Рішення № 71375632, 28.12.2017, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3875/17

Номер провадження 2/585/1158/17

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Яковця О.Ф.,

з участю секретаря Шемчук І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Ромни справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – 4-х кімнатну квартиру загальною площею 61,1 кв.м, житловою площею 44,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачці, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 209894,22 грн., що еквівалентно 26223,01 дол. США; заборгованості по відсотках за кредитним договором в розмірі 16411,49 грн., що еквівалента 2050,36 дол. США, пеню в розмірі 4277,14 грн., судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрат на ІТЗ в розмірі 120 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Роменського міськрайонного суду від 21 грудня 2009 року з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість по кредиту в розмірі 209894 грн. 22 коп., що еквівалентно 26233,11 дол. США, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 16411 грн. 40 коп., що еквівалентна 2050,36 дол. США, пеню в розмірі 4277 грн. 14 коп. за кредитним договором ML-C02/003/2007 від 28 листопада 2007 року. Також стягнуто сплачений збір в розмірі 1700 грн. та витрати за ІТЗ в розмірі 120 грн. На виконання зазначеного рішення 05 січня 2010 року був виданий виконавчий лист. Ухвалою суду від 16.03.2012 року було змінено стягувача у виконавчому провадженні по виконанню вказаного виконавчого листа з ПАТ «ОТП Банк» на ТОВ «ОТП Факторинг Україна». З моменту винесення рішення суду заборгованість не змінилася. На виконання зобов’язань відповідачки перед позивачем по кредитному договору з боржником було укладено Договір іпотеки № PML-С02/003/2007 від 28 листопада 2007 року, відповідно до якої відповідачем в іпотеку було передано нерухоме майно - 4-х кімнатну квартиру загальною площею 61,1 кв.м, житловою площею 44,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Просять в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» у судове засідання не з’явився, надали заяву про розгляд справи без участі їх представника, заявлений позов підтримують в повному обсязі і просять суд його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують (а.с.29).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, про день і час розгляду справи повідомлена належним чином через засоби масової інформації, про причини нявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановлено, що відповідно до кредитного договору № ML-C02/003/2007 від 28.11.2007 року, АТ «ОТП Банк» надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 26897,50 дол. США з датою остаточного повернення кредиту - 28.11.2022 року (а.с.9-12).

Відповідно до п. 1.9.1 укладеного кредитного договору у випадку невиконання Позичальником своїх боргових зобов’язань Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині.

Рішенням Роменського міськрайонного суду від 21 грудня 2009 року з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» стягнуто заборгованість по кредиту в розмірі 209894 грн. 22 коп., що еквівалентно 26233,11 дол. США, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 16411 грн. 40 коп., що еквівалентна 2050,36 дол. США, пеню в розмірі 4277 грн. 14 коп. за кредитним договором ML-C02/003/2007 від 28 листопада 2007 року. Також стягнуто сплачений збір в розмірі 17000 грн. та витрати за ІТЗ в розмірі 120 грн. (а.с. 5).

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2012 року замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення у справі № 2-1421/2009 на ТОВ «ОТП Факторинг» (а.с.6).

Згідно ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 564 ЦК України встановлює види забезпечення виконання зобов'язання та зазначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно договору іпотеки № PML-С02/003/2007 від 28.11.2007 року, в забезпечення повного і своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором, ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно - 4-х кімнатну квартиру загальною площею 61,1 кв.м, житловою площею 44,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить їй на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу ОСОБА_3 05.04.2004 року за № 1081 та який зареєстрований в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно 21.04.2004 року (а.с.13-15).

Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частина 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Тому, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, з метою задоволення вимог позивача за кредитним договором № ML-C02/003/2007 від 28.11.2007 року.

Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що набрав чинності 07.06.2014 року, ст. 1 передбачено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Отже, даним Законом введено мораторій на примусове відчуження житлових приміщень, які є предметом іпотеки та забезпечують виконання зобов'язань позичальниками за валютними кредитами.

Відчуження - це перехід права власності від однієї особи до іншої. Примусове відчуження майна можливе лише в порядку, визначеному законом, зокрема Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до даного Закону таке примусове відчуження полягає у реалізації майна з прилюдних торгів.

Мораторій - це відстрочення виконання зобов'язань на певний термін або до закінчення будь-яких певних подій.

Суд вважає, що мораторій на примусове відчуження житлових приміщень, що є предметом іпотеки за валютними кредитами, не може бути підставою для відмови у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишення позовної заяви без розгляду, зупинення чи закриття провадження за такою позовною заявою. Даний мораторій поширюється лише на виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на його примусову реалізацію з прилюдних торгів в ході виконавчого провадження, що відповідає правовій позиції ВСУ, викладеній у судових рішеннях у справах № 6-35023св15, № 6-482цс15.

Судові витрати необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача у відповідності зі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 3, 526, 530, 548, 564, 1054 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 33, 35 ч. 1, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст. ст. 4, 17,18, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна» задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки – 4-х кімнатну квартиру, загальною площею 61,1 кв.м, житловою площею 44,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, адреса реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на праві власності для погашення загальної заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна» 209894 грн. 22 коп., що еквівалентно 26223,01 доларам США; заборгованості по відсотках за кредитним договором в розмірі 16411 грн. 49 грн., що еквівалентна 2050,36 доларам США, пеню в розмірі 4277 грн. 14 коп., судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_4