Рішення № 71375119, 28.12.2017, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2395/17

Номер провадження 2/573/896/17

РІШЕННЯ

іменем України

28 грудня 2017 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Свої вимоги мотивувала тим, що 04 лютого 2004 року в с. Іскрисківщина Білопільського району померла її двоюрідна баба по лінії батька – ОСОБА_3. Після смерті останньої відкрилася спадщина, в тому числі на земельну частку (пай), розміром 4,72 в умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала у колективній власності КСП «Обрій», розташованої на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, що належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0051707, виданого 14 червня 1996 року на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 17 травня 1996 року № 152. За життя спадкодавець заповітного розпорядження не складала. Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 07 вересня 2017 року встановлено, що ОСОБА_3, яка померла 04 лютого 2004 року згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, є двоюрідною бабою по лінії батька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також встановлено факт належності померлій 04 лютого 2004 року ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0051707 від 14 червня 1996 року, виданого на ім’я «Шикули Ганни Степанівни» на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 17 травня 1996 року за № 152, розміром 4,72 в умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала у колективній власності КСП «Обрій». Маючи намір прийняти спадщину після смерті ОСОБА_3, позивач звернулась до нотаріуса, але в оформленні спадщини їй було відмовлено у зв’язку з пропуском встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини. Своєчасно вона спадщину не прийняла у зв’язку із скрутним фінансовим становищем для її оформлення та складних сімейних обставин, в тому числі й хвороби. На даний час вона не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом і вільно користуватися спадковим майном, так як пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини. Посилаючись на те, що вона не може реалізувати своє право на спадщину за законом, позивач просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_3, яка померла 04 лютого 2004 року, тривалістю два місяці.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, її представник за довіреністю ОСОБА_4 надав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність (а. с. 32).

Представник відповідача – Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з’явився. Сільський голова письмовою заявою повідомив, що проти позову не заперечує, просить розглянути справу без участі представника сільської ради, з позовною заявою згодні (а. с. 17).

Третя особа – приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_2 у судове засідання також не з’явилась, причини неявки не повідомила, хоча була належним чином сповіщена про час та день розгляду справи (а. с. 21).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення ( ч. 1 ст. 1265 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 04 лютого 2004 року в с. Іскрисківщина Білопільського району Сумської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, виданого 12 липня 2017 року (а. с. 5).

Зі змісту довідки відділу Держгеокадастру у Білопільському районі Сумської області від 04 жовтня 2017 року за № 484/162-17 вбачається, що ОСОБА_5 мала право на земельну частку (пай), розміром 4,72 умовних кадастрових гектарах на території Павлівської сільської ради КСП «Обрій» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0051707 від 14 червня 1996 року, виданого згідно розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 17 травня 1996 року № 152 та відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), сертифікат виданий на руки (а. с. 22).

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 07 вересня 2017 року встановлено, що ОСОБА_3, яка померла 04 лютого 2004 року згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, є двоюрідною бабою по лінії батька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також встановлено факт належності померлій 04 лютого 2004 року ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0051707 від 14 червня 1996 року, виданого на ім’я «Шикули Ганни Степанівни» на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 17 травня 1996 року за № 152, розміром 4,72 в умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала у колективній власності КСП «Обрій» (а. с. 6-7).

З довідки, виданої виконкомом Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 13 липня 2017 року за № 765 вбачається, що ОСОБА_3, яка померла 04 лютого 2004 року до 1999 року постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 по вул. Хілкова Білопільського району Сумської області. Заповіт від імені померлої Павлівською сільською радою не посвідчувався (а. с. 23).

Крім того, довідкою Іскрисківщинської сільської ради встановлено, що ОСОБА_3 з 1999 року дійсно до дня своєї смерті 04 лютого 2004 року проживала без реєстрації разом з ОСОБА_6 в с. Іскрисківщина Білопільського району Сумської області по вул. Перемоги, буд. 15. ОСОБА_6 і ОСОБА_1 здійснили поховання ОСОБА_3 шляхом зберігання документів, розпоряджались речами та предметами домашнього вжитку померлої, тобто фактично прийняли спадщину, але юридично не оформили (а. с. 27).

Батьком позивачки ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище) ОСОБА_8, є ОСОБА_7, що стверджується свідоцтвом про народження серії І-ЯК № 490537 (а. с. 28).

У відповідності до свідоцтва про укладення шлюбу серії І-БП № 482015 після реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище чоловіка – ОСОБА_1 (а. с. 28).

Також встановлено, що батьком ОСОБА_9, яка змінила прізвище під час реєстрації шлюбу на ОСОБА_6 (Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу), є також ОСОБА_7, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (а. с. 29-30).

Наведене вище свідчить про те, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, є рідними сестрами.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-БП № 296586 ОСОБА_6 померла 30 жовтня 2004 року (а. с. 31).

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до інформаційної довідки Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області від 12 грудня 2017 року, спадкова справа після ОСОБА_3, яка померла 04 лютого 2004 року, не заводилися, будь-яка інформація у спадковому реєстрі відсутня (а. с. 19).

Зі змісту письмового роз’яснення, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2 від 10 жовтня 2017 року № 1689/01-16 вбачається, що оформлення спадщин після ОСОБА_3, яка померла 04 лютого 2004 року, не вдається можливим у зв’язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 24).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач має право на спадщину після ОСОБА_3 за законом, однак вона не може реалізувати його у зв’язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини, отже право останньої підлягає захисту в судовому порядку.

Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

У відповідності до роз’яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після спадкодавця у зв’язку з відсутністю коштів для оформлення спадкового майна та незадовільним станом здоров’я.

Суд вважає, що позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після спадкодавця з поважних причин, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” від 30 травня 2008 року № 7, ст.ст. 10, 81, 247, 258- 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серія МА № 468000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області (місце знаходження: 41822, с. Павлівка, вул. Хілкова, 25 Білопільський район Сумська область, код ЄДРПОУ 04390067), третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2 (місце знаходження: 41856, смт. Улянівка, вул. Центральна, 5 прим. 2 Білопільський район Сумська область) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_3, яка померла 04 лютого 2004 року, тривалістю два місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя