБА_1, які не було спростовано доказами сторони обвинувачення, що вона як відповідальний працівник згідно з наказом №17 від 06.01.2014 року, Посадовою інструкцією, Порядком №211 та пунктом 1.15 Інструкції № 158 не зобов'язана здійснювати особисто пломбування дверей фургона автомобіля, що здійснює перевезення пошти, натомість вона як відповідальний працівник згідно з указаними правовими актами мала обов'язок перевірити таке пломбування пломбиратором даного поштового вузла.

За таких обставин, оскільки в коло обов'язків ОСОБА_1 не входив обов'язок із особистого здійснення пломбування дверей автомобіля, неналежне виконання якого інкримінується їй згідно з пред'явленим обвинуваченням, відповідно остання не може нести відповідальність за його невиконання. З огляду на те, що суд не має права вийти за межі пред'явленого обвинувачення, тому з пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення слід виключити посилання на те, що остання неналежним чином виконала свій службовий обов'язок, оскільки перед відправкою о 08 год. 20 хв. 14.01.2015 року автомобіля ГАЗ - 2705 з державним номером НОМЕР_2 на маршрут №13 не опломбувала пломбиратором даного поштового вузла двері фургона.

При цьому в іншій частині пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду доказами сторони обвинувачення викладеними вище.

Тростянецьким районним судом Сумської області у цьому кримінальному провадженні здійснюється судовий розгляд за правилами нового розгляду після скасування ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 08.11.2016 року попереднього вироку суду першої інстанції, у тому числі, з тих підстав, що залишилась недослідженою наявність об'єктивної сторони недбалості в діях ОСОБА_1, зокрема, причина її відсутності в установлений час біля автомобіля, який направлявся із поштою, у тому числі і грошима, по маршруту № 13; у зв'язку з чим інша особа, оператор ОСОБА_13, прийняла міри для опломбування задніх дверей транспортного засобу; хто з працівників страхової дільниці ЦОП, крім ОСОБА_1 мав доступ до пломбиратора і чи не стало це причиною відправки автомобіля в інший не зумовлений графіком руху час.

Відповідно до частини 3 статті 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Як пояснила обвинувачена ОСОБА_1 вона не вийшла до автомобіля, оскільки виконувала іншу доручену усно її керівником ОСОБА_15 роботу із заповнення дорожніх листів для водіїв і її ніхто не викликав до автомобіля. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 не заперечила, що мало місце таке доручення, проте суд вважає, що в цих обставинах таке доручення з виконання додаткової роботи не звільняло ОСОБА_1 від виконання покладених на неї прямих службових обов'язків, які обумовлені її посадою і складають основний зміст її трудової функції та службової компетенції. Натомість згідно з посадовою інструкцією диспетчера Цеху перевезення пошти Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», затвердженої 17.04.2014 року обов'язок оформлення, видачі та приймання дорожніх листів, інших документів, які відображають роботу виконану водіями покладений на диспетчерів, які не є працівниками цеху оброблення пошти, в якому працює ОСОБА_1, а працюють у складі іншого підрозділу, зокрема, цеху перевезення пошти і підпорядковуються начальнику автоколони (а.с. 8, 9 том 2).

Обов'язок відповідального чергового перед відправкою пошти на маршрут вийти до автомобіля, щоб перевірити особисто укладення пошти, закриття дверей та їх опломбування не залежить від того, що відповідального має викликати до автомобіля супроводжуючий листоноша чи інший працівник, оскільки відповідальна чергова обізнана з графіком руху автомобілів по маршруту і самостійно повинна виходити до автомобіля, а за неможливості це зробити звернутись до керівництва (старшого чергового) для забезпечення здійснення цих дій.

Отже, ОСОБА_1 повинна була і могла в даній конкретній обстановці, яка склалась 14.01.2015 року перед відправкою автомобіля з поштою та грошима, які супроводжував ОСОБА_4, вийти до автомобіля і особисто перевірити закриття дверей фургона, а за умови виявлення порушень, пов'язаних із неналежним закриттям дверей чи виїздом автомобіля на маршрут без її відома, доповісти про це керівництву. Під час допиту ОСОБА_1 не змогла надати пояснень в частині того, які обов'язки вона як відповідальний черговий повинна була виконувати в силу займаної посали при відправці автомобіля на маршрут № 13, посилалась лише на те, що була на робочому місці і виконувала усне доручення ОСОБА_15 щодо заповнення дорожніх листів водіям, яке їй було надано через скорочення посади диспетчера.

В ході судового розгляду справи на підставі протоколу огляду місця події від 14.01.2015 року, під час якого було оглянуто автомобільГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2, судом було установлено, що бокові двері не було опломбовано, в наявності була лише пломба на задніх дверях.

Як показала в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 та обвинувачений ОСОБА_4 оператор ОСОБА_13 не здійснювала пломбування задніх дверей, а лише передала пломбиратор ОСОБА_4, який це здійснив особисто. При цьому свідок ОСОБА_13 суду показала, що вона не ставила до відома ОСОБА_1, що надала ОСОБА_4 пломбиратор.

З показань ОСОБА_1 установлено, що оскільки 14.01.2015 року остання не приймала під підпис пломбиратор від попереднього чергового, то до пломбиратора мали вільний доступ всі працівники дільниці. Хоча згідно з показаннями свідка ОСОБА_15 так не повинно було бути, оскільки пломбиратори ОСОБА_1 мала особисто прийняти від попередньої зміни, а потім вона мала передати один пломбіратор по журналу другому оператору для закриття мішків, інший мав залишитися у неї для пломбування машини. ОСОБА_15 визнала, що журнал з передачі іменних речей 14.01.2015 не вівся.

Отже, ураховуючи викладене, в ході нового судового розгляду провадження не знайшла підтвердження та обставина, що факт вільного доступу до пломбиратора іншими працівниками, ніж ОСОБА_1, став причиною відправки автомобіля в інший не зумовлений графіком руху час. Факт самостійного пломбування дверей фургона згідно з Інструкцією № 158 не дає підстав для листоноші з супроводження пошти виїжджати на маршрут без дозволу відповідального чергового, який він надає після відповідної особистої перевірки автомобіля перед його відправкою.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що рішення їхати по маршруту прийняв самостійно, оскільки згідно з його годинником після завантаження пошти закриття та пломбування задніх дверей вже був час відправки згідно з графіком виїзду з цеху обробки пошти, і до цього він так робив, не чекаючи відповідального чергового.

Такі твердження ОСОБА_4 про те, що це його рішення було виїхати на маршрут не спростовано іншими доказами. При цьому таке самовільне рішення ОСОБА_4 виїхати на маршрут не перешкоджало ОСОБА_1 виконати покладені на неї службові обов'язки, вживши заходів повернення автомобіля до цеху та повідомлення про цей факт керівництва з метою подальшої перевірки правильності укладення пошти та грошей, перевірки належного закриття дверей.

Даючи оцінку доводам сторони захисту в частині заперечення пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, суд виходить з таких мотивів.

Необґрунтованими є доводи обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника про те, що обов'язки, визначені пунктом 1.15 Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезеннях № 158 від 29.12.1999 року не поширюються на обвинувачену і мали виконуватись заступником начальника цеху обробки пошти ОСОБА_11, оскільки згідно з цим пунктом відповідальний працівник одночасно з переліченими обов'язками щодо перевірки автомобіля проводить інструктаж, а оскільки відповідний інструктаж мала право проводити лише ОСОБА_11, то і решту обов'язків, на думку сторони захисту, мала виконувати саме вона, а не ОСОБА_1

Суд не може погодитися з цим, оскільки пунктом 5.1.10 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211 визначено, що відправляння пошти в об'єктах поштового зв'язку здійснюється: у відділеннях поштового зв'язку - особисто начальниками або їхніми заступниками; у поштамтах, ВуПЗ, ЦПЗ, ЗВЮ, ЦОПП, ЦОП та ЦПП - працівниками, призначеними наказом керівника відповідного об'єкта поштового зв'язку або на яких посадовими інструкціями покладено обов'язок здійснювати обмін пошти.

Наказом № 17 від 06.01.2014 року «Про призначення відповідальних осіб на право здійснення обміну пошти, розкриття та запакування страхових мішків працівниками ЦОП Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» на виконання вимог вищезазначеного Порядку надано низці посадових осіб, які мають посвідчення ф. 81, у тому числі і відповідальному черговому ОСОБА_1 проводити обмін пошти, розкривати і запаковувати страхові мішки по ЦОП.Ураховуючи положення указаного наказу № 17, яким ОСОБА_1 визначена відповідальним працівником, не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 та її захисника, що п. 1.15 зазначеної Інструкції № 158 її не стосуються. Також як зазначив обвинувачений ОСОБА_4, і не було заперечено самою ОСОБА_1 обов'язки, передбачені пунктом 1.15 Інструкції № 158 в частині перевірки укладення пошти, належного закриття дверей нею виконувались як до 14.01.2015, так і після цього.

Необґрунтованими також суд вважає доводи захисту про відсутність причинного зв'язку між діями ОСОБА_1 та наслідками, які настали у вигляді втрати готівкових коштів, оскільки у тому числі неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, які визначені пунктами 5.1.10, 5.2.8 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211, пунктом 1.15 Інструкції № 158, Наказом № 17 від 06.01.2014 року, були порушенні вимоги у сфері супроводження та охорони пошти при перевезеннях. Зокрема, внаслідок не перевірки особисто ОСОБА_1 належного закриття бокових дверей автомобіля було допущено втрату грошових коштів, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди СД УДППЗ «Укрпошта».

Суд також не може погодитися з думкою захисту про те, що винність ОСОБА_4 виключає відповідальність ОСОБА_1, а також про те, що неможлива в цьому випадку відповідальність декількох осіб у вчиненні інкримінованого необережного злочину, із зазначенням у пред'явленому обвинуваченні загальних для всіх наслідків.

Наслідки у виді втрати 14.01.2015 року 14 страхових мішків з готівкою в сумі 415500 грн. стали результатом паралельних діянь у вигляді неналежного виконання службових обов'язків як ОСОБА_4, так і ОСОБА_1, при цьому була відсутня спільність посягання, не було об'єднання волі та їх зусиль, а тому кожен з них відповідає за свої дії окремо, оскільки має місце необхідний причинний зв'язок між наслідками та діянням кожного з них.

Захисник Матішинець В.В. просив визнати недопустимими показання обвинуваченого ОСОБА_4, які він надав в судовому засіданні, а також документи, які були вилучені під час огляду місця події від 17.01.2015 року у приміщенні кабінету служби безпеки Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» (а.с.240-241 том 1, 58 том 2).

В обґрунтування недопустимості показань обвинуваченого ОСОБА_4 захисник посилався на те, що вважає ці показання недопустимим в силу положень пункту 6 частини 2 статті 87 КПК України, оскільки ОСОБА_4 був допитаний на досудовому розслідуванні як свідок, а в подальшому був визнаний обвинуваченим, а тому його показання в частині, що стосуються викриття ОСОБА_1 захисник вважав недопустимим.

Суд відповідно до частини 2 статті 87 КПК України зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

За змістом указаної норми процесуального закону коли особа допитувалася як свідок, а в подальшому набула статусу підозрюваного або обвинуваченого, то саме попередні показання як свідка втрачають властивості доказів, оскільки були отримані із неналежного процесуального джерела, а не показання, які надає обвинувачений суду після допиту його на досудовому розслідування як свідка.

Крім того, показання ОСОБА_4 як свідком, на які посилається захисник, надавались в іншому кримінальному провадженні № 12015200090000030 від 14.01.2015 (а.с.143-146 том 4), яке не є предметом цього судового розгляду, ці показання ОСОБА_4 як свідка судом не беруться до уваги в силу частини 4 статті 95 КПК України, а факт проведення такого допиту ОСОБА_4 в іншому кримінальному провадженні не впливає жодним чином на допустимість його показань наданих суду в цьому кримінальному провадженні. КПК України взагалі не передбачено підстав для визнання недопустимими показань обвинуваченого, наданих ним безпосередньо суду після роз'яснення йому права відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання.

В обґрунтування клопотання про визнання недопустимими вилучених слідчим документів під час огляду місця події від 17.01.2015 року у приміщенні кабінету служби безпеки Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» захисник Матішинець В.В. посилався на те, що на указані документи, які мають статус тимчасово вилучених не було накладено арешт.

Захисник при цьому не послався на відповідне положення статті 87 КПК України.

На час проведення слідчої дії 17.01.2015 (огляду), в ході якого було вилучено посадові інструкції працівників ЦОП УДППЗ «Укрпошта», накази, накладні, розпорядження, договори, графіки роботи, розклад руху тощо стаття 170 КПК України діяла в редакції, яка передбачала накладення лише арешту майна підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а тому на час вилучення указаних документів підстав для звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна не було.

Крім того, слід зазначити, що вилучені в ході огляду 17.01.2015 року у приміщенні кабінету служби безпеки Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» документи були постановою слідчого від 13.02.2015 року визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні (а.с.56, 57, 63 том 2).

У самій назві статті 87 КПК законодавець визнання доказів недопустимими обумовив їх отриманням внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

При отримані зазначених доказів істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, зокрема прав обвинувачених, як передбачено статті 87 КПК України не було, а тому вказані захисником обставини не можуть слугувати для визнання таких доказів недопустимим з мотивів наведених захисником.

Таким чином, з урахуванням викладеного, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за частиною 2 статті 367 КК України як службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам юридичної особи.

Також органом досудового розслідування було пред'явлено обвинувачення ОСОБА_3 за частиною 2 статті 367 КК України. Зокрема, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він впродовж 1999-2015 років, обіймаючи посаду старшого механіка цеху перевезення пошти Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», будучи службовою особою, 14 січня 2015 року відповідно до графіку роботи перебуваючи на робочій зміні в ЦПП СД УДППЗ «Укрпошта», перевіривши технічний стан транспортного засобу, здійснив випуск автомобіля ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_14 на маршрут №13, засвідчивши відсутність несправностей та пригодність автомобіля до виїзду на маршрут своїм підписом.

За змістом пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення останній у зв'язку з неналежним відношенням до своїх посадових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, які визначені у Посадовій інструкції старшого механіка Цеху перевезення пошти Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», діючи всупереч пункту 1.4 Розділу Загальні положення Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезеннях, затвердженої наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 29.12.1999 № 158, п.5.2.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ «Укрпошта» від 12.05.2006 № 211 перед виїздом на маршрут 14.01.2015 року, проявляючи злочинну недбалість, не забезпечив відправлення на маршрут технічно справного спеціалізованого автомобіля, обладнаного сигналізацією на відкриття дверей, не перевірив наявність та справність указаної сигналізації та випустив автомобіль ГАЗ - 2705 д.н.з. НОМЕР_2, на маршрут. Як наслідок під час руху указаного автомобіля відчинилися бокові зсувні двері, сигналізація на відкриття яких була відсутня, в результаті чого із салону автомобіля випали 14 страхових мішків із готівкою, а Сумській дирекції УДППЗ «Укрпошта» була завдана шкода на суму 415500 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 за пред'явленим йому обвинуваченням за частиною 2 статті 367 КК України винним себе не визнав повністю і суду показав що, 14.01.2015 о 05 год. 30 хв. прийшов на роботу, здійснював випуск автомобілів на лінію. Близько 07 год. 15 год. - 07 год. 20 хв. водій ОСОБА_14 на автомобілі під'їхав на перевірку до ОСОБА_3, автомобіль ГАЗ обвинувачений перевірив, установив, що він був технічно справний і водій ОСОБА_14 поїхав на загрузку. ОСОБА_3 вказав, що перевіряв сигналізацію, на бокових дверях вона не була встановлена, була лише на задніх, технічну справність перевіряв, сигналізація була справною, але якщо дорожнє покриття в поганому стані під час руху болти можуть від'єднатись і сигналізація може не працювати, іноді буває під час завантаження пошти сигналізацію пошкоджують. За встановлення сигналізації на автомобіль обвинувачений не відповідає. Не повідомив про відсутність сигналізації на бокових дверях, оскільки керівництво - ОСОБА_29 та ОСОБА_23 про це знало, оскільки саме вони обирали цей автомобіль на маршрут, оскільки інших вільних не було автомобілів, автомобіль був технічно справний. ОСОБА_3 вказав, що те який автомобіль буде направлений по маршруту від нього не залежить, графік маршруту складають начальник ОСОБА_23, диспетчери, які працюють через день. В день складання графіку на 14.01.2015 і визначення автомобіля на маршрут № 13 ОСОБА_3 був вихідний. Обвинувачений вказав, що видимих дефектів не виявив в автомобілі, двері зачинялись, з боку водія зауважень щодо технічного стану чи несправностей автомобіля не було. Оскільки водій про несправність дверей нічого не повідомляв, то обвинувачений їх не перевіряв. Перевірку робив основних систем - гальм, рульового керування, та іншого, що може вплинути на безпеку руху. Щодо інших недоліків перевіряв лише за зауваженням водія, який постійно їздить на автомобілі і знає недоліки. При перевірці перед виїздом на маршрут неможливо перевірити весь автомобіль повністю. Двері автомобіля відчинялись і зачинялись. Потім ОСОБА_14 зателефонував, повідомивши про втрату грошей, і начальник автоколони виїхав на місце події. ОСОБА_3 стверджував, що з Інструкцією з перевезення пошти його ніхто не ознайомлював під підпис і її вимоги йому невідомі. З приводу пошкодженого підшипника зсувних дверей, що було установлено після події експертом, ОСОБА_3 вказав, що він міг пошкодитись під час руху автомобіля з відкритими дверми, але від підшипника не залежить відкриття та закриття дверей. Що саме буде перевозитись автомобілем по відповідному маршруту обвинуваченому не відомо, він лише відповідає за свою ділянку роботи.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази у сукупності кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено наявність складу інкриміновано кримінального правопорушення в діянні ОСОБА_3, а його доводи і доводи його захисника, надані в обґрунтування заперечення проти пред'явленого обвинувачення прокурором в ході судового розгляду не спростовано.

В обґрунтування пред'явленого обвинувачення прокурор посилався на показання свідків ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_19, письмові докази, висновок експерта.

Так, ОСОБА_3 наказом від 27.10.1999 року № 213-К «Про прийом на роботу» був прийнятий з 27.10.1999 року старшим механіком цеху обробки і перевезення пошти Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта». На час події 14.01.2015 року згідно із графіком роботи механіків ЦПП у січні 2015 року ОСОБА_3 був на робочій зміні (а.с.101-102 том 2).

Коло службових обов'язків ОСОБА_3 як старшого механіка визначено пунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.5, 2.1.6 посадової інструкції старшого механіка Цеху перевезення пошти Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», яка затверджена 17.04.2014 року і з якою ознайомлений ОСОБА_3 В указаних пунктах передбачено, що старший механік має забезпечувати контроль технічного стану автотранспортних засобів і випуск на лінію технічно справних автомобілів, шляхом особистої перевірки їх стану в оглядовій канаві, з відповідною відміткою у дорожньому листі та особистою дозвільною печаткою і підписом. Перед виїздом автомобіля на лінію забезпечувати перевірку технічного стану автомобіля, звертає особливу увагу на справність шин, гальмівної системи, рульового керування, приладів освітлення та сигналізації, чистоту номерних знаків, відсутність підтікання пального, оливи, води, а в газобалонних - на герметичність газового обладнання, кріплення балонів, роботу витратного вентиля, недопущення експлуатації автомобілів із закінченим строком випробування балонів, тиск в шинах. Крім того, старший механік повинен забезпечувати перевірку наявності інструменту, медичної аптечки, вогнегасника, знаку аварійної зупинки, противідкатних башмаків, ящика з піском, показання та пломбування спідометра (а.с.103-106 том 2).

З журналу реєстрації операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом вбачається, що 14.01.2015 року о 07 год. 30 хв. було проведено огляд автомобіля ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2, невідповідностей технічного стану не установлено. Даними подорожнього листа вантажного автомобіля № 060691 від 14.01.2015 року, який був виданий водію ОСОБА_14, який керував автомобілем НОМЕР_1 підтверджується, що старший механік ОСОБА_3 дозволив виїзд указаного автомобіля на маршрут, що підтверджено його підписом у листі (а.с.21 том 2).

Указані обставини ОСОБА_3 не заперечив.

Проте, при вирішенні питань, які визначені частиною 1 статті 368 КПК України стосовно пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за обставин, викладених в обвинувальному акті, суд у тому числі керується відповідно до частини 4 статті 415 КПК України висновками колегії суддів Апеляційного суду Сумської області, викладеними в ухвалі від 08.11.2016, якою скасовано попередній вирок суду у цьому кримінальному провадженні. За змістом указаного рішення суду для наявності об'єктивної сторони недбалості в діях старшого механіка ОСОБА_3 суд має з'ясувати чи мав він реальну можливість виконати обов'язки щодо сигналізації в даній обстановці і в чому полягали допущені ним порушення службових обов'язків, а також з'ясувати питання чи пристосований зазначений автомобіль для перевезення грошових відправлень, чи наявні металеві сховища для грошей.

В обґрунтування пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення прокурор посилався на порушення ним вимоги пункту 1.4 розділу «Загальні положення» Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезеннях від 29.12.1999 року № 158, яким передбачено, що «на поштових маршрутах використовуються спеціалізовані автомобілі, обладнані основним та дублюючим замками на дверях фургона, сигналізацією несанкціонованого відкриття дверей фургону, яка повинна бути відведена до кабіни водія, прикріпленою до підлоги скринькою для зберігання цінностей, сітками та іншими засобами для відокремлення груп пошти по пунктах обміну…. Не допускається відправлення в рейс автомобілів з несправною охоронною сигналізацією, освітленням фургона та без замків. Також сторона обвинувачення посилалась на порушення ОСОБА_3 пункту 5.2.2 Порядку пересилання поштових відправлень від 12.05.2006 № 211, яким передбачено, що транспортні засоби поштового зв'язку повинні бути обладнаними основним та дублюючим замками на дверях фургона, сигналізацією (звуковою та світловою)несанкціонованого відкриття дверей фургона, яка повинна бути виведена до кабіни водія, металевою скринькою для зберігання цінностей, прикріпленою до підлоги кузова, засобами для відокремлення груп пошти за пунктами обміну, освітленням кузова, відкидними поличками для оформлення супровідних документів, пристроями для пломбування.

Разом з тим, положення указаних пунктів Інструкції від 29.12.1999 року № 158 та Порядку від 12.05.2006 № 211 не визначають конкретне коло службових обов'язків ОСОБА_3 як старшого механіка цеху перевезення пошти. Ці пункти визначають загальні умови та вимоги, яким має відповідати автомобіль, що використовується на поштових маршрутах і перш за все його вимоги мають виконувати службові особи, які приймають рішення про використання відповідного автомобіля на конкретний маршрут.

Допитаний як свідок ОСОБА_25 у судовому засіданні показав, що у січні 2015 року він працював начальником цеху перевезення пошти, ОСОБА_3 йому підпорядковувався. Вимоги до автомобіля, який перевозить пошту визначено внутрішніми документами, які регулюють перевезення пошти. Автомобіль для перевезення пошти повинен бути обладнаний спеціальними металевими ящиками, сигналізацією на дверях з виведеним у кабіну водія індикатором. Напередодні, тобто 13.01.2015 складалася рознарядка відділення транспорту для забезпечення транспортних перевозок на наступний день, її складає начальник автоколони разом з диспетчером, механіком, які враховують баланс робочого часу, технічну справність. ОСОБА_25 вказав, що він затверджував рознарядку на 14.01.2015 року, якою було передбачено який автомобіль буде їхати відповідним маршрутом. За маршрутом № 13 постійно не було закріплено конкретного автомобіля. Поштовий автомобіль не є спеціалізованим автомобілем, він зареєстрований не як спеціалізований, а як технологічний автомобіль. У поштових перевезеннях такого поняття як «спеціалізований автомобіль», якими можуть бути автомобілі швидкої, поліції тощо, немає. Автомобіль ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2 відповідав необхідним вимогам для перевезення пошти, був обладнаний двома металевими ящиками, які знаходились в салоні в середині, задні двері автомобіля обладнані сигналізацією, а також задні та бокові дверцята були обладнані провушинами для того, щоб вішати пломбу, навісний чи контрольний замок. Бокові двері не були обладнані сигналізацією, оскільки автомобіль використовувався як резервний під пересувне відділення зв'язку, тобто обслуговував кілька населених пунктів, в салоні такого автомобіля працює начальник пересувного відділу зв'язку і через бокові двері ця особа працює, а тому немає необхідності установлення сигналізації на цих дверях, щоб вона не спрацьовувала постійно при роботі начальника пересувного відділення при відкритих дверях. ОСОБА_25 вважав, що незважаючи на відсутність сигналізації на бокових дверях можна було цей автомобіль використовувати на маршруті № 13, оскільки він був обладнаний всіма іншими елементами безпеки перевезення. Якби на бокові двері був повішений навісний замок перед відправкою, двері б не відчинились. Також ОСОБА_25 вважав, якщо б не було порушень технологій по перевезенню страхової пошти, тобто якби мішок був покладений до скриньки, і скринька була зачинена на замок, то втрати коштів на думку ОСОБА_24 не сталося б.

ОСОБА_24 також повідомив, що заводська сигналізація на автомобілях, які до них поступають, не передбачена. Сигналізацію встановлює спеціаліст, який безпосередньо працює в цеху перевозки пошти, а наказ на встановлення сигналізації не видається, все відбувається в усному порядку. Він, як керівник підрозділу може дати усне розпорядження на встановлення сигналізації. Механік не встановлює сигналізацію, а контролює її технічний стан, справність.

Свідок ОСОБА_23 суду показав, що станом на 14.01.2015 і на цей час працює начальником автоколони у СД УДППЗ «Укрпошта», в його підпорядкуванні перебували старший механік ОСОБА_3 та водій ОСОБА_14 Рознарядку на розстановку автомобілів на 14 січня 2015 року складав він (ОСОБА_23), диспетчер автоколони ОСОБА_28 і механік, який був на зміні, чи ОСОБА_3, чи ОСОБА_27, точно хто - не пам'ятає. Рознарядку підписує він (ОСОБА_23), ОСОБА_28, а ОСОБА_29 затверджує. Автомобіль ГАЗ НОМЕР_2 не був обладнаний сигналізацією, оскільки він є пересувним відділенням зв'язку. Оскільки на той період не вистачало автомобілів, оскільки були в ремонті, було прийнято рішення поставити цей автомобіль на 13 маршрут. Перед цим він повідомляв ОСОБА_24 про нестачу автомобілів, перепробували різні варіанти, але нічого не виходило, тому було прийнято рішення ставити цей автомобіль на маршрут. Він знав, що на бокових дверях не встановлена сигналізація. На задніх дверях була сигналізація, але вже не пам'ятає, чи працювала вона. Він точно не пам'ятає, чи використовувався цей автомобіль раніше для перевезення пошти та страхових вкладень, а на пересувному відділенні використовувався. 14 січня 2015 механік ОСОБА_3 йому не доповідав про відсутність сигналізації на бокових дверях та про те, що на задніх дверях сигналізація не працює. Заводська сигналізація на цьому автомобілі не була передбачена, оскільки він був переобладнаний із звичайного автомобіля 2705 на пересувне відділення, і переобладнаний був власними силами. Рішення про встановлення сигналізації приймають починаючи від нього особисто і до начальника. Якщо автомобіль використовується під поштові перевезення, там обов'язково має бути сигналізація. Якщо ламається сигналізація, чи щось виходить з ладу, повідомляють його водій, механік, з цеху переробки. ОСОБА_23 вважав, що гроші втратили через те, що не були належним чином зачинені двері, тобто на два щелчка, оскільки під час слідчого експерименту було взагалі важко відкрити двері. Особисто він все розповідав ОСОБА_24, а дирекції все доклав ОСОБА_19. До обов'язків ОСОБА_3 входить перевірка технічного стану автомобіля. Він звичайно знав того дня, на який маршрут виїжджав той автомобіль. Особисто свідок у своїй діяльності Інструкцією із супроводження пошти при перевезеннях не користується.

Показання свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_23 в частині функціонального призначення автомобіля ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2 узгоджуються із даними, викладеними в акті службового розслідування, проведеного за фактом втрати страхових мішків з підкріпленням під час їх перевезення по маршруту № 13, в якому зокрема зазначено, що указаний автомобіль використовується як пересувне відділення поштового зв'язку та на міських маршрутах з перевезення письмової кореспонденції, проте 14.01.2015 року був задіяний на маршрут № 13 для перевезення поштових відправлень, у тому числі страхових мішків з підкріпленням з метою економії коштів (працює на зрідженому газі), та необхідністю раціонального розміщення на робочих місцях працівників супроводження у зв'язку з наявними вакантними посадами. За результатами проведеного службового розслідування Комісією в діях ОСОБА_3 не встановлено порушень (а.с.231-236 том 1).

Крім того, свідок ОСОБА_19 підтвердив, що в ході службового розслідування на підприємстві установлено, що автомобіль ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2 був призначений для використання як пересувне відділення пошти, також ОСОБА_19 вказав, що у посадових обов'язках ОСОБА_26 не передбачено з власної ініціативи встановлювати сигналізацію, цим питанням повинен займатись начальник центру переробки пошти, тобто на той час - ОСОБА_24

Отже, указані докази у сукупності підтверджують, що при складанні 13.01.2015 рознарядки на 14.01.2015, згідно з якою автомобіль НОМЕР_1 мав використовуватись на маршруті № 13, ОСОБА_3 участі не приймав, оскільки в день її складання за графіком роботи у нього був вихідний день. Автомобіль згідно з поясненнями ОСОБА_24, ОСОБА_23 функціонально був призначений для використання як пересувне відділення поштового зв'язку, для якого, як вказав ОСОБА_24, не передбачено обладнання бокових дверей сигналізацією, через які працює начальник такого пересувного відділення. Також з показань ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_14, обвинувачених, даних протоколу огляду місця події від 14.01.2015 року установлено, що автомобіль НОМЕР_1 був обладнаний металевими сховищами, де могли перевозитись страхові мішки з готівкою.

