Ухвала суду № 71372397, 28.12.2017, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/561/16-ц

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення доказів

28 грудня 2017 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Шаронової Н.О., перевіривши заяву ОСОБА_1 прозабезпечення доказів у провадженні за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2016 року у цивільній справі № 480/561/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності,

встановив:

У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області знаходиться провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2016 року у цивільній справі № 480/561/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.

28 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів у вказаній справі, обґрунтовуючи її тим, що її колишній чоловік – ОСОБА_4 неправомірно, керуючись довіреністю, позбавив її права власності на житловий будинок № 34 по вул. Перемоги у селі Кринички. Враховуючи, що правонаступник позивача ОСОБА_5, ОСОБА_4 через Інтернет оголошення виставив житловий будинок № 34 по вул. Перемоги у с. Кринички на продаж, заявник вважає, що він може, до вирішення питання по справі втратити можливість поновити своє право на зазначений житловий будинок. Посилаючись на ст. ст. 116, 117, 118 ЦПК України заявник просить суд заяву про забезпечення доказів задовольнити; накласти обтяження у вигляді арешту на житловий будинок № 34 по вул. Перемоги у селі Кринички, Миколаївського району, Миколаївської області, який належить ОСОБА_4 на підставі рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області; заборонити укладати всі види угод, які можуть бути пов’язані з відчуженням вищезазначеного нерухомого майна.

Відповідно до положень ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями ст. 116 ЦПК України, встановлені підстави та порядок забезпечення доказів. Так, відповідно до вимог частин 1-4 вказаної статті суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов’язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Згідно з приписами частин 1-4 статті 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;

4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;

6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається із змісту поданої заяви про забезпечення доказів, вона не відповідає вимогам пунктів 4), 5), 6) частини 1 статті 117 ЦПК України, зокрема, не містить зазначення доказів, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази. При цьому суд виходить з того, що будинок, на який позивач просить суд накласти арешт та заборонити укладати усі види угод, які не можуть бути пов’язані його відчуженням, фактично є спірним майном і не є доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи те, що заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам пунктів 4), 5), 6) частини 1 статті 117 ЦПК України, її на підставі ч. 4 ст. 117 ЦПК України, належить повернути заявнику.

Керуючись ч. 4 ст. 117, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 прозабезпечення доказів у провадженні за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2016 року у цивільній справі № 480/561/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності, - повернути заявнику.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.О. Шаронова

28.12.2017