Ухвала суду № 71374969, 27.12.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/1220/17

Номер справи місцевого суду: 509/1002/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Копіци О.В.,

суддів Джулая О.Б. та Толкаченко О.О.

секретаря судового засідання Головченко Ю.Л.,

за участю прокурора Романець Ю.В.,

обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.09.2017 року відносно:

ОСОБА_2, яка народилась 13 березня 1988 року у м. Тирасполі Респ. Молдова, громадянки України, незаміжньої, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 В, раніше не судимої,

- обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України

ОСОБА_3, яка народилась 22 січня 1965 року у м. Тирасполі Республіки Молдова, громадянки Респ. Молдова, незаміжньої, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 В, раніше не судимої,

- обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

Вироком суду 1-ї інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3С визнані винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, з призначенням покаранняіз застосуванням ст. 69 КК України, кожній:

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850 грн.;

- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 1700 грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 1700 грн.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено заставу.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції, ОСОБА_2 та ОСОБА_3С визнані винуватими у вчиненні злочинівза наступних обставин.

04.03.2017 року, близько 12 год., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, знаходячись на вул. Північній-Поперечній, 2-го контейнерного майданчику ТОВ «Промтоварний ринок», розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20, заздалегідь розподіливши між собою ролі, згідно яких, ОСОБА_2, слідкувала за оточуючою обстановкою, а ОСОБА_3, таємно викрала з незачиненого рюкзаку потерпілої ОСОБА_6, який знаходився на плечі останньої, гаманець вартістю 600 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 825 грн., а всього, викрали майна потерпілої на загальну суму 1425 грн., спричинивши їй матеріальну шкоду на зазначену суму, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

У цей же день, близько 12 год., ОСОБА_2, знаходячись там же, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна умисно, діючи повторно, викрала з сумки потерпілої ОСОБА_7 належний їй гаманець, вартістю 1000 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 3000 грн. та 5 дол. США (135,50 грн.), спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 4135,50 грн., після чого з місця вчинення злочину зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

04.03.2017 року, близько 13 год. 30 хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, знаходячись в контейнері №1054 по вул. Блакитній 2-го контейнерного майданчику ТОВ «Промтоварний ринок», розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20, заздалегідь розподіливши між собою ролі, згідно яких, ОСОБА_2, слідкувала за оточуючою обстановкою, відволікаючи увагу потерпілої ОСОБА_8, а ОСОБА_3 таємно намагалася викрасти з сумки потерпілої ОСОБА_8 належний їй гаманець фірми «Furla» вартістю 3000 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 1590 грн., а всього, на суму 4590 грн., але з причин, що не залежали від її волі, не змогла вчинити всіх дій для доведення злочину до кінця, оскільки на місці вчинення злочину була помічена потерпілою, тому вони були вимушені покинути місце скоєння злочину без викраденого майна.

04.03.2017 року, близько 13 год. 40 хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, знаходячись в контейнері №133 по вул. Зеленій 2-го контейнерного майданчику ТОВ «Промтоварний ринок», розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 20, заздалегідь розподіливши між собою ролі, згідно з якими, ОСОБА_2, слідкувала за оточуючою обстановкою,відволікаючи увагу потерпілої ОСОБА_9, а ОСОБА_3 таємно викрала з сумки потерпілої грошові кошти в сумі 3350 грн., після чого, обидві з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3350 грн..

В апеляційній скарзі прокурор, не заперечуючи фактичні обставини справи, встановлені судом та кваліфікацію дій обвинувачених, зазначив, що судом першої інстанції неправильно призначено покарання, з таких підстав.

- призначаючи обвинуваченим покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу, суд не врахував, що вони не працюють, не мають визначених законних джерел доходів, тому походження грошових коштів якими вони сплатили штраф, є незрозумілим;

- суд першої інстанції не мотивував належним чином застосування ст. 69 КК України, адже призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного;

Посилаючись на такі доводи, прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченим покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох місяців арешту; за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на один рік; на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання у виді одного року позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачених від відбування покарання з випробуванням строком на один рік.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, обвинувачених та їх захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, що їм інкримінується, ніким не заперечується, а суд першої інстанції не досліджував докази у справі на підставі приписів ч. 3 ст. 349 КПК України, тому колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 правильно кваліфіковані судом першої інстанції за: ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Визначаючи вид та міру покарання, суд першої інстанції зазначив у вироку, що враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи обвинувачених, позитивні характеристики, першу судимість, відсутність матеріальної шкоди.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинувачених, суд визнав: щире каяття, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги прокурора, щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особам обвинувачених, колегія суддів вважає необґрунтованими через їх невідповідність фактичним обставинам справи.

Твердження прокурора, що обвинувачені не мають визначених законних джерел доходів, тому є незрозумілим походження грошових коштів, якими вони сплатили штраф, не може бути враховано під час судового розгляду.

Довід прокурора про відсутність підстав для застосування ст. 69 КК України, апеляційний суд вважає необґрунтованим, адже під час апеляційного розгляду встановлено, що обвинувачені повністю визнали свою вину, активно сприяли розкриттю злочину, щиро розкаялись та відшкодували завдані збитки.

Крім того, апеляційний суд враховує, що станом на теперішній час обвинувачені сплатили штраф за вироком суду.

Натомість, апеляційний суд вважає, що призначаючи покарання обвинуваченим із застосування ст. 69 КК України, а саме шляхом переходу до іншого більш м’якого виду покарання не зазначеного в санкції статті КК України, суд першої інстанції був зобов’язаний застосувати зазначену норму закону до кожного із складу злочину по якому він визнає особу винуватою.

Окрім того, згідно із ч.1 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" Звернути увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок або ухвалу.

Пункт 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Так, судом 1-ої інстанції при постановленні вироку, покарання призначено обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а резолютивна частина вироку підлягає зміні, в частині індивідуалізації покарання кожній обвинуваченій по справі.

Керуючись ст.ст. 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, –

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5– задовольнити частково.

Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 08.09.2017 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, – змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженою за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – 850 (вісімсот п’ятдесят) грн.;

- за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Вважати ОСОБА_3 засудженою за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – 850 (вісімсот п’ятдесят) грн.;

- за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить – 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

В решті вирок суду 1-ої інстанції залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Судді Апеляційного суду Одеської області

О.В. ОСОБА_10 ОСОБА_11 Толкаченко