Постанова № 71372434, 06.12.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2571/17

Провадження № 2-а/520/530/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017 року

Київський районний суд м.Одеса в складі

головуючого Луняченка В.О.

при секретарі Нефедової Г.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за об'єднаними позовам Одеської міської ради до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу від 08.02.2017 року ВП №47389412, від 21.03.2017 ВП №47389412, постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.07.2017 року ВП №47389412 та визнання протиправною бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2017 року Одеська міська рада звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинаєва В.І. про накладення штрафу від 08.02.2017 року ВП №47389412.

10.04.2017 року Одеська міська рада звернулась до суду з позовом про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинаєва В.І. про накладення штрафу від 21.03.2017 року ВП №47389412.

14.08.2017 року Одеська міська рада звернулась до суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича від 17 липня 2017 року ВП № 47389412 про закінчення виконавчого провадження, а також визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Долинського М.М. з невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та стягнути з відповідача на користь Одеської міської ради (ідентифікаційний код: 26302537, р/р: 35411001034995, УДКСУ у м. Одесі Одеської області, МФО: 828011) суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 3 200 грн за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 11.10.2017 року зазначені позови об'єднані в одне провадження.

До судового засідання представник позивача Одеської міської ради надав письмові пояснення щодо позову, в якій всі позовні вимоги підтримав в повному обсязі просить їх задовольнити та розглядати справу за відсутністю представника Одеської міської ради.

Представник відповідача Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд, дослідивши обставини якими обгрунтовуються позовні вимоги та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача виходячи із наступного.

Судом встановлено, що у провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відділу) перебувало виконавче провадження №47389412, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-1936/06, виданого Київським районним судом м. Одеси 15.04.2015 року за наслідками розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Одеського міського управління земельних ресурсів, Одеської міської ради про зобов'язання Одеського міського управління земельних ресурсів у встановленому земельним законодавством України порядку підготувати усі необхідні документи для надання земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання Одеської міської ради у встановленому законом порядку внести документи по наданню ОСОБА_3 зазначеної земельної ділянки на розгляд сесії Одеської міської ради.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2015 року Одеську міську раду зобов'язано у встановленому законом порядку внести документи по наданню ОСОБА_3 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на розгляд сесії Одеської міської ради.

На виконання вимог виконавчого листа розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 було винесено на розгляд пленарного засідання сесії Одеської міської ради, яке відбулось 10.06.2015 року, але проект рішення щодо затвердження відповідного проекту землеустрою не набрав достатньої кількості голосів депутатів Одеської міської ради для прийняття відповідного рішення.

Враховуючи виконання вимог виконавчого листа, Одеська міська рада звернулась до відділу з клопотанням про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі.

За результатом розгляду даного клопотання 15.07.2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №47389412.

Проте, постановою начальника відділу Темнохуд А.В. від 24.03.2016 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.07.2015 року та зобов'язано державного виконавця Мельниченко А.В. винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 47389412, саме виконавче провадження передано державному виконавцю Долинському М.М. Підставою для прийняття такого рішення визначено проведення виконавчих дій не в повному обсязі без з'ясування, чи мав боржник підстави залишити невирішеним по суті питання, внесене на розгляд сесії Одеської міської ради.

24.03.2016 року постановою старшого державного виконавця Мельниченко А.В. відновлено зазначене виконавче провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.04.2016 року у справі № 520/3391/16-а задоволено заяву ОСОБА_3 про роз'яснення рішення суду у справі № 2-1936/06, відповідно до якої Одеська міська рада, отримавши від департаменту комунальної власності Одеської міської ради всі необхідні документи для надання ОСОБА_3 земельної ділянки, зобов'язана у встановленому порядку внести документи на розгляд сесії Одеської міської ради та розглянути вказане питання, прийнявши рішення по задоволенню або відмові у задоволенні заяви про надання ОСОБА_3 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

З урахуванням факту відновлення виконавчого провадження та з метою виконання вимог виконавчого документа № 2-1936/06 Одеською міською радою на пленарному засіданні сесії, що відбулося 27.04.2016 року, вдруге розглянуто клопотання ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі йому у приватну власність земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та прийнято рішення № 629-УІІ, яким відмовлено у затвердженні вказаного проекту з підстав відсутності плану зонування м. Одеси або детального плану, які б визначали правовий режим використання території, в межах якої знаходиться земельна ділянка.

Враховуючи зазначені обставини, листом від 20.05.2016 року Одеська міська рада повідомила старшого державного виконавця відділу Долинського М.М. про розгляд вищезазначеного питання на пленарному засіданні сесії міської ради та про прийняття за результатами розгляду відповідного рішення ради, чим підтвердила виконання рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-1936/06, та просила закінчити виконавче провадження № 47389412.

Однак державним виконавцем безпідставно не приймалось постанови про закінчення виконавчого провадження, тоді як рішення у справі було виконано згідно з наданими судом роз'ясненнями.

04.11.2016 року Одеською міською радою отримано вимогу старшого державного виконавця відділу від 02.11.2016 року № 09.1-14595В-10/314, якою, з урахуванням прийняття Одеською міською радою рішення від 09.10.2016 року № 1316-УІІ «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) м. Одеси», зобов'язано внести у встановленому законом порядку документи щодо надання ОСОБА_3 земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на розгляд сесії Одеської міської ради.

02.12.2016 року Одеською міською радою направлено до відділу вдруге клопотання про закінчення виконавчого провадження, в якому вкотре повідомлялось, що на виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 01.06.2006 року у справі № 2-1936/06 (з урахуванням положень ухвали Київського районного суду м.Одеси від 12.04.2016 року про роз'яснення даної постанови) та вимог виконавчого листа, документи з приводу надання ОСОБА_3 земельної ділянки були внесені на розгляд сесії Одеської міської ради, вказані матеріали були розглянуті, та за результатами такого розгляду міською радою прийнято рішення про відмову у затверджені проекту землеустрою. Також повідомлялось, що правові підстави для перегляду вказаного рішення відсутні, оскільки воно прийнято з урахуванням обставин, які існували на час розгляду порушеного заявником питання.

У клопотанні Одеської міської ради також зазначалося, що відповідно до норм чинного законодавства України Одеська міська рада не наділена повноваженнями перегляду вже прийнятих раніше рішень з питань відведення земельних ділянок, що, зокрема, кореспондує висновкам рішення КСУ від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009. Рішення Одеської міської ради від 27.04.2016 року № 629-УІІ прийняте у межах наданих повноважень, з урахуванням норм чинного законодавства України та з урахуванням обставин, які мали місце на момент його розгляду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною 2 ст. 39 цього Закону зазначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Однак безпідставно не прийнято постанови про закінчення виконавчого провадження.

Замість цього постановою державного виконавця від 08.02.2017 року на Одеську міську раду накладено штраф за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця у розмірі 5100 грн.

За повторне невиконання рішення суду постановою державного виконавця від 21.03.2017 року на Одеську міську раду накладено штраф у розмірі 10 200 грн.

Так, згідно з ч. 2 ст. 63 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Однак, невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, в даному випадку не мало місце, що виключає підстави для застосування до Одеської міської ради штрафних санкцій за невиконання вимог виконавчого листа.

Натомість, про обставини повного виконання Одеською міською радою судового рішення державному виконавцю стало відомо 20.05.2016 року, однак державний виконавець з незрозумілих підстав більше ніж через рік з моменту фактичного виконання рішення боржником закінчив виконавче провадження з підстав невиконання Одеською міською радою постанови суду, що є неприпустимим та порушує права міської ради.

Водночас, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, підстави для закінчення виконавчого провадження, викладені у постанові державного виконавця від 17.07.2017 року ВП № 47389412, не відповідають дійсності, а виконавче провадження повинно бути закінчено з іншої підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону - у зв'язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Наведене свідчить про помилкове застосування державним виконавцем положень п. 11 ч. 1 ст. 39, ч. 3 ст. 63 Закону та порушення прав Одеської міської ради як учасника виконавчого провадження, а також про надання хибної оцінки обставинам, що мали значення для прийняття оскаржуваної постанови, що зумовлює необхідність її скасування.

