Рішення № 71369071, 02.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22352/14-ц

Провадження № 2/761/46/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості за кредитним правочином, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - Позивач), в особі свого представника, 24 липня 2014 року, звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач № 1), ОСОБА_3 (далі - Відповідач № 2) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-Промисловий Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір (далі - Кредитний договір) про відкриття останній відновлювальної відкличної кредитної лінії на споживчі потреби з наданням окремими частинами (траншами) з лімітом кредитування в сумі 700 000 доларів США, терміном погашення кредиту до 22 лютого 2011 року включно, зі встановленою процентною ставкою по кредиту в розмірі 15 % процентів річних. Позивач зауважив, що до вказаного Кредитного договору сторонами неодноразово вносилися зміни та доповнення шляхом укладення додаткових угод. Крім того, Позивач зазначив, що у якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-Промисловий Банк», Відповідачем № 1 та Відповідачем № 2 22 лютого 2008 року було укладено договір поруки, за яким Відповідач № 2 зобов`язувався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань Відповідача № 1 за Кредитним договором. Крім того, 22 травня 2014 року між ПАТ «Інноваційно-Промисловий Банк» та АТ «Дельта-Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., за р. № 733, відповідно до умов якого право вимоги за Кредитним договором перейшло до АТ «Дельта-Банк». Позивач зауважив, що на момент звернення до суду, Відповідач № 1 взяті на себе зобов'язання згідно умов Кредитного договору належним чином не виконала, у результаті чого в останньої станом на 11 липня 2014 року виникла заборгованість у розмірі 11 846 791 грн. 26 коп., з яких 699 296 доларів США 99 центів - сума простроченої заборгованості за кредитом, що в гривневому еквіваленті становить 8 178 796 грн. 48 коп. та 313 617 доларів США 99 центів - сума заборгованості за відсотками, що в гривневому еквівалентів становить 3 667 994 грн. 78 коп. Просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути, солідарно, з Відповідачів на користь Позивача зазначену суму заборгованості за Кредитним договором, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

В ході судового розгляду справи, представник Позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, де зазначив, що станом на 19 листопада 2014 року розмір заборгованості за Кредитним договором становить 11 278 054 грн. 19 коп., з яких 699 296 доларів США 99 центів - сума простроченої заборгованості за кредитом, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ становить 10 629 391 грн. 17 коп. та 42 674 долари США 89 центів - сума заборгованості за відсотками, що в гривневому еквівалентів становить 648 663 грн. 02 коп. Просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути, солідарно, з Відповідачів на користь Позивача зазначену суму заборгованості за Кредитним договором, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

Крім того, в ході судового розгляду справи за клопотанням представника ПАТ «Дельта Банк» та заяви представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31 травня 2016 року б/н про вступ у справу третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, у зв'язку з тим, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким з 05 жовтня 2015 року в банку почато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» по 04 жовтня 2017 року включно та призначено уповноваженою особою Фонду і делеговано всі повноваження ліквідатора банку Кадирову Владиславу Володимировичу, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача, залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа).

Представник Позивача у судовому засіданні позов з підстав, зазначених у позовній заяві, з урахуванням уточнень від 27 листопада 2014 року, підтримав повністю. Просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач № 1 та Відповідач № 2 у судове засідання, призначене на 02 червня 2017 року не з'явилися. Про місце, день та час судового розгляду повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.

Однак, представник Відповідача № 1 подала до суду заперечення проти позову, де зазначила, що сторона Відповідача № 1 не погоджується із зазначеною Позивачем сумою заборгованості в розмірі 699 296 доларів США 99 центів. Свою позицію аргументувала тим, що 13 липня 2012 року на виконання вимог Договору іпотеки від 22 лютого 2008 року, укладеного між ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» та ОСОБА_3, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу був вчинений виконавчий напис, яким пропонувалося звернути стягнення на належну Відповідачу № 2 квартиру АДРЕСА_1 на загальну суму 811 364 доларів США 30 центів. За рахунок зазначених коштів, пропонувалося задовольнити вимоги ПАТ «ІНПРОМБАНК» за Кредитним договором. Зазначила, що 23 грудня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про передачу майна стягувачу - ПАТ «ІНПРОМБАНК» та складено відповідний Акт. Представник Відповідача № 1 зазначила, що станом на 23 грудня 2013 року сума в розмірі 4 008 000 гривень складала доларовий еквівалент в розмірі 501 000 доларів США згідно курсу НБУ станом на 23 грудня 2013 року - 7,993 грн за 1 долар США. Таким чином, сума заборгованості по Кредитному договору, яка могла бути продана ПАТ «Дельта Банк» згідно договору купівлі-продажу прав вимоги мала бути зменшена із 811 364 долари США 30 центів до 310 364 доларів США 30 центів. Зауважила, що ПАТ «ІНПРОМБАНК» мав відразу після складання Акту державного виконавця та Постанови про передачу майна стягувачу від 23 грудня 2013 року, мав зарахувати вартість квартири в рахунок погашення боргу по Кредитному договору, як того вимагає бухгалтерський та податковий облік. Крім того, представник Відповідача № 1 стверджує, що після отримання Ухвали про заміну сторони у виконавчому провадження ПАТ «Дельта Банк» отримав Свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1, від 10 вересня 2014 року і станом на 27 листопада 2014 року перерахував суму заборгованості ОСОБА_2 по Кредитному договору, зарахувавши суму вартості квартири по якій вона була передана ПАТ «ІНПРОМБАНК» 23 грудня 2013 року як нараховані відсотки за період з 22 травня 2014 року по 27 листопада 2014 року. Відсотки нараховувалися на всю суму заборгованості, тобто 699 296 доларів США 99 центів, з чим сторона Відповідача № 1 не погоджується. Просила суд у задоволенні позову відмовити.

Повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце судового розгляду справи представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з`явився. Клопотань про перенесення судового розгляду справи чи про розгляд справ за відсутності представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до суду не подавав.

Проте, 15 серпня 2016 року представником Національного банку України до суду були подані письмові пояснення по справі, де останній зазначив, що керуючись нормами Закону України «Про Національний банк України», а також нормативно-правовими актами НБУ, які регламентують порядок здійснення Національним банком України рефінансування банків, між Національним банком та Позивачем було укладено кредитні договори, в забезпечення за якими Позивачем передано в заставу майно, зокрема майнові права за кредитним договором, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-Промисловий Банк» та ОСОБА_2, про що між Національним банком та Позивачем укладені окремі договори застави майнових прав. Майнові права за кредитним договором № 40-2008 від 22 лютого 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-Промисловий Банк» та ОСОБА_2, перебувають у заставі Національного банку України на підставі договору застави майнових прав № 7. Зауважив, що кошти від реалізації майна (майнових прав), переданого в іпотеку (заставу) Національному банку України, погашення заборгованості за кредитами банку, майнові права за якими передано в заставу Національному банку України, погашення цінних паперів, переданих в заставу Національному банку України, перераховуються уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку Національному банку України в рахунок погашення зобов'язань банку за кредитами Національного банку України після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси. Враховуючи, що Відповідач № 1 не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань по сплаті кредиту та процентів, вбачається, що позовні вимоги про стягнення з Відповідачів, солідарно, на користь Позивача заборгованості за Кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з Відповідачів, солідарно, на користь Позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 846 791 грн. 26 коп.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності Відповідачів та Третьої особи на підставі зібраних у справі доказів, враховуючи те, що представник Позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності сторони Відповідачів та Третьої особи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, ознайомившись із письмовими запереченнями проти позову, наданими представником Відповідача № 1 та письмовими поясненнями по суті позову, наданими представником Національного банку України, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк», що в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк», та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 40-2008 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі потреби з наданням окремими частинами (траншами) з лімітом кредитування у сумі 700 000 доларів США 00 центів строком з 22 лютого 2008 року по 22 лютого 2011 року включно, зі встановленою процентною ставкою у розмірі 15% процентів річних (а.с. 4-6).

Крім того, суд встановив, що 19 червня 2008 року між тими ж сторонами було укладено Договір про внесення змін до кредитного договору № 40-2008 від 22 лютого 2008 року, згідно з яким транш кредиту у сумі 100 000 доларів США має бути повернутий позичальником до 19 серпня 2008 року (а.с. 7).

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до пунктів 1.3., 4.1., Кредитного договору позичальник зобов'язується забезпечити повернення одержаного кредиту та остаточну сплату нарахованих процентів готівкою та (або) безготівковим шляхом у доларах США в строк до 22 лютого 2011 року включно;

у кожному випадку несвоєчасного (або не в повному обсязі) виконання позичальником своїх зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за цим договором, розмір процентної ставки може бути збільшений банком на 0,5 процентів річних. У разі подальшого порушення умов договору позичальником, розмір процентної ставки збільшується з врахуванням раніше здійснених змін процентних ставок. Новий розмір процентної ставки встановлюється з дня, наступного за днем, коли позичальник повинен був виконати, але не виконав (виконав неналежним чином) своїх обов`язків;

позичальник зобов`язується кошти для погашення заборгованості в першу чергу направляти для сплати прострочених процентів за користувач я кредитом, потім - строкових процентів (якщо настав строк сплати, згідно з п. 4.1.). Сума, що залишилася, направляється для погашення кредиту.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

За змістом частин 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи плату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк», що в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки, відповідно до якого поручитель добровільно взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язаннях позичальника у обсязі ліміту кредитування у сумі 700 000 доларів США, що виникають з умов Кредитного договору № 40-2008 від 22 лютого 2008 року та договорів про внесення змін до нього (а.с. 9-10).

Крім того, суд встановив, що 22 лютого 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір про внесення змін до Договору поруки від 22 лютого 2008 року, за умовами якого поручитель добровільно взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язаннях позичальника у обсязі ліміту кредитування у сумі 700 000 доларів США, що виникають з умов Кредитного договору № 40-2008 від 22 лютого 2008 року та договорів про внесення змін до нього, відповідно до якого Кредитор відкриває Позичальнику не відновлювальну відкличну кредитну лінію на поточні потреби з лімітом кредитування у сумі 700 000 доларів США строком до 22 лютого 2012 року (включно) з частковим щомісячним погашенням кредиту у сумі не меншій, ніж 5 000 доларів США до 05 числа кожного місяця, починаючи з березня 2011 року, а Позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит в строк до 22 лютого 2012 року (включно), щомісячно сплачувати проценти в розмірі 15 % річних до 05 числа кожного місяця (включно), наступного за місяцем нарахування процентів та у день остаточного повернення кредиту (а.с. 8).

За змістом пунктів 2.1., 3.1. Договору поруки, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по предмету Основного договору, Поручитель нарівні з Позичальником несе солідарну відповідальність перед Кредитором відповідно до Основного договору;

у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по предмету Основного договору, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за кредитом, визначену на момент пред'явлення позовних вимог (а.с. 9-10).

З огляду на викладене, оскільки Відповідач № 1 порушила взяті на себе зобов'язання згідно умов Кредитного договору, Відповідач № 2, як його поручитель, має також нести солідарну із нею відповідальність у повному обсязі у відповідності до умов Кредитного договору.

Крім того, за змістом пункту 1) частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 22 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., за р. № 733, згідно з яким Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк» продало, а Публічне акціонере товариство «Дельта Банк» купило, в тому числі, права вимоги згідно Кредитного договору № 40-2008, укладеного 22 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк», що в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк», та ОСОБА_2, а також права вимоги за Договорами забезпечення вказаного Кредитного договору (а.с. 13-14).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Не погоджуючись із розміром заборгованості, підрахованої Позивачем, представник Відповідача № 1, зазначила, що ПАТ «Дельта Банк» отримавши Свідоцтво на право власності на квартиру АДРЕСА_1, від 10 вересня 2014 року, станом на 27 листопада 2014 року перерахував суму заборгованості ОСОБА_2 по Кредитному договору, зарахувавши суму вартості квартири по якій вона була передана ПАТ «ІНПРОМБАНК», тобто 4 008 000 гривень як нараховані відсотки за період з 22 травня 2014 року по 27 листопада 2014 року. Відсотки нараховувалися на всю суму заборгованості, тобто 699 296 доларів США 99 центів, з чим сторона Відповідача № 1 не погоджується.

Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Інноваційно-промисловий банк», що в подальшому було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк», та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовою В.М., за р. № 2002, предметом іпотеки згідно з яким визначено квартиру АДРЕСА_1.

Крім того, суд встановив, що 10 вересня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., за р. № 2971 відповідно до статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі Акту № 1039/7 державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого Начальником Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Кантемір В.І. від 23 грудня 2013 року, Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» видано Свідоцтво про право власності на квартиру, що передавалася в іпотеку ОСОБА_3 ВАТ «Інноваційно-промисловий банк», а саме: квартиру АДРЕСА_1, вартістю 4 008 000 грн. 00 коп. (а.с. 161-164).

Представник Позивача пояснив, що Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк» станом на 22 травня 2014 року не прийняв на баланс іпотечне майно, тому зменшувати розмір заборгованості боржника не могло. Водночас, представник Позивача зауважив, що жодною нормою чинного законодавства Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк» не був обмежений в терміні/строку, в межах якого банк мав прийняти на баланс квартиру.

Суд приймає позицію Позивача та зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, приходить до висновку, що Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» після отримання 10 вересня 2014 року свідоцтва на право власності на квартиру АДРЕСА_1, було списано суму в розмірі 308 590 доларів США 18 центів в рахунок погашення відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку боржника.

Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем № 1 умов Кредитного договору, за підрахунками Позивача, перевірених судом, в останньої утворилася заборгованість у розмірі 741 971 доларів США 88 центів, що в гривневому еквіваленті становить 11 278 054 грн. 19 коп., з яких 699 296 доларів США 99 центів, що в гривневому еквіваленті становить 10 629 391 грн. 17 коп. - заборгованість за кредитом та 42 674 долари США 89 центів, що в гривневому еквіваленті становить 648 663 грн. 02 коп. - сума заборгованості по відсотках, які підлягають стягненню, солідарно, з Відповідачів на користь Позивача.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідачів № 1 та № 2 на користь Позивача підлягає присудженню, солідарно, судовий збір у розмірі 3 654 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 3, 512-514, 516, 526, 549, 550, 553, 554, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212- 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення заборгованості за кредитним правочином - з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (Код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним правочином у розмірі 11 278 054 (одинадцять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч п'ятдесят чотири) гривень 19 коп. та судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :