Ухвала суду № 71373667, 22.12.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21828/17

Провадження по справі № 1-кс/522/24389/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Константиновій Х.Ф., розглянувши клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на об’єкти нерухомого майна, яким присвоєні наступні адреси:

- АДРЕСА_1

- АДРЕСА_2

- АДРЕСА_3

- АДРЕСА_4

- АДРЕСА_5

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наступне.

У провадженні слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017162030000145 від 14.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем державним реєстратором Одеської філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» ОСОБА_2, що призвело до тяжких наслідків.

В ході досудового розслідування встановлено що 29.11.2016 ОСОБА_2 здійснює реєстрацію наступних об’єктів нерухомого майна за ОСОБА_3: 1.КВ №19 по вул. Садиковська, 37 площею 122,3 кв. м., 2.КВ. 19-А по вул. Садиковська, 37 площею 33,0 кв.м., 3. АДРЕСА_6 площею 31,0 кв.м.,4. КВ 19-В по вул. Садиковська. 37 площею 42,4 кв.м.

Підставою для виникнення права власності зазначено технічний паспорт б/н від 14.11.2016 ФОП ОСОБА_4, висновок б/н 6 видавник ОСОБА_5, в яких зазначено що нібито згідно договору дарування від 05.10.2011 та витягу про державну реєстрацію прав, виданого 26.10.2011 КП «ОМБТІ та РОН» об’єкт нерухомого майна – квартира АДРЕСА_7 має загальну площу 228,7 кв.м. та її можливо поділити на 4 окремі самостійні квартири, а саме №19 площею 122,3 кв.м., №19-А площею 33,0 кв.м., №19-Б площею 31,0 кв.м., №19-В площею 42,4 кв.м. В подальшому 28.12.2016 ОСОБА_6 здійснено поділ АДРЕСА_8 на дві окремі квартири №19 площею 39,1 кв. м. та кВ №19-Г площею 83,2 кв.м., на підставі технічного паспорту б/н від 19.12.2016 ФОП ОСОБА_4та висновку б/н ОСОБА_5. право власності на які зареєстровані за ОСОБА_3

Однак згідно відповіді з КП «БТІ ОМР», договору дарування від 05.10.2011, та інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира №19 по вул. Садиковська, 37складається всього з приміщень загальною площею 39,1 кв. м., тобто у висновку щодо можливості поділу виданого ОСОБА_5 та технічному паспорті від 14.11.2016 квартири №19 зазначена завідомо неправдива інформація про нібито площу 228,7 кв.м. та можливість поділити на 4 окремі об’єкти.

Таким чином державний реєстратор ОСОБА_2 зловживаючи службовим становищем, завідомо розуміючи що квартира №19 складалась з 39,1 кв.м., на підставі завідомо неправдивих документів вніс відомості до Держаного реєстру прав на нерухоме майно, інформацію про те що квартира №19 складається з 228,7 кв. м. та здійснив поділ на окремі об’єкти нерухомості та незаконно зареєстрував на них право власності за ОСОБА_3 що призвело до незаконного заволодіння майном.

В подальшому з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3 здійснили відчуження квартир, а саме: квартири АДРЕСА_9 на користь ОСОБА_7 згідно договору купівлі-продажу 2-1350 від 15.12.2016 посвідченого нотаріусом ОСОБА_8АДРЕСА_10 на користь ОСОБА_7 згідно договору купівлі-продажу 2-1351 від 15.12.2016 посвідченого нотаріусом ОСОБА_8 та квартири №19-Б на користь Кручінінаолега Миколайовича згідно договору купівлі-продажу 2-1349 від 15.12.2016 посвідченого нотаріусом ОСОБА_8

Таким чином об’єкти нерухомого майна за наступними адресами:

- АДРЕСА_1

- АДРЕСА_2

- АДРЕСА_3

- АДРЕСА_4

- АДРЕСА_5

є об’єктом кримінально протиправних дій, право на яке набуте протиправним шляхом, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження.

У зв’язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на вказане в клопотання майно.

Слідчий в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд клопотання у його відсутність, а також просив не викликати в судове засідання власника майна, з огляду на наявність ризиків спотворення вказаного майна.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши прокурора, адвоката, прокурора приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначене майно.

Керуючись ст. ст. 170 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1- задовольнити.

Накласти арешт на об’єкти нерухомого майна, яким присвоєні наступні адреси:

- АДРЕСА_1

- АДРЕСА_2

- АДРЕСА_3

- АДРЕСА_4

- АДРЕСА_5

Виконання ухвали покласти на уповноважених осіб Одеської місцевої прокуратури №3, або за дорученням прокурора слідчим з групи у кримінальному провадженні № 42017162030000145.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Іванов В.В.

22.12.2017