З урахуванням викладеного, на думку позивача, існує необхідність у зобов'язанні державного виконавця прийняти постанову про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

При цьому, позивач також вважає за необхідне дослідити питання наявності у відповідача у спірних відносинах дискреційних повноважень.

Так, слід враховувати, що згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № Я(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим.

При цьому, Вищий адміністративний суд України у постанові від 28.07.2015 року у справі № 566/1915/13 зазначив, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Аналіз положень ст. 39 Закону, якою визначено підстави та порядок закінчення виконавчого провадження, свідчить, що обов'язок державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження в день, коли йому стало відомо про існування обставин, що зумовлюють таке закінчення, визначено імперативно, тобто, свободою розсуду при вирішенні цього питання державний виконавець не користується, а отже і дискреційних повноважень не має.

За обставин фактичного виконання судового рішення у державного виконавця є лише один допустимий варіант поведінки - винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За таких обставин Одеська міська рада вважає вимогу про зобов'язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 47389412 з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», належним способом захисту її прав, порушених бездіяльністю зазначеної посадової особи органу державної влади.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд звертає увагу на те, що Одеська міська рада, що не виступає у спірних відносинах суб'єктом владних повноважень, оскільки є учасником виконавчого провадження, а саме боржником.

При цьому, в матеріалах справи містяться платіжні доручення від 05.05.2017 року, надані Одеською міською радою на підтвердження сплати судового збору при подачі адміністративних позовів, які в подальшому були об'єднані в одне провадження. Платником судового збору у вказаних платіжних дорученнях зазначено юридичний департамент Одеської міської ради (ідентифікаційний код: 26302537).

Так, відповідно до розпорядження Одеського міського голови від 29.07.2008 року № 8866-01р, юридичний департамент Одеської міської ради визначено уповноваженим виконавчим органом міської ради щодо використання бюджетних коштів на здійснення судових витрат, витрат виконавчого провадження та витрат на виконання судових рішень (витрати пов'язані зі сплатою судового збору, державного мита, виконавчого збору, за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, штрафів, інших грошових стягнень тощо), пов'язаних з представництвом від імені міської ради, її виконавчого комітету та міського голови.

Саме тому, суд приходить до висновку, що постанова відповідача від 08.02.2017 року щодо накладення на Одеську міську раду штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню; постанова відповідача від 21.03.2017 року щодо накладення на Одеську міську раду штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню; з чого слідує що слід визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича від 17.07.2017 року ВП № 47389412 про закінчення виконавчого провадження; визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Долинського М.М. з невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Судові витрати по Кодексу адміністративного судочинства складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи ( ч.1 ст. 87). Частиною першою статті 94 КАС визначено порядок розподілу судових витрат, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень. В даної справі документально підтверджені судові витрати позивача у вигляді сплати судового збору в розмірі 6400,00 гривень які підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Одеської міської ради.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 69, 71, 160, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги за об'єднаними позовам Одеської міської ради до Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за участю третьої особи ОСОБА_3 про скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу від 08.02.2017 року ВП №47389412, від 21.03.2017 ВП №47389412, постанови про закінчення виконавчого провадження від 17.07.2017 року ВП №47389412 та визнання протиправною бездіяльність державного виконавця - задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В.І. про накладення штрафу від 08.02.2017 року ВП № 47389412.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва В.І. про накладення штрафу від 21.03.2017 року ВП № 47389412.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича від 17.07.2017 року ВП № 47389412 про закінчення виконавчого провадження.

Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Долинського М.М. з невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 47389412 у зв'язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнути з відповідача на користь юридичного департаменту Одеської міської ради (ідентифікаційний код: 26302537, р/р: 35411001034995, УДКСУ у м. Одесі Одеської області, МФО: 828011) суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 6 400 гривень за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Луняченко В. О.