Викладене вказує на те, що до перевірки ОСОБА_3 технічного стану автомобіля 14.01.2015 перед його виїздом на маршрут № 13 його керівництвом (зокрема, ОСОБА_24, ОСОБА_23.) вже було прийнято рішення використовувати не пристосований для таких перевезень автомобіль, який як було відомо особам, що складали рознарядку, не був обладнаний на бокових дверях сигналізацією, що спростовує обвинувачення пред'явлене ОСОБА_3 в частині порушення ним пункту 1.4 розділу «Загальні положення» Інструкції з супроводження та охорони пошти при перевезеннях від 29.12.1999 року № 158 та пунктів 5.2.2 Порядку від 12.05.2006 № 211.

Згідно з пунктом 2.6 посадової інструкції старшого механіка ОСОБА_3 не зобов'язаний перевіряти наявність сигналізації на автомобілі, він перевіряє комплектацію автомобіля - інструментом, медичною аптечкою, вогнегасником, знаком аварійної зупинки, противідкатними башмаками, ящиком з піском та перевіряє пломбування спідометра.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 був зобов'язаний перевірити технічний стан наявного на автомобілі обладнання, тобто справність встановленої на автомобілі сигналізації і в даній конкретній обстановці з огляду на коло його службових обов'язків, указаних в його посадовій інструкції, ОСОБА_3 не міг забезпечити перевірку наявності робочої сигналізації на бокових дверях автомобіля НОМЕР_1 перед випуском його на маршрут, яка з огляду на основне призначення автомобіля не була передбачена на бокових дверях.

Крім того, сторона обвинувачення в обґрунтування винності ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, посилалась на протокол огляду технічного стану транспортного засобу від 08.05.2015 року (а.с. 85-90 том 2) та висновок судової інженерно - транспортної експертизи № 59 від 05.06.2015 року (а.с.94-96 том 2).

З дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду технічного стану транспортного засобу, вбачається, що 08.05.2015 року на спецмайданчику, розташованому на території Лебединського МВ, було проведено огляд автомобіля марки ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2 і установлено, що вхід до однієї частини кузова здійснюється через зсувні бокові дверцята з правого боку, при огляді якої встановлено, що відсутня фіксуюча частина верхньої направляючої, зруйнований підшипниковий механізм середньої направляючої, внаслідок чого порушено регулювання дверей та спостерігається їх перекос. У зв'язку з цим для надійного запирання дверей при їх закриванні необхідно прикласти зайві зусилля та при переміщені дверей в пазах направляючих наявні заїдання (відсутній вільний хід). Не працює фіксатор утримання дверей у відкритому положенні, відсутній привід блокуючої системи замка із зовнішнього та внутрішнього боку дверей. Вказані двері облаштовані петлями для навісного замка. При огляді встановлено, що сигналізація бокових зсувних дверей відсутня.

За змістом указаного висновку експерта на момент огляду замок зсувних дверей, які розташовані з правого боку автомобіля ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2, знаходився у несправному стані, що визначається відсутністю приводу системи блокування дверей із зовнішнього та внутрішнього боку. Указана несправність могла бути виявлена водієм чи іншими особам перед виїздом транспортного засобу візуальним оглядом та перевіркою працездатності системи блокування замка даних дверей. Несправність у вигляді відсутності приводу системи блокування дверей замка зсувних дверей не є за висновком експерта обов'язковою умовою для самовільного відкривання дверей під час руху автомобіля при їх надійному запиранні (на основний зуб). Справна система блокування замка може бути додатковим способом переконання надійності запирання дверей, оскільки заблокувати замок можливо лише при повністю закритих дверях (а.с.94-96 том 2).

Слід зазначити, що склад кримінального правопорушення утворюють об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона.

Об'єктивну сторону службової недбалості складає сукупність трьох ознак: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у виді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв'язок між діянням та наслідками.

Підставою кримінальної відповідальності може бути лише необхідний причинний зв'язок між діянням та наслідками, що настали, а випадковий причинний зв'язок таку відповідальність виключає. При необхідному причинному зв'язку наслідок породжується саме цим діянням і є результатом його закономірного, необхідного розвитку, а не діями інших осіб або інших зовнішніх сил. Для випадкового причинного зв'язку характерно, що наслідки не породжуються закономірним розвитком діяння особи у конкретній обстановці. Вони настають через випадковий збіг обставин. При цьому в закономірний перебіг діяння втручається друга закономірність - дія третьої особи або іншої зовнішньої сили.

Указаний протокол огляду технічного стану автомобіля та висновок експерта на переконання суду не доводять наявність необхідного причинного зв'язку (як елементу об'єктивної сторони складу злочину) між діянням ОСОБА_3 та його наслідками, що обґрунтовується наступним.

Суд виходить з того, що самі по собі технічні несправності автомобіля ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2, які не виявив під час огляду ОСОБА_3 без доведення їх причинного зв'язку із втратою 14 страхових мішків з готівкою на суму 415500 грн. не можуть бути підставою для констатації в діянні ОСОБА_3 злочину у виді службової недбалості.

Так, експерт у висновку інженерно - транспортної експертизи № 59 від 05.06.2015 року виявив несправність у вигляді відсутності приводу системи блокування дверей замка зсувних дверей та пошкодження підшипникового механізму середньої направляючої внаслідок чого було порушено регулювання їх установки, що при переміщенні дверей в пазах середньої направляючої призводило до їх заїдання і для надійного повного закривання дверей вимагало додаткових зусиль. При цьому експерт встановив, що відсутність приводу системи блокування замка зсувних дверей не є обов'язковою умовою для їх самовільного відкриття під час руху автомобіля при їх запиранні на основний зуб, ця система може бути додатковим способом переконання надійності запирання дверей.

Отже, установлені експертом технічні несправності бокових дверей за своїм характером не перешкоджали можливості їх повного закриття, потребували лише застосування додаткових зусиль, і самі по собі такі несправності невідворотно не могли призвести до самовільного відкриття дверей. Пошкодження підшипникового механізму середньої направляючої бокової двері взагалі не впливає та не може зумовити самовільне відкриття дверей.

При цьому самовільне відкриття дверей за висновком експерта можливе лише за умови неповного закривання дверей (на запобіжний зуб).Аналогічні обставини були установлені під час огляду місця події із застосуванням відеозапису, яке було відтворено в ході судового розгляду (а.с.215-216 том 1, 161 а.с. том 4), зокрема, під час огляду було проведено експериментальне прослідування руху автомобіля в умовах коли праві бокові двері було не зачинено на замок, а прикрито, під час руху двері відчинялись.

Проте обов'язок забезпечити фактичне повне закриття бокових дверей автомобіля перед виїздом на маршрут № 13 було покладено не на ОСОБА_3, а на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_1, і саме неналежне виконання ними такого службового обов'язку призвело до самовільного відкриття під час руху 14.01.2015 року по маршруту № 13 бокових дверей автомобіля ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2 і як наслідок спричинило втрату страхових мішків з готівкою в сумі 415500 грн.

Крім викладених несправностей також в ході огляду 08.05.2015 року технічного стану автомобіля було установлено несправність сигналізації на задніх дверях, про що також зазначав свідок ОСОБА_14, разом з тим сама по собі така несправність на переконання суду не впливала на забезпечення схоронності 14 страхових мішків, які під час руху перебували не у задньому відсіку, а біля бокових дверей автомобіля, а тому не забезпечення ОСОБА_3 перевірки належного технічного стану сигналізації на задніх дверях само по собі не перебуває у причинному зв'язку із наслідками, які настали, оскільки втрата грошей відбулась через бокові двері, а не задні, а задній відсік салону повністю відокремлений від частини фургону, в якому знаходились втрачені грошові кошти.

Отже, оскільки виявлені несправності бокових дверей не були достатніми умовами спричинення тяжких наслідків у вигляді втрати 14 страхових мішків з готівкою, і такі наслідки настали виключно завдяки втручанню самостійного фактора - дій інших осіб (обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4.), тому необхідний причинний зв'язок між незабезпеченням ОСОБА_3 перевірки належного технічного стану автомобіля і спричиненими наслідками відсутній.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище суд погоджується із доводами ОСОБА_3 та його захисника Сукач Л.С., які не спростовано доказами сторони обвинувачення, що в діянні ОСОБА_3 за таких обставин відсутня об'єктивна сторона службової недбалості, що виключає склад інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (частини 2 статті 17 КПК України).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За таких обставин, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_3 є склад кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, суд вважає за необхідне його виправдати.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який належить до злочину середньої тяжкості з необережною формою вини, він раніше не судимий, вину визнав, розлучений, не працює, є особою віком 55 років, за попереднім місцем роботи характеризувався позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4, є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4, не установлено.

За таких обставин,ураховуючи не відшкодування шкоди потерпілому, позицію представника потерпілого, яка не просила суворого покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення основного покарання, передбаченого у санкції частини 2 статті 367 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Ураховуючи особу обвинуваченого, установлені пом'якшуючі обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання та ізоляції від суспільства, а тому слід звільнити ОСОБА_4 на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк. При цьому на період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України.

Крім основного покарання санкція частини 2 статті 367 КК України передбачає обов'язкове та факультативне додаткове покарання. Таким чином, крім основного покарання ОСОБА_4 необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права займати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків. Разом з тим, ураховуючи характер вчиненого діяння, характеризуючи особу обвинуваченого обставини, суд дійшов висновку, що для призначення ОСОБА_4 факультативного додаткового покарання у виді штрафу підстав не має.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який належить до злочину середньої тяжкості, обвинувачена вину не визнала, не відшкодувала завдані збитки, раніше ніколи не притягалась до кримінальної відповідальності, за місцем роботи характеризується посередньо, розлучена, має дітей, працює, є особою віком 48 років, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставин, які відповідно до статті 66 та 67 КК України пом'якшують чи обтяжують покарання, судом не установлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 суд на підставі частини 4 статті 415 КПК України також враховує висновок викладений в ухвалі колегії Апеляційного суду Сумської області від 08.11.2016 року, якою при оцінці доводів апеляційної скарги прокурора про незаконність попереднього вироку суду внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання зазначено, що в разі встановлення судом першої інстанції при новому розгляді кримінального провадження вини ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в обсязі зазначеному в обвинувальному акті, то підстав вважати, що призначене судом покарання занадто м'яким не має.

Ураховуючи викладене, позицію представника потерпілого, яка не просила суворого покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 основного покарання, передбаченого у санкції частини 2 статті 367 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

При цьому, ураховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_1, яка вчинила злочин з необережною формою вини вперше, відсутні обтяжуючі її вину обставини, а тому з огляду на позицію потерпілого в частині покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без відбування покарання та ізоляції від суспільства, а тому слід звільнити ОСОБА_1 на підставі статті 75 КК України від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк. При цьому на період дії іспитового строку необхідно покласти на обвинувачену обов'язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України.

Крім основного покарання санкція частини 2 статті 367 КК України передбачає обов'язкове та факультативне додаткове покарання. Таким чином, крім основного покарання ОСОБА_1 підлягає призначенню додаткове покарання у виді позбавлення права займати посади ворганах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків. Разом з тим, ураховуючи характер вчиненого діяння, характеризуючи особу обвинуваченої, обставини, суд дійшов висновку, що для призначення ОСОБА_1 факультативного додаткового покарання у виді штрафу підстав не має.

УДППЗ «Укрпошта» в особі Сумської дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні було пред'явлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 415500 грн.

Представник потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_8 позов підтримала, просила задовольнити у повному обсязі, також додатково пояснювала, що кошти, які було втрачено під час руху 14.01.2015 року автомобіля були перераховані на рахунок Сумської дирекції Пенсійним фондом України в Сумській області і передбачалися для виплати пенсії пенсіонерам. Після втрати цих коштів Сумська дирекція «Укрпошти» з власних обігових коштів виплатила пенсіонерам кошти. Виплата та доставка пенсій здійснюється УДППЗ «Укрпошта» на підставі укладених договорів з управлінням Пенсійного фонду України та Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, що затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України № 464/156 та постановою Правління Пенсійного фонду України від 28.04.2009 № 14-1. Відповідно до пунктів 6.3.3, 7.4 Договору про закупівлю послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання за державні кошти № 30-329 від 26.03.2014 року, укладеного з управлінням Пенсійного фонду України в місті Лебедині та Лебединському районі, Сумська, дирекція УДППЗ «Укрпошта» зобов'язана забезпечувати схоронність пенсійних коштів на всіх етапах технологічного процесу виплати пенсій, допомоги, вжити заходів щодо запобігання випадків втрат, нести відповідальність за незабезпечення збереження пенсійних коштів, а у разі невиконання Виконавцем пункту 6.3.3 Договору останній відшкодовує Замовнику - управлінню Пенсійного фонду України в місті Лебедині та Лебединському районі кошти в сумі, що дорівнює втраченим. Таким чином, згідно з поясненнями представника потерпілого ОСОБА_8 обов'язок по схоронності коштів для виплати одержувачам та ризики, пов'язані з їх втратою, після їх перерахування на рахунки УДППЗ «Укрпошта» несе пошта. Кошти, що є предметом вимог згідно з цивільним позовом були перераховані на рахунок Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» Пенсійним фондом України 12.01.2015 року, а були зняті з рахунку 13.01.2015 і призначались для виплати пенсій за договором і таким чином володільцем втрачених коштів з моменту їх перерахування на рахунок є Сумська дирекція, яка у випадку їх втрати отримала право вимагати їх повернення, оскільки виплата пенсій за Договором в якості компенсації була здійснена за рахунок обігових коштів підприємства (а.с.225-231 том 3).

Оскільки ОСОБА_3 підлягає виправданню за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення, на підставі частини 3 статті 129 КПК України цивільний позов потерпілого в частині вимог до нього підлягає залишенню без розгляду.

Вирішуючи вимоги цивільного позову потерпілого до ОСОБА_1 та ОСОБА_4, суд виходить з таких мотивів.

Під час судового розгляду кримінального провадження визнано доведеним факт заподіяння внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як найманими працівниками матеріальної шкоди потерпілому як їх роботодавцю.

При цьому суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 та її захисника про те, що оскільки втрачені кошти їй не ввірялись, за них вона не розписувалась, а тому не несе відповідальність, оскільки ця обставина не має правового значення у правовідносинах, що виникли, які пов'язані із відшкодуванням працівником шкоди завданої з його вини злочином.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Як встановлено судом шкоду потерпілому заподіяно двома обвинуваченими.

Для настання солідарної відповідальності при заподіянні шкоди злочином, вчиненим двома або кількома особами, необхідно встановити, що діяння заподіювачів шкоди були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їхніх спільних дій.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Суд при вирішенні питання про розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню обвинуваченими суд виходить з того, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вчинили кожен самостійно окреме кримінальне правопорушення, проте які призвели до загально наслідку, їх дії не розглядаються як взаємопов'язані чи такі, що вчинені з єдністю наміру, а тому на них слід покласти обов'язок відшкодування шкоди в дольовому порядку, виходячи зі ступеня їх вини, яку суд визначає у рівних частинах.

Отже, цивільний позов в частині вимог потерпілого про стягнення шкоди з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 11.06.2015 року накладено арешт на мотоцикл Днепр 11, номерний знак НОМЕР_3, що зареєстрований за ОСОБА_3, з метою забезпечення цивільного позову. Ураховуючи вимоги частини 4 статті 174 КПК та виправдання обвинуваченого ОСОБА_3, арешт з указаного майна слід скасувати (а.с.124 том 2). Арешт, накладений на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з метою забезпечення цивільного позову скасуванню не підлягає (а.с.118,121 том 2).

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України, зокрема автомобіль марки ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2 вважати повернутим власнику, а документи, які вилучені залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення судової інженерно - транспортної експертизи в сумі 768 грн. на підставі статті 124 КПК України слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в дольовому порядку, тобто по 384 грн. з кожного (а.с.93 том 2).

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 368-374, 392, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 367 КК України та виправдати на підставі пункту 3 частини 1 статті 373 КПК України у зв'язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 367 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права займати посадив органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 (два) роки без штрафу.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати з межі України без погодження з органом з питань пробації.

ОСОБА_22 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 367 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права займати посадив органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах, установах, організаціях, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків строком на 2 (два) роки без штрафу.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_22 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_22 обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати з межі України без погодження з органом з питань пробації.

Цивільний позов Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» в частині вимог до ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Цивільний позов Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» в частині вимог до ОСОБА_22 та ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1та ОСОБА_22 на користь УДППЗ «Укрпошта» в особі Сумської дирекції матеріальну шкоду в сумі 415500 (чотириста п'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. в дольовому порядку по 207750 (двісті сім тисяч сімсот п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок №260023101377 в СОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 337483.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 11.06.2015 року на мотоцикл Днепр 11, номерний знак НОМЕР_3.

Речові докази:

-автомобіль марки ГАЗ 2705 з державним номером НОМЕР_2, належний СД УДППЗ «Укрпошта», який зберігається на ЦПП СД УДППЗ «Укрпошта» - вважати повернутим власнику;

- оригінали документів, які вилучені в СД УДППЗ «Укрпошта» під час огляду місця події 17.01.2015 року та 10.06.2015 року - зберігати при матеріалах цього кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_22 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченим.

Суддя М. В. Щербаченко