Ухвала суду № 71370962, 28.12.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/24165/17

Провадження №11-кп/772/1538/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Мішеніна С. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Мішеніної С.В.

суддів: Федчука В.В., Ващук В.П.

зі секретарем Міхневич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2017 року про відмову в задоволенні подання начальника Вінницької ВК (№ 86) УДПтС України у Вінницькій області ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, до засудження не працювавшого, раніше неодноразово судимого, а саме:

- 27.03.2003 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

- 22.10.2003 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;

- 29.01.2004 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ч.ч. 1,4 ст.70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі. Звільненого 11.10.2006 року умовно-достроково на 6 місяців 29 днів;

- 03.12.2007 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі. Звільненого 04.12.2008 року по відбутті стооку покарання;

- 15.10.2009 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільненого 03.06.2011 року по відбуттю строку покарання;

- 27.02.2012 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 14.12.2015 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 309, ст. 75 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 20.01.2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст, 15, ч. 2 ст.185, ч.ч. 1,4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

-29.02.2016 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 , ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі.

По даній справі засуджений 20.04.2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст. 185, 15 ч.3, ч. 3 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 25.07.2016 року зараховано в строк покарання строк попереднього ув’язнення з 08.02.2016 року по 25.07.2016 року з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі, -

За участю сторін кримінального провадження :

прокурора : Ведешина О.О.

В с т а н о в и в :

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2017 року в задоволенні подання начальника Вінницької виправної колонії (№86) УДПтС України у Вінницькій області ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 відмовлено.

Непогоджуючись з рішенням суду, засуджений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24.11.2017 року скасувати. Винести нову ухвалу, якою застосувати до нього ст. 81 КК України про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання .

Вимоги мотивовані тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою .

Судом не в повній мірі взято до уваги те, що він відбув 2/3 строку покарання, засуджений не за тяжкі злочини, вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся, під час відбування покарання не порушував режиму утримання під вартою , працевлаштований на підприємстві установи, двічі заохочувався. Крім того, судом не прийнято до уваги його стан здоров’я, а саме вірусний гепатит « С » і клінічна ІІІ стадія ВІЛ – статусу, а також наявність батьків пенсійного віку .

Заслухавши доповідача, думку прокурора Ведешина О.О., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження, особову справу засудженого та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_2 відбуває покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.04.2016 року за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України, яким засуджений до 3 років 2 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 25.07.2016 року засудженому ОСОБА_2 в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув’язнення з 08.02.2016 року по 25.02.2016 року з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі.

Початок строку 08.02.2016 року ; під умовно – дострокове звільнення 2/3 строку підпадав 02.10.2017 року ; кінець строку 22.10.2018 року .

Відповідно до ч.1, 2 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Відповідно до вказівок Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким», суди, розглядаючи питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, мають ретельно з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення.

Вирішуючи питання, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 суд ретельно перевірив формально – юридичні та оціночні підстави умовно – дострокового звільнення від відбування покарання.

Так, згідно характеристики, виданої начальником відділення соціально-психологічної служби майором внутрішньої служби ОСОБА_4, погодженої заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи підполковником внутрішньої служби ОСОБА_5, засуджений ОСОБА_2 до Вінницької (ВК № 86) прибув 29.08.2016 року із СІЗО м. Чернігова , де за час перебування зарекомендував себе посередньо , режим утримання не порушував , до дисциплінарної відповідальності не притягувався , адміністрацією установи не заохочувався.

За період відбування покарання у Вінницькій ВК ( № 86) ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони, порушень режиму не допускав , до дисциплінарної відповідальності не притягувався, двічі заохочувався правами установи. Працевлаштований на виробництві установи в дільниці рубки дров

Під дію ст. 101 КВК України підпадав по відбуттю 1/3 частини покарання, а саме : 11.09.2016 року, однак рішенням комісії установи засудженому відмовлено в переведенні до дільниці соціальної реабілітації , так як не став на шлях виправлення ( пр.18 від 20.09.2016 року) .

Під дію ст. 82 КК України ОСОБА_2 підпадав після відбуття 2/3 частини призначеного покарання, а саме : 03.04.2017 року, однак рішенням комісії установи засудженому відмовлено в заміні невідбутої частини покарання на більш м’яке покарання так як не став на шлях виправлення ( пр.№7 від 03.04.2017 року) .

Засуджений на профілактичному обліку не перебуває.

Факт наявності заохочень по особовій справі засудженого ОСОБА_2 підтверджується довідкою начальника відділення СПС ОСОБА_4, з якої вбачається, що ОСОБА_2 двічі заохочувався, а саме : наказом № 148/ОД -17 від 04.07.2017 року за виконання покладених обов’язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці оголошено подяку ; 02.10.2017 року за виконання покладених обов’язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці оголошено подяку ; дисциплінарних стягнень немає ( а.с.3) .

Згідно довідки, виданої начальником державної установи « Вінницької ВК (№ 86)» полковником вн.служби ОСОБА_3, погоджено з начальником медичної частини державної установи « Вінницької ВК (№ 86)» ОСОБА_6 02.11.2017 року вбачається, що засуджений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває під диспансерним наглядом у медичній частині Вінницької ВК ( № 86) з діагнозом : В 20.4. Працездатний ( а.с.6) .

Наявність двох заохочень за сумлінну поведінку і ставлення до праці не спростовує висновки суду першої інстанції, які ґрунтуються на дослідженні сукупності обставин, які мають з'ясовуватись при вирішенні питання щодо умовно-дострокового звільнення .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те , що він відбув 2/3 строку покарання, має два заохочення,відсутність дисциплінарних стягнень, а також наявність у нього хвороби , а саме вірусний гепатит «С» , клінічна ІІІ стадія ВІЛ – статуса, а також наявність батьків пенсійного віку є безпідставними, оскільки при вирішенні питання щодо умовно-дострокового звільнення відповідно ч.2 ст.81 КК України враховується сумлінна поведінка і ставлення до праці під час всього строку відбування покарання.

Суд апеляційної інстанції вважає, що дані про поведінку засудженого ОСОБА_7 та його особу свідчать, що процес виправлення на даний час не досяг тієї стадії, на якій можливо застосувати до засудженого ОСОБА_2 умовно- дострокове звільнення відповідно до вимог ст. 81 КК України.

Таким чином, на думку апеляційного суду, судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права , підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України , суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги засудженого ОСОБА_2 відмовити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 .11.2017 року про відмову в задоволенні подання начальника Вінницької виправної колонії (№86) УДПтС України у Вінницькій області ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

С.В. ОСОБА_8 Ващук ОСОБА_9

Згідно з оригіналом:

Суддя: