Рішення № 71373049, 10.10.2017, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/356/17

провадження № 2/504/1222/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2017 смт.Доброслав

Комінтернівський районний суду Одеської області у складі:

судді Вінської Н.В.,

секретаря Білаш А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Доброслав справу за позовом Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області, за участю третьої особи - ОК «ЖБК «Південа будівельна компанія» про визнання незаконним рішення сесії сільської ради та визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним.

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов’язків керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3, звернувся до суду в інтересах держави із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області, про визнання незаконним рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 571-V від 30.09.2008 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,172 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована по вул. Парижській 10 у с. Крижанівка, Лиманського району Одеської області; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,172 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) серії ЯЖ 706356, виданого 11.12.2008 на ім’я ОСОБА_1, в обґрунтування позову зазначив, що за результатами вивчення місцевою прокуратурою стану додержання вимог земельного законодавства при розпорядженні земельними ділянками органами місцевого самоврядування на території ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_1, право власності на вказану земельну ділянку набуто з порушенням вимог ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», оскільки, як було встановлено в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201616033001967 від 16.11.2016, ОСОБА_1 із клопотанням до ОСОБА_2 сільської ради щодо надання спірної земельної ділянки не звертався, розроблення та погодження проекту землеустрою не ініціював та не підписував, що відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України є підставою для визнання рішення ОСОБА_2 сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 571-V від 30.09.2008 незаконним та визнання недійсним державного акту серії ЯЖ 706356, виданого 11.12.2008 на підставі незаконного рішення.

В судове засідання прокурор не з’явився про дату час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, але до суду не з’явився, про причини неявки до суду не повідомив.

Залучена у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ухвалою суду від 16.08.2017 р. ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія» в призначене судове засідання не з’явилась будучи повідомленою про дату та час судового засідання.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що рішенням сесії ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області № 571-V від 30.09.2008 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок /а.с.11/.

Відповідно до копії додатку до рішення № 571-V від 30.09.2008, ОСОБА_1 виділено земельну ділянку, площею 0,172 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: вул. Парижській 10, с. Крижанівка, Комінтернівського району (на теперішній час Лиманський район) Одеської області /а.с.12/.

На підставі зазначеного рішення сесії сільської ради 11.12.2008 ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 706356/а.с.13-14/

Відповідно до протоколу допита ОСОБА_1 від 15.12.2016, у кримінальному провадженні № 12016160330001967 від 16.11.2016, ОСОБА_1 повідомив, що з заявою до ОСОБА_2 сільської ради Комінтернівського (Лиманського) району Одеської області щодо отримання спірної земельної ділянки в порядку, передбаченому законом не звертався, питання щодо розроблення та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території ОСОБА_2 сільської ради не ініціював /15-19/

Ухвалюючи рішення суд не бере до уваги наданий в якості доказу протокол допиту свідка ОСОБА_1, так в даній справі ОСОБА_1, не допитувався судом безпосередньо як свідок у порядку передбаченому вимогами ст. 180 ЦПК України.

Крім того, у якості доказів суду не надано витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який би свідчив про наявність та актуальність кримінальної справи, наданий протокол допиту є незасвідчений посадовою особою, яка його склала; відсутні відомості щодо дозволу слідчого, чи прокурора про можливість розголошувати відомості досудового розслідування.

Відповідно до ст. 222 КПК України Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв’язку з участю в ньому, про їх обов’язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Суд приймає до уваги відсутність вироку по даній кримінальній справі та вважає посилання прокурора про незаконність отримання земельної ділянки ОСОБА_1Й передчасними.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги надані в якості доказів копію рішення ОСОБА_2 сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 30.09.2008 року та додатку до нього, так як суду не було надано на огляд оригіналів даних документів, копії документів належним чином не засвідчені, в зв’язку з чим суд критично відноситься, щодо їх походження із кримінальної справи.

Відповідно до положень ст.8 ЦПКУкраїни суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

Згідно ч. 1-3 ст. 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст. 11 ЦПК України визначено диспозитивний порядок розгляду цивільних справ, згідно якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказами, за визначенням ст. 57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків,письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів,висновків експертів.

Належними доказами, згідно ст. 58 ЦПК України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Порядок подання доказів та обов’язок доказування, врегульовано нормами ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ст. 24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» матеріальна шкода, завдана територіальній громаді незаконними рішеннями сільських, селищних, міських голів, голів районних у місті, районних та обласних рад, їх заступників, керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів місцевого самоврядування, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок місцевого бюджету в порядку, встановленому законом. Сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

Відповідно до ст. ст. 3, 47, 48, Конституції України, відповідно до яких права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Крім того суд зазначає, що до зазначених спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити.

Згідно ч.6 ст.154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. ст. 3, 47, 48, 56 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про прокуратуру», ст. 24 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 156 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області до ОСОБА_2 сільської ради Лиманського району Одеської області, ОСОБА_1, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – ОК «ЖБК «Південна будівельна компанія», про визнання незаконним рішення сесії сільської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на землю – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.В. Вінська