Ухвала суду № 71371049, 26.12.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/328/16-к

Провадження №11-кп/772/1493/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Федчука В.В.,

суддів : Ващук В.П., Мішеніної С.В.,

зі секретарем : Міхневич І.А.

з участю:

прокурора - Ведешина О.О.

адвоката - ОСОБА_2

засудженої - ОСОБА_3

розглянув «26» грудня 2017 року у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2017 року, якою клопотання

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки

с.Правдівка, Ярмоленського району,

Хмельницької області, громадянки

України, українки, працюючої начальником відділу контролю у сфері послуг, реклами та розгляду звернень громадян ОСОБА_4 з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області, маючої на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, незаміжньої,

по даній справі засудженої 28.09.2016 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

задоволено частково, та звільнено від відбування основного покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2016 року, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 році»,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області 19 жовтня 2017 року надійшло клопотання засудженої ОСОБА_3, про звільнення її від відбування основного та додаткового покарання призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2016 року в зв’язку з «Законом України про амністію у 2016 році».

Клопотання мотивоване тим, що вона засуджена 28 вересня 2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, звільнена від відбування основного покарання з іспитовим строком на два роки, з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 п.2, 3,4 КК України.

Кримінальне правопорушення, яке вона вчинила відноситься до категорії тяжких необережних злочинів, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЕД №163831 виданого 15 січня 2010 року, тому вважає, що підпадає під дію п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 листопада 2017 року клопотання ОСОБА_3 про звільнення її від відбування основного та додаткового покарання в зв’язку з «Законом України про амністію у 2016 році» задоволено частково. Звільнено ОСОБА_3, від відбування основного покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2016 року, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 році».

В апеляційній скарзі засудженої ОСОБА_3 ставиться питання про скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2017 року в частині звільнення її від покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами та винести нову ухвалу, якою задовольнити в повному обсязі її заяву про застосування до неї Закону України « Про амністію у 2016 році» та звільнити її від відбування додаткового покарання, призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2016 року за ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Апеляційна скарга засудженої ОСОБА_3 мотивована тим, що відповідно до ст. 15 Закону України « Про амністію в 2016 року » особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності Законом. Апелянт вважає, що в оскаржуваній ухвалі суд не навів жодної обставини та жодного обґрунтування причини відмови у звільненні її від додаткового покарання.

Заслухавши доповідача, думку засудженої ОСОБА_3 та її захисника адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу просили її задовольнити, прокурора Ведешина О.О., який не заперечував проти звільнення засудженої ОСОБА_3 від основного та додаткового покарання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши судові дебати, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженої ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції, в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 85 КК України, на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Відповідно до вимог ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні», амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.

07 вересня 2017 вступив в силу Закон України № 1810-VІІІ від 22.12.2016 «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до вимог п. «а» ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», питання про застосування амністії до осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та осіб, яких засуджено до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарання у виді штрафу, - за поданням органу виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Згідно вимог ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», рішення про застосування чи не застосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2016 року ОСОБА_3 засуджену за ч. 2 ст. 286 КК України до 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на два роки, з покладенням обов’язків передбачених ст. 76 п.2, 3,4 КК України.

Відповідно до вимог п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності вказаним Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Як вбачається із копії свідоцтва про народження серії 1-ЕД №163831 виданого 15 січня 2010 року ОСОБА_3, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно вимог ст. 12 КК України, ОСОБА_3 засуджена за злочин, передбачений ч.2 ст. 286 КК України, який відноситься до категорії тяжких необережних злочинів, який вчинено до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році».

Засуджена ОСОБА_3 у апеляційній скарзі вірно зазначила, що відповідно до ст. 15 Закону України « Про амністію у 2016 році» особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Отже жодних обмежень, визначених Законом України « Про амністію у 2016 році» щодо застосування до засудженої ОСОБА_3 вказаного Закону не встановлено.

Таким чином, враховуючи те, що у засудженої на момент набрання чинності Закону України « Про амністію у 2016 році» та на даний час на утриманні перебуває неповнолітня дитина, апеляційний суд приходить до висновку, ОСОБА_3 слід звільнити від основного та додаткового покарання, призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2016 року на підставі п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

Враховуючи викладене, проаналізувавши матеріали судового провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував Закон України « Про амністію у 2016 році» відносно засудженої ОСОБА_3, тому ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 14.11.2017 року підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 404, 405,407, 409, 413, 419 КПК України, апеляційний суд , -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду від 14.11.2017 року, якою клопотання ОСОБА_3 задоволено частково, та звільнено від відбування основного покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2016 року, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 році», – скасувати, винести нову ухвалу.

Клопотання ОСОБА_3 про звільнення від відбування основного та додаткового покарання в зв’язку з «Законом України про амністію у 2016 році» - задовольнити повністю.

Звільнити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 від відбування основного та додаткового покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28 вересня 2016 року, на підставі п «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України на протязі 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

Згідно з оригіналом:

Суддя: