Постанова № 71370856, 26.12.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/3175/2017

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.

Доповідач :Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 рокуСправа № 127/375/14-цм. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Войтка Ю.Б., Якименко М.М.

за участю секретаря Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 04 лютого 2014 року о 15 год. 46 хв. у м. Вінниці суддею Вінницького міського суду Вінницької області Венгрин О.О., із складенням його повного тексту 08 лютого 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до укладеного між сторонами у справі договору без номера від 08 жовтня 2007 року ОСОБА_2 надано кредитні кошти, розмір яких було збільшено до 2 800 грн., у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Заява ОСОБА_2 про отримання кредиту разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складають між нею та банком договір надання банківських послуг.

Отримавши у користування кредитні кошти, ОСОБА_2 свої договірні зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 30 листопада 2013 року у неї виникла заборгованість у розмірі 11 311 грн. 64 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 595 грн. 07 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом - 7 701 грн. 73 коп., а також штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 514 грн. 84 коп. (процентна складова).

У зв'язку із порушенням відповідачем грошових зобов'язань, позивач просив стягнути з неї на його користь вказані суми заборгованості.

Заочним Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2014 року позов задоволено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою цього ж суду від 17 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про перегляд цього заочного рішення.

Не погодившись із ухваленим рішенням, відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у пред'явленому до неї позові відмовити.

Колегія суддів відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг, який складається із заяви ОСОБА_2 від 08 жовтня 2007 року, Умов та правил надання банківських послуг, а також Тарифів (а.с. 7-11), за яким ОСОБА_2 надано кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну карту зі сплатою 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу у користування кредитні кошти.

Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати кредитного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. При порушенні позичальником строків платежів по будь-кому із грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний заплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову (п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг).

ОСОБА_2 кредитні зобов'язання за вказаним договором не виконувала, у зв'язку з чим згідно з розрахунком заборгованості (а.с. 6-7) станом на 30 листопада 2013 року у неї перед банком виникла заборгованість у розмірі 11 311 грн. 64 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 595 грн. 07 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом - 7 701 грн. 73 коп., а також штрафи - 500 грн. (фіксована частина) та 514 грн. 84 коп. (процентна складова).

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції, керуючись ст. ст. 549-552, 611, 1054 ЦК України, встановивши характер спірних правовідносин і порушення прав позивача, як кредитора, дійшов вірного про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки, прийнявши рішення про заочний розгляд справи, суд не пересвідчився чи дотримано порядок повідомлення відповідача про місце, дату та час судового розгляду, що призвело до винесення оскаржуваного заочного рішення та позбавило ОСОБА_2 можливості приймати участь у розгляді справи і захищати свої права.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЦПК України (у редакції цього Кодексу на час ухвалення оскаржуваного рішення) у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана особа, що не суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Положеннями ч. ч. 1, 3, 5, 7 ст. 74 цього ж Кодексу передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, які надсилаються особам, які беруть участь у справі. Судова повістка разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка, окрім інших випадку, надсилається фізичній особі, яка немає статусу підприємця, за адресою її місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином.

Частиною 1 ст. 224 вказаного Кодексу передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що адресою місця проживання (перебування) відповідача позивачем було зазначено: вул. Пирогова, 115, м. Вінниця, натомість із отриманої судом першої інстанції на виконання вимог ч. 3 ст. 122 зазначеного Кодексу інформації (відповіді адресно-довідкового підрозділу УДМС України у Вінницькій області, наданої на запит суду (а.с. 17-18)), вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 на момент звернення до неї із цим позовом була адреса: вул. Космонавтів, 46/37, м. Вінниці, тому саме на цю зареєстровану адресу місця проживання ОСОБА_2 судом і направлявся рекомендованим листом судовий виклик її у засідання на 04 лютого 2014 року, що вбачається з поштового конверту із вкладенням та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21-22). Згідно з довідкою, прикріпленою на зазначений поштовий конверт, судовий виклик не був вручений адресату у зв'язку із «за закінченням терміну зберігання».

Тобто, можна зробити висновок, що за зазначеною адресою ОСОБА_2 поштове відправлення із судовим викликом вручено не було у зв'язку з її відсутністю або повнолітніх членів сім'ї, яким таке відправлення могло бути вручено за її відсутності, а до об'єкту поштового зав'язку за його отримання вона не з'явилась, протилежного цією особою доведено не було. Таким чином, ОСОБА_2, зареєструвавши місце свого проживання за вказаною адресою, не вчиняла дій спрямованих на отримання адресованих їй поштових відправлень.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції не допустив порушення вимог щодо виклику до суду відповідача та, з'ясувавши думку позивача, ухвалив розгляд справи у заочному порядку, оскільки ОСОБА_2, яка з огляду на наведені положення норм процесуального права вважається належно повідомленою, у судове засідання не з'явилась та від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що в апеляційній скарзі свою адресою ОСОБА_2 також зазначає вул. Космонавтів, 46/37, м. Вінниці і за цієї адресою вона отримувана судові виклики до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів не бере до уваги доводи скарги про те, що цей позов подано з порушенням строку позовної давності, що є підставою для відмови у його задоволенні, оскільки відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності (про застосування якої заявлено стороною у спорі) є підставою для відмови у позові лише у разі подання заяви стороною до винесення судом першої інстанції рішення, однак із матеріалів справи вбачається, що такої заяви відповідачем подано не було.

Також колегія суддів відхиляє й доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не погоджується із заявленим позивачем розміром заборгованості, оскільки, який конкретно розмір заборгованості ОСОБА_2 визнає вона не вказала, іншого розрахунку, підтвердженого належними та допустимими доказами, не навела, клопотань про перевірку визначеної позивачем розміру заборгованості - не заявляла.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2014 року - без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О.В. Ковальчук

Судді : Ю.Б. Войтко

М.М. Якименко

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2017 